Герпес 7 типу у дорослих і дітей: симптоми, діагностика, лікування

Герпесом називається вірусне захворювання людини, що має хронічний рецидивуючий характер. Вченими виявлено вісім типів вірусу герпесу людини або ВГЧ.

Герпесвірус сьомого типу (ВГЧ-7) вперше був виявлений у людей більше 25 років тому. Цей вид інфекції відносять до лимфотропним вірусів, вражаючим імунні клітини організму (моноцитів та Т-лімфоцити) і приймають участь в розвитку порушень в роботі лімфатичної системи організму, синдрому хронічної втоми та інших патологічних станів організму.

Етіологія та патогенез

Вперше герпес 7 типу був виділений з лімфоцитів. В ході вивчення його особливостей, було встановлено, що в крові інфікованих ВГЧ-7 людей також присутня в латентному стані ВГЧ-6. Ці два різновиди вірусу не тільки мають схожу будову генетичного матеріалу, але і виявляються схожими симптомами. Також було встановлено, що перехід ВГЧ-7 від латентного (сплячого) стану в активний супроводжується активацією ВГЧ-6 і виникненням ряду патологій організму.

Первинне зараження герпетичної хворобою 7 типу відбувається в дитячому віці. Як правило, дитина, яка досягла віку 1-3 років, вже є його носієм. Інфікування ВГЧ-6 спостерігається на більш ранніх термінах – у віці півроку.

У дорослих у 90% випадків знайдений імунітет до ВГЧ-7, при цьому понад 70% з них перехворіли інфекцією в дитячому віці.

Герпес 7 типу після проникнення в людський організм може впродовж років і десятиліть перебувати в неактивному стані і не проявляти себе. До активації хвороби призводить пригнічення захисних та імунних функцій організму на тлі загального зниження імунітету, порушення в роботі імунної системи.

Вірус локалізується у дітей і дорослих в слині і периферичної крові, тому основними шляхами його передачі є:

  • повітряно-крапельний шлях;
  • під час переливання крові або трансплантації органів від носія вірусу до здоровій людині.

Характерні ознаки інфікування герпесом 7 типу

Основні причини появи ознак ВПЛ-7 і його активації — стану пригнічення імунітету організму, які часто можуть бути асоційовані з іншими захворюваннями.

Читайте також:  Кагоцел при герпесі: інструкція по застосуванню

Характерними ознаками інфікування ВПЛ-7 є:

  1. Виникнення синдрому хронічної втоми, постійної сонливості, швидкої стомлюваності і втрата працездатності на 50% і більш (зберігаються протягом півроку і довше).
  2. Незначне підвищення температури тіла (до субфебрильної).
  3. Формування емоційної лабільності, дратівливості, погіршення пам’яті, втрата концентрації уваги.

В якості супутніх симптомів цієї хвороби розрізняють формування:

  • порушень у ритмі серця;
  • швидкої втрати маси тіла;
  • дизурії;
  • запалення лімфатичних вузлів;
  • алергічних реакцій;
  • порушень в роботі системи травлення.

Ступінь вираженості тих чи інших симптомів у різних людей може суттєво відрізнятись.

Підгрупи ризику

Підвищений рівень ризику зараження вірусом герпесу або активації латентного ВГЧ-7 спостерігається у людей, що мають ослаблену імунну систему.

У групу ризику входять люди:

  • страждають імунодефіцитними станами (Снід або Вічем);
  • мають онкологічні захворювання;
  • перенесли хіміотерапію;
  • у лікуванні яких використовувалися імуносупресивні лікарські засоби;
  • перенесли переливання крові і пересадку органів;
  • які зловживають наркотичними засобами;
  • професії яких передбачають щоденний контакт з великою кількістю людей;
  • мають безладні любовні відносини.

Методи діагностики

Діагностика вірусу герпесу людини, що включає в себе медичний огляд і проведення лабораторних досліджень.

Під час огляду лікар визначить захворювання за зовнішніми ознаками, а також іншими даними, отриманими від пацієнта в ході опитування. Однак не завжди можливо встановити вид хвороби, спираючись тільки на її зовнішні прояви. Часто різні захворювання мають досить схожі прояви.

Для точного визначення вірусу, його типу (штаму) рекомендується здати аналізи на:

  • ПЛР (полімеразну ланцюгову реакцію);
  • ІФА (імуноферментний аналіз);
  • РИФ (реакцію імунофлюоресценції);
  • імунограму (обов’язково слід зробити у разі підтвердження ВПЛ-7);
  • ДОГ-гібридизацію;
  • вірусологічна культуральний посів.

Вибір методу лабораторної діагностики виконує лікар.

Як підготуватися до здачі аналізу

Рекомендації по підготовці до здачі аналізу безпосередньо залежать від методу дослідження, матеріалу, який необхідно забрати і способу забору.

Кров для проведення ПЛР-діагностики необхідно здавати вранці і на голодний шлунок.

Визначити наявність вірусу герпесу 7 типу можна в слині. В якості підготовки до мазку з ротової порожнини важливо: прийти на процедуру натщесерце в ранковий час (чистити зуби, користуватися ополіскувачем для порожнини рота або пити воду – заборонено).

Читайте також:  Можна митися при оперізувальному герпесі у лазні, у відкритому водоймищі

Тактика лікування

Активація вірусу ВПЛ-7 призводить до формування симптомів захворювання, що вимагають комплексного лікування. Як правило, терапія включає використання симптоматичних та противірусних лікарських засобів.

Як противірусні ліки від вірусу герпесу типу 7 ефективні ганцикловір і фоскарнет.

Симптоматичне лікування включає в себе застосування:

  • імуностимулюючих препаратів (Імуноглобулін, Іммунал, Інтерферон, Генферон, Віферон);
  • жарознижуючих та протизапальних засобів (Аспірин, Парацетамол, Нурофен, Ібупрофен, Найз; Панадол);
  • нейролептиків;
  • заспокійливих і антидепресантів;
  • вітамінно-мінеральних комплексів;
  • ноотропних препаратів.

Як допоміжні методи лікування рекомендовані:

  • перехід на правильне дієтичне харчування;
  • масажі;
  • фізіотерапевтичні процедури.

Можливі ускладнення

В якості ускладнень герпесвируса 7 типу можливе виникнення:

  • рожевого або оперізувального лишаю;
  • менінгоенцефаліту;
  • хронічного фарингіту;
  • лімфаденіту;
  • міокардиту;
  • пневмонії;
  • гепатиту;
  • ураження суглобів;
  • лімфоми;
  • схильності до формування новоутворень;
  • синдром імунної депресії;
  • вторинних інфекцій.

Профілактика

Лікувати вірус герпесу доцільно лише в разі його активації, коли стають явними симптоми хвороби.

Для профілактики активації сплячого вірусу необхідно дотримуватися деяких простих профілактичних рекомендацій:

  • зміцнювати імунний захист організму;
  • правильно і збалансовано харчуватися;
  • дотримуватися правил особистої гігієни;
  • відмовитися від шкідливих звичок;
  • нормалізувати роботу і зміцнити стан нервової системи;
  • уникати перевтоми, дотримуватися режиму праці та відпочинку;
  • своєчасно приступати до лікування виникаючих захворювань;
  • регулярно проходити обов’язкові лікарські огляди.
“alt=”Герпес 7 типу у дорослих і дітей: симптоми, діагностика, лікування”>

Герпесная інфекція у вагітних жінок

Оскільки більшість дорослих людей мають антитіла (імунітет) до вірусу, фактів негативного впливу вірусу людського герпесу 7 типу на перебіг вагітності, процес розвитку плоду і сам плід не встановлено.

Під час вагітності та при народженні від матері до дитини ВГЧ-7 не передається, тому малюки, народжені жінками-носіями абсолютно здорові.

Небезпека може представляти інфікування збудниками захворювання в період першого триместру вагітності. Дане патологічний стан загрожує розвитком первинного імунодефіциту в дитини, передчасним перериванням вагітності (викиднем).