Абсцес при ангіні, ефективне лікування абсцесу з ангіною

Для важкого перебігу хронічного і гострого тонзиліту не рідкісні випадки розвитку його ускладнень. До найбільш небезпечних для здоров’я людини відноситься ангіна з абсцесом.

Це стан при пізній діагностиці, відсутність лікування призводить до плачевних наслідків для хворого, з можливим летальним результатом.

Що таке абсцес і як розвивається при ангіні

Під час запалення піднебінних мигдалин патологічний процес може поширитися за межі ураженої тканини. Навколо гланд розташовується клітковина, яка досить пухка. Запалення, переходячи в цей простір, призводить до формування порожнини, заповненої гноєм. Саме таким чином при ангіні розвивається абсцес.

Як правило, нагноєння виникає на верхньому полюсі мигдалини при ангіні. У цій частині клітковина має рихлу структуру, перебувають більш глибокі крипти, тому при погіршенні відтоку гною, проникнення запалення на навколишні тканини цілком ймовірно.

В горлі гнійники бувають у заковтувальному, бічному і околоминдаликовом просторі. З них, для ангіни характерний паратонзіллярний абсцес.

Абсцеси можуть виникати також навколо інших мигдаликів (трубних, язичної, носоглоткової). До причин появи таких гнійників відносять хронічні хвороби ЛОР органів, ротової порожнини. Найбільш рідкісною формою є гнійне запалення навколо язичної мигдалини.

Що може спричинити абсцес

Абсцес при ангіні викликається мікроорганізмами, які, проникаючи через стінку мигдалини, здатні приводити до гнійного запалення. Серед таких бактерій важливу роль відіграють стрептококи, стафілококи, а також представники анаеробів.

Як показує статистика, переважна частина абсцесів виникає при хронічному тонзиліті. Пов’язано це з тим, що часте запалення мигдалин призводить до формування на них спайок, які при подальшому пошкодження перешкоджають відтоку гною.

При ангіні важливо правильно лікувати нарив, звертаючи увагу на перші симптоми, і застосовуючи адекватне лікування.

Велике значення для формування ускладнень при ангіні має стан місцевого та загального імунітету. Причиною може виступати:

  • цукровий діабет;
  • онкологія;
  • анемія;
  • будь-які імунодефіцитні стани.

Крім ангіни інфекція в паратонзиллярное простір може поширитися через гнійних процесів у порожнині рота, а також внаслідок травм цій області. Виключно рідко гноетворные бактерії потрапляють у тканини, що оточують мигдалини, отогенний або гематогенним шляхом.

Читайте також:  Гнійна ангіна, комплексне лікування гнійної ангіни

Від захворювання страждають переважно люди молодого віку. У дітей абсцес зустрічається рідко. Також відсоток пацієнтів серед курців значно вище і не залежить від статі хворого.

Симптоми абсцесу паратонзиллярного

Перші ознаки нагноєння виникають за кілька днів до освіти паратонзиллярного абсцесу. У разі відсутності лікування симптоми наростають, а загальний стан пацієнта погіршується. В клінічній картині захворювання виділяють:

  • біль з одного або з двох сторін горла;
  • утруднення при ковтанні;
  • різке підвищення температури тіла до 39-40С;
  • гнильний запах з рота;
  • неможливість до кінця відкрити рот;
  • лімфаденопатія;
  • слабкість, біль у м’язах;

За рахунок інтоксикації виникає головний біль, запаморочення, галюцинації. На висоті лихоманки можливі диспепсичні явища (нудота, блювання). Біль у горлі може іррадіювати у вухо, скроню на боці ураження.

Виходячи з розташування гнійника, виділяють передньо-верхній, нижній і задній паратонзіллярний абсцес. Як ускладнення ангіни, патологія найчастіше зустрічається в передньо-верхній локалізації. Для нижнього абсцесу характерна одонтогенна етіологія.

При огляді порожнини горла на себе звертає увагу утворення, яке вибухає над мозочка. Слизова його гіперемована, набрякла. Крізь неї може просвічуватися гноевидное вміст жовтуватого кольору. При промацуванні цього утворення визначається ділянка розм’якшення.

Іноді абсцес може самостійно прорвати і тоді різко наступає поліпшення самопочуття. Навіть при цьому стані лікування та консультація лікаря необхідна, тому що якщо гній вийшов не до кінця велика ймовірність рецидиву.

Що робити і як лікувати

Лікувати абсцес при ангіні можна самостійно. Обов’язковою дією хворого є звернення до фахівця і госпіталізація.

Лікування хворих з паратонзиллярным абсцесом проводиться тільки в умовах стаціонару. Терапія може бути консервативною, з хірургічним втручанням і сполучена. Тактика підбирається індивідуально в залежності від стадії процесу, загального стану пацієнта, наявності супутньої патології, імунного статусу хворого.

Найбільш доцільним є застосування консервативної терапії спільно з хірургічним втручанням. До принципів медикаментозного лікування відносять:

  • постільний режим, рідка їжа, рясне тепле питво;
  • антибактеріальні засоби;
  • інфузійна терапія;
  • анальгетики;
  • протизапальні препарати – НПЗП, глюкокортикоїди;
  • антисептики місцевої дії.

Лор лікар може призначати в комплексному лікуванні також антигістамінні засоби, протигрибкові препарати. Після згасання симптомів застосовуються методи фізіотерапії.

Читайте також:  Биопарокс при ангіні, як використовувати Биопарокс при болю в горлі?

Антибіотики підбирають виходячи з клініко-епідеміологічної картини захворювання. Перевагу віддають лікарських засобів широкого спектра дії з доведеною ефективністю – захищених пеніцилінів, макролідів, цефалоспоринів, серед яких:

  • Сумамед;
  • Аугментин;
  • Оспамокс;
  • Эмсеф;
  • Коаліціада.

У гострому періоді ці ліки вводять тільки ін’єкційним шляхом. Терапевтичний курс становить 5 — 10 днів. При відсутності бажаного ефекту протягом 3-х днів, лікар може призначити інший препарат.

Багато препаратів призначають для симптоматичної терапії, у зв’язку з вираженим больовим синдромом, інтоксикацією. Протизапальні засоби, анальгетики, покращують стан хворого, сприяють одужанню.

Антисептики для місцевого лікування за допомогою полоскання, промивання надають місцеве терапевтичний вплив на уражену тканину. При цьому застосовують розчини Фурациліну, Мірамістин, Биопарокс.

Хірургічні методи

У випадках, коли гнійник вже сформувався, лікувати нарив необхідно хірургічним методом. Вважається, що обов’язковим до розкриття буде паратонзіллярний абсцес вже на 4 – й день від початку хвороби.

Хірургічна маніпуляція проводиться в умовах стаціонару з дотриманням всіх правил. Спочатку проводять знеболення за допомогою лідокаїну, дикаїну, прокаїну або іншого анестетика. За показаннями можливо також застосування загального наркозу.

Після цього виконують надріз на виступаючій частині, або орієнтуючись на анатомічні структури. Використовуючи шприц Гартмана, розширюють розріз гнійника і проводять його дренування. У завершенні рану обробляють антисептиком.

При ускладненому перебігу, відсутності ефекту від виконаних втручань, частих загостреннях приймається рішення про тонзилектомії. Під час цієї процедури видаляють мигдалини з однієї або з двох сторін. Важливо не залишити частин пошкодженої тканини, щоб не викликати рецидив захворювання.

Лікування медикаментозним та хірургічним шляхом оптимально призначається в комплексі, доповнюючи один одного. При своєчасній наданої допомоги прогноз при абсцесі сприятливий.

Ускладнення і наслідки

Ускладнення паратонзиллярного абсцесу пов’язані з подальшим поширенням запалення. При прориві гнійника можливо попадання його вмісту в заглотковий простір, як наслідок, формування перифарингиального абсцесу і флегмони.

Патологічний процес може зачіпати і тканини середостіння, викликаючи медіастиніт. Це одна з найбільш важких форм гнійного запалення. Труднощі виникають у його діагностиці та лікуванні.

При масивних ураженнях може виникнути генералізована інфекція – сепсис. Здавлення глотки освітою і, як наслідок, можливість задухи також небезпечне ускладнення.

Читайте також:  Народні засоби від ангіни у дітей, ефективне лікування ангіни народними засобами у дітей

Всі ці ускладнення є небезпечними для життя і вимагають негайного лікування. В іншому випадку можливий летальний результат. Терапія проводиться в стаціонарі з використанням високих доз ліків, хірургічним втручанням.

Профілактика

Дотримуючись прості рекомендації можна запобігти розвитку цієї патології. У першу чергу не можна запускати лікування тонзиліту, сприяти його переходу в хронічну форму. Також до заходів профілактики абсцесу при ангіні відносять:

  • своєчасна і адекватна терапія захворювань горла;
  • зміцнення захисних сил організму;
  • підтримка простих правил особистої гігієни;
  • санація ротової порожнини.

Загартовування, активний спосіб життя, правильне харчування значно знижують ризик виникнення абсцесу. Потрібно також стежити за станом аденоїдів і піднебінних мигдаликів під час ремісії.

Розвиток абсцесу при ангіні найчастіше зустрічається в осінньо-весняний період, тому хворим з хронічними захворюваннями горла в цей час потрібно бути особливо акуратними. Можливість рецидиву хвороби становить 10% випадків, з них більшість в перший рік.

Важкі ускладнення і наслідки абсцесу при ангіні свідчать про необхідність вчасно звертатися до фахівця. Своєчасна діагностика, адекватне лікування та дотримання всіх призначень підвищують ймовірність успішного результату.

diagnoz.in.ua