Ревматичний та ревматоїдний артрит є патологіями, що проявляються запальними процесами в суглобових тканинах. Симптоматика у них схожа, але різниця в більшій мірі укладена в причинах, які їх провокують. Обидва захворювання приводять до розвитку небезпечних ускладнень, які можуть нести реальну загрозу життю. При прогресуванні здатні призводити до інвалідності.
Відмінності
Відмінності ревматоїдного артриту від ревматичного знають небагато. Більша частина хворих вважає, що це назви для однієї патології, але насправді це не так. Незважаючи на те, що обидві патології провокують запалення суглобових тканин, виявлятися вони можуть по-різному, як і мати різну причину.
Основні ознаки
Щоб визначити, який саме тип патології вразив суглоби, потрібно розглянути основні ознаки захворювань:
- ревматичний тип хвороби має інфекційну природу, в той час як ревматоїдний – аутоімунні;
- у ревматоїдного артриту швидкість розвитку хвороби помірна, а в ревматичного – стрімка;
- осередком ураження у ревматичного артриту є нервові волокна, серце і досить великі суглоби, а у ревматоїдного – дрібні суглоби, внутрішні органи, кістки;
- ревматичний артрит найчастіше проявляється у зрілому, молодому віці і у дітей незалежно від статі, а ревматоїдний частіше зустрічається у жінок від 30 років. Чоловіки і діти хворіють набагато рідше;
- лабораторні показники при ревматичному артриті характеризуються збільшенням рівня АСГ, АСЛ-О, а при ревматоїдному – появою антитіл до ЦПП з наявністю ревматоїдного фактора;
- при ревматичної патології суглобів на рентгенограмі виглядають запаленими, але не мають ознак деформації, в той час як при ревматоїдному присутні зміни зовнішнього вигляду суглобів з ознаками остеопорозу.
Це основні критерії, за якими лікар здатний відрізнити одну хворобу від іншої. Але навіть при наявності таких показників важливо провести якісне обстеження і, за можливості, визначити причини захворювання.
Причини і механізм розвитку патологій
Ревматичний та ревматоїдний артрити виникають з різних причин. Ревматичний розвивається внаслідок:
- зниження імунітету;
- інфекційного захворювання дихальної системи;
- гострої алергії;
- сильного переохолодження.
Щодо ревматоїдного артриту невідомі причини, які запускають захворювання. Але при цьому достовірно відомо, що для цієї хвороби характерна аутоімунна природа. Тобто імунна система починає реагувати на клітини власного організму, як на чужорідні, і атакує їх, поступово руйнуючи сполучні тканини, хрящі, що і призводить до підсумку до запалення і деформації суглобів.
Багато лікарів вважають, що ревматоїдний артрит є результатом:
- емоційного перенапруження;
- частих стресів;
- гормонального дисбалансу;
- виснаження організму;
- травм суглобів;
- прийому деяких медикаментів.
Часте розвиток хвороби характерно і для тих людей, у яких є генетична схильність, тому ревматоїдний артрит називають «сімейним» захворюванням. Але успадковується не патологія, а саме змінена реактивність імунітету. В результаті розвитку гострого запалення суглобів процес переходить у хронічний аутоімунний тип.
Особливості перебігу
Прояв клінічної симптоматики спостерігається при ревматичному артриті приблизно через 1-3 тижні від моменту перенесення ангіни, тонзиліту, грипу. Початок патології гостре, запальні процеси швидко прогресують, і пацієнт починає відчувати інтенсивно наростаючі больові імпульси в суглобах. Зачіпаються в основному гомілковостопні, колінні, плечові, ліктьові суглоби. При цьому прояви хвороби мають симетричний характер, тобто уражаються суглоби як з лівої сторони тіла, так і з правого.
Відповідно виникають такі ознаки:
- сильна набряклість ураженої області;
- почервоніння шкіри у місці запалення;
- підвищення температури;
- головні болі;
- надмірне потовиділення.
Якщо розвиваються ускладнення захворювання, що зачіпають серце і нервову систему, то симптоматика доповнюється такими ознаками, як:
- задишка при фізичному навантаженні;
- тахікардія, аритмія (порушення ритму серцебиття);
- відчуття неинтенсивных болю за грудиною і здавлювання серця;
- дратівливість;
- серцева недостатність;
- часта зміна настрою.
На відміну від ревматичного, ревматоїдний артрит характеризується стриманими клінічними проявами, в числі яких:
- ранкова (після сну) скутість рухів;
- загальна слабкість;
- незначне підвищення температури;
- болі в суглобах, які мають быстропроходящий характер.
Далі по мірі прогресування болю будуть наростати, стануть проявлятися набряки кінцівок в області поразки. Результатом стає істотне зниження рухової активності хворого. На останній стадії руйнується кісткова тканина, хрящова. Уражаються запаленням м’які тканини біля суглобів, в числі яких і судини. Результатом стає візуально помітна деформація і нерухомість суглобів. Пацієнт втрачає свою працездатність, тобто стає інвалідом. В цей же період починають розвиватися ускладнення, що зачіпають життєво важливі органи людини.
Клінічна картина доповнюється:
- нирковою недостатністю;
- атеросклерозом;
- запалення навколосерцевої сумки (перикардитом);
- ураженням очей у вигляді эписклерита, кон’юнктивіту;
- болями в ШКТ;
- зниженням чутливості ряду ділянок шкіри;
- задишкою, кашлем і утрудненим диханням.
Але якщо говорити про зовнішніх ознаках обох захворювань, то вони практично однакові. Таким чином, самостійно визначити причину розвитку запальних процесів в організмі, вид захворювання не вдається. Тому потрібно діагностика і консультація лікаря для призначення лікування.
Різниця в лікуванні
Терапія обох захворювань може використовувати подібні групи медикаментів, але при цьому препарати будуть відрізнятися.
Так, при ревматичному артриті застосовуються:
- глюкокортикостероїди;
- НПЗЗ;
- антибіотики та протиревматичні ліки;
- препарати для покращення метаболізму в тканинах.
Перед призначенням медикаментозної терапії пацієнту потрібно буде пройти обстеження з допомогою КТ, МРТ, рентгена. Також потрібні аналізи крові і сечі, тест на ревматоїдний фактор.
При терапії ревматоїдного артриту використовуються:
- хондропротектори;
- міорелаксанти;
- седативні препарати;
- вітамінні комплекси.
Доповнюється лікування фізіотерапевтичними процедурами, масажем, ЛФК. Але їх застосування буде максимально актуальним лише після того, як гостра стадія буде пригнічена і настане ремісія. Такі методики дозволять закріпити досягнуті результати і домогтися тривалого періоду без загострень.
Враховуючи, що обидва захворювання небезпечні для життя людини і можуть призводити до інвалідності, а іноді й до летального результату, слід запам’ятати: потрібно звертатися до лікаря при перших симптомах патології суглобів.
