Ангіна Венсана — одна з рідкісних форм ангіни у світі. Її також називають виразково-плівчастим тонзилітом. Це інфекційне захворювання, що різко відрізняється за симптоматикою від звичних форм ангіни. Характеризується виразково-некротичним ураженням мигдаликів. Не варто панікувати: при своєчасному лікуванні хвороба піддається терапії, проте при неправильному або запізнілому лікуванні вона може призвести до серйозних ускладнень.
Наразі ця форма ангіни не становить епідемічної загрози. Фіксуються поодинокі випадки захворювання. Навіть за порушення профілактичних заходів при контакті з хворими, Симановського–Венсана–Плаута ангіна вважається умовно незаразною і дуже рідко передається від хворої людини до здорової.
Що таке виразково-некротична ангіна
Ангіна Симановського–Плаута–Венсана відома також як виразково-некротичний тонзиліт або ангіну без підвищеної температури. Під час Першої світової її називали «окопною ангіною». Це інфекційне ураження слизової рота і глотки. Хвороба трапляється рідко, переважно у молодих людей із ослабленим імунітетом, і відрізняється від тієї ангіни, яку більшість людей знає з досвіду.
Коли на мигдалинах оселяється стафілококова інфекція, вони можуть вкриватися тонкою плівкою — цю форму називають хибно-плівчастою. Якщо одна з мигдалин покривається ранами та брудно-жовтим нальотом, тонзиліт класифікують як виразковий.
Ангіна Венсана загрожує розвитком ускладнень і вимагає обов’язкового лікування під контролем медиків у стаціонарних умовах.
Категорично не слід займатися самолікуванням: приймати ліки без призначення лікаря чи використовувати народні методи без його відома.
Причини появи
Виникненню ангіни Симановського–Плаута–Венсана сприяє поєднання веретеноподібної палички й спирохети Венсана. Часто до інфекційного процесу приєднуються стафілококи та стрептококи. До факторів, що підвищують ризик захворювання, належать:
- авітаміноз;
- перенесені важкі хвороби;
- інфекції;
- недостатнє харчування;
- стрес;
- цукровий діабет;
- паразитарні інвазії;
- хронічні запальні осередки в порожнині рота (стоматит, карієс, пародонтит);
- куріння;
- виснаження організму.
У розвитку виразково-некротичного тонзиліту можуть також брати участь онкологічні процеси та променева хвороба. Частою причиною є неналежна гігієна ротової порожнини. За відсутності адекватного лікування хвороба прогресує, поширюючись на ясна, глотку, внутрішню поверхню щік із формуванням глибоких виразок і некрозів аж до окістя.
Симптоми ангіни Симановского Венсана
Клінічна картина ангіни Симановського–Плаута–Венсана відрізняється від типових проявів тонзиліту. Початкові ознаки часто обмежуються незначним дискомфортом при ковтанні або відчуттям стороннього предмета в горлі, зазвичай з одного боку. Далі з’являються:
- невеликий біль у горлі;
- неприємний запах із рота;
- посилене слиновиділення.
Загальні симптоми інтоксикації часто відсутні. Температура зазвичай залишається в межах норми або підвищується лише до субфебрильних значень. Уражена мигдалина покривається брудно-жовтим чи сірувато-білим нальотом або чорнуватою плівкою. Нальоти й плівки можуть відпадати самі або обережно видалятися ватним тампоном. Під ними виявляються кровоточиві виразки.
Правильний діагноз може встановити лише лікар, оскільки схожа симптоматика буває при інших захворюваннях: лакунарній ангіні, туберкульозній виразці, пухлині, ангіні на тлі гострого лейкозу, сифілітичних виразках, дифтерії.
Після диференціальної діагностики й зіставлення з лабораторними даними підтверджують наявність ангіни Венсана. Для дослідження беруть зіскрібок слизу з піднебінної мигдалини та виконують бакпосів на живильне середовище, що дозволяє виявити збудника. У загальному аналізі крові часто спостерігається підвищення ШОЕ і лейкоцитоз.
Можливі ускладнення
Якщо виразково-некротичний тонзиліт протікає без ускладнень, його тривалість становить приблизно 3 тижні, і при адекватній терапії зазвичай серйозних наслідків не виникає. У разі ускладнень хвороба набує тривалого й важкого перебігу з великими некрозами та ерозіями.
Тяжчий перебіг зазвичай спостерігається при відмові від лікування, неправильній терапії або ослабленому імунітеті. Ускладнення можуть проявлятися такими патологіями:
- абсцес кореня язика;
- флегмони;
- некроз піднебінних мигдалин;
- руйнування ясен;
- прорив твердого піднебіння;
- сепсис;
- токсичний шок.
Щоб не допустити цих небезпек, потрібно негайно звертатися до лікаря та неухильно виконувати всі призначення. Самолікування при цій хворобі неприпустиме. Зазвичай хворого рекомендують госпіталізувати.
Методи лікування
Лікування некротичної ангіни Симановського–Плаута–Венсана проводиться в умовах стаціонару. При неускладненому перебігу застосовують місцеву терапію. Для цього використовують:
- фурацилін;
- розчин перекису водню;
- розчин марганцівки;
- нітрат срібла;
- настоянку хлорофіліпту;
- розчин Люголя;
- засоби на основі йоду та гліцерину.
Полоскання горла рекомендується після їжі та перед сном, а потім уражені ділянки обробляють антисептиком. Процедури слід виконувати дуже обережно, щоб не травмувати тканини й не погіршити інфекцію. Призначати антибіотики в перші дні хвороби не завжди доцільно, оскільки це може сприяти формуванню резистентності бактерій і ускладнити подальше лікування.
Якщо протягом кількох днів стан не покращується, призначають антибіотики пеніцилінової або цефалоспоринової групи, або макроліди. Вагітним жінкам і дітям дошкільного віку часто рекомендують «Биопарокс», «Граміцидин». Дорослим може бути показане зрошення слизових оболонок розчином антибіотику.
З народних методів допустимі полоскання сольовими й содовими розчинами (по 1 ч. л. на 200 мл фільтрованої води), морською сіллю, лимонним соком, яблучним оцтом, часниковими настоями, зеленим чаєм та трав’яними відварами (ромашка, звіробій, шавлія, календула). Для ефективності процедури потрібно повторювати часто й регулярно — полоскання слід проводити не рідше ніж кожні півтори-дві години.
Добрі результати дають фізіотерапевтичні методи: ультразвук, сухе тепло (лазер, ультрафіолет), магнітотерапія. Вони допомагають зняти набряк мигдалин і покращити кровопостачання тканин та лімфовузлів.
Хворому показаний постільний режим та щадна, повноцінна дієта, багата на вітаміни, мікроелементи й білки. Їжа має бути теплою й подрібненою, щоб уникнути механічного та термічного подразнення. Слід уникати гострої, солоної, гарячої їжі та алкоголю.
Профілактика захворювання
Для профілактики ангіни Венсана важливо насамперед зміцнювати імунітет. Слід урізноманітнити раціон, забезпечивши його достатньою кількістю вітамінів, мінералів і мікроелементів. Харчування має бути повноцінним і багатим на білки та жири. Особливо корисна достатня кількість вітаміну С — він підвищує опірність організму інфекціям, сприяє загоєнню і зменшує запалення.
Щоб запобігти ангіні, потрібно вчасно санаціювати вогнища інфекції, регулярно відвідувати стоматолога та ретельно дотримуватися гігієни порожнини рота. Не менш важлива особиста гігієна.
Навіть при наявності патогенних бактерій у роті далеко не у всіх людей розвивається саме ця форма ангіни — для її виникнення потрібен комплекс сприятливих факторів. Якщо ж у вашій оселі є хворий на тонзиліт Симановського–Плаута–Венсана, варто дотримуватися заходів обережності: виділити для нього окремий посуд і рушник.
Всі члени сім’ї мають частіше мити руки, проводити вологе прибирання та провітрювати житло. Людям зі зниженим імунітетом, літнім і дітям рекомендується максимально обмежити контакт із хворим або взагалі уникати його.
Ведення здорового способу життя — важливий чинник профілактики різних захворювань, зокрема інфекційних. Регулярні фізичні навантаження, загартовування та відмова від шкідливих звичок підвищують опірність організму до вірусів і бактерій.
Ангіна Симановського–Плаута–Венсана при несвоєчасному або неправильному лікуванні може спричинити серйозні ускладнення. При перших симптомах слід негайно звернутися до лікаря для призначення відповідної терапії та запобігання небезпечним наслідкам. Це гарантує успішне одужання.
