Ампіцилін при ангіні: як застосовувати ампіцилін при ангіні?

У цій статті ви дізнаєтеся:

Ангіна — це загострення хронічного тонзиліту або гострий запальний процес мигдалин інфекційного характеру. У більшості випадків захворювання спричиняє патогенна мікрофлора. У таких ситуаціях застосування антибактеріальних препаратів часто необхідне, оскільки вони допомагають усунути бактерії, що призводить до зворотного розвитку симптомів і знижує ризик ускладнень. Ампіцилін при ангіні ефективний лише за умови чутливості збудників до цього препарату, а це буває не завжди.

Ампіцилін при ангіні — властивості і склад

Препарат випускають у вигляді таблеток для перорального прийому (ампіциліну тригідрат) та порошку для приготування розчину для ін’єкцій (натрієва сіль ампіциліну). Незважаючи на наявність більш сучасних і дієвих аналогів, ампіцилін при ангіні застосовують досить часто.

Потрапляючи в осередок запалення, препарат пригнічує ріст і життєдіяльність бактерій. Це супроводжується блокуванням синтезу білка, необхідного для побудови нових клітин.

Через це вогнище запалення поступово купірується, і патогенна мікрофлора масово відмирає. При гнійній формі гострого тонзиліту у дорослих поліпшення часто відбувається на 5–6-ту добу лікування, хоча відновлення може настати раніше або пізніше. На терміни реабілітації впливають такі фактори:

наявність супутніх хронічних захворювань;
стан імунної системи (при ослабленому імунітеті відновлення затягується);
вікові особливості пацієнта (особливо це стосується дітей);
недотримання рекомендацій лікаря.

Після їжі всмоктування знижується вдвічі. Одночасний прийом антацидів або обволікаючих засобів погіршує абсорбцію ампіциліну, що призводить до коливань його концентрації в крові та тканинах і зменшує антибактеріальну активність. Виводиться препарат із організму з сечею та жовчю, при цьому він не чинить вираженого токсичного впливу на нирки. Період напіввиведення становить приблизно 60 хвилин. У дітей при ангіні поліпшення часто помітні вже через 2 доби: загальний стан покращується, температура знижується, гострі симптоми вщухають. Препарат зазвичай має позитивні відгуки від пацієнтів і лікарів.

Коли потрібен антибіотик при ангіні

Ампіцилін частіше застосовують при ангіні у дорослих, але завдяки відносній безпечності він може бути призначений і дітям, а в окремих випадках — під час вагітності. Водночас слід пам’ятати, що цей препарат є одним із засобів терапії ангіни, і його призначення повинно мати обґрунтування від фахівця.

Ампіцилін від ангіни застосовують згідно з дозуванням, зазначеним в інструкції. Він ефективно зменшує неприємні симптоми, однак при його прийомі треба враховувати можливі ризики протимікробної терапії.

Під час вагітності ампіцилін призначають тільки при загрозливій інфекції, оскільки діюча речовина проникає через плаценту і потрапляє до плоду. Грудне вигодовування слід припинити на період антибактеріального лікування і відновити не раніше 5 діб після останнього прийому ампіциліну; у цей період рекомендується зціджувати молоко.

Читайте також:Катаральна ангіна: основні прояви катаральної ангіни у дітей та дорослих

Переваги і недоліки препарату

До безперечних плюсів препарату відносять:

Стійкість до дії кислого середовища шлунка, що дозволяє застосовувати таблетовану форму.
Широкий спектр дії: лише в небагатьох випадках (приблизно в 1 із 10) ангіну викликає стафілокок, у більшості — змішана мікрофлора; препарат активний щодо грампозитивних і грамнегативних бактерій.
Знищення шкідливих мікроорганізмів відбувається через блокування синтезу пептидоглікану — основного компонента бактеріальної клітинної стінки.
Низька токсичність дозволяє застосовувати препарат у дитячому віці та, за згодою лікаря, у вагітних.
Поступове формування стійкості у збудників до активного компоненту.

Недоліками препарату стануть:

При пероральному прийомі біодоступність становить лише близько однієї третини: частина дози нейтралізується та виводиться разом із продуктами розпаду.
Ін’єкційні форми мають кращу біодоступність, але потребують введення кожні 6 годин і зазвичай виконуються в умовах стаціонару.
Ампіцилін без інгібіторів β-лактамаз не діє на бактерії, які продукують ці ферменти, тому при деяких гнійних інфекціях він виявляється неефективним.
Застосування може викликати алергічні реакції та інші побічні явища приблизно у 10% пацієнтів, тому часто призначають його замінники з кращою ефективністю.

Дози для дітей і дорослих

Курс лікування ампіциліном при ангіні зазвичай триває не менше тижня — мінімального періоду, достатнього для усунення патогенних мікроорганізмів та запобігання рецидиву. При важкому перебігу або повільному зникненні симптомів терапію можуть продовжити до 2 тижнів, а іноді — до 20 діб.

Категорично не рекомендується переривати або скорочувати термін лікування ампіциліном без поради лікаря, оскільки це може спричинити розвиток суперінфекції, ускладнення та ускладнити подальшу терапію.

Ампіцилін при ангіні застосовують відповідно до інструкції з урахуванням віку пацієнта:

Дорослим зазвичай призначають по 1 таблетці (0,25 г) чотири рази на добу за 60 хвилин до прийому їжі, запиваючи водою. При тяжкому перебігу дозу можна збільшити утричі.
Дітям до 12 місяців препарат дають у вигляді суспензії в дозі 100 мг на 1 кг маси тіла на добу, розподіленій на кілька прийомів.
Дітям від 12 місяців до 4 років розраховують добову дозу 100–150 мг на кг ваги, яку ділять на 5 прийомів.
При ускладненому перебігу дітям призначають ін’єкційно (у сідницю) по 25–50 мг на 1 кг маси тіла чотири рази на добу.

Читайте також:Як визначити, що запалився тонзилярний лімфовузол при його збільшенні?

Приймати ампіцилін під час їжі або відразу після не рекомендується, оскільки це погіршує його всмоктування.

Протипоказання і побічні ефекти

Як і інші пеніциліни, ампіцилін може викликати різні побічні явища. До них належать:

головний біль, судоми;
дисбактеріоз кишечника, дискомфорт у черевній порожнині;
диспепсичні явища: нудота, блювота;
інтерстиціальний нефрит;
алергічні реакції — переважно свербіж, кропив’янка, риніт; у рідкісних випадках можливі набряк і анафілактичний шок.

При появі побічних ефектів не слід самостійно припиняти терапію; необхідно звернутися до лікаря, який підбере альтернативний антибактеріальний препарат з іншої підгрупи. Алергічні реакції частіше виникають у дорослих, а травні розлади — у дітей.

Частково через наявність побічних ефектів, частково через взаємодію з іншими медикаментами та вплив на різні системи організму, ампіцилін протипоказаний при:

підвищеній чутливості до пеніцилінів;
підвищеній чутливості до цефалоспоринів та карбапенемів;
інфекційному мононуклеозі;
печінковій недостатності;
виразковому коліті.

З великою обережністю ампіцилін призначають пацієнтам із бронхіальною астмою та нирковою недостатністю.

У деяких випадках при неправильному застосуванні можливе передозування та отруєння. У такій ситуації проводять промивання шлунка, дають активоване вугілля та препарати для відновлення водно-електролітного балансу.

Чим можна замінити Ампіцилін

Існує велика кількість аналогів ампіциліну, оскільки на його основі та в його групі розроблено багато антимікробних препаратів, що застосовуються при ангіні. До них належать:

Декапен. Засіб із вираженою антибактеріальною та антисептичною дією, який добре дезінфікує поверхню тканин і швидко усуває патогенну мікрофлору на слизовій чи шкірі. Однак при ангіні, коли інфекція локалізована в глибині мигдалин, локальна дія Декапену може бути недостатньою; полоскання горла таким засобом не рекомендоване через ризик алергічної висипки.
Пенодил. Використовують при запальних захворюваннях носової порожнини; приймають перорально за 30–60 хвилин до їжі або через 2 години після неї. Дозування встановлюють індивідуально залежно від тяжкості та чутливості збудника. Дорослим — 100–250 мг; дітям — 125–500 мг. Тривалість терапії зазвичай 1–2 тижні.
Ампіцилін у поєднанні із сульбактамом отримав стійкість до дії β-лактамаз і розширив спектр активності: препарат став активний проти більшої кількості патогенів. Біодоступність у такому комплексі також підвищена. Ампіцилін/сульбактам можуть призначати у дозуванні 50 мг на 1 кг маси тіла на добу, розподіленій на 2 прийоми.

Читайте також:Прийом антибіотиків при ангіні у дорослого: як правильно приймати антибіотики?

Серед таблетованих аналогів — Амоксицилін Сандоз, дія якого близька до ампіциліну; у комбінації з метронідазолом препарат підсилює ефект щодо певних збудників. Інші аналоги таблетованої форми:

Ампісид;
Макропен;
Амоксиклав;
Ампіокс.

При тяжких формах захворювання та в умовах стаціонару зазвичай призначають ампіцилін або його аналоги у вигляді внутрішньовенних чи внутрішньом’язових ін’єкцій. Для цього випускають порошки, які розчиняють у спеціальній рідині.

За фармакологічними характеристиками препарати часто взаємозамінні, але таке рішення має приймати лише лікар. Хоча ампіцилін та його аналоги відпускають у аптеках без рецепта, це не має стати підставою для самостійного лікування, яке може завдати шкоди здоров’ю.

Особливості прийому

Категорично заборонено полоскати ротову порожнину суспензією ампіциліну або прикладати до мигдаликів вату, змочену в розчині, — це може сприяти виникненню стійкості у мікрофлори і викликати важкі рецидиви. Антибактеріальний засіб при ангіні слід приймати системно. Як доповнення до терапії ампіциліном можна використовувати полоскання ротової порожнини різними розчинами, у тому числі антисептиками, щоб полегшити симптоми і покращити самопочуття.

Вагітним жінкам ампіцилін при ангіні можна призначати лише за рекомендацією лікаря. Препарат проникає через плаценту, але, за доступними даними, значущого впливу на частоту вроджених аномалій не виявляє.

Проте бажано уникати застосування ампіциліну в першому триместрі, а при необхідності лікування використовувати найменший ефективний термін. У пізніші терміни вагітності застосування відносно безпечне. Період напіввиведення становить близько 60 хвилин, і через кілька годин після прийому вміст препарату в організмі суттєво знижується.

Висновок

Ампіцилін при лікуванні ангіни застосовують як антибактеріальний засіб для боротьби з патогенною мікрофлорою та запобігання несприятливим наслідкам. Препарат призначають за умови чутливості збудників до цього засобу. Хоча ампіцилін відносно безпечний, існують більш сучасні та універсальні ліки, тож остаточний вибір терапії завжди визначає лікар.