Уреаплазмоз при вагітності: симптоми і лікування, вплив уреаплазми під час вагітності, наслідки і ускладнення для малюка

Уреаплазмоз – інфекційне захворювання, що передається статевим шляхом. Збудник даної патології – уреаплазма, населяє піхві здорових жінок у 60% випадків і зустрічається у кожної третьої новонародженої дівчинки. Патогенна мікрофлора роками може жити в організмі, не завдаючи шкоди здоров’ю і не викликаючи ніякої симптоматики.

Уреаплазмоз при вагітності, у період, коли організм жінки максимально ослаблений може представляти серйозну загрозу як для майбутньої матері, так і для дитини.

Уреаплазмоз при беременности: симптомы и лечение, влияние уреаплазмы во время беременности, последствия и осложнения для малыша

Клінічні прояви

Головна проблема захворювання – це несвоєчасна діагностика. При вагітності в організмі жінки відбуваються серйозні зміни, які ускладнюють визначення багатьох патологій, так як симптоми пацієнтками сприймаються як частина процесу виношування дитини. В результаті цього жінки пізно звертаються до лікаря, займаються самолікуванням в домашніх умовах. Але розпізнати уреаплазмоз можна за такими ознаками:

  • Виділення з піхви набувають мутний відтінок.
  • Поява дискомфорту в області статевих органів, свербіж, печіння. Симптоми посилюються при сечовипусканні або прийнятті теплих водних процедур (душ, ванна).
  • Відчуття спазму або ниючі болі в нижній частині живота.
  • Сильне почуття дискомфорту або больових відчуттів під час статевого контакту.

Уреаплазма розмножується в слизових оболонках людського організму. У 90% випадках — це зона статевих органів, але за деяких обставин (оральний секс) патогенна мікрофлора вражає гортань, викликаючи симптоми, що нагадують ангіну. Торкаючись внутрішні органи, наприклад, сечовий міхур, вагітну жінку можуть турбувати ознаки циститу – часте, хворобливе сечовипускання.

Увага! Фахівці попереджають, що неправильна самодіагностика і самолікування призводять до занедбаності патології, яке легко піддається терапії на ранніх стадіях. Несвоєчасне звернення до лікаря здатне завдати незворотної шкоди організму матері і майбутньої дитини.

загрузка...

Джерела зараження

Серед докторів досі точаться суперечки з приводу того, чи існує таке захворювання, як уреаплазмоз. Відзначимо, що в даний час дана патологія не внесено в Міжнародну класифікацію хвороб.

Причиною цього стало те, що немає жодного достовірного джерела, який доводив існування уреаплазмозу.

Бактерія – уреаплазма, є невід’ємною частиною нормальної мікрофлори організму.

Але за певних умов, особливо при виникненні запальних процесів в організмі, відзначається підвищена кількість уреаплазм, що і послужило припущенням її негативного впливу. Саме тому уреаплазму називають умовно-патогенної – небезпечної тільки при надмірному розмноженні.

Уреаплазмоз при беременности: симптомы и лечение, влияние уреаплазмы во время беременности, последствия и осложнения для малыша

Існує два основних шляхи зараження:

  1. Незахищений статевий акт з носієм хвороби, в тому числі і оральний секс.
  2. Внутрішньоутробне зараження – інфікування від матері до плоду.
Читайте також:  Шляхи передачі педикульозу: інкубаційний період хвороби, профілактика інфікування

Уреаплазмоз немовлятам передається переважно жіночої статі. Хлопчики страждають цим захворюванням набагато рідше і здатні позбавитися від патології самостійно, без застосування медикаментозних препаратів. Додатковими джерелами зараження може служити:

  • Носіння чужого спідньої білизни.
  • Використання чужих туалетного приладдя: мочалок, рушників, бритвених верстатів для інтимної епіляції.
  • Ризик інфікування підвищується при відвідуванні: громадських убиралень, лазень, соляріїв.

Дані джерела зараження, за словами лікарів, малоймовірні, але виключати їх не можна. Інфікування патогенною мікрофлорою не дає гарантії розвитку уреаплазмозу – бактерія роками може себе ніяк не проявляти. Для прогресування хвороби необхідно надмірне розмноження мікроорганізму. Головним спонукальним чинником активного розмноження бактерій вважається зниження імунітету людини, який спостерігається в наступних ситуаціях:

  • перенесені інфекційні захворювання;
  • наявність хронічних хвороб;
  • шкідливі звички;
  • нераціональне харчування;
  • зміна гормонального фону організму в результаті вагітності, наявності хвороб ендокринної системи, вживання гормональних препаратів;
  • малорухливий спосіб життя.

Увага! Думка про те, що уреаплазмозом можна заразитися повітряно-крапельним шляхом не знайшла наукового підтвердження. Відзначено, що бактерія здатна жити і розмножуватися в зовнішньому середовищі.

Вплив уреаплазми на вагітність

На уявну несерйозність захворювання, насправді уреаплазма дуже небезпечна, особливо під час вагітності. Запальні процеси, які викликає бактерія, що призводять до порушення роботи сечостатевих органів.

Найбільш тяжкими наслідками уреаплазмозу для жінок в положенні є ризик передчасних пологів або втрата дитини.

Уреаплазма змінює структуру слизових оболонок, що негативно позначається на дітонародженні. Дана патологія вважається однією з поширених причин викиднів або передчасних пологів.

Уреаплазмоз при беременности: симптомы и лечение, влияние уреаплазмы во время беременности, последствия и осложнения для малыша

Діагностичні процедури

Діагностика патології входить в загальний кус обстеження вагітних жінок при постановці їх на облік в жіночій консультації. Також аналізи можуть бути призначені на особисте прохання пацієнтки в будь-який час. Основними методами діагностики хвороби є:

  • Полімеразна ланцюгова реакція – ПЛР. Діагностичний метод молекулярної біології, що дозволяє виявляти ДНК патогенної мікрофлори. При даному обстеженні виявляється наявність бактерій, а не їх кількість, що не дає можливості призначити ефективний метод терапії.
  • Бактеріальний посів – вирощування взятої з лабораторної проби мікроорганізмів в сприятливій для них живильному середовищі. Метод дозволяє дізнатися динаміку зростання колонії патогенної мікрофлори, штам бактерій і їх чутливість до різних лікарських препаратів.

Посів займає кілька діб і вважається головним методом підбору індивідуального способу лікування патології. Для отримання точної інформації, перед здачею аналізів вагітним рекомендується дотримуватися наступних правил:

  • За дві доби до здачі аналізів слід утриматися від будь-яких інтимних зв’язків.
  • Пацієнткам заборонено в цей період користуватися тампонами. Також не потрібно вдаватися до надмірної очищенню слизової статевих органів, виконувати процедуру спринцювання.
  • Не рекомендується застосовувати які-небудь лікарські засоби, в тому числі і місцевого, зовнішнього дій.
  • У день здачі аналізів пацієнтки повинні повністю відмовитися від проведення інтимної гігієни.
Читайте також:  Наслідки токсоплазмозу для дитини при вагітності: вплив на плід, ускладнення

Такі правила сприяють мінімального спотворення стану мікрофлори слизової статевих органів і дозволяють отримати більш точні результати обстеження.

Увага! При виявленні патології вже під час вагітності, лікарі щоб не нашкодити плоду, змушені відмовитися від застосування деяких ефективних препаратів. Фахівці настійно рекомендують заздалегідь планувати вагітність і проходити обстеження на уреаплазмоз ще до моменту зачаття дитини.

Лікування уреаплазмоза

Основним методом медикаментозної терапії є прийом антибактеріальних засобів. Лікування необхідно пройти всім статевим партнерам одночасно, інакше терапія не дасть належного результату і чергове зараження уреаплазмою відбудеться при наступній незахищеною інтимної близькості.

Увага! Лікування захворювання повинні пройти всі статеві партнери одночасно.

Загальний курс терапії можна розділити на три основних етапи, який полягає в наступному:

  • Нормалізація мікрофлори організму.
  • Усунення провокуючих факторів розвитку патогенної мікрофлори.
  • Відновлення імунітету людини.

Курс призначається з урахуванням індивідуальних особливостей організму, перебігу хвороби, віку пацієнта. Після завершення лікування проводиться контрольний лабораторний аналіз.

Увага! Наявність діагнозу – уреаплазмоз, не є показанням до переривання вагітності.

Антибіотики

Антибактеріальні препарати є головним засобом боротьби з даним захворюванням. Під час вагітності, лікувати уреаплазмоз починають, як правило, з 22 тижня – до цього періоду у плода вже встигають сформуватися внутрішні органи. На ранніх термінах прийом антибіотиків може нашкодити дитині або спровокувати викидень. До найбільш поширеним протибактеріальний препаратів для терапії уреаплазмозу відносяться:

  • Азитроміцин.
  • Джозамицин.
  • Доксициклін.
  • Тетрациклін.
  • Еритроміцин.

Лікарські засоби можуть призначатися виключно лікарем в індивідуальному порядку. Тільки фахівець на підставі лабораторних досліджень може підібрати найбільш безпечний і ефективний препарат. Курс лікування займає 2 тижні.

Імуномодулятори

Уреаплазмоз починає розвиватися в людини не в момент зараження його бактеріями, а за наявності провокуючих чинників, які призводять до надмірного розмноження патогенних мікроорганізмів. Одним з головних факторів є зниження імунітету і для його посилення спільно з прийомом антибактеріальних засобів призначається ряд імуномодулюючих препаратів:

    1. Імуноглобулін під назвою Уреаплазма Імун, який виготовляється з очищеної плазми людської крові. Сприяє підвищенню резистентності організму до уреаплазми. Протипоказаний особам з алергією на білок.
    2. Інтерферон. Дозволяє підсилити дію антибактеріальних засобів.
    3. Стимулятори ендогенної интерферонизации, активізують власні захисні сили організму, як Левамізол, Ціанокобаламін.
    4. Стимулятори клітинного імунітету, як Мієлопід, Тималін.
Читайте також:  Факультативні паразити і різновиди факультативного паразитизму у людини

Для поліпшення стану здоров’я лікарі рекомендують не нехтувати лікувальною фізкультурою, фізіотерапевтичними процедурами і здоровим харчуванням.

Відновлюючі засоби для піхвової мікрофлори

Вагінальна мікрофлора є особливою екосистемою жіночого організму, яка забезпечує захист дітородних органів. В результаті уреаплазмозу і прийому антибактеріальних засобів відбувається дисбаланс нормальної мікрофлори. Для її відновлення використовують:

  • Вагінальні пробіотики. Препарати, що містять кисломолочні або лактобактерії: Лактогин, Гинофлор, Экофемин.
  • Свічки від дисбактеріозу: Біфідумбактерин, Лактобактерин, Кипферон.
  • Таблетовані препарати для лікування дисбактеріозу: Нормофлорин.

Всі лікарські засоби слід приймати тільки після консультації з лікарем. Для посилення дії препаратів і свічок рекомендується включати в свій раціон кисломолочні продукти – вони мають додатково позитивний вплив на вагінальну мікрофлору і весь організм в цілому.

Небезпечні наслідки захворювання

Незважаючи на те що уреаплазма відноситься до умовно-патогенних бактерій, а уреаплазмоз не внесено в Міжнародний класифікатор хвороб, не варто його недооцінювати. Несвоєчасна діагностика захворювання або неправильне самолікування, особливо під час вагітності, може призвести до негативних наслідків як для матері, так і для дитини.

Для матері

Крім ризику переривання вагітності та передчасних пологів, для жінки існує ряд ускладнень, до яких може призвести уреаплазмоз:

  • Безпліддя.
  • Позаматкова вагітність.
  • Інфікування плода, яка може призвести до негативних наслідків для організму дитини в перші роки життя.
  • Захворювання нирок, печінки.
  • Ослаблення імунітету.

Своєчасне виявлення патології та прийняті терапевтичні заходи – запорука здоров’я батьків та їх дітей.

Для дітей

Дитина, перебуваючи в утробі матері, захищений від патогенної мікрофлори плацентою. Зараження відбувається при пологах, під час виходу дитини через родовий канал. Хлопчики схильні до захворювання набагато рідше, ніж дівчатка. Наслідки уреаплазмозу для майбутньої дитини можуть бути наступними:

  • неповноцінне формування внутрішніх органів малюка;
  • захворювання внутрішніх органів;
  • зниження імунітету.

Уреаплазмоз перенесений у дитячому віці різко підвищує ризик розвитку захворювання у дитини в подальшому. Саме мати несе всю повноту відповідальності за майбутнє здоров’я дитини.

Профілактичні заходи

Методи профілактики необхідні не тільки для попередження патології, але і для того, щоб виключити повторні рецидиви захворювання. До основних способів, які допоможуть уникнути зараження, належать виконання наступних правил:

  • Регулярне профілактичне обстеження обох сексуальних партнерів.
  • Необхідно уникати безладної інтимної близькості.
  • Використання контрацептивів при статевих контактах.
  • Дотримання заходів особистої гігієни.

Для запобігання рецидивів захворювання рекомендується переглянути свій спосіб життя: відмовитися від шкідливих звичок, вжити заходів щодо зміцнення імунітету. Цьому добре сприяють заняття спортом, відмова від алкоголю та тютюнопаління.

загрузка...
diagnoz.in.ua
Залишити відповідь