Шлях передачі краснухи дитині і дорослому

Краснуха – інфекційне захворювання, для якого характерна поява помірної лихоманки, генералізованої лімфаденопатії і дрібнозернистою екзантеми. Вперше як окрема хвороба інфекція була виділена в 1881 році, але тільки в 1942 році було описано її негативний вплив на внутрішньоутробний розвиток плода. У 1961 році був виділений і детально описаний збудник, тоді ж стало можливим і створення вакцини.

Патогенез краснухи

Захворювання викликає РНК-містить вірус Rubivirus, що належить родині Togaviridae. Віріон має липопротеидную оболонку. Всередині знаходиться капсид з геномом. У зовнішньому середовищі клітинний паразит не стійок і боїться сонячних променів, перепадів температур, кислотного і лужного середовища. Гине при висиханні. При заморожуванні зберігає всі свої властивості і активується після відтавання.

Всередину організму людини збудник інфекції проникає через слизові оболонки верхніх дихальних шляхів. Там він проходить адаптацію. Після завершення інкубаційного періоду потрапляє в систему лімфатичних судин, вражає їх ендотелій.

Разом з током лімфи через лімфатичні вузли вірус провокує гемодинамічні порушення в їх тканинах. В результаті біологічні фільтри запалюються, ущільнюються, з’являється виражена болючість. Коли віріони виявляються в крові, інкубаційний період закінчується, настає продромальний етап розвитку інфекції. Для його течії характерне виникнення симптомів загальної інтоксикації організму.

Віріони розносяться по всіх внутрішніх органів, але їх кінцева мета – клітини системи макрофагів. Потрапляючи туди, вірус вражає клітку, вбудовує в її ядро свій геном і змушує його самого продукувати свої копії. Цей процес провокує початок запальної реакції і поява висипу. Симптоми: запалення лімфатичних вузлів, ознаки лихоманки та висип дозволяють ідентифікувати інфекцію за зовнішніми проявами.

Через два-три дні після появи висипу у крові формуються антитіла, які можуть нейтралізувати діяльність клітинного паразита. Інфекція згасає по мірі їх збільшення, у людини формується напружений тривалий імунітет, запобігає можливість появи рецидивів.

Джерела інфекції

Джерело хвороби – інфікована людина, у якого краснуха протікає в манифестной або в инаппарантной формі. Джерелом зарази здатний стати і дитина з вродженою краснухою. Він може виділяти збудник у зовнішнє середовище протягом півроку з моменту появи на світло. Медицині відомі випадки, коли цей термін затягувався до півтора років.

Читайте також:  Кір при вагітності: які небезпеки несе хвороба

Інфікований представляє загрозу для оточуючих починаючи з останнього тижня інкубаційного періоду (за сім днів до появи перших висипань) і залишається заразним ще через тиждень після зникнення висипки на тілі. Описані випадки, коли життєздатні віріони виділялися разом зі слиною хворої людини через три тижні після завершення хвороби.

Шляхи передачі інфекції

У зовнішнє середовище вірус потрапляє разом з крапельками слини хворої людини. Він залишається життєздатним, поки виділення біологічної рідини не висохнуть. При кашлі, гучній розмові, чханні віріони зависають у повітрі. Тому механізм передачі збудника повітряно-краплинним шляхом вважається основним.

Механізм інфікування Rubivirus передбачає тривале й тісне спілкування з зараженим людиною. Однак ризики збільшуються в місцях скупчення людей в погано провітрюваних приміщеннях. Епідеміологічні спалахи фіксуються в громадських місцях:

  • дитячих садках;
  • військових казармах;
  • гуртожитках;
  • інтернатах.

Вони частішають у зимово-весняний період. Раз перехворівши, людина отримує до цього захворювання стійкий імунітет. Заразитися краснухою можна в будь-якому віці, тому однаково часто хворіють і дорослі, і діти старше року.

Малюки, які знаходяться на грудному вигодовуванні, несприйнятливі до інфекції. Вони мають пасивний імунітет до краснухи в тому випадку, якщо їх мати встигла перехворіти нею в дитинстві.

Фахівці особливу увагу звертають на можливість вертикального способу зараження (від матері до плоду), так як поразка ембріона цим вірусом призводить до формування вад, не сумісних з життям.

Фактори ризику

До групи ризику належать люди, які не встигли перехворіти в дитинстві краснуху, або ті, які мають тривалий тісний контакт з хворим. Найбільшу небезпеку вірус представляє для жінок, які перебувають на перших тижнях вагітності. Зараження збільшує ймовірність появи на світ мертвих дітей або дітей з вродженою краснухою.

Краснуха під час вагітності

Вірус Rubivirus володіє тропністю до тканин ембріона, тому зараження вагітної жінки вкрай негативно впливає на розвиток плода. Потрапляючи в організм майбутньої матері на ранніх термінах, збудник краснухи легко долає плацентарний бар’єр і інфікує зародок. Це явище небезпечне тим, що воно уповільнює процеси клітинного поділу. На ранніх термінах виношування дитини відбувається формування органів і тканин, тому будь-який збій здатний спровокувати незворотні процеси.

Читайте також:  Кір і краснуха: подібності та відмінності захворювань

У 80% випадках інфікування жінки в перший тиждень вагітності призводить до загибелі плода. На третьому місяці уражається 30% ембріонів. При зараженні краснухою на початку другого триместру ймовірність розвитку вроджених вад становить 1х10. На цьому терміні вірус здатний проникнути в будь-який орган дитину, але найчастіше народжуються діти з патологіями: глухота, катаракта очей, порок серця.

Немовлята з вродженою краснухою нерідко мають захворювання крові. Вони володіють маленькою зростанням і низькою масою тіла. Якщо зараження відбулося в першому триместрі, і при цьому вагітність збереглася, в 10% випадках з’являються на світ мертві діти. Частота мертвонародження при інфікуванні у другому триместрі складає 5%, у третьому смертність немовлят знижується до 2%.

“alt=”Шляхи передачі краснухи дитині і дорослому”>

Способи профілактики

При неспецифічної профілактики вірус може виділятися у зовнішнє середовище до клінічних проявів і після завершення яскраво вираженої клінічної картини. Крім цього, нерідким буває безсимптомний перебіг інфекції. Вірус передається повітряно-крапельним шляхом, тому його сприйнятливість висока.

Тим не менш хворий при появі висипу обов’язково повинен бути ізольований. Якщо в сім’ї захворіла дитина, потрібно відсторонити від догляду за ним вагітну маму, у якої немає імунітету до краснухи. У вогнищах інфекції щодня проводиться вологе прибирання, часте провітрювання приміщень.

Специфічна профілактика здійснюється шляхом вакцинації. У Росії для її проведення був розроблений свій препарат з хорошими характеристиками. У його складі є компоненти, що дозволяють виробляти імунітет до трьох вірусних інфекцій: кору, краснухи і паротиту. Вакцинація проводиться у два етапи:

  1. Перше щеплення роблять однорічним дітям.
  2. Другу – у віці шести років.

У малюків краснуха завжди протікає в легкій формі, вона рідко викликає ускладнення, так як після перебігу у них формується до неї стійкий імунітет. Але, прищеплюючи дітей, медики намагаються обмежити поширення вірусу і попередити його передачу вагітним.

Будь-якій жінці, яка планує стати матір’ю, медики рекомендують здати аналіз на антитіла до краснухи. При їх відсутності важливо звернутися до імунолога і разом з ним вирішити, як провести специфічну профілактику інфекції.