У природі існує 8 типів герпесвируса, загрозливих людині. Одну з інфекцій дитина може підхопити в будь-який момент. Чим раніше виявити захворювання і будуть прийняті терапевтичні заходи, тим більше з’являється шансів для благополучного результату.
Причини зараження
Існує кілька шляхів зараження дитини:
- внутрішньоутробно – на ранніх термінах гестації, коли вірус проникає через плаценту в ембріон, і в перші три місяці йде формування всіх органів і систем. Інфекція провокує важкі патології розвитку і здатна призвести до викидня;
- під час пологів – зараження відбувається під час дітородіння через родові шляхи, якщо у матері в цей момент прогресував генітальний герпес;
- в постнатальний період з навколишнього середовища – вірус герпесу частіше передається повітряно-крапельним шляхом, через поцілунки і предмети побуту. При грудному вигодовуванні дитина до 6 місяців захищений материнськими антитілами до збудників тих хвороб, які вона перенесла. Якщо у матері немає імунітету до герпесу або дитина на штучному вигодовуванні, існує ймовірність інфікування з першого дня життя.
Типи вірусу герпесу, якими дитина може заразитися після народження:
- Вірус простого герпесу 1 типу (ВПГ 1). Проявляється везикулярными висипаннями на губах у немовляти, іноді може ускладнюватися лихоманкою, стоматитом.
- Вітряна віспа. Якщо мати не перехворіла цим захворюванням, то у немовляти є всі шанси заразитися від старших дітей ще до 6 місяців. Проявляється висипом, підвищенням температури. Внаслідок видужання організм виробляє довічний імунітет.
- Цитомегаловірус. Його симптоми часто плутають з ГРЗ. Відрізняється лише високою температурою. На шкірі проявляється червоними плямами (розеола, раптова екзантема), які проходять безслідно без лікування. Все життя зберігається стабільна ремісія. Недуга становить небезпеку лише при імунодефіциті.
- Вірус Епштейна-Барра. Провокує інфекційний мононуклеоз, сприяє розвитку онкологічних захворювань.
Після терапії первинного зараження герпесвірус осідає в нервових гангліях спинномозкового стовпа, де перебуває в пасивному стані. Частота рецидивів залежить від типу вірусу і захисних сил дитини. Ймовірна стійка довічна ремісія.
Ознаки хвороби
Тривалість інкубаційного періоду герпесу складає від 5 до 14 днів. На його швидкість розвитку впливають супутні захворювання і стан імунітету. За типами збудника виділяють симптоми:
- Простий ВПГ 1 – провокує висип на губах та обличчі, іноді на слизових рота і носа. Ймовірно незначне підвищення температури.
- ВПГ 2 типу, або генітальний герпес – викликає висипання на шкірних і слизових покривах, енцефаліт, менінгіт, патології органів зору та слуху. У прогнозі висока ймовірність летального результату.
- Інфекційний мононуклеоз – супроводжується збільшенням лімфатичних вузлів, температурою до 40 С , головним болем, почервонінням горла, закладенням носа. Спостерігається збільшення мигдаликів з утворенням на них нальоту, іноді присутній стоматит. Інкубаційний період може тривати 1,5 місяця.
- Цитомегалія – починається з кашлю і нежиті, температура при цьому 39-40 С. Приблизно на 5 день хвороби по всьому тілу поширюються рожеві плями.
- Вітряна віспа – висипання починають утворюватися на голові і поширюються по всьому тілу. Поява нових везикул триває близько тижня. Супроводжується температурою під 40 С.
Також існує придбаний генітальний герпес, який характеризується висипом в області геніталій і сідниць. Вроджений ВПГ поділяють за ступенем ураження на такі форми:
- Локалізована – по всьому тілу утворюються ділянки везикулярних висипань, що утворюють скупчення. Часто уражається слизова оболонка очей.
- Церебральна – висип зовсім відсутня або її трохи. Присутні ознаки енцефаліту, набряку мозку, менінгіту, судоми різного характеру, сплутаність свідомості, порушення дихання.
- Генералізована – присутні ознаки локалізованої і церебральної форм. Також вірусом можуть бути вражені інші внутрішні органи: легені, нирки, печінка.
Вроджений генітальний герпес має невтішні прогнози, хоча все залежить від ступеня поширення вірусу. Близько 50% дітей гинуть у перші місяці життя, іншим загрожують часті рецидиви хвороби, інвалідність.
У разі придбаного герпесвируса головне своєчасно почати лікування, зміцнення захисних сил організму, профілактику.
Діагностика
Визначити наявність вірусу простого герпесу 1 типу або вітрянки в організмі за зовнішніми ознаками просто.
У скрутних випадках проводять такі дослідження:
- ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція) – виявляє ДНК збудника хвороби в аналізах. Метод дуже точний, але довгий.
- Серологічні методи дослідження – визначають наявність антитіл типу IgM і IgG. Позитивний результат першого показника свідчить про гострій фазі герпесу. IgG досліджується в динаміці, оскільки зростання говорить про захворювання, а стабільність показника характеризує материнські антитіла.
Такими ж методами виявляють вірус Епштейна-Барр. Додатково може виникнути необхідність зробити УЗД печінки, дослідження печінкових проб, оскільки цей тип інфекції провокує збільшення органу. Також важливо відрізнити мононуклеоз від схожої за симптомами ангіни.
Методи лікування
Герпес у новонароджених рекомендується лікувати в умовах стаціонару. Цілодобовий контроль медперсоналу вбереже від ускладнень. Старших дітей можна залишити вдома, тільки якщо хвороба протікає в легкій формі.
Для придушення активності вірусу необхідний прийом таких препаратів:
- Противірусні засоби – Ацикловір, Панавир. Препарати випускаються у формі мазей та таблеток.
- Ліки для зниження температури – Парацетамол. Одночасно лікар може призначити протисудомні засоби, оскільки для дітей до року гіпертермія загрожує появою судом. Застосовують сиропи і ректальні свічки.
Прискорити одужання допоможе рясне пиття, дотримання рекомендацій лікаря, чистота в приміщенні. Не можна знімати утворюються на місці лопнули везикул скоринки. В ранки можуть потрапити бактерії і спровокувати нагноєння.
Заразним дитина вважається з початком появи перших симптомів (припухлість, почервоніння на шкірі) і до тих пір, поки висип не повністю зійде. Все це час його потрібно ізолювати від інших дітей, щоб уникнути поширення інфекції.
Ні в якому разі не можна герпес у немовляти лікувати народними засобами або антибіотиками. Вони можуть тільки погіршити ситуацію і спровокувати ускладнення. Чим менша дитина, тим небезпечніше самодіяльність батьків у його лікуванні.
Профілактика
Уберегтися від герпесу неможливо, але можна передбачити. Щоб попередити загострення недуги, потрібно дотримуватися правил:
- Дитина повинна повноцінно харчуватися. Потрібно зберегти грудне вигодовування якомога довше і вчасно вводити прикорм, що містить необхідні поживні речовини.
- Щодня виносити новонародженого на прогулянки по свіжому повітрю. Це зміцнює імунітет дитини.
- В кімнаті немовляти кожен день робити вологе прибирання, провітрювати, підтримувати оптимальну вологість. Це не тільки вбереже від герпесу, але і інших інфекційних хвороб.
Через 10-14 днів після одужання слід обов’язково щепити дитину згідно з календарем. Герпес може викликати серйозні ускладнення, особливо у дітей, тому важливо зміцнювати імунітет і привчати до здорового способу життя дитини ще з дитинства.
