УЗД сечового міхура у чоловіків: підготовка, особливості, показання

Для діагностування захворювань сечовидільної системи використовується безліч методик. Одне з перших місць серед них віддано ультразвукової діагностики, яка призначається для дослідження органів сечовиділення, чоловічої статевої сфери. Перед проведенням УЗД сечового міхура у чоловіків необхідна підготовка, яка допоможе отримати найбільш точний результат.

Види діагностики

Дослідження сечового міхура у чоловіків робиться наступними способами:

  • Трансабдомінально. Дослідження даним методом проводиться через черевну стінку. Дозволяє діагностувати захворювання сечового міхура, простати.
  • Трансректально. Діагностування проводять через анальний отвір за допомогою спеціального ультразвукового датчика. Даний вид дозволяє визначити наявність зв’язку між патологіями передміхурової залози і сечовим міхуром. З його допомогою можливо контролювати кількість залишкової сечі. Дозволяє провести біопсію.
  • Трансуретрально. Проводиться у виняткових випадках. Виявляє взаємозв’язок між сечівником і сечовим міхуром. Робиться за допомогою уретрального датчика. Це досить болюча процедура, яка проводиться шляхом місцевого знеболювання. Шляхом його проведення є ризик пошкодження уретри.

Показання для дослідження

Лікарем-урологом проводиться дослідження при наявності наступних показників:

  • прискореного, хворобливого сечовипускання;
  • наявність різних домішок, опадів в сечі;
  • затримки сечовипускання;
  • при підозрі на СКХ;
  • різких болів тягнучого характеру внизу живота.

Крім того, дослідження ультразвуком призначається після таких оперативних втручань: після видалення пухлинних новоутворень сечового міхура, дроблення або видалення каменів, видалення аденоми допомогою сечового міхура, операції на сечівнику, сечоводі. УЗД сечового міхура чоловікам призначають при наявності пухлин органу. Причому діагностика повинна проводитися як до початку терапії, так і після неї. Вона дозволяє виявити наявність метастаз.

Широко використовується цей метод для диференціації інших захворювань, які мають схожу клінічну картину. Серед них:

  • запалення передміхурової залози;
  • запальні процеси сечоводу;
  • патології нирок.


Проведення дослідження трансректального

Протипоказання

Для проведення дослідження ультразвуком сечового міхура є деякі протипоказання, які мають зв’язок з методом проведення діагностики. Не показано проводити обстеження органу трансабдомінальним способом при наявності нетримання сечі, так як дане дослідження проводиться тільки при гарному наповненні сечового міхура, надмірної ваги (оскільки відбувається утруднення сканування підшкірним жиром), ураження шкірного покриву на дослідницькій області, рубців і швів на сечовому міхурі.

Трансректальна діагностика не проводиться при запальних процесах прямої кишки, відсутність прямої кишки, кишкової непрохідності, алергічної реакції на латекс. Трансуретральний дослідження не роблять при непереносимості медикаментозних засобів, які володіють знеболюючою дією, запальних процесах сечовипускального каналу.

Підготовчі заходи

Підготовка до дослідження також різниться залежно від виду проведення діагностики. Якщо процедура проводиться трансабдомінально, то на неї слід приходити з наповненим сечовим міхуром і спустошеним кишечником. Для цього необхідно протягом 2 годин випити не менше 1 л чистої води. Перед процедурою прийняти сечогінний засіб, яке необхідно для прискореного відтоку сечі нирками. Крім того, протягом 2 днів необхідно дотримуватися дієти, що знижує підвищений газоутворення.

Дієтичне харчування обмежує вживання:

  • сирих овочів;
  • соків;
  • молочних продуктів;
  • алкоголю;
  • газованих напоїв;
  • свіжої випічки;
  • бобових;
  • кава.

Останній прийом їжі має припадати не пізніше, ніж на 7 годин вечора. На діагностику необхідно прийти натще. Також напередодні слід поставити очисну мікроклізму. Зменшити кількість газів можна за допомогою активованого вугілля, Еспумізан. Підготуватися до трансректальному обстеження слід очищенням кишечника, шляхом вживання м’якого проносного засобу на рослинній основі, клізми.

Якщо пацієнтові необхідно провести трансуретральний обстеження, внаслідок того, що воно проводиться під введенням анестезії, необхідно:

  • виключити вживання будь-яких алкогольних напоїв, оскільки вони можуть непередбаченим чином взаємодіяти з лікарськими засобами;
  • вранці прийняти легкий сніданок. Протягом двох годин до процедури необхідно виключити попадання нікотину. Так як нікотин в результаті знеболювання здатний призвести до нудоти;
  • попередити лікаря про наявність алергічних реакцій, хвороб органів дихання, серцево-судинної системи.

Як проводиться дослідження

Якщо діагностика проводиться трансабдомінально, то пацієнт лягає на кушетку з звільненим від одягу животом. Лікар водить ультразвуковим датчиком з шкірного покриву, скануючи сечовий міхур і близрасполагающиеся органи. Для оцінювання роботи передміхурової залози в ході процедури лікар просить відвідати туалет. Далі проводиться візуалізація після спорожнення сечового міхура. Зазвичай процедура не займає більше 20 хвилин. При трансректальному УЗД ультразвуковий зонд вводиться в пряму кишку. У ході діагностики лікар може попросити про зміну розташування тіла.

На датчик одягається презерватив з нанесеним гелем. У ході проведення внутрішнього обстеження скорочується відстань між сечовим міхуром і датчиком. Це дозволяє детально розглянути орган.

Розшифровка

Сечовий міхур відноситься до розряду порожнистих м’язових органів, які відмінно діагностуються за допомогою ультразвукового впливу. Лікарі, оцінюючи його роботу, звертають увагу на форму, об’єм, товщину, структуру, наповнення органу, спорожнення, зміст, обсяг залишкової урини. Дані параметри дозволять фахівцю дати оцінку стану та виставити точний діагноз.

Нормальними показниками сечового міхура у чоловіків є:

  • округла форма з чіткими і рівними контурами;
  • эхогенная структура, яка змінюється за рахунок віку пацієнта. У літніх людей та осіб, які страждають хронічними захворюваннями сечового міхура, спостерігається підвищена ехогенність;
  • обсяг від 350 до 750 мл;
  • товщина стінок варіюється від 2 до 4 мм. Це має зв’язок з наповненістю органу. Якщо в якій-небудь ділянці спостерігається потовщення або витончення, то це відноситься до розряду патологій;
  • обсяг залишкової сечі не повинен бути більше 50 мл.

Діагностуються патології

В результаті дослідження можливе використання наступних діагнозів:

  • циститу;
  • ракових новоутворень;
  • МКБ;
  • присутність чужорідного тіла;
  • судинних змін;
  • рефлюкс у вигляді зворотного закидання урини в сечовід з сечового міхура;
  • запалення;
  • вроджені патології;
  • підвищення функціональності;
  • енурез;
  • дивертикули.

Патологічні стани на УЗД апараті виглядають потовщенням стінок, які перевищують допустимі 5 мм. Це явище виникає при закритому просторі каменем чи пухлиною, паразитарних інвазіях, туберкульозі. Дане явище зазвичай супроводжує підвищення допустимого обсягу залишкової сечі. Збільшення органу відбувається внаслідок перерозтягнення органу уриною. Найчастіше відтік сечі може в результаті гіперплазії передміхурової залози (дане розростання чинить тиск на уретру, що призводить до утруднення відтоку сечі), патологій іннервації, каменів і піску, клапанів у сечовивідних шляхах.

Крім збільшених параметрів, зустрічається зменшення розмірів сечового міхура. Найчастіше показником цього є зниження об’єму залишкової урини. Причини цього явища криються в паразитарних інвазіях на останній стадії, туберкульозі, наслідки хірургічного втручання. При циститі діагностується осад у вигляді пластівців, які є запальними клітинами.

Підвищення ехогенності органу зустрічається:

  • при каменях;
  • кістах;
  • поліпах;
  • звуженому розмірі сечоводу;
  • новоутвореннях.

Освіти, які викликають підвищення ехогенності, бувають рухливими, наприклад, каміння, і нерухомими – поліпи. Новоутворення, що мають більш щільну структуру, на апараті видно світлими плямами, наприклад, каміння. Поліпи і кісти будуть проявлятися менш світлими плямами. До рефлюксу урини в сечовід з сечового міхура, який може доходити до мисок нирок, призводить аномалія сечовивідних шляхів, осад і камені, новоутворення.

В цьому випадку проводиться допплерграфия, визначає обсяг забрасываемой і залишкової сечі. Вона виявляє напрямок струму, оцінює ступінь захворювання. Ультразвукове діагностування сечового міхура дозволяє визначити множинні патології у самому початку їх розвитку. Це безпечна методика, яка може проводитись не одноразово для контролювання результату призначеного лікування.

Відео по темі:

diagnoz.in.ua