Тонзиліт або ангіна – запальне захворювання, що залучає в процес піднебінні мигдалини. Гланди першими приймають на себе удар інфекційного агента, що потрапив в ротоглотку. На тлі ослабленого імунітету, лімфоїдні освіти не справляються зі своєю функцією, в них розвивається патологічний процес.
Лікування тонзиліту обов’язково проводиться комплексно і тільки під наглядом лікаря. Все частіше лікарі вдаються до використання інгаляційного способу введення препаратів. Інгаляції при ангіні значно прискорюють процес одужання, знижують ризик розвитку ускладнень. Призначати таке лікування самостійно не можна, так як процедура має протипоказання.
Інгаляції при болю в горлі, на скільки ефективно
Інгаляції при тонзиліті значно переважають над пероральним застосуванням. Засіб для внутрішнього прийому відразу потрапляє в травний тракт, проходить обробку, розщеплюється, всмоктується в кров’яне русло, і лише після цього починають діяти. При цьому всмоктується всього якийсь відсоток речовини, частина виводиться організмом в незмінному вигляді. Такий спосіб небезпечний ризиком розвитку побічних ефектів з боку шлунково-кишкового тракту і алергічних проявів.
Інгаляції небулайзером при ангіні, завдяки мелкодисперсному розпорошення, дозволяють донести лікарський засіб безпосередньо до вогнища запалення в незміненому вигляді, що значно посилює терапевтичний ефект.
Під час вдихання препарат рівномірно покриває весь уражену ділянку, проникає у віддалені місця, лакуни, зволожує слизову.
Інгаляції при ангіні мають переваги над пероральними формами:
- засіб потрапляє відразу до миндалинам, моментально починаючи діяти;
- волога слизова оболонка, знімається роздратування;
- поліпшується дренаж запального ексудату з гланд;
- мінімізується ризик побічних ефектів і алергічних реакцій;
- прискорюється процес загоєння і відновний період;
- знижується набряк запалених тканин, больовий синдром.
Найбільш актуально застосовувати інгаляційний спосіб при ангіні в дитячому віці. У цієї групи пацієнтів потрібно по максимуму прибрати прийом системних засобів, щоб зменшити ризик побічних ефектів.
Чи можна при ангіні робити інгаляції
При болю в горлі пацієнту слід негайно звертатися до медичного закладу для встановлення діагнозу та вибору тактики лікування.
Збудниками тонзиліту бувають бактерії, віруси і гриби. На ранніх стадіях захворювання симптоматика різних по етіології ангін схожа:
- підвищується температура;
- з’являється біль у горлі;
- червоніють і гіпертрофуються мигдалини.
Диференціювати ці патології зможе тільки профільний фахівець, провівши діагностичні дослідження. Інгаляція при ангіні покаже позитивний ефект тільки при правильно призначеної терапії. Неправильно підібране ліки погіршить клінічну картину, стан пацієнта погіршиться.
Крім правильного призначення медикаментів, важливо уточнити вид процедури. Наприклад, парові інгаляції при гнійній ангіні заборонені, так як під впливом тепла прискорюється ріст бактеріальних мікроорганізмів. Крім цього, гнійничкові освіти, що знаходяться на гландах, починають посилено лопатися, що значно ускладнить перебіг хвороби і посприяє посиленому рубцюванню тканин.
Щоб уникнути всіляких ускладнень, всі свої дії необхідно узгоджувати з лікарем. Велике значення має своєчасність звертання за допомогою, чим раніше діагностується патологія, тим простіше її побороти.
Які інгаляції робити при ангіні
Всі інгаляції, які застосовують при ангіні, діляться на дві групи, залежно від температури вдихуваного речовини, холодні і гарячі. Кожен вид має свої переваги і недоліки у застосуванні.
Парові інгаляції, вони ж гарячі, застосовувалися здавна ще нашими предками. Щоб провести процедуру необхідно у велику ємність налити гарячу воду, додати туди ліки. Пацієнту слід нахилитися, накрити голову рушником, вдихати виділяються пари, які будуть містити частинки лікарського засобу.
Переваги парової інгаляції є те, що пацієнт сам може приготувати препарат з продуктів, які є у кожного вдома. Вдихати пари можна відвареної картоплі, лікарських трав або куплені в аптеці препарати. Матеріальні витрати на таке лікування мінімальні.
Є і мінуси в тепловій інгаляції, до них відносяться:
- під дією температури знижується терапевтичний ефект аптечних засобів;
- можливий ризик опіку слизової дихальних шляхів, щоб цього не відбулося, рекомендується проводити інгаляції над водою, охолола до температури 80 градусів;
- є ряд протипоказань, пов’язаних з супутніми патологіями;
- не можна проводити маніпуляцію при бактеріальної ангіні, так як посилюється ріст мікроорганізмів, збільшується ризик ускладнень.
З приводу останнього пункту серед медиків проводиться багато дискусій. Одні категорично проти застосування пари в гострій фазі процесу, дозволяють його тільки на початковій стадії і в період вщухання запалення. Інша сторона доводить те, що вплив тепла відбувається в короткий проміжок часу, за який неможливо завдати шкоди для організму. Вирішивши використовувати паровий метод при тонзиліті, пацієнт повинен проконсультуватися з лікарем, щоб не погіршити стан.
Більш безпечним і ефективним методом лікування ангіни є інгаляції з використанням небулайзера. Назва цього апарату пішло від слова «небула», що перекладається як хмара. Пристрій перетворює ліки в незміненому вигляді в дрібнодисперсні частинки.
У залежності від системи, яка розпорошує речовина, небулайзери бувають трьох видів:
- Компресорні. Лікарська хмара утворюється під дією сильного струменя повітря, що подається в спеціальний резервуар, там нагнітається, розпилюючи препарат.
- Ультразвукові. Аерозольна суспензія формується під дією ультразвукової частоти, яка збиває лікарський препарат.
- Mesh-небулайзери. Конструкція цього апарату включає в себе мембрану, що розділяє місце, де знаходиться ліки і резервуар, де буде утворюватися хмара. При включенні приладу мембрана починає посилено вібрувати, тим самим змушуючи розчин просочуватися через неї, внаслідок чого і утворюються дрібнодисперсні частинки речовини.
Інгаляції при ангіні небулайзером є більш безпечними і ефективними. При їх використанні препарат не проходить теплову обробку, відповідно не втрачає свої фармакологічні здібності, доставляє засіб до місця запалення в незміненому вигляді. Єдине, що можна виділити, так це те, що в ультразвуковому апараті, лікарська речовина все ж злегка підігрівається, тому в такому небулайзере не бажано використовувати антибіотики і протизапальні гормональні препарати.
Заливати в небулайзер можна тільки аптечні ліки в рідкому вигляді. Використання відварів трав і соків рослин неприпустимо, що містяться в них частинки не піддаються розщепленню, це призведе до поломки дорогого апарату.
Перед початком лікування за допомогою інгаляцій необхідно обговорити з лікарем медикаменти, якими будуть лікувати ангіну і спосіб проведення процедури.
Розчини для небулайзера
Перші ознаки, що вказують на розвиток ангіни, повинні змусити пацієнта звернутися за допомогою до ЛОР-лікаря. Тільки лікар може провести правильну діагностику і призначити з чим робити інгаляції, які системні препарати приймати.
У небулайзер застосовуються тільки аптечні медикаментозні препарати в рідкому вигляді. Перед використанням засіб розлучається з фізрозчином, яке буде процентне співвідношення ліки і розчинника, вирішує лікар. Використовувати для розведення кип’ячену воду або розчинник для ін’єкцій категорично забороняється. Попадання цих речовин в дихальні шляхи може спровокувати бронхоспазм або призвести до набряку легких, і навіть стати причиною летального результату.
У терапії ангіни інгаляційним способом застосовують такі групи лікарських засобів:
- Антибіотики. Призначаються строго за показаннями, при наявності підтвердженого бактеріального ураження. Ця група знищує патогенні мікроорганізми, що спровокували патологію. Має сенс використовувати ці кошти інгаляційним способом тільки на стадії катаральних явищ, наявність гнійних вогнищ на мигдалинах є показанням до призначення системних антибактеріальних препаратів. Серед антибіотиків для інгаляцій при ангіні виділяють Флуімуціл-антибіотик, Гентаміцину в розчині.
- Протизапальні. Зменшують активність запального процесу, прискорюють процеси загоєння в тканинах. До цієї групи належать препарати, що містять гормональне речовина та фітозасобів (Дексаметазон, Ротокан, Пульмикорт).
- Антисептики. Перешкоджають зростанню і розмноженню патогенних мікроорганізмів на слизових дихальних шляхів. Застосування цих засобів запобігає розвиток вторинного інфікування (Мірамістин, Діоксидин, Фурацилін, Декасан).
- Лужні розчини. Знімають роздратування з запалених тканин, тим самим усувають неприємні відчуття в горлі, зволожують слизові оболонки, зменшують запальний набряк. Використовують лужні мінеральні води (Боржомі, Поляна Квасова), а також розчин натрію гідрокарбонату, які можна придбати в аптечній мережі.
В інгалятор при ангіні не застосовують олійні розчини, відвари трав, соки лікарських рослин. Не має сенсу лікуватися таким методом препаратами групи кортикостероїдів, ці засоби діють тільки на системному рівні, не надають місцевий ефект.
Якщо для лікування призначають кілька груп препаратів, то проводяться процедури з кожним засобом окремо. Змішувати різні по фармакологічній дії засоби не можна, можна не отримати бажані результат.
Рецепти для парових інгаляцій
Парові інгаляції при ангіні не повинні застосовуватися як основний метод лікування, його використовують лише як допоміжний до основної терапії. Позбавити повністю від захворювання вони не зможуть, лише заберуть деякі симптоми.
Для інгаляцій паровим методом використовують відвари трав, продукти бджільництва, ефірні масла. Використовувати аптечні препарати не бажано, так як під дією високих температур дія засобу знижується або взагалі інактивується, лікування не дасть позитивного результату.
Для приготування відварів використовуються лікарські трави:
- ромашка;
- шавлія;
- звіробій;
- листя евкаліпта.
Вони можуть застосовуватися як окремо, так і разом. Основна фармакологічна дія цих коштів – зняття ознак запалення, зменшення набряку, симптомів подразнення.
Для парових інгаляцій при ангіні широко застосовують також настоянку прополісу. Корисні властивості апипродукта можна перераховувати довго. Він має протизапальну, ранозагоювальну, легке бактерицидну, імуностимулюючу дію.
Серед ефірних масел для такого способу лікування виділяють препарати на основі:
- багна;
- ментолу;
- кипариса;
- ялиці.
Не рекомендується використовувати хвою, вона небезпечна розвитком блискавичною алергічної реакції.
Говорячи про парової інгаляції не можна не згадати про продукти, які знаходяться біля кожного будинку, це картопля, цибуля, харчова сода. Найпопулярніший спосіб, застосовуваний ще нашими предками, — відварити картоплю (неочищений), додати туди соди, вдихати пари. Завдяки цьому зволожиться слизова, покращиться дренаж в органі, підуть ознаки подразнення.
Це метод лікування має ряд протипоказань, тому його застосування допускається тільки з дозволу лікаря.
Як проводити інгаляції будинку
Для проведення інгаляції за допомогою небулайзера, насамперед потрібно придбати сам апарат. Перед самою процедурою він складається відповідно до інструкції. Лікарський засіб підігрівається до кімнатної температури, застосування холодного розчину викликає спазм дихальних шляхів.
У резервуар для ліків додається саму діючу речовину, туди ж вливається фізрозчин. Співвідношення препарату і розчинника має суворо дотримуватися, згідно з призначенням лікаря. Пацієнт сідає на стілець, одягає на обличчя насадку-маску, включає апарат. Вдих і видих проводиться виключно ротом, рівномірно, глибоко. Тривалість процедури в середньому складає 10-15 хвилин.
Поява неприємних відчуттів, подразнення, нападів кашлю є показанням до негайного припинення процедури. Це може свідчити про розвиток алергічної реакції, інгаляція припиняється, горло прополіскують чистою водою.
Для парових процедур відразу кип’ятиться вода або готується відвар. Після цього слід почекати невеликий проміжок часу, щоб розчин охолов до температури 80-85 градусів, щоб уникнути опіку слизової дихальних шляхів. Лікарський препарат додається до вже трохи остигнула воду, перед самою процедурою.
Приготоване засіб виливається в широку миску або каструлю, пацієнт нахиляється, накриває голову рушником, так, щоб пара не виходив назовні. Вдих і видих проводиться ротом, тривалість процедури 8-10 хвилин. При появі неприємних відчуттів, маніпуляцію слід негайно припинити.
Протипоказання
Інгаляції при ангіні, як і будь-яка інша процедура, має свої протипоказання, незважаючи на великий перелік позитивних якостей.
Не можна застосовувати цей метод лікування при наступних станах:
- лихоманка;
- схильність до носових кровотеч;
- бактеріальна ангіна;
- онкологія дихальної системи;
- серцево-судинні патології;
- гіпертонія;
- вік до півроку.
Як правило, цей перелік відноситься переважно до паровим процедур, використання небулайзера зводить до мінімуму розвиток побічних ефектів.
Правила проведення процедур
Щоб досягти максимального терапевтичного ефекту від лікування, інгаляційний спосіб краще використовувати в якості додаткового методу. У запущених станах все ж краще застосовувати системні препарати, щоб не погіршити клінічну картину.
Проводячи огляд, не залежно від того, якими вони будуть, паровими або з небулайзером, пацієнт повинен дотримуватися наступних правил. За годину до проведення і протягом години після, не можна:
- приймати їжу;
- гуляти на свіжому повітрі;
- займатися спортом;
- курити.
Своєчасне звернення за допомогою, правильна діагностика, виконання всіх рекомендацій лікаря допоможуть позбутися від тонзиліту в найкоротші терміни, а інгаляції будуть хорошим помічником на шляху до одужання.
