Герпес у немовляти

У природі існує 8 типів герпесвируса, загрозливих людині. Одну з інфекцій дитина може підхопити в будь-який момент. Чим раніше виявити захворювання і будуть прийняті терапевтичні заходи, тим більше з’являється шансів для благополучного результату.

Причини зараження

Існує кілька шляхів зараження дитини:

• внутрішньоутробно – на ранніх термінах гестації, коли вірус проникає через плаценту в ембріон, і в перші три місяці йде формування всіх органів і систем. Інфекція провокує важкі патології розвитку і здатна призвести до викидня;
• під час пологів – зараження відбувається під час дітородіння через родові шляхи, якщо у матері в цей момент прогресував генітальний герпес;
• в постнатальний період з навколишнього середовища – вірус герпесу частіше передається повітряно-крапельним шляхом, через поцілунки і предмети побуту. При грудному вигодовуванні дитина до 6 місяців захищений материнськими антитілами до збудників тих хвороб, які вона перенесла. Якщо у матері немає імунітету до герпесу або дитина на штучному вигодовуванні, існує ймовірність інфікування з першого дня життя.

Типи вірусу герпесу, якими дитина може заразитися після народження:

1. Вірус простого герпесу 1 типу (ВПГ 1). Проявляється везикулярными висипаннями на губах у немовляти, іноді може ускладнюватися лихоманкою, стоматитом.
2. Вітряна віспа. Якщо мати не перехворіла цим захворюванням, то у немовляти є всі шанси заразитися від старших дітей ще до 6 місяців. Проявляється висипом, підвищенням температури. Внаслідок видужання організм виробляє довічний імунітет.
3. Цитомегаловірус. Його симптоми часто плутають з ГРЗ. Відрізняється лише високою температурою. На шкірі проявляється червоними плямами (розеола, раптова екзантема), які проходять безслідно без лікування. Все життя зберігається стабільна ремісія. Недуга становить небезпеку лише при імунодефіциті.
4. Вірус Епштейна-Барра. Провокує інфекційний мононуклеоз, сприяє розвитку онкологічних захворювань.

Після терапії первинного зараження герпесвірус осідає в нервових гангліях спинномозкового стовпа, де перебуває в пасивному стані. Частота рецидивів залежить від типу вірусу і захисних сил дитини. Ймовірна стійка довічна ремісія.

Ознаки хвороби

Тривалість інкубаційного періоду герпесу складає від 5 до 14 днів. На його швидкість розвитку впливають супутні захворювання і стан імунітету. За типами збудника виділяють симптоми:

1. Простий ВПГ 1 – провокує висип на губах та обличчі, іноді на слизових рота і носа. Ймовірно незначне підвищення температури.
2. ВПГ 2 типу, або генітальний герпес – викликає висипання на шкірних і слизових покривах, енцефаліт, менінгіт, патології органів зору та слуху. У прогнозі висока ймовірність летального результату.
3. Інфекційний мононуклеоз – супроводжується збільшенням лімфатичних вузлів, температурою до 40 С , головним болем, почервонінням горла, закладенням носа. Спостерігається збільшення мигдаликів з утворенням на них нальоту, іноді присутній стоматит. Інкубаційний період може тривати 1,5 місяця.
4. Цитомегалія – починається з кашлю і нежиті, температура при цьому 39-40 С. Приблизно на 5 день хвороби по всьому тілу поширюються рожеві плями.
5. Вітряна віспа – висипання починають утворюватися на голові і поширюються по всьому тілу. Поява нових везикул триває близько тижня. Супроводжується температурою під 40 С.

Також існує придбаний генітальний герпес, який характеризується висипом в області геніталій і сідниць. Вроджений ВПГ поділяють за ступенем ураження на такі форми:

1. Локалізована – по всьому тілу утворюються ділянки везикулярних висипань, що утворюють скупчення. Часто уражається слизова оболонка очей.
2. Церебральна – висип зовсім відсутня або її трохи. Присутні ознаки енцефаліту, набряку мозку, менінгіту, судоми різного характеру, сплутаність свідомості, порушення дихання.
3. Генералізована – присутні ознаки локалізованої і церебральної форм. Також вірусом можуть бути вражені інші внутрішні органи: легені, нирки, печінка.

Вроджений генітальний герпес має невтішні прогнози, хоча все залежить від ступеня поширення вірусу. Близько 50% дітей гинуть у перші місяці життя, іншим загрожують часті рецидиви хвороби, інвалідність.

У разі придбаного герпесвируса головне своєчасно почати лікування, зміцнення захисних сил організму, профілактику.

Діагностика

Визначити наявність вірусу простого герпесу 1 типу або вітрянки в організмі за зовнішніми ознаками просто.

У скрутних випадках проводять такі дослідження:

1. ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція) – виявляє ДНК збудника хвороби в аналізах. Метод дуже точний, але довгий.
2. Серологічні методи дослідження – визначають наявність антитіл типу IgM і IgG. Позитивний результат першого показника свідчить про гострій фазі герпесу. IgG досліджується в динаміці, оскільки зростання говорить про захворювання, а стабільність показника характеризує материнські антитіла.

Такими ж методами виявляють вірус Епштейна-Барр. Додатково може виникнути необхідність зробити УЗД печінки, дослідження печінкових проб, оскільки цей тип інфекції провокує збільшення органу. Також важливо відрізнити мононуклеоз від схожої за симптомами ангіни.

Методи лікування

Герпес у новонароджених рекомендується лікувати в умовах стаціонару. Цілодобовий контроль медперсоналу вбереже від ускладнень. Старших дітей можна залишити вдома, тільки якщо хвороба протікає в легкій формі.

Для придушення активності вірусу необхідний прийом таких препаратів:

1. Противірусні засоби – Ацикловір, Панавир. Препарати випускаються у формі мазей та таблеток.
2. Ліки для зниження температури – Парацетамол. Одночасно лікар може призначити протисудомні засоби, оскільки для дітей до року гіпертермія загрожує появою судом. Застосовують сиропи і ректальні свічки.

Прискорити одужання допоможе рясне пиття, дотримання рекомендацій лікаря, чистота в приміщенні. Не можна знімати утворюються на місці лопнули везикул скоринки. В ранки можуть потрапити бактерії і спровокувати нагноєння.

Заразним дитина вважається з початком появи перших симптомів (припухлість, почервоніння на шкірі) і до тих пір, поки висип не повністю зійде. Все це час його потрібно ізолювати від інших дітей, щоб уникнути поширення інфекції.

Ні в якому разі не можна герпес у немовляти лікувати народними засобами або антибіотиками. Вони можуть тільки погіршити ситуацію і спровокувати ускладнення. Чим менша дитина, тим небезпечніше самодіяльність батьків у його лікуванні.

“alt=”Герпес у немовляти”>

Профілактика

Уберегтися від герпесу неможливо, але можна передбачити. Щоб попередити загострення недуги, потрібно дотримуватися правил:

1. Дитина повинна повноцінно харчуватися. Потрібно зберегти грудне вигодовування якомога довше і вчасно вводити прикорм, що містить необхідні поживні речовини.
2. Щодня виносити новонародженого на прогулянки по свіжому повітрю. Це зміцнює імунітет дитини.
3. В кімнаті немовляти кожен день робити вологе прибирання, провітрювати, підтримувати оптимальну вологість. Це не тільки вбереже від герпесу, але і інших інфекційних хвороб.

Через 10-14 днів після одужання слід обов’язково щепити дитину згідно з календарем. Герпес може викликати серйозні ускладнення, особливо у дітей, тому важливо зміцнювати імунітет і привчати до здорового способу життя дитини ще з дитинства.