Біохімічний аналіз крові: більше 10 показників і розшифровка кожного з них

Біохімічний аналіз крові (біохімія) – дослідження крові, яке дозволяє оцінити процеси, що протікають всередині організму.

4 мети призначення біохімічного аналізу крові

Біохімічний аналіз призначає лікуючий лікар в наступних цілях:

  1. Скринінг – виявлення хвороби до появи симптомів.
  2. Діагностика – підтвердити або відхилити діагноз.
  3. Моніторинг – контроль за захворюванням.
  4. Прогноз – одужання або прогресування захворювання.

Розшифровка біохімічного аналізу

Самостійно розшифрувати цей аналіз буде важче, ніж загальний аналіз крові, оскільки один показник може залежати від різних причин.

Основні фактори, що впливають на біохімічний аналіз:

загрузка...
  • вік;
  • підлога;
  • вагітність;
  • положення тіла;
  • фізична активність;
  • стрес;
  • рівень харчування;
  • прийом лікарських засобів;
  • час здавання крові.
Щодо зміни одного показника не варто відразу ставити собі діагноз, завжди необхідна консультація лікаря.

Показники біохімічного аналізу крові

Білковий обмін

Протеинограмма

Загальний рівень білка малоінформативний. В нормі у дорослих він дорівнює 65 – 85 г/л. Для більш повної оцінки стану білкового обміну використовують протеинограмму, яка описує 5 фракції білків, що утворюються при електрофорезі сироватки крові. Протеинограмма включає в себе: альбуміни і глобуліни – α1, α2, β, γ (альфа1, альфа2, бета, гамма). У таблиці 1 представлені нормальні (референсні значення.

Таблиця 1. Референсні значення білків сироватки крові.

Фракція г/л %
Альбуміни 35 – 50 52 – 65
Глобуліни 23 – 35 35 – 48
Альфа1 1 – 4 2,5 – 5
Альфа2 4 – 12 7 – 13
Бета 5 – 11 8 – 14
Гамма 5 – 16 12 – 22

При порушенні співвідношень фракцій білків виникає диспротеїнемія. Причиною цього може бути гостре запалення, захворювання печінки та нирок, злоякісні новоутворення.

Показники азотистого обміну

Всі показники характеризують обмін азоту в організмі. Більшість з кінцевих продуктів розпаду білків і нуклеїнових кислот (сечовина, креатинін, сечова кислота) виводяться нирками, тому зміна цих параметрів має важливе значення в діагностиці захворювань нирок. До показників азотистого обміну відносяться:

  1. Сечовина сироватки крові – кінцевий продукт розпаду білків. Норма: 2,5 – 8,3 ммоль/л.
  2. Креатинін сироватки крові – кінцевий продукт розпаду креатину, який при з’єднанні з фосфатами (фосфорильованій формі) є джерелом енергії для м’язів при скороченні в перші 15 секунд. Рівень креатиніну залежить від м’язової маси. Нормальні значення в залежності від віку представлені в таблиці 2.
  3. Сечова кислота – кінцевий продукт розпаду нуклеїнових кислот, точніше пуринових підстав. Підвищення рівня сечової кислоти (гіперурикемія) приводить до такого захворювання як подагра,яке характеризується відкладенням кристалів кислоти в суглобах, нирках і підшкірній клітковині. Норма для чоловіків – 260 – 450 мкмоль/л, для жінок – 140 – 390 мкмоль/л.
  4. Аміак – продукт білкового обміну, до якого розпадаються азотисті сполуки, наприклад, амінокислоти. Надалі аміак в ході реакцій орнитинового циклу, відбувається в печінці, перетворюється на сечовину. Норма: 11 – 32 мкмоль/л.
  5. Вільні амінокислоти. Амінокислоти не повністю утилізуються організмом, частина їх вільно циркулює в крові. Норма: 2,6 – 5 ммоль/л.
Читайте також:  Що позначають атипові мононуклеари в загальному аналізі крові

Таблиця 2. Референсні значення креатиніну в сироватці крові.

Вікова група Концентрація креатиніну, мкмоль/л
Новонароджені 27 – 88
Діти до 1 року 18 – 35
З 1 року до 12 років 27 – 62
Підлітки 44 – 88
Дорослі:

Чоловіки

Жінки

62 – 132

44 – 97

Показники запалення

До найбільш часто визначаються білків як маркерів запалення відносяться фібриноген і С-реактивний білок (СРБ).

Фібриноген – утворюється в печінці білок плазми крові, що відповідає, в основному, за процес згортання. Однак при відсутності інших змін з боку системи згортання крові, підвищення рівня фібриногену говорить про наявність запальної реакції. У нормі фібриноген дорівнює від 2 до 4 г/л.

СРБ – білок, що синтезується печінкою у відповідь на запалення в організмі. Збільшення СРБ в крові може відбуватись при вірусних, хронічних бактеріальних інфекціях, опіках, інфаркті міокарда, запаленнях різного роду, злоякісних новоутвореннях. СРБ в нормі від 0 до 5 мг/л.

Вуглеводний обмін

Глюкоза

Найбільш часто визначаються показником є рівень глюкози, оскільки вона служить основним джерелом енергії для клітин. Детальніше вуглеводний обмін можна досліджувати з допомогою ГТТ – глюкозотолерантний тест. Цей аналіз полягає у вимірюванні рівня цукру натщесерце, потім дають випити розчин глюкози і протягом 2 годин, кожні 30 хвилин повторно вимірюють її рівень.

Межі нормальних значень концентрації глюкози залежать від того, в якій крові проводилося дослідження (в венозної або капілярної, цільної крові чи плазмі). Також за результатами дослідження можна зробити висновок (остаточний) про стан вуглеводного обміну. Концентрації і відповідні стану вказані в таблиці 3.

Глюкоза є єдиним джерелом енергії для еритроцитів і клітин центральної нервової системи (на короткий час).

Таблиця 3. Межі значень рівня глюкози в крові і характерні стану.

Стан Час взяття крові Венозна цільна кров Венозна плазма Цільна капілярна кров
Норма Натщесерце 6,1 5,6 5,6
Порушення толерантності до глюкози Натщесерце 7,0

і

6,1

і

6,1

і

Через 2 год після навантаження глюкозою ≥ 7,8 і 11,1 ≥ 7,8 і 10,0 ≥ 7,8 і 11,1
Цукровий діабет Натщесерце ≥ 7,0 або ≥ 6,1 або ≥ 6,1 або
Через 2 год після навантаження ≥ 11,1 ≥ 10,0 ≥ 11,1
Порушення толерантності до глюкози = «переддіабет».

Глікований гемоглобін

Глікований гемоглобін (гліколізований гемоглобін, HbA1С) – це гемоглобін еритроцитів, необоротно пов’язаний з молекулами глюкози. Оскільки час життя червоних кров’яних клітин приблизно складає 120 діб, то глікозильований гемоглобін показує, який був рівень глюкози протягом 3 місяців. Норма глікозильованого гемоглобіну 6,5%. Даний показник використовується для діагностики цукрового діабету, оцінки проведеного лікування.

Фруктозамин

Фруктозамин являє собою гликозилированную молекулу альбуміну. Фруктозамин утворюється при нетривалому збільшення концентрації глюкози в крові і відбиває її рівень протягом 1 — 2 тижнів. Нормальні значення: 205 — 285 мкмоль/л. Використовується для короткострокового контролю стану у пацієнтів з цукровим діабетом, у тому числі у новонароджених.

Ліпідний обмін

Основними речовинами, що характеризують обмін жирів, є тригліцериди і холестерин.

Холестерин – нерочинний водою з’єднання, що входить до складу клітинної мембрани. Він може надходити в організм з їжею, а також синтезуватися в печінці.

Для транспортування жирів в організмі потрібні спеціальні білкові комплекси – ліпопротеїди. Вони поділяються на 4 фракції:

  1. ХМ – хиломикроны, найбільші, переносять жири і холестерин з кишечника в печінку і периферичні тканини, містять близько 5% холестерину, 90% тригліцеридів.
  2. ЛПДНЩ (пре-бета-ліпопротеїди) – ліпопротеїди дуже низької щільності, забезпечують транспорт ендогенного (синтезованого в печінці) холестерину до тканин, що містять 15% холестерину, 60% тригліцеридів.
  3. ЛПНЩ (бета-ліпопротеїди) – ліпопротеїди низької щільності, утворюються в крові своїх попередників (ЛПДНЩ, ЛППП), забезпечують транспорт холестерину до тканин, що містять 55% холестерину, 10% тригліцеридів.
  4. ЛПВЩ (альфа-ліпопротеїди) – ліпопротеїди високої щільності, найменші, сприяють видаленню надлишку холестерину з тканин, що містять 20% холестерину, 10% тригліцеридів.

Тригліцериди – основне джерело енергії в організмі. Вони надходять в організм з їжею і при надлишку відкладаються в жирову тканину. Якщо необхідна енергія, тригліцериди «виходять із депо» і розщеплюються до гліцеролу (трехатомного спирту) і жирних кислот.

Нормальні рівні показників ліпідів представлені в таблиці 4.

Таблиця 4. Референсні значення ліпідів.

Показник Норма
Загальний холестерин ≤ 5,2 ммоль/л
ЛПВЩ > 1,0 ммоль/л
ЛПНЩ 3,5 ммоль/л
ЛПДНЩ 0,26-1,04 ммоль/л
Тригліцериди 0,4 – 1,8 ммоль/л
Надлишок холестерину відкладається на стінках судин, збільшуючи ймовірність розвитку серцево-судинних захворювань.

Оцінка ступеня ризику проводиться підрахунком коефіцієнта атерогенності (КА). КА показує співвідношення між ЛПНЩ, ЛПДНЩ і ЛПВЩ, яка відображає ступінь розвитку атеросклерозу. Розраховується наступним чином:

КА = (загальний холестерин — ЛПВЩ)/ ЛПВЩ,

КА = (ЛПНЩ+ЛПДНЩ)/ЛПВЩ.

У нормі КА = 2 – 3

Пігментний обмін

Пігментний обмін включає в себе продукти розпаду гемоглобіну та інших забарвлених білків – хромопротеїдів (цитохромы, міоглобін). При руйнуванні гемоглобін втрачає залізо і перетворюється в жовчні пігменти – білірубін і білівердин.

Виділяють загальний білірубін прямий та непрямий. Непрямий (незв’язаний, вільний білірубін знаходиться в крові в комплексі з білком альбуміном, що не дає йому проходити через нирковий фільтр. Потрапляючи в печінку, вільний білірубін зв’язується з 2 молекулами глюкуронової кислоти і називається такий білірубін прямий (зв’язаний). Далі проходячи ланцюг перетворень білірубін виводиться з сечею у вигляді уробіліну і з калом у вигляді стеркобіліна, надавай їм відповідну забарвлення.

Загальний білірубін – це сумарне значення прямого і непрямого билирубинов. Нормальні рівні білірубіну вказані в таблиці 5.

Таблиця 5. Референсні значення білірубіну

Показник Норма , мкмоль/л
Загальний білірубін 8 – 20,5
Прямий білірубін 0 – 5,1
Непрямий білірубін 16,5
Гіпербілірубінемія – підвищений вміст білірубіну в крові, частіше всього спостерігається при жовтяниці різного походження.

Ферменти

Печінкові ферменти

Особливо важливу роль в діагностиці захворювань відіграють такі ферменти печінки як: аспартатамінотрансфераза (АСТ), аланінамінотрансфераза (АЛТ), гамма-глутамілтрансфераза (ГГТ). Норма цих ферментів вказана в таблиці 6.

Таблиця 6. Референсні значення АСТ, АЛТ, ГГТ.

Фермент Норма для жінок, Од/л Норма для чоловіків, Од/л
АСТ 31 41
АЛТ 34 45
ГГТ 32 49

Перевищення рівня АСТ та АЛТ говорить про розпад клітин печінки, але не варто відразу ж себе накручувати і впадати в паніку. Помилково завищений результат може бути з-за неправильної підготовки до аналізу (прийом лікарських засобів, вживання алкоголю незадовго до аналізу, перенапруження). У будь-якому випадку необхідна консультація лікаря.

Збільшення ГГТ також може спостерігатися при захворюваннях печінки і жовчовивідних шляхів. ГГТ служить маркером алкогольного ураження печінки.

Ферменти підшлункової залози

Підшлункова виділяє багато ферментів для розщеплення всього того, що надходить у тонкий кишечник. Найбільш часто визначаються є ліпаза та амілаза.

Ліпаза – фермент, що розщеплює жири, ті ж тригліцериди на жирні кислоти і гліцерин. У осіб до 18 років нормальні значення ліпази знаходяться в межах від 0 до 130 Од/л, у дорослих – до 190 Од/л.

Амілаза – фермент, що розщеплює вуглеводи. Існують 2 види амілаз: альфа-амілаза слини (60%) і панкреатична амілаза (40%), що виділяється підшлунковою залозою. Норма панкреатичної амілази становить від 0 до 50 Од/л.

При панкреатит (запалення підшлункової залози), травми підшлункової, закупорці панкреатичної протоки відбувається підвищення рівня цих ферментів.

Фосфатаза

Фосфатаза – фермент, отщепляющий від фосфорильованого білка (як правило) фосфатну групу, перетворюючи білок в дефосфорилированную форму. Виділяють кислу і лужну фосфатази.

Лужна фосфатаза виробляється в основному в печінці і в кістковій тканині, тому підвищені значення ферменту можуть спостерігатися при залученні в патологічний процес цих органів. Нормальний рівень лужної фосфатази становить 40 до 130 Од/л.

Кислу фосфатазу можна виявити в печінці, еритроцитах, тромбоцитах, але зазвичай її використовують як маркер пошкодження передміхурової залози. У нормі кисла фосфатаза у жінок не більше 5,5 Од/л, у чоловіків – 6,5 Од/л.

Креатинкінази

Креатинкінази (креатинфосфокинази,КК,КФК) – фермент, присоединяющий фосфатну групу до креатину, який є джерелом енергії для м’язів. Існує кілька ізоформ цього ферменту, які відрізняються будовою і розташуванням в організмі. Ізофрома ВВ (КФК-ВР) – мозгова, в крові може виявитися при ушкодженнях головного мозку. М’язова ізофрома (КФК-ММ) знаходиться в скелетних м’язах, в крові циркулює 98% від загального числа креатинкінази.

Ізофрома МВ (КФК-МВ) знаходиться в серці, що є одним з головних маркерів пошкодження серцевого м’яза (інфаркту міокарда).

Норми представлені в таблиці 7.

Таблиця 7. Референсні значення креатинкінази.

Показник Норма, Од/л
Загальна КК

женщинымужчины

140

170

КК-МВ 24

Лактатдегідрогеназа

Лактатдегідрогеназа (ЛДГ) – фермент, що каталізує перетворення молочної кислоти в піровиноградну і назад. Міститься у всіх тканинах, особливо високі кількості відзначають в серці, печінці, еритроцитах. ЛДГ має 5 ізоформ:

  • ЛДГ-1 – найбільшу кількість міститься в серцевого м’яза і підвищується при інфаркті міокарда;
  • ЛДГ -2, 3, 4 – містяться в печінці, еритроцитах, нирках, селезінці;
  • ЛДГ-5 – найбільшу кількість міститься в скелетних м’язах і печінці.

Норми вказані в таблиці 8.

Підвищене значення ЛДГ вказує на розвиток патологічних станів, наприклад, інфаркт, інсульт, захворювання печінки, нирок, гіпоксія. Також на результати аналізу можуть вплинути стрес, прийом ліків, вживання алкоголю, фізичні навантаження.

Таблиця 8. Референсні значення лактатдегідрогенази.

Вік Норма, Од/л
Новонароджена 2000
До 2 років 430
Від 2 до 12 років 295
Дорослі 250

Висновок

Слід пам’ятати, що підвищення одного з показників біохімічного аналізу крові не говорить про наявність захворювання. Цей вид дослідження дозволяє лікареві оцінити стан пацієнта і разом з іншими методами поставити діагноз. Слід проконсультуватися з лікарем і провести інші діагностичні методи дослідження.

загрузка...
diagnoz.in.ua
Залишити відповідь