Досі не з’ясована природа розвитку РА, тому і не розроблено етіологічного лікування, орієнтованого на причину захворювання. Чому імунна система починає виробляти антитіла, які руйнують власні клітини, вченим незрозуміло.
Так як неможливо впливати на етіологічний фактор, лікування при ревматоїдному артриті – патогенетичне, спрямоване на ті ланки патологічних змін, які несе хвороба: запалення, біль, деструктивні ураження суглобів та імунопатологічні реакції. Тактика терапії змінюється в залежності від встановленого типу РА (серопозитивний, серонегативний), стадії хвороби, періоду активності аутоімунного процесу, дегенеративно-запальних трансформацій суглобів.
Основна мета лікування при РА – досягнення тривалої ремісії, низької активності запального процесу; збереження працездатності та поліпшення якості життя хворого.
Версія про ефективність застосування антибіотиків при ревматоїдному артриті
Ні в жодному медичному довіднику чи посібнику для лікарів з ревматології ніяких згадок про антибіотики при РА немає. Звідки виникла гіпотеза про користь антибіотиків за даної патології, доводиться тільки здогадуватися.
Є кілька припущень:
- Один з базових препаратів, що застосовуються для лікування РА, носить назву «Д-пеніциламін». Непрофесіонали визнали його аналогом антибіотика пеніциліну, мабуть, за співзвучністю.
- До ревматоїдного артриту зараховують різні патології суглобів, які належать до різних груп захворювань, а спільним для них є лише термін «артрит» (arthr – суглоб, itis – запалення). Причина багатьох артритів – інфекція, і застосування антибіотиків для лікування обгрунтовано.
Так сформувалася версія про позитивні результати антибіотикотерапії при ревматоїдному артриті.
Запалення при РА носить не інфекційний, а аутоімунний характер, коли в організмі відбувається вироблення антитіл, що атакують тканини суглобів, сприймаючи їх як чужорідні, прагнуть їх знищити. Асептичне запалення, без участі мікробів, тому антибіотики не потрібні.
В схему лікування антибіотики включають тільки тоді, коли на тлі вже наявного ревматоїдного артриту відбувається ураження суглобів інфекцією (стафілокок, стрептокок, гонокок та інші). Але це буде лікування ревматоїдного, а інфекційного артриту, лікування ускладнення.
Негативну дію антибіотиків на організм
- Печінка. Організм при лікуванні ревматоїдного артриту відчуває велику лікарську навантаження. Багато медикаменти викликають серйозні побічні ефекти. Інактивація лікарських речовин до метаболітів відбувається в клітинах печінки – гепатоцитах. Додавання антибіотиків в схему лікування посилює навантаження на печінку. Коли кількість токсинів стає надмірним, печінка не справляється з їх утилізацією, токсини накопичуються в організмі, ушкоджуючи клітини-гепатоцити. Розвивається лікарський гепатит з заміщенням гепатоцитів сполучною тканиною: формується фіброз з переходом в цироз печінки.
- Дія на нирки. Виникають дистрофічні зміни канальців нирок, що може сприяти формуванню некротичного нефрозу.
- Відзначено негативний вплив антибіотиків на мозок, особливо тих, які проходять гематоенцефалічний бар’єр. Нейротоксична дія клінічно проявляється у вигляді поліневритів, енцефалопатії, порушення пам’яті, зниження слуху.
- Антибіотики пригнічують імунну систему, викликають алергічні реакції.
- Призводять до розвитку дисбактеріозу кишечника.
Лікування ревматоїдного артриту складне, триває протягом усієї життя, вимагає постійного коректування доз, препаратів, схем лікування в залежності від вираженості симптомів. Хворому для досягнення максимально можливого позитивного ефекту в лікуванні необхідно виконувати рекомендації лікаря, а не прислухатися до домислів горе-експертів.
