Генітальний герпес – що це за захворювання?

На сьогоднішній день генітальний герпес у дорослих вважається одним з найбільш популярних захворювань репродуктивної та сечовивідної системи. Подібний недуга часто має прихований перебіг, у деяких пацієнтів також зустрічаються нерозпізнані форми герпетичних інфекцій. Такі видозмінені типи даної хвороби важко виявити вчасно – саме даний факт є основною причиною повсюдної поширеності цієї патології. Близько 65% дорослих чоловіків і жінок до 35-40 років страждають від проявів статевого герпесу.

Загальна інформація про захворювання

Масова епідемія генітального герпесу почалася ще в 70-х роках ХХ століття. Виникнення такої серйозної ситуації було викликано сексуальною революцією, яка спочатку охопила країни північноамериканського континенту і західноєвропейські держави, а потім захлеснула і східну Європу. Її результатом стало ведення молодими людьми розпущеною, аморальною сексуального життя та популяризація орального статевого акту.

Даний недуга виникає внаслідок інфікування вірусами сімейства герпесу шкіри і слизових. Хвороба може передаватися від зараженої людини до здорової через сексуальний контакт. Статева форма патології викликається двома видами збудників ВПГ 1 та ВПГ 2 – найчастіше її причиною стає другий тип простого герпесу.

Зараження відбувається лише в тому випадку, коли порожнина рота, губи або статеві органи здорової людини стикаються з ураженої герпесом поверхнею шкірних покривів або слизових оболонок. Ймовірність інфікування значно збільшується, якщо носій інфекції страждає активною формою недуги, яка проявляється наявністю везикулярних висипань або виразок. Але часто зустрічаються і безсимптомні види генітального герпесу, які також передаються під час статевого акту. Такий тип захворювання набагато небезпечніше – адже в подібному випадку носій навіть не знає про наявність інфекційного ураження і може заражати здорових людей. Статева форма хвороби нерідко має неявную або стерту клініку, яку плутають з іншими дерматологічними патологіями.

Перші симптоми генітального герпесу у дорослих виявляються на 2-14 добу після інфікування. Їх виникнення звичайно супроводжується вираженим печінням і сверблячкою епідермісу, наявністю хворобливості в місці локалізації збудника.

Причини і фактори ризику

Вперше з вірусами сімейства герпесу людина зустрічається ще в дитячому віці. У такій ситуації зараження відбувається повітряно-краплинним способом (вітряна віспа) – в результаті вже до 7-8 років збудник цієї недуги присутній в організмі кожної другої дитини. Повторне інфікування спостерігається вже у дорослому віці і його причиною є нерозбірливі і незахищені сексуальні зв’язки, часта зміна статевих партнерів. Найбільш часто симптоми цього захворювання зустрічаються у молодих людей, чий вік становить від 20 до 30 років.

Генітальний герпес у жінок і чоловіків виникає під впливом певних чинників, до яких відносять:

  • нещодавно перенесені ГРВІ або грип;
  • недостатнє харчування;
  • статеву приналежність людини (чоловіки набагато рідше страждають герпетичною інфекцією);
  • дефіцит вітамінів;
  • тимчасове чи тривале зниження імунітету (ВІЛ або СНІД);
  • наявність шкідливих звичок;
  • передменструальний період у жінок;
  • супутні патології (цукровий діабет, запальні процеси у різних органах);
  • малі медичні операції (встановлення внутрішньоматкових контрацептивів, аборт, вишкрібання);
  • тривале переохолодження, перегрівання організму;
  • стан вагітності;
  • психологічне напруження, постійна втома, стреси.

Проникнення в організм вірусів простого герпесу у здорової людини викликає активізацію імунної захисту. В результаті діяльності захисної системи організму створюються особливі антитіла до збудника, які знищують його і не дають інфекції шансу проявитися симптоматично. Тому, найменше зниження імунітету призводить до прискореного розвитку патології і розмноження вірусу. Ознаки генітального герпесу при цьому виникають на шкірних покривах і слизових оболонках, їх поява супроводжується болями неврологічного характеру.

Читайте також:  Дієта при простатиті у чоловіків, рекомендовані продукти

Рецидиви цієї недуги можуть також виявлятися внаслідок різкої зміни кліматичних умов, авітамінозу, простудних інфекцій.

Види герпетичного ураження статевих органів

Розрізняють дві основні форми такої патології – це первинний і рецидивуючий тип інфекції. Вперше виник генітальний герпес – це недуга, що у пацієнта виявляється вперше, до моменту впровадження клітин збудника в нервові волокна і ганглії всього організму. Клінічні ознаки подібної хвороби виникають після закінчення 14-28 днів після інфікування.

Рецидивуюча форма захворювання характеризується епізодичним повторенням симптомів генітального герпесу на статевих органах. Її клінічний перебіг можна поділити на чотири підвиди:

  • Класична або типова – така форма патології вважається найбільш звичною для герпетичного ураження, її симптоматика більш докладно описана в наступному розділі статті.
  • Микросимптоматическая – її ознаки проявляються не повною мірою. Часто основними симптомами цієї форми недуги є несильний свербіж шкірних покривів, слабка гіперемія, відчуття слабкості, невелике підвищення температурних показників. Висип у такому випадку досить мізерна – нерідко вона обмежується невеликою кількістю везикул, які швидко зникають і не викликають у хворого ніякого дискомфорту. Зазвичай при такому типі генітального герпесу пацієнти не звертаються за допомогою до фахівця.
  • Макросимптоматическая – для неї характерна наявність масштабного ураження шкіри. З’являються всі можливі клінічні ознаки цієї патології, значно збільшується їх вираженість.
  • Безсимптомне носійство – спостерігається в одного з п’яти хворих, інфікованих вірусами сімейства герпесу. Під час загострення подібного захворювання у пацієнтів не виникає жодних симптоматичних проявів. Заражена людина в такому випадку не знає про наявність інфекції у своєму організмі, тому може інфікувати всіх своїх статевих партнерів.

Генітальний герпес нерідко приймає атиповий перебіг, яке проявляється хронічним ураженням геніталій, внутрішніх статевих та сечовивідних органів хворого. Дана форма недуги є дуже небезпечною, тому що згодом вона може спровокувати розвиток злоякісних новоутворень сечостатевої системи, поява безпліддя, зниження реактивності системної та місцевої імунної захисту.

Загальні симптоми патології

Статевий герпес у багатьох хворих може досить довго не проявлятися у цій ситуації велике значення відіграє стан імунітету зараженого. Період інкубації при такому захворюванні становить в середньому від 7 до 14 діб. У чоловічому організмі клітини вірусу мешкають на органах репродуктивної та сечовивідної системи, в жіночому – на стінках піхви, сечовипускного і цервікального каналу. Первинне інфікування генітальним герпесом викликає певну форму носійства збудника, яка може протікати безсимптомно. Недуга характеризується частими рецидивами і наполегливою клінічним перебігом.

Під дією провокуючих факторів формується продромальна фаза хвороби. У початкову стадію патології жінки і чоловіки відзначають наявність хворобливих відчуттів, печіння або свербежу в області локалізації майбутнього інфекційного вогнища.

Через кілька днів в місці запалення з’являються перші герпетичні висипання, які мають вигляд пухирців, заповнених серозним ексудатом. Дані елементи можуть розташовуватися окремо, але частіше вони групуються, утворюючи великі вогнища. Розмір везикул не перевищує 3-4 мм в діаметрі. Висип локалізується на шкірних покривах геніталій і слизової внутрішніх статевих органів. Підставою для неї є почервонілий, набряковий епідерміс. Характерною ознакою статевої форми герпесу вважається те, що сама поява висипань протікає в декілька етапів, кожен з яких зазвичай супроводжується симптомами нездужання, підвищення температури, мігренню.

При даному захворюванні збільшується розмір регіонарних лімфатичних вузлів, зазначається їх болючість. Первинний генітальний герпес у більшості випадків протікає дуже важко – причиною цього є відсутність специфічних антитіл до вірусу. Після закінчення декількох діб відбувається розтин бульбашкового висипу, на її місці виникає ерозивна поверхня епітелію з нерівними краями. В цей період хворі відзначають наявність свербежу, печіння, підвищену вологість в області геніталій, сильну болючість, яка може ставати нестерпним при сексуальному контакті. Протягом перших 10-12 діб патології виникають нові елементи висипань. Серозний ексудат, активно виділяється після розтину везикул, містить мільйони вірусних частинок.

Читайте також:  Молочниця у чоловіків - перші ознаки, симптоми і лікування

Висип поступово проходить, вражений епітелій заживає і покривається жовто-коричневими корочками. Ерозії залишають після себе пігментовані ділянки шкірних покривів, які відрізняються від звичайної дерми більш світлим забарвленням. Період висипань триватиме від 14 до 21 дня.

Статевий герпес у жінок вражає шкіру промежини, вульви, слизову піхвової порожнини і шийки матки. Прояви цієї патології у чоловіків виникають в області каналу сечовипускання, на поверхні пеніса і крайньої плоті. Часто в процес запалення залучаються нерви тазу – таке порушення викликає зниження чутливості ніг, біль у поперековій крижовій і зоні. Можлива поява болю під час сечовипускання.

Важливо! Первинний генітальний герпес у жінок часто має важкий і тривалий перебіг — у чоловічої половини населення ця недуга проходить значно швидше. Загострення, яке не супроводжується відповідним лікуванням, у них може тривати до 2-3 тижнів.

Методи діагностики

Для підтвердження діагнозу при статевому герпесі необхідно провести ряд лабораторних досліджень. Біологічним матеріалом для такого обстеження може бути зішкріб з уретрального каналу, піхвові виділення, сперма, вміст герпетичної висипки, слина, відбиток бульбашкових висипань, зразки уражених тканин, кров хворого. При генітальному герпесі активно використовуються такі діагностичні методики:

  • ІФА – завдяки методу імуноферментного аналізу лікар може визначити наявність в організмі пацієнта спеціальних антитіл класів G і M до збудника даного захворювання. Хоч цей спосіб діагностики і є досить популярним, але його практичне значення для виявлення герпесвірусів невелика. У багатьох людей визначається наявність G-антитіл до вірусу – цей показник є наслідком минулих контактів з герпетичною інфекцією.
  • Культуральний метод – ґрунтується на виявленні збудника в клітинних культурах. Дослідження відноситься до дорогим і тривалим способів діагностики, тому найчастіше застосовується в науковій, а не в медичній сфері.
  • Цитологія – дана діагностична методика вважається однією з найбільш достовірних. Для її виконання у хворого беруть спеціальний мазок-відбиток з ураженої поверхні епідермісу. Якщо у біоматеріалах визначають наявність кератиноцитів – багатоядерних клітинних структур величезного розміру, то результат аналізу вважають позитивним. При гострій формі ген герпесу дані клітини виявляють у 3 з 4 пацієнтів.
  • ПЛР – методика полімеразної ланцюгової реакції є найбільш інформативним і точним способом визначення вірусу.
  • Серологія – базується на виявленні антитіл до збудника даної патології. Подібне дослідження проводиться лише при наявності симптоматичних проявів герпесу в області геніталій (у разі від’ємного культурального аналізу), при непідтвердження діагнозу статевої форми недуги, при сексуальних зв’язках з інфікованим партнером.

Корисно знати! Серологічний метод діагностики герпесвірусів не рекомендується виконувати хворим, які ведуть аморальну статеве життя, ВІЛ-інфікованим пацієнтам та гомосексуалістам. Причиною такої обережності є підвищена ймовірність зараження персоналу лабораторії вірусом людського імунодефіциту.

Терапевтичні заходи

Лікування генітального герпесу досягається використанням різних противірусних медикаментів. Але назавжди усунути збудника з організму пацієнта не зможуть навіть вони, бо, проникаючи в людське тіло один раз, клітини вірусу залишаються в ньому назавжди. В даному випадку ліки тільки полегшують життя хворому, усуваючи неприємні ознаки патології і продовжуючи стан ремісії.

Як швидко вилікувати статевий герпес? З терапевтичною метою при даному захворюванні застосовують сучасні препарати з зовнішнім і внутрішнім способом використання. Щоб ця недуга пройшла якомога швидше, фахівці радять приймати медикаментозні засоби у таблетках: Ацикловір, Валтрекс, Виролекс, Зовіракс, Лизавир, Фамцикловір, Цикловакс. Застосування противірусних ліків призначається двома курсами. При епізодичному використанні терапія триває протягом 10 діб, а прийом препаратів з профілактичною (превентивної) метою – від 1-2 місяців.

Читайте також:  Звідки беруться хламідії у жінок і чоловіків

Найбільш популярним і ефективним засобом для лікування ген герпесу вже давно вважається Ацикловір. На сучасному фармацевтичному ринку присутня величезна кількість його аналогів, які також є досить дієвими медикаментами. Ацикловір продається у формі мазі для зовнішнього застосування і таблеток, призначених для прийому внутрішньо. Використовуючи цей препарат, потрібно дотримуватися зазначену в інструкції дозування. Якщо лікувати цю хворобу вчасно, можна уникнути виникнення герпетичних висипань. У тому випадку, коли відповідна терапія почалася вже після утворення везикул, застосування Ацикловіру допоможе зменшити вираженість клінічних ознак патології, прискорить регенерацію пошкодженої шкіри та висип пройде набагато швидше. Занадто часті рецидиви інфекції вимагають прийому противірусних медикаментів з метою профілактики.

Для обробки запального вогнища використовують зовнішні ліки у формі мазі, гелю або крему. Їх обов’язково включають в комплекс терапії генітального герпесу:

  • Виролекс;
  • Оксолінова мазь;
  • Ацикловір;
  • Фукорцин;
  • Зовіракс.

Для швидкого усунення симптомів та лікування подібного недуги пацієнтам прописують прийом імуномодулюючих медикаментозних засобів – Інтерферону Аміксину, Лікопід, Поліоксидонію. Такі препарати впливають на стан імунного захисту організму, підвищують її реактивність. Завдяки стимуляції імунітету блокується розмноження і розвиток герпесвірусів, що знижує ймовірність виникнення рецидиву.

Увага! Забороняється лікувати статевий герпес противірусними ліками в період вагітності! Винятком з даного правила є ускладнена або тяжка форма патології, яка становить небезпеку для життя і здоров’я жінки. Для безпечної терапії цього захворювання у вагітних використовують препарати людського імуноглобуліну.

Профілактичні методи

Рецидив генітального герпесу виявляється в результаті впливу на організм пацієнта несприятливих факторів навколишнього або внутрішнього середовища. До їх числа відносять простудні хвороби, прийом антибіотиків і кортикостероїдів, стан вагітності, ультрафіолетове опромінення, стресові ситуації. Тому для того, щоб уникнути виникнення чергового загострення цієї недуги, хворому рекомендують дотримувати ряд профілактичних заходів:

  • Здоровий спосіб життя – це правило передбачає дотримання режиму сну і відпочинку, регулярне і раціональне харчування, прийом вітамінних комплексів. Періодично проявляються захворювання запального характеру потрібно своєчасно пролечивать. Також радять уникати негативного впливу сонячних променів, емоційного перенапруження, надмірних переохолоджень.
  • Інтимна гігієна – включає використання індивідуальних гігієнічних засобів, регулярне миття статевих органів. При виявленні венеричних хвороб або специфічних висипань на геніталіях необхідно терміново звернутися до лікаря.
  • Безпечні статеві зв’язки – в дану категорію слід віднести обов’язкове застосування бар’єрних контрацептивів. І хоч при генітальному герпесі такі засоби малоефективні, вони забезпечують надійний захист від інших, більш небезпечних захворювань.
  • Відповідальне ставлення до сексу – щоб знизити ймовірність зараження вірусами сімейства герпесу, дорослі повинні уникати «швидкоплинних» інтимних контактів. Після статевого акту з підозрілими партнерами потрібно обов’язково обстежитися на предмет інфікування герпесом або іншими ЗПСШ.
  • Обмеження оральних статевих контактів – дана форма інтиму дуже популярна в наші дні. Але не слід забувати, що в подібній ситуації заразитися статевим формою недуги найлегше, тому такі статеві акти можна лише між постійними партнерами. Навіть у такому випадку рекомендується використовувати презерватив або спеціальні серветки з латексу. Якщо ж у партнерки спостерігається активна фаза патології, що виявляється на губах – від даного виду сексу взагалі варто відмовитися на деякий час.

Генітальний герпес при відсутності лікування може мати тяжкий або ускладнений перебіг. Це захворювання серйозно підриває природний захист нашого організму, тому виникнення найперших його симптомів повинно стати приводом для відвідування лікаря. У подібній ситуації радять звернутися до гінеколога, венеролога, уролога.