Чому сеча пахне аміаком у жінок і чоловіків – основні причини і методи діагностики

Свіжі виділення з організму дівчат у вигляді сечі володіють специфічним характерним ароматом, бурштиновим кольором і прозорою консистенцією. Якщо сеча не має ніякого запаху, то це говорить про достатній кількості споживання води і про регулярне спорожнення сечового міхура через певний проміжок часу. Але, в деяких ситуаціях, аромати урини можуть змінитися, і коли сеча починає пахнути аміаком у жінок, це може свідчити про певні фізіологічні особливості її організму, або про розвиток серйозних патологічних порушень, які потребують своєчасної діагностики та лікування.

Утворення неприємного аміачного запаху сечі говорить про вміст в ній високої концентрації фосфату амонію, що є небезпечним для здоров’я людини, а також свідчить про ймовірне прогресуванні серйозних патологічних змін в області сечостатевої системи органів.

Чому сеча пахне аміаком у жінок і у сильної сторони людства, про що це може свідчити і що робити в таких ситуаціях, обговоримо у представленому огляді.

Загальні відомості

У здоровому організмі аромати урини обумовлені її кількістю, концентрацією, а також складом хімічних сполук, які фільтруються ниркової системою органів з рідких складових частин крові. У здорової дорослої людини добовий обсяг виведення урини повинен бути не менше – 1.6-1.8 літра, при цьому вона не повинна мати ніякого аромату при умові дотримання правильного харчування. При вживанні протягом дня кавових напоїв, гострих соусів з хріном і часником, може з’явитися характерні нотки аромату урини, що вважається нормою.

Концентрація сечі або кількість води, що міститься в ній, також надає значний вплив на нюхові відтінки. Варто відзначити, що характерні аромати людська сеча починає видавати при її перебування протягом певного проміжку часу, навіть в закритій банці, той же ефект спостерігається і в порожнини організму, коли урина не виводиться з нього тривалий час.

В процесі протікання метаболічних процесів з амінокислотами в якості побічного продукту може виділятися вільний аміак, який у здорової людини за допомогою функціонування фільтраційних процесів, перетворюється на сечовину і виводиться в процесі сечовипускання.

Якщо від сечі смердить аміаком, то це означає, що в її складі знаходяться непреобразованные молекули аміаку, що вказує на дисфункцію печінки. Також слід врахувати, що сечовина може розкластися на аміак у ході зворотних процесів у нирковій системі органів, коли кількість сечі починає перевищувати допустимі норми, тобто при її затримці в організмі.

Фізіологічні причини появи запаху

Випадки, коли діагностується аміачний запах сечі у жінки або дівчини, реєструються частіше, ніж у сильної половини людства, що обумовлено особливостями фізіологічної будови організмів і відмінністю функціонування та структури органів сечовидільної та статевої системи.

Найчастіше причини того, чому сеча може пахнути аміаком у жінок, які полягають у зміні її фізіологічних особливостей організму, що не є патологічним явищем, серед яких можуть бути:

• зловживання білковою їжею. На тлі інтенсивного надходження білка в організм в ході травних процесів і розщеплення білкових молекул відбувається утворення амінокислот, які при їх метаболізмі і виділяють вільний аміак;
• низький рівень водного балансу в організмі, який сприяє розвитку зневоднення, а це в свою чергу, провокує посилення концентрованості урини. В ході чого вона починає темніти і сильно віддавати різким запахом аміаку або іншими специфічними запахами, наприклад ацетоном або нашатирним спиртом;
• запах аміаку в сечі у жінок може з’явитися у разі настання овуляції в менструальному циклі, клімаксу і при вагітності. Це обумовлюється зміною рівня гормонів в жіночому організмі в комбінації з появою певних змін у структурі піхвового секрету;
• при тривалому прийомі медикаментозних засобів на основі заліза або кальцію може також з’явитися пахне аміаком аромат під час сечовипускання, що спостерігається і при зловживанні вітамінними комплексами.

Зазначені фізіологічні зміни в організмі людини не є патологією, якщо вони не супроводжуються додатковими симптоматичними ознаками у вигляді болю, болю, свербіння, почуття печії при акті сечовипускання, а також зникають при усуненні причини їх утворення. В іншому випадку, варто терміново звернутися до лікаря.

Патологічні причини запаху

Важливо знати, що не в усякому разі, коли проявляється короткочасний аміачний запах сечі можна списати на фізіологічні особливості. Якщо сеча пахне аміаком, то причиною цього явища можуть бути наступні захворювання:

• розвиток уретриту, що характеризується, як запальний процес в порожнині сечовивідного каналу, що утворився під патогенним впливом бактеріальних і вірусних мікроорганізмів. Супроводжується не тільки специфічним неприємним ароматом, але і появою ріжучих болів при здійсненні акту сечовипускання, а також наявністю кров’яних і слизових прожилок у складі урини;
• прогресуюча стадія циститу, який характеризується, як запалення слизових поверхонь у порожнині сечового міхура. Виникає на тлі переохолодження, або патогенного впливу різних інфекцій. Симптоматичні ознаки залежать від форми патології і стадії її розвитку. Гострий цистит супроводжується частими актами сечовипускання і появою почуття різі при їх вчиненні, освітою хворобливості в області сечового міхура, підвищенням температурних показників, помутнінням урини, появою загальної слабості у всьому організмі. В період розвитку хронічної патології у хворого відзначаються часті позиви до сечовипускання, різкі болісні відчуття в кінці сечовипускального акту, відчуття тяжкості внизу живота і наявність кров’яних домішок в урині;
• утворення пієлонефриту (запалення нирок), або пієлітах (запалення ниркових мисок), що супроводжується гарячковим станом, підвищенням температурних показників, збільшенням інтенсивності потовиділення, появою болю в області попереку і порушенням актів сечовипускання. Також може з’явитися головний біль, відчуття нудоти і навіть блювота. Збереження даної симптоматики при відсутності екстреного лікування може тривати до 7-8 днів;
• інфекції, що передаються статевим шляхом у вигляді хламідіозу, гонореї і так далі, які провокують розвиток запальних процесів у порожнині сечостатевої системи органів, що сприяє утворенню неприємних ароматів;
• утворення цукрового діабету сприяє підвищенню концентрації кетонів, провокують появу неприємних ароматів від сечі;
• зараження вірусним гепатитом сприяє пожовтіння шкірних і слизових покривів, а також потемніння кольору сечі і появі аміачного запаху;
• прогресування туберкульозу або розвиток новоутворень у сфері сечостатевих органів, онкологічного характеру;
• аутоімунні порушення в організмі також можуть стати причиною різкого неприємного запаху при сечовипусканні.

У маленьких дітей поява запаху аміаку може стати наслідок тих же патологічних змін у функціонуванні внутрішніх органів, але в більшості випадків, основна причина такого явища полягає в недостатності вітаміну Д, викликає появу таких симптоматичних ознак: зниження апетиту; спітнілі долоньки; неврівноваженість.

Якщо аміачний запах з’явився у немовляти, то годуючій мамі слід уважніше ставитися до раціону харчування і дотримуватися рекомендовану дієту, обов’язково виключивши всі морепродукти, капусту і м’ясні страви.

Чому сеча пахне аміаком у чоловіків

Подібне явище нерідко діагностується і у чоловіків, що може свідчити про розвиток таких захворювань:

• зараження інфекцією, що передається статевим шляхом;
• розвиток онкології;
• прогресуюча стадія простатиту і аденоми також можуть сприяти утворенню застою сечі і появі неприємних ароматів.

Якщо неприємні аромати під час сечовипускання зберігаються протягом двох діб, то слід негайно звернутися до спеціаліста, пройти відповідне обстеження і почати лікування основної патології.

Методи діагностики та лікування

Діагностування основної патології, спровокувала утворення аміачного запаху сечі проводиться шляхом призначення таких маніпуляцій:

• здача загальних аналізів крові та сечі;
• ультразвукова діагностика всієї сечовидільної системи органів.

На підставі отриманих результатів, нефролог ставить точний діагноз і розробляє найбільш ефективну схему лікування.

Якщо поява неприємного аромату спровоковано розвитком зневоднення організму, то рекомендується збільшити рівень споживання рідини до 12-13 склянок у день, що забезпечить зниження смороду, за допомогою розбавлення всій міститься рідини в порожнині сечового міхура. Нормалізація водного режиму забезпечить швидке вирішення проблеми, що склалася.

Якщо розглянута проблема викликана надмірним споживанням білкових продуктів, то слід переглянути раціон харчування і збалансувати його. Після чого проблема має вирішитися протягом 2-3 днів.

Також варто зазначити, що усунення неприємних ароматів без дотримання особистої гігієни в області інтимних зон, особливо у жінок, не буде ефективним, так як щоденне відвідування ванної кімнати буде сприяти збереженню оптимальної мікрофлори в порожнині піхви й усунення додаткових ароматів, ускладнюють загальну клінічну картину.

У тому випадку, якщо поява аміачного смороду при сечовипусканні пов’язано з розвитком патологічного процесу в сфері сечостатевої системи органів, то його усунення залежатиме від ступеня розвитку хвороби і ефективності розробленої лікарем схеми лікування.