Синовіт гомілковостопного суглоба — лікування, симптоми та діагностика

При сини гомілковостопного суглоба у людини з’являються сильні болі, які посилюються при рухах. В області гомілкостопа утворюється набряк, шкіра червоніє і стає гарячою на дотик. У деяких хворих підвищується температура тіла, що вказує на гнійний запальний процес.

Синовіт – відносно рідкісне захворювання гомілковостопного суглоба, для якого характерне запалення внутрішнього шару суглобової капсули. Воспалившаяся і набрякла оболонка стає нездатною регулювати рівень синовіальної рідини. В результаті цього в порожнині суглоба збирається велика кількість випоту.

Зазвичай синовіт вражає один з гомілкостопів, набагато рідше патологічний процес має двосторонній характер. Захворювання легко сплутати з розтягуванням зв’язок, артрит, ахиллитом, вивихом або переломом. Поставити правильний діагноз і призначити адекватну терапію може тільки фахівець. Лікуванням синовіту займаються травматологи та хірурги.

Звідки береться синовіт?

Хвороба ніколи не з’являється сама по собі. Вона розвивається внаслідок травм, занесення інфекції або на тлі наявних хронічних судинних захворювань. Залежно від причини виникнення виділяють інфекційний, асептичний, реактивний і посттравматичний синовіт.

Таблиця 1. Причини розвитку недуги.

Провокуючий фактор Механізм розвитку запального процесу
Травми Удари і вивихи можуть викликати подразнення синовіальної оболонки, що веде до запалення і скупчення рідини в порожнині суглоба. Проникаючі поранення супроводжується занесенням інфекції в суглобову порожнину і призводять до розвитку гострого гнійного синовіту.
Інфекції Неспецифічне запалення виникає в результаті дії стрептококів, стафілококів, пневмококів і т. д. Бактерії потрапляють в синовіальну порожнину при травмах, внутрішньосуглобових ін’єкціях, оперативних втручаннях.Специфічним синовітом страждають люди з сифілісом, туберкульозом або іншими інфекційними захворюваннями. У цьому випадку бактерії потрапляють в гомілковостопний суглоб з током крові або лімфи.
Імунні порушення Схильність до алергічних реакцій і розладу в роботі імунної системи можуть спровокувати розвиток реактивного синовіту. Патологія часто виникає після перенесених інфекційних захворювань, однак мікробів у синовіальній рідині при цьому немає.
Суглобові захворювання Синовіт гомілковостопного суглоба може розвиватися при тяжкому перебігу артритів і артрозу. Регулярна травматизація синовіальної оболонки напівзруйнованими хрящами в підсумку призводить до хронічного запального процесу.
Системні хвороби Обменнные і ендокринні порушення також вносять внесок у розвиток недуги. Наприклад, особи з подагрою та цукровим діабетом страждають від синовіту набагато частіше, ніж здорові люди.
Читайте також:  Болить стегно: найбільш часті причини і коли звернутися до лікаря

Основні ознаки патології

Гострий синовіт має раптовий початок і яскраво виражені симптоми. Хвороба може розвиватися протягом кількох годин і призводити до різкого погіршення самопочуття. При своєчасній і адекватній терапії недуга проходить без будь-яких наслідків. Однак при відсутності медичної допомоги у людини може розвиватися хронічний синовіт гомілковостопного суглоба, лікування якого набагато складніше.

Хронічна форма хвороби може виникати на тлі застарілих артритів або деформуючого остеоартрозу. Патологія має млявий перебіг зі слабко вираженої симптоматикою. Людину турбують періодичні ниючі болі в гомілці і легкі утруднення при ходьбі. З часом гомілковостопний суглоб стає малорухливим і погано виконує свої функції.

До типових симптомів синовіту відносяться:

  • згладженість контурів гомілковостопного суглоба;
  • розпираючий, пульсуючі болі в нозі;
  • набряк і почервоніння шкіри в області гомілки;
  • зменшення обсягу рухів, кульгавість, труднощі при ходьбі;
  • неприємні відчуття при згинанні і розгинанні ноги;
  • озноб, головний біль і ознаки інтоксикації у разі гострого гнійного процесу.

Наявність синовіту можна запідозрити при появі флуктуації – симптому, що вказує на скупчення рідини в синовіальної порожнини. Перевірити це можна за допомогою простого прийому. Акуратно стиснувши область гомілкостопа, необхідно швидко відпустити руку. Відчуття легкого поштовху вказує на наявність флюктуації.

Методи діагностики

Поставити попередній діагноз лікар може вже після огляду пацієнта. Досвідчений фахівець може виявити захворювання за його характерними ознаками. Однак для уточнення діагнозу лікаря необхідні додаткові методи обстеження. З їх допомогою він може з’ясувати причину синовіту і визначити схему лікування.

Таблиця 2. Методи, які використовують для діагностики захворювання.

Метод Опис Можливі результати
Функціональні тести Лікар обережно обертає стопу пацієнта, згинає і розгинає її. В ході обстеження фахівець може оцінити рухливість голеностопа і орієнтовно визначити тяжкість захворювання.
Діагностична пункція Процедуру виконують під місцевою анестезією. За допомогою тонкої голки лікар проникає в суглобову порожнину і набирає звідти випіт. Отриману рідину відправляють на аналіз. Дослідження випоту дозволяє визначити характер запального процесу. При гнійному сини отримують гнійний ексудат, при асептичному – серозний транссудат.
Рентгенографія Хворому роблять знімки обох гомілковостопних суглобів. При аналізі рентгенографічних знімків можна побачити ознаки скупчення рідини. У разі травм рентгенографію проводять з метою виявлення вивихів і переломів.
УЗД Лікар оглядає голеностоп з допомогою спеціального апарату. Процедура абсолютно безболісна. За допомогою УЗД можна визначити кількість випоту в синовіальної порожнини, виявити розриви зв’язок, дегенеративні зміни хрящів та інші патологічні зміни.
Читайте також:  Антибіотики при ревматоїдному артриті: чому не застосовуються

Додатково пацієнту можуть призначити лабораторні дослідження, проведення алергологічних проб або консультації інших фахівців. Найчастіше хворих направляють до ревматолога, інфекціоніста, алерголога або ендокринолога. При особливо тяжкому перебігу синовіту виконують лікувально-діагностичну артроскопію.

Як лікують синовіт?

Лікування повинно бути комплексним і спрямованим на усунення причини патології. При інфекційному процесі хворому призначають антибіотики, при алергії – кортикостероїдні препарати, при травмах – сильні знеболюючі засоби. У разі скупчення гною або гною виконують лікувальну пункцію.

У гострому періоді ураженого голеностопу необхідно забезпечити повний спокій. А ось після затихання запальних процесів до лікування бажано додати лікувальну фізкультуру. Вправи допомагають відновити рухливість гомілковостопного суглоба і повернути людині здатність вільно пересуватися.

Якщо синовіт виник на тлі іншого захворювання – лікують паралельно обидві патології. Наприклад, при подагрі призначають Алопуринол, при сифілісі – Біцилін, при туберкульозі – протитуберкульозні препарати. У разі тяжкої травми гомілкостопа хворому роблять операцію.

Лікування посттравматичного синовіту

При сини, викликаний травмою гомілкостопу, потрібна жорстка іммобілізація кінцівки. Для цього пацієнту на 5-7 днів накладають шину, гіпсову лонгету або ортез. У разі перелому або розриву зв’язок потрібна більш тривала іммобілізація (1-2 місяці). Для купірування болю пацієнту призначають препарати групи НПЗЗ.

До нестероїдних протизапальних засобів належать:

  1. Німесил.
  2. Ібупрофен.
  3. Вольтарен.
  4. Кетанов.
  5. Диклофенак.
  6. Індометацин та ін

Лікарські засоби призначають у вигляді мазей, гелів, таблеток або внутрішньом’язових ін’єкцій. Оскільки НПЗЗ чинять негативний вплив на слизову шлунка, вживати їх краще після їжі. Деякі лікарі рекомендують пити ліки цієї групи разом з Омепразолом.

При сини з гемартрозом (крововиливом в суглобову порожнину) хворому виконують лікувальну пункцію. Під час процедури накопичилася кров видаляють, а синовіальну порожнину промивають розчинами антисептиків і антибіотиків. Після цього хворому проводять антибіотикотерапію.

Травматичний синовіт необхідно відрізняти від тендосиновіту. Для останнього характерне запалення оболонок, які оточують м’язові сухожилля. Тендосиновіт гомілковостопного суглоба має схожі симптоми, але лікується трохи інакше.

Як лікують інфекційний синовіт

При гнійному сини хворому обов’язково виконують пункцію гомілковостопного суглоба і проводять антибіотикотерапію. Антибактеріальні препарати можуть призначатися у вигляді таблеток, внутрішньом’язових або внутрішньосуглобових ін’єкцій. В схему лікування нерідко включають НПЗЗ і стероїдні гормони.

Читайте також:  Ін'єкції гіалуронової кислоти в колінний суглоб: результати досліджень

Кортикостероїди (Дексаметазон, Кеналог-40) показані при тяжкому перебігу хвороби. Ліки вводять інтрасіновіально, тобто в порожнину гомілковостопного суглоба. З-за великої кількості побічних ефектів ці препарати не приймають у вигляді таблеток.

Лікування артритической форми хвороби

Синовіт, що виник на тлі артриту, зазвичай має хронічний перебіг. При цьому захворюванні людині необхідний регулярний прийом препаратів, що уповільнюють руйнування суглобів. У разі загострення хворому призначають симптоматичну терапію (антибіотики, стероїдні і нестероїдні протизапальні засоби, пункція).

Препарати, що уповільнюють розвиток хвороби:

  • імунодепресанти (Циклофосфан, Ремікейд, Азатіоприн, Метотрексат);
  • моноклональні антитіла (Рітуксімаб, Бевацізумаб, Ипилимумаб);
  • інгібітори протеолітичних ферментів (Трасилол, Контрикал, Гордокс).

Раніше для боротьби з хронічними артритами широко використовували кортикостероїди, однак зараз їх практично не призначають. Перераховані вище препарати набагато ефективніше, тому саме їх використовують в якості базисної терапії при суглобових захворюваннях аутоімунного генезу.

При хронічних артритах і артрозах в програму лікування необхідно включати лікувальну фізкультуру (ЛФК). Спеціальні вправи допомагають сповільнити прогресування хвороби і зберегти рухливість суглобів. Щоб домогтися гарних результатів, необхідно регулярно займатися.

[pt_view id=»b084aedhzy»]

Фізіотерапія і методи народної медицини

У комплексне лікування синовіту зазвичай включають фізіотерапевтичні процедури. Застосовувати їх краще після стихання активних запальних процесів. Методи фізіотерапії допомагають поліпшити мікроциркуляцію та обмін речовин в уражених тканинах. Все це істотно прискорює одужання.

Методики, які використовують при сини:

  • лікарський електрофорез;
  • масаж;
  • УВТ і УВЧ;
  • ДМХ-терапія;
  • магнітотерапія і фонофорез;
  • озокеритові та парафінові аплікації.

[pt_view id=”aab0854mp0″]

Лікування народними засобами краще проводити у відновному періоді або при хронічному перебігу хвороби. З допомогою компресів, настоянок та відварів можна зняти набряк і полегшити біль. Методи народної медицини рекомендується використовувати після консультації з лікарем.

Для лікування синовіту використовують такі народні засоби:

  • лаврове масло;
  • мазь з живокосту;
  • натуральний бджолиний мед;
  • сольові компреси;
  • цілющі грязі;
  • кропива;
  • листя хрону і капусти.

https://youtu.be/Hzt_O7-BoWw

[pt_view id=»f2549aau1v»]

Народні методи ні в якому разі не можна використовувати замість традиційних. Ніякі настоянки і компреси не в силах ліквідувати інфекцію, видалити гній або вправити вивих. При появі перших же ознак синовіту необхідно негайно йти в лікарню.

Пам’ятайте: чим раніше ви звернетеся до лікаря – тим скоріше видужаєте!

diagnoz.in.ua