Антитіла до фосфоліпідів: що це за аналіз та як його здавати

Жодна клітина людського організму не може існувати без фосфоліпідів. Ці компоненти є базою мембран клітин. Але іноді в силу певних функціональних порушень в організмі людини відбувається збій. І в результаті цього починають вироблятися антитіла до фосфоліпідів IgG і IgM. Такі агресивні речовини атакують здорові клітини, що є причиною розвитку дуже небезпечного захворювання — антифосфоліпідного синдрому (АФС).

В результаті підвищення кількості антитіл порушується процес згортання крові. У судинній системі відбуваються серйозні патологічні зміни. Відбувається звуження просвітів судин і, як результат, погіршується кровообіг.

У крові утворюються згустки, що призводить до утворення тромбів. АФС проявляється розвитком у людей молодого віку інфарктів та інсультів на тлі тромбозів. У жінок, що виношують дитину, відбуваються спонтанні викидні або завмирання плоду. При цьому:

  • АТ до фосфоліпідів IgG вказують на хронічні форми захворювань в людському організмі.
  • АТ до фосфоліпідів IgM свідчить про гострій формі захворювання.

Що це за аналіз

Самостійно зрозуміти, що в людському організмі відбувається вироблення антитіл до фосфоліпідів, неможливо. Втома і проблеми зі здоров’ям, як правило, пояснюються вірусною інфекцією або дисфункцією певних органів і систем. У зв’язку з цим для визначення кількості антитіл обов’язково потрібно зробити аналіз крові в спеціалізованій лабораторії.

Рада! Якщо лікар рекомендує здати кров на вміст антитіл з метою уточнення діагнозу ніколи не слід відмовлятися.

На підставі аналізу крові на антитіла до фосфоліпідів (клас IgG та IgM) фахівці отримують важливий показник, який дозволяє своєчасно діагностувати важке аутоімунне порушення. Завдяки цьому, можна своєчасно призначити правильне лікування і виключити важкі ускладнення.

У процесі дослідження плазми крові лікар визначає наявність антитіл до наступних видів фосфоліпідів:

  • Негативно зарядженим — фосфатидилсерину, кардіоліпіну.
  • Позитивно зарядженим — фосфатидилінозитолу і фосфатидилової кислоти.
  • Нейтральним — фосфатидилхолину.

Коли призначається аналіз

Дослідження крові призначається при:

  • акушерських патологій, що виявляються постійними мимовільними абортами, передчасними пологами, затримкою розвитку або загибеллю плода на пізніх термінах вагітності.
  • гематологічних порушеннях, пов’язаних з постановкою діагнозу тромбоцитопениия.
  • захворюваннях легеневої системи, а саме: тромбоемболії легеневої артерії, тромботичної легеневої гіпертензії, а також легеневої геморагії.
  • серцево-судинних патологіях, таких як інфаркт міокарда, ураження клапанів серця, збій ритмів серцевого м’яза або артеріальна гіпертензія.
  • патології нервової системи, пов’язаних із порушенням кровообігу, які характеризуються головними болями, різними психічними порушеннями та судомним синдромом, а також при інсультах.
  • розвитку хвороб печінки, зокрема при інфаркті печінки, гепатомегалії і збільшення концентрації печінкових ферментів.
  • розвитку захворювань нирок, таких як інфаркт нирки або хронічна ниркова недостатність.
  • різних судинних патологіях і кровотечах неясного генезу.
  • тромбозах, тромбофлебітах і гангренах нез’ясованої етіології.
  • системному червоному вовчаку.
Читайте також:  Серомукоїд: що це за аналіз крові і коли потрібно здавати?

Спровокувати вироблення антитіл у крові можуть такі хвороби:

  • Онкологічні хвороби.
  • Туберкульоз.
  • Стафілококова і стрептококова інфекція.
  • Герпетична інфекція.
  • Кір.
  • Краснуха.
  • Мононуклеоз.
  • Мікоплазма.
  • Алергічні реакції.

Можуть сприяти виробленню в організмі антитіл певні види медикаментозних препаратів антиаритмічного та психотропної дії. Небезпеку становлять також гормональні контрацептиви, новокаинаимид і хінідин. Провокуючим дією відрізняються і різні токсичні речовини.

Підготовка до аналізу

Запорукою достовірності отриманої інформації є правильна підготовка до здачі крові. Головні правила полягають у наступному:

  • Забір венозної крові здійснюється в ранковий час натщесерце.
  • Перед процедурою здачі крові рекомендується дотримуватися дієти протягом пари днів. У раціон слід включати тільки не жирні відварні страви. Необхідно відмовитися від кави, газованих і алкогольних напоїв.
  • Не можна здавати кров на аналіз у випадку, якщо людині призначено лікування хвороб спеціальними медикаментозними засобами.
  • Не рекомендується виконувати забір крові на визначення рівня антитіл після фізіотерапевтичного сеансу.

Як проводиться аналіз

Якщо при первинному дослідженні плазми крові виявляються антитіла IgG та ІдМ до фосфоліпідів, то для підтвердження діагнозу потрібно провести повторний аналіз через 8-12 тижнів. Результати на вміст антитіл можна отримати через добу після забору крові.

Повторне дослідження крові необхідно в силу того, що при гострих інфекційно-запальних захворюваннях бактеріального або вірусного характеру завжди спостерігається різкий стрибок антитіл у крові. Як правило, побороти інфекцію вдається протягом 1-3 тижнів. Але якщо цього не відбувається, то в крові знову буде виявлено велику кількість антитіл. А це вже з великою ймовірністю є ознакою розвитку АФС.

Допустимі показники

У нормі антитіла до фосфоліпідів у плазмі крові практично відсутні або утримуються в мінімальній кількості, що не представляє діагностичної цінності. Виключають наявність антифосфоліпідного синдрому показники до 10 од/мл

При підвищеній кількості антитіл відбуваються зміни і інших важливих показників у сироватці крові. Це виявляється при проведенні загального аналізу крові, результати якого відображається:

  • Зростання ШОЕ.
  • Зниження рівня тромбоцитів.
  • Підвищення кількості лейкоцитів.

На тлі наявності антитіл в біохімічному аналізі крові також буде відображено:

  • Підвищення рівня гамма-глобуліну.
  • При нирковій недостатності – підвищення рівня сечовини і креатиніну.
  • При розвитку патологій печінки – підвищення рівня АлАТ і АсАТ, лужної фосфатази, білірубіну.
  • Збільшення АЧТЧ при дослідженні на згортання крові.
Читайте також:  Знижений креатинін в крові: причини, що це значить у жінок і чоловіків

Відхилення від норми результатів

Низький або помірний вміст антитіл в сироватці крові, частіше за все, вказує на прийом медикаментозних препаратів. Патологією вважається, якщо концентрація антифосфоліпідних антитіл утримується на високому рівні протягом тривалого часу, що підтверджується повторним аналізом. Діагноз АФС ставиться на тлі специфічних клінічних проявів, якщо підтверджується наявність антитіл у сироватці крові. Це дуже небезпечне захворювання, яке до теперішнього часу остаточно не вивчено.

При вагітності — хвороба попереджає про високі ризики розвитку ускладнень під час виношування дитини. Небезпечним наслідком антифосфоліпідного синдрому є тромбоз судин плаценти.

На тлі цього виникають різні гінекологічні патології. Особливо небезпечним є такий діагноз, поставлений в період виношування дитини. Він вказує на те, що у жінки може виникнути мимовільний викидень в будь-який момент, але, найчастіше, втрата плода відбувається в II і III триместрах.

Жінкам, яким поставлений діагноз АФС, загрожує безпліддя, а якщо навіть вдасться завагітніти, то великий ризик внутрішньоутробної загибелі плода або передчасних пологів. Клінічним проявом підвищення антитіл є постійні спонтанні викидні.

Клінічна картина

При АФС клінічні прояви можуть бути різними, і загальна картина залежить від наступних факторів:

  • Розмірів пошкоджених судин.
  • Швидкості закупорки судин.
  • Функціонального призначення судин.
  • Місцезнаходження судин.

На шкірних поверхнях при АФС можуть спостерігатися такі зміни:

  • Судинна сітка на кистях і ступнях.
  • Висип у вигляді точок.
  • Наявність підшкірних гематом.
  • Довгостроково незагойні виразкові ураження шкірних поверхонь.
  • Підшкірні вузлики.

Підвищення антитіл завжди попереджає про можливий розвиток тромбозів. При цьому пошкодження можуть торкатися будь судини, але найбільш поширеним є венозний тромбоз. Тромби найчастіше локалізуються в глибоких венах нижніх кінцівок, але іноді такі патології зачіпають печінкові, портальні або поверхневі вени.

На тлі пошкоджень судин легенів, часто розвивається легенева гіпертензія. Тромбоз головної вени надниркових залоз з подальшим виникненням геморагій та інфаркту сприяє виникненню надниркової недостатності.

Виникають при АФЛ тромби в артеріях найбільш небезпечні для судин головного мозку. Це призводить найчастіше до виникнення інсульту. Причому така небезпечна патології дуже часто вражає людей в молодому віці, без яких-небудь факторів.

Прогноз при АФС неоднозначний. Успіх лікування залежить від багатьох факторів. Передусім важливо своєчасно здати крові на дослідження з метою визначення рівня антитіл. Тільки на базі результатів дослідження крові та клінічних проявів може бути призначено правильне лікування лікарем-ревматологом. Але при цьому слід враховувати, що обов’язково потрібна консультація багатьох фахівців, у зв’язку з тим, що ця хвороба зачіпає багато органів.

Читайте також:  Норма калію в крові у жінок і чоловіків: що це значить, причини нестачі вмісту