Коротка інформація про остеоартрозі колінних суглобів
У всіх людей колінний суглоб відчуває досить сильну навантаження, проте зазвичай наших здібностей до регенерації достатньо для того, щоб він функціонував нормально. Проте з віком кістки, що утворюють колінний суглоб, починають перебудовуватися на мікроскопічному рівні, що призводить до утворення кісткових розростань — остеофітів. Цей стан називають остеоартроз (ОА) колінного суглоба.
ОА колінних суглобів може супроводжуватися такими клінічними проявами:
- больові відчуття в суглобах при початку будь-якого руху;
- відчуття скутості, яке триває менше півгодини;
- порушення рухливості суглоба;
- хрускіт в колінах під час активного руху.
Пізніше, при використанні інструментальних методів діагностики, присутність невеликої кількості рідини в суглобовій порожнині і наявність остеофітів підтверджують діагноз ОА.
Лікування остеоартрозу колінних суглобів
Терапевтичний підхід до ОА колінних суглобів залежить від вираженості симптомів, тривалості перебігу захворювання та індивідуальних особливостей пацієнта. Методи лікування включають фізіопроцедури, фізичні вправи і медикаментозну терапію.
Для зменшення больових відчуттів у пацієнтів з ОА колінних суглобів часто призначають препарати з групи нестероїдних протизапальних (Ацетамінофен, Ібупрофен, Диклофенак та ін) та глюкокортикоїди (стероїдні гормони). Медикаменти обох груп чреваті негативним впливом на згортання крові, перебіг цукрового діабету, стан травного тракту і т. д. У зв’язку з цим у лікарів існує певна настороженість навіть при місцевому їх використанні — найчастіше призначається внутрішньосуглобове введення.
Також існує популярна група препаратів, яка має досить ємне назву — препарати з повільним розвитком симптоматичного ефекту (ПМРЭ). Вони зазвичай добре переносяться людьми, у яких є вищезазначені супутні захворювання, однак ефективність багатьох препаратів цієї групи залишається під питанням. Гіалуронова кислота, про яку піде мова далі, відноситься саме до цієї групи медикаментів.
Ця речовина входить до складу синовіальної (внутрішньосуглобовий) рідини, що забезпечує змащування суглобових поверхонь кісток.
Остеоартроз колінних суглобів і гіалуронова кислота
Нещодавно було проведено клінічне дослідження, в якому брали участь представники обох статей з віковим розбігом від 45 до 70 років. Їх всіх об’єднувало наявність діагностованого остеоартрозу колінних суглобів, больові відчуття помірної інтенсивності при ходьбі, а також 2 і 3 рентгенологічна стадія самого захворювання.
Дослідження полягало в тому, що всім хворим 1 раз в тиждень вводилася гіалуронова кислота в суглобову порожнину. Курс тривав у цілому 1 рік. Примітно, що до початку дослідження всі хворі вживали інших медикаментів з цієї групи вже близько півроку і більше. Звичайно ж, ніяких інших внутрішньосуглобових ін’єкцій хворим не проводилося. З дозволених «старих» медикаментів залишився препарат з групи нестероїдних протизапальних засобів, який був призначений ще до клінічного випробування — він застосовується при необхідності зменшити больовий синдром.
По закінченню дослідження вченими-клініцистами були зроблені цікаві висновки. Якщо оцінювати ефект внутрішньосуглобового введення гіалуронової кислоти при остеоартрозі колінних суглобів, то по всім враховуються показниками він проявлявся в середньому з 2-го–4-го тижня, а зберігався від півроку і більше. Наприклад, у пацієнтів відчутно зменшилася скутість в суглобі вже через тиждень після першого уколу, причому цей ефект існував близько 9 місяців після припинення лікування. У хворих покращився функціонування суглоба, що теж почало проявлятися вже після першої ін’єкції.
Примітно, що майже половина пацієнтів зменшила свою стандартну дозу протизапального препарату — стала менше виникати необхідність в активному знеболюванні. 10% пацієнтів зовсім перестали їх приймати.
За час проведення дослідження не спостерігалося ніяких побічних ефектів або небажаних впливів ліків на організм.
Виходячи з цих даних, можна зробити висновок, що використання гіалуронової кислоти при остеоартрозі колінних суглобів є правильним і раціональним. Однак треба пам’ятати, що дослідження проводилося серед пацієнтів з помірним ступенем розвитку самого захворювання і під чітким контролем медичного персоналу. Призначення даного препарату завжди має бути спільним рішенням хворого і лікаря.
