Лозартан – відомий препарат серед тих, хто страждає від гіпертонії та інших порушень роботи серцево-судинної системи. Він зачіпає тонкі механізми роботи серця, м’яко і швидко знижує тиск, усуває неприємні симптоми артеріальної гіпертензії. Як діють таблетки від тиску Лозартан і що необхідно враховувати при прийомі ліки?

Склад та фармакологія

Лозартан відноситься до блокаторів рецепторів ангіотензину – речовини, яка присутня в організмі кожної людини і утворюється з синтезирующегося в тканинах нирок реніну. Ангіотензин має властивість звужувати просвіти судин, прикріплюючись до специфічних рецепторів в артеріальних стінках, внаслідок чого у людини розвивається гіпертензія. Блокатори рецепторів даної речовини приєднуються до тих же рецепторів і нівелюють вплив ангіотензину, після чого судини розширюються, а тиск приходить в норму. При цьому вони не мають негативного впливу на рецептори інших гормонів, кальцієві, іонні канали та інші частини клітин, які задіяні в роботі серцево-судинної системи, і не викликають серйозних для здоров’я наслідків.

При прийомі Лозартан забезпечує наступні терапевтичні ефекти:

• знижує тиск у периферичних артеріях і малому колі кровообігу;
• зменшує концентрацію гормонів стресу;
• діуретичну дію;
• перешкоджає збільшенню обсягу тканин серцевого м’яза;
• підвищує здатність переносити фізичні і психоемоційні навантаження у людей з хронічною серцевою недостатністю.

Ліки випускається у формі опуклих таблеток білого, рожевого або жовтого кольору по 12,5, 25, 50 або 100 мг з характерною смужкою посередині. Активний компонент – лозартан калію, додаткові – молочний цукор, целюлоза мікрокристалічна, діоксид кремнію і т. д. Зберігається при температурі до 25 градусів, термін придатності становить 2 роки, відпускається за рецептом.

Порада: при всмоктуванні таблеток у ШКТ концентрація діючої речовини в організмі літніх пацієнтів не відрізняється від концентрації у крові молодих людей, тому Лозартан рекомендований до застосування незалежно від віку (хворим від 75 років потрібен індивідуальний підбір дозування).

Свідчення

Згідно інструкції в число показань до застосування препарату входять:

• гіпертонія будь-якої етіології;
• лівошлуночкова гіпертрофія;
• хронічна серцева недостатність;
• порушення роботи нирок у хворих з діагнозом цукровий діабет.

При серцевих захворюваннях Лозартан застосовується як компонент комплексної терапії для зниження ймовірності інсульту і смерті, у разі непереносимості або відсутності результату при лікуванні інгібіторами АПф.

Як приймати?

Рекомендована стартова доза ліків становить 50 мг щодобово, при необхідності її збільшують до 100 мг – максимальна дозування, перевищення якої загрожує ускладненнями і небажаними ефектами. Лозартан приймають одноразово або кілька разів на добу незалежно від режиму харчування, запиваючи достатньою кількістю рідини. Дія препарату відчувається вже в перші 24 години, при нормальній роботі ШЛУНКОВО-кишкового тракту, нирок і печінки він виводиться через 6-9 годин частково з сечею, частково – з калом та жовчю.

При дисфункціях нирок хворим, які вживають сечогінні засоби, прийом препарату необхідно починати з 12,5 мг, згодом її можна поступово (раз в тиждень) збільшити до 50 мг, орієнтуючись на індивідуальну переносимість компонентів. В ході застосування Лозартану пацієнтам необхідний постійний контроль АТ, а при серцевих захворюваннях – контроль ЧСС і електрокардіограма.

Якщо прийом препарату був пропущений, необхідно прийняти рекомендовану лікарем дозу і дотримуватися звичайної схеми лікування – самовільно змінювати дозування або збільшувати її суворо заборонено.

Порада: максимальна концентрація діючої речовини в крові при прийомі Лозартану від тиску спостерігається вже через 6 годин, але для досягнення бажаного ефекту необхідно довготривале вживання препарату – не менше 3-6 тижнів.

Протипоказання

Використання препарату заборонено при наступних захворюваннях і патологічних станах:

• гіперчутливість до компонентів ліки;
• важкі розлади печінкової функції;
• непереносимість галактози, обумовлена генетично;
• порушення всмоктування глюкози та галактози;
• порушення ферментації ШКТ;
• вік до 18 років.

Застосування медикаментозного засобу при вагітності категорично заборонено – речовини, які впливають на ангіотензин, у другому і третьому триместрі можуть спровокувати вади розвитку або загибель розвивається дитини. Якщо у пацієнтки, що приймає Лозартан, виявлена вагітність, використання препарату негайно припиняють.

Точних результатів досліджень, які підтверджують або спростовують здатність діючої речовини проникати у грудне молоко, не існує, тому якщо прийом необхідний при лактації, грудне вигодовування рекомендується припинити.

З обережністю медикаментозне засіб застосовують при зниженому тиску, зниженому об’ємі крові, стенозі ниркових артерій, порушення роботи печінки або водно-електролітного балансу.

Побічні ефекти

Виходячи з відгуків пацієнтів можна зробити висновок, що препарат легко переноситься організмом, але в деяких випадках можливі такі побічні ефекти:

• головний біль, запаморочення;
• шум у вухах;
• слабкість, зниження працездатності;
• гіперкаліємія (висока концентрація калію в сироватці крові, підтверджена відповідними аналізами);
• захворювання респіраторної системи, кашель, нежить;
• болі в животі, розлади травної функції.

Рідше виникають алергічні реакції, безсоння, сухість шкірних покривів, невелике зниження рівня гемоглобіну в крові. Найчастіше ускладнення при застосуванні Лозартану розвиваються у літніх людей (в більшості випадків у віці 70-75 років і більше).

Порада: при незначних побічних ефектах рекомендується продовжувати пити препарат – як правило, вони зникають самостійно через деякий час.

Передозування

При вживанні терапевтичних доз Лозартану передозування неможливе. Якщо пацієнт випадково прийняв занадто велику дозу, у нього може розвинутися порушення серцевого ритму (брадикардія, тахікардія), виражена гіпотензія. Лікування полягає в стабілізації серцевого ритму і тиску, необхідно застосування абсорбентів (активоване вугілля), контроль і коригування показників життєдіяльності. Гемодіаліз в даному випадку неефективний, так як він не здатний вивести діюча речовина Лозартану з організму.

Лікарська взаємодія

Лозартан дозволений до застосування в комплексі з іншими препаратами, що володіють властивістю знижувати тиск, але при одночасному використанні можливо істотне зниження тиску як побічний ефект.

Згідно клінічних досліджень активний компонент препарату може підвищувати рівень калію в сироватці крові, тому приймати його разом з препаратами, що затримують калій в організмі або збільшують концентрацію даного мікроелемента, не рекомендується. При нехтування цим правилом у пацієнтів може розвинутись гіперкаліємія, характерний симптом якої – сильна тахікардія.

Не рекомендована до застосування комбінація Лозартан плюс Ібупрофен або ліки, що мають в своєму складі цей компонент. Нестероїдні протизапальні засоби можуть знижувати антигіпертензивну дію Лозартану, внаслідок чого терапевтичний ефект препарату буде менш вираженим.

Порада: при прийомі Лозартану та інших медикаментозних засобів, включаючи харчові добавки Бади, необхідно проконсультуватися з лікарем, щоб уникнути небажаних реакцій та ускладнень.

Особливі вказівки

У поодиноких випадках прийом ліків може викликати важкі алергічні реакції, що супроводжуються анафілактичним шоком, утрудненням або зупинкою дихання. Якщо в анамнезі пацієнта є подібні випадки, Лозартан застосовують з обережністю, оптимальний варіант – під наглядом медичних працівників.

У людей зі зниженим об’ємом циркулюючої крові (наприклад, внаслідок вживання сечогінних препаратів) іноді розвивається сильна артеріальна гіпотензія, тому прийом засобу починається з мінімальної дози.

Хворим з порушенням водно-електролітного балансу, ниркову недостатність внаслідок цукрового діабету або інших причин, а також літнім людям під час терапії Лозартаном рекомендується контроль концентрації калію в сироватці крові.

Клінічних досліджень, що підтверджують вплив препарату на здатність займатися небезпечними видами діяльності або водити транспортні засоби, не проводилося, але при прийомі слід враховувати можливість розвитку сонливості, запаморочення, зниження концентрації уваги або подібних побічних ефектів.

Суворої заборони на застосування Лозартану разом з алкогольними напоями в інструкції до препарату немає, але необхідно враховувати, що етиловий спирт підвищує ймовірність розвитку побічних реакцій. У хворих з порушеннями роботи печінки, спричиненими зловживанням алкогольними напоями, концентрація діючої речовини в крові в 1,5-2 рази вище, тому застосовувати препарат слід з обережністю, починаючи прийом з мінімальної дози.

Аналоги

Найбільш поширеними аналогами медикаментозного засобу є Лозап, Козаар, Презартан, Вазотенз, Реникард, Зисакар, Лосакор. Вони містять однакові компоненти, тому при підвищеному тиску діють не менш ефективно, ніж Лозартан.

Ефективність Лозартану при гіпертонії та інших порушеннях роботи серцево-судинної системи підтверджена часом і позитивними відгуками пацієнтів, але пити ліки можна лише за рекомендацією лікаря після ретельного вивчення інструкції та списку протипоказань.