Тонзиліт — інфекційна хвороба, що вражає піднебінні мигдалики. Частіше за все її викликають стафілококи та бета-гемолітичні стрептококи. Багато хворих помилково вважають ангіною нешкідливу хворобу і займаються самолікуванням, не звертаючись до лікаря. Насправді це помилка. Ускладнення після ангіни можуть бути дуже серйозними. Патологія здатна запустити незворотні процеси в організмі, які потім неможливо повністю усунути.
Причини виникнення ускладнень
Сам по собі тонзиліт зазвичай не є складною чи особливо небезпечною недугою. Він піддається лікуванню медикаментами. Ускладнення після ангіни виникають тоді, коли пацієнт при перших симптомах не звертається за обстеженням і не отримує адекватної терапії. Прояви тонзиліту можуть зникнути самі по собі, але інфекція при цьому часто лишається в організмі й приносить значну шкоду.
Які ж механізми призводять до ускладнень після ангіни? Після потрапляння збудника імунітет починає виробляти антитіла для знищення патогенів і нейтралізації їх токсинів. Стрептокок має багато антигенів, які за будовою й складом подібні до антигенів сполучної та м’язової тканини.
Ускладнення ангіни у дорослих і дітей розвиваються тоді, коли імунна система втрачає вміння відрізняти антигени мікроорганізмів від власних тканин, і запускається процес, у якому імунні сили атакують здорові органи. Це особливо небезпечний стан, який неможливо повністю ліквідувати навіть після успішного лікування тонзиліту.
Окрім системних, віддалених ускладнень, помилкове або неповне лікування може призвести до розповсюдження гнійного вогнища на сусідні органи. Такі стани менш небезпечні, бо піддаються лікуванню медикаментозно.
Варто зазначити, що ускладнення після ангіни частіше трапляються у дітей. Це пов’язано зі слабішим і ще не сформованим імунітетом. Якщо в дитячому віці тонзиліт ускладнюється, це може загрожувати розвитком інвалідизуючих змін, які часто незворотні.
Запобігти ускладненням після ангіни можна: потрібно звертатися до ЛОР-лікаря при перших симптомах. Після діагностики фахівець підбере правильну терапію, спрямовану не лише на полегшення симптомів, а й на знищення збудника. Ігнорувати візит до медзакладу не варто, бо ускладнення виникають не лише при хронічній, а й при одноразовій формі тонзиліту.
Види ускладнень
Усі ускладнення ангіни ділять на дві категорії:
- місцеві;
- системні.
Місцевими називають патології, що виникають внаслідок безпосереднього поширення інфекції з гланд на сусідні органи. До них відносять:
- отит;
- синусит;
- набряк гортані;
- фарингіт;
- лімфаденіт;
- абсцеси (пара- та заглоткові).
Якщо інфекція потрапляє в кров, може розвинутися сепсис. Крім того, гематогенним шляхом збудник може поширитися в будь-який внутрішній орган, спричинивши там гнійний процес.
Ці ускладнення важкі, але при своєчасній діагностиці та правильній антибактеріальній терапії їх можна ефективно лікувати.
До системних ускладнень належать хвороби, що виникають переважно внаслідок конфлікту «антиген — антитіло». Можуть розвинутися такі стани:
- Ревматизм. Уражається серцевий м’яз, перикард, суглоби та їх навколосуглобові тканини. Це проявляється як міокардит, перикардит, ендокардит, артрит, з подальшим ризиком розвитку артрозу.
- Захворювання нирок. Вони виникають як через імунологічні порушення, так і при септичному потраплянні інфекції в кров. Можливі варіанти: пієлонефрит, гломерулонефрит, гостра ниркова недостатність.
- Неврологічні ускладнення. Причини різні: імунні реакції, поширення інфекції на оболонки мозку або порушення роботи ЦНС через інтоксикацію організму.
Системні ускладнення після ангіни протікають значно важче і більш загрозливі, ніж місцеві. У багатьох випадках повністю позбутися від них не вдається — можна лише сповільнити розвиток процесу.
Набряк гортані
Серед ускладнень ангіни важливо виділити набряк гортані. Це явище трапляється рідко, але перебіг його дуже небезпечний і може призвести до смерті. Набряк виникає тоді, коли, окрім шийних та піднижньощелепних лімфовузлів, запалюються й задньоглоткові. Вузли набрякають, посилюється лімфодренаж, рідина накопичується в тканинах, внаслідок чого слизова сильно гіпертрофується.
Серед скарг пацієнтів виділяють:
- утруднене ковтання;
- утруднене дихання;
- відчуття грудки в горлі;
- осиплість голосу (симптом схожий на фарингіт і може ускладнювати діагностику).
Без невідкладної допомоги набряк може розростися настільки, що перекриє дихальні шляхи, опуститься вниз і заблокує трахею. Хвороба виліковна при правильно підібраній терапії. Іноді, щоб уникнути асфіксії, роблять тимчасову трахеостому до зменшення набряку. Якщо процес поширюється на трахею, пацієнта переводять у медикаментозний сон і на штучну вентиляцію легенів.
Ускладнення на серце після ангіни
Ускладнення після гнійної ангіни, що зачіпають серце, належать до найнебезпечніших і найменш передбачуваних. Вони можуть розвинутися під час гострого епізоду або через певний час після завершення лікування.
Лікарі виокремлюють три механізми, що можуть привести до серцевих ускладнень:
- Аутоімунна реакція або ревматизм. Виникає, коли білки, утворені імунною системою, атакують антигени серцевого м’яза, спричиняючи руйнування тканин серця. Такі ускладнення можуть з’явитися не одразу, а через кілька місяців після перенесеної ангіни.
- Токсична дія. Токсини, що виділяють стрептококи, ушкоджують серце, призводять до атрофії тканин. У цьому випадку пацієнт може відчувати дискомфорт у ділянці серця вже під час ангіни.
- Наслідки лихоманки. При тривалому запаленні з високою температурою в організмі накопичується багато фібрину, що густить кров і сприяє утворенню тромбів. Через це порушується кровопостачання і знижується насичення тканин киснем, у тому числі серцевого м’яза, що веде до ішемії. Перші ознаки таких ускладнень часто виникають під час ангіни або одразу після лікування.
Бактеріальна інфекція також може потрапити в серце гематогенним шляхом і викликати запалення (міокардит, ендокардит, перикардит). У такому випадку, окрім типових серцевих симптомів, зберігаються підвищена температура та виражена інтоксикація. Стан потребує негайної допомоги спеціалістів.
Загальні ознаки ураження серця:
- порушення серцевого ритму (аритмія, тахікардія, брадикардія);
- загальна слабкість;
- задишка навіть при незначному фізичному навантаженні;
- біль за грудиною, постійний або нападоподібний;
- блідість шкіри;
- синюшність носогубного трикутника;
- шкірна еритема (на фоні блідості з’являються синюваті плями).
Порушення роботи серця тягнуть за собою дисфункцію інших органів і систем. При появі перших симптомів слід негайно звернутися до лікаря.
Захворювання нирок
Ниркові ураження як наслідок ангіни розвиваються за тими ж механізмами, що й серцеві: це можуть бути
- аутоімунні реакції;
- токсичне ураження нирок;
- проникнення інфекції в кров.
При імунологічному ураженні симптоми зазвичай з’являються через 1–2 місяці після хвороби, найчастіше це гломерулонефрит. Бактеріальне чи токсичне ураження може проявитися вже в гострій фазі, тоді частіше діагностують пієлонефрит. Помилки в діагностиці або лікуванні можуть привести до гострої ниркової недостатності, що переходить у хронічну форму. У такому стані нирки втрачають здатність фільтрувати кров, продукти обміну накопичуються в організмі і виникає сильна інтоксикація.
При ураженнях нирок спостерігаються такі ознаки:
- підвищення температури;
- біль у попереку, яка посилюється при постукуванні;
- гіпертонія;
- набряки, переважно нижніх кінцівок;
- сеча кольору м’ясних помиїв (гематурія);
- у загальному аналізі сечі — велика кількість білка і лейкоцитів.
Якщо не лікувати ускладнення, нирки припиняють функціонувати, і пацієнт потребуватиме гемодіалізу для підтримки життя.
Гостра ревматична лихоманка
При імунологічній реакції на фоні ангіни може розвинутися ревматизм. Він вражає не лише серце, а й суглобові структури.
При ревматичному артриті будуть спостерігатися такі прояви:
- <li-різке підвищення температури до гарячкових значень, що називають гострою ревматичною лихоманкою;
- блукаючий біль у суглобах, частіше в нижніх кінцівках;
- почервоніння та підвищення температури тканин навколо ураженого суглоба;
- посилення болю в суглобах при ходьбі.
Ревматичний артрит не піддається повному відновленню — процес зазвичай незворотний. Можна лише загальмувати запалення за допомогою комбінованої медикаментозної терапії. За відсутності лікування артрит прогресує в артроз, і людина ризикує стати інвалідом.
Ускладнення на вуха
Слуховий апарат тісно пов’язаний з мигдалинами, тому ускладнення на вуха після ангіни трапляються доволі часто. Найчастіше діагностують середній отит. Інфекція може потрапити в середнє вухо через євстахієву трубу або гематогенним шляхом.
При отиті слухова труба набрякає, відтік ексудату порушується і рідина накопичується в порожнині. Коли кількість ексудату зростає, він тисне на барабанну перетинку, викликаючи біль. Без лікування катаральна форма перетікає в гнійну з ризиком перфорації перетинки.
Основні симптоми отиту:
- підвищення температури;
- різкий інтенсивний біль у вусі;
- відчуття плескоту в слуховому апараті;
- при перфорації з зовнішнього слухового проходу витікає гній.
Якщо не лікувати середній отит, запалення може охопити внутрішнє вухо, що призведе до порушення координації та втрати слуху.
Менінгіт
Менінгіт після ангіни трапляється вкрай рідко, але є дуже небезпечним. Запалення мозкових оболонок виникає при потраплянні інфекції в кров або безпосередньо з вогнища в горлі. Частіше менінгіт розвивається не одразу після ангіни, а як наслідок таких ускладнень, як абсцеси.
Для менінгіту характерні такі симптоми:
- головний біль, що посилюється при русі головою;
- підвищення температури;
- загальне нездужання;
- нудота, блювання;
- порушення координації;
- судоми.
Стан небезпечний і вимагає термінової госпіталізації та комплексного лікування.
Місцеві ускладнення
Місцеві ускладнення виникають при неправильному лікуванні ангіни. До цієї групи відносять такі стани:
- Шийний лімфаденіт — запалення регіонарних лімфовузлів з можливим нагноєнням.
- Паратонзіллярний абсцес — ураження гланд і прилеглих тканин з утворенням гнійника.
- Ретрофарингіальний абсцес — нагноєння задньоглоткових лімфовузлів.
Усі ці стани супроводжуються лихоманкою, вираженою інтоксикацією, сильним набряком і болем у місці ураження. Якщо антибіотикотерапія не дає ефекту, проводиться хірургічне розтинання гнійника.
Як уникнути ускладнень
Головна причина ускладнень на фоні ангіни — недотримання рекомендацій лікаря або самолікування. Щоб мінімізувати ризик серйозних наслідків, пацієнту слід дотримуватися простих правил:
- при гострому стані з високою температурою — дотримуватися постільного режиму;
- приймати антибіотики повним курсом, не припиняючи лікування самостійно при полегшенні;
- ретельно виконувати вказівки лікаря;
- лікувати ангіну комплексно;
- вживати багато рідини, щоб уникнути зневоднення й якомога швидше вивести токсини з організму.
Крім того, варто звернути увагу на зміцнення імунітету:
- включати в раціон корисні продукти, харчуватися повноцінно;
- вести активний спосіб життя;
- проводити загартування;
- уникати переохолоджень;
- відмовитися від шкідливих звичок;
- займатися спортом.
Тонзиліт — серйозна хвороба. Однак небезпечніші не самі симптоми ангіни, а ускладнення, що можуть розвинутися на її фоні. Щоб уникнути цього, при перших прояви треба звертатися до медичного закладу і суворо дотримуватися призначень лікаря.
