Однією з основних функцій синовіальної оболонки є підтримання потрібного рівня внутрішньосуглобової рідини (вироблення цієї рідини і всмоктування її надлишку). При запаленні функції оболонки порушуються, що тягне за собою скупчення величезної кількості випоту в суглобі. В результаті у людини виникають сильні болі і труднощі при згинанні і розгинанні ноги.
Класифікація хвороби
Запалення колінного суглоба буває гострим і хронічним. У першому випадку гострий початок і яскраво виражені симптоми змушують людину негайно звернутися до лікарні. Хронічний синовіт розвивається поступово, з-за чого хворий може спочатку не помічати тривожних знаків. З часом ниючі малопомітні болі з’являються все частіше, а ходити стає все важче.
Залежно від характеру випоту синовіт поділяють на гнійний, серозний і геморагічний (кров’янистий). Підхід до лікування кожного з них має свої особливості і відмінності. Тому починати будь-які лікувальні заходи можна лише після уточнення діагнозу.
Таблиця 1. Види патології в залежності від причини.
| Вид | Причини | Механизмразвития |
|---|---|---|
| Травматичний | Забиття, вивихи, підвивихи, переломи, розриви менісків або зв’язок | Синовіальна оболонка травмується під час падінь, ударів, різких поворотів ноги. Незабаром після цього накопичується рідина в колінному суглобі. Випіт може мати серозний, рідше – геморагічний характер |
| Інфекційний | Відкриті переломи, проникаючі поранення, перенесені пункциии операції. Через кров і лімфу інфекція потрапляє в суглоб вкрай рідко. | Патогенні бактерії проникають у суглобову порожнину і викликають розвиток запального процесу і скупчення гною. Незабаром у людини з’являються розпираючий біль, набряк коліна і почервоніння шкіри. Температура тіла підвищується до 37,5–38 градусів. |
| Асептичний | Артрити, артрози, гемофілія, подагра і деякі ендокринні порушення. | Запалення розвивається через подразнення внутрішньосуглобової оболонки напівзруйнованими хрящами, що вилилась кров’ю або патологічними відкладеннями (наприклад, солями сечової кислоти). Випіт має серозний або геморагічний характер |
| Реактивний | Алергічні захворювання, перенесені інфекції, туберкульоз, сифіліс,інфекції, що передаються статевим шляхом. | Синовіальна оболонка ушкоджується аутоантителами або імунними комплексами, що утворилися внаслідок інфекції. В суглобовій порожнині скупчується серозна рідина. |
| Неуточнений | Причина розвитку запального процесу невідома. | Про неуточненном сини мова йде тоді, коли не вдається поставити точний діагноз. Додаткові методи дослідження при цьому не дають потрібних результатів. |
Зовнішні ознаки хвороби
Вираженість клінічної картини залежить від активності запального процесу та кількості скупчився випоту. При наявності гною у хворого з’являються сильні розпираючий біль в області колінного суглоба, а синовіт прогресує дуже швидко. У разі хронічного запалення хвороба має млявий перебіг зі слабко вираженої симптоматикою.
Для гострого синовіту характерні:
- Хворобливі відчуття, що поширюються на область всього коліна.
- Посилення болю під час ходьби, в нічний і ранковий час.
- Припухлість коліна, обумовлена скупченням випоту.
- Зменшення обсягу рухів у суглобі.
- Озноб, підвищення температури, інтоксикаційні явища (при гнійному процесі).
Ознаки хронічного синовіту:
- Періодичні болі, які посилюються під час загострення.
- Значне обмеження рухів у коліні.
- Часті вивихи.
- Деякі труднощі при ходьбі.
- Поява набряку, почервоніння і припухлість суглоба під час загострення.
При сини у більшості хворих з’являється флуктуація – симптом, який вказує на наявність рідини в суглобі. Виявити його нескладно. Для цього потрібно акуратно стиснути пальцями, а потім відпустити область коліна. При наявності флуктуації можна відчути легкий поштовх під час зняття руки.
Синовіт колінного суглоба у дитини зазвичай має реактивний характер. Неприємні симптоми з’являються незабаром після перенесеного грипу або ГРВІ. Малюка турбують сильні болі і кульгавість. Може спостерігатися підвищення температури тіла і фіксація хворої кінцівки в неприродному, вимушеному положенні.
Методи діагностики
Запідозрити синовіт можна за його типових симптомів і наявності флуктуації. Однак для підтвердження і уточнення діагнозу необхідно додаткове обстеження. Воно допомагає з’ясувати причину синовіту, характер запалення і тяжкість хвороби.
Все це необхідно для підбору ефективної схеми терапії.
Таблиця 2. Методи дослідження, що допомагають у постановці діагнозу.
| Метод | Опис | Результати |
|---|---|---|
| Діагностична пункція | За допомогою спеціальної голки лікар проникає в суглобову порожнину і бере рідина для аналізу. Процедуру виконують під місцевою анестезією. | Дослідження випоту дозволяє відрізнити гнійний синовіт від серозного або геморагічного. Дізнавшись результати аналізу, лікар може призначити відповідні препарати. |
| Рентгенографія | Неінвазивний, безболісний і безпечний метод дослідження. Хворому роблять знімок коліна. | За допомогою рентгенографії можна виявити переломи і вивихи, які викликали запалення. Знімки дозволяють побачити рідина в колінному суглобі. |
| КТ, МРТ, УЗД | Високоінформативні методики, що дозволяють оглянути внутрішні суглобові структури. | В ході обстеження лікарі оцінюють стан хрящів, зв’язок, менісків, суглобової сумки і синовіальної оболонки. Дані методи дозволяють визначити кількість випоту, що скупчився в суглобовій порожнині. |
| Артроскопія | Складна лікувально-діагностична процедура, що проводиться при тяжкому перебігу хвороби. Для її виконання потрібний спеціальний прилад – артроскоп. З його допомогою лікар проникає в суглобову порожнину і оглядає її зсередини. | Допомагає детально розглянути патологічні зміни. При необхідності лікар відразу ж виконує необхідні лікувальні маніпуляції. |
Як відрізнити синовіт від схожих захворювань
Синовіт колінного суглоба, симптоми якого описані вище, легко сплутати з іншими патологіями (артрит, кіста Бейкера, пошкодження менісків, тендиніт, артроз). Щоб розрізнити ці хвороби, потрібно уважно проаналізувати симптоми, а також час і порядок їх появи.
Таблиця 3. Диференціальна діагностика синовіту.
| Захворювання | Основні відмінності |
|---|---|
| Артрит | При артритах у синовіальної порожнини не утворюється ексудат, отже, немає флуктуації. Відрізнити патологію допомагають додаткові методи дослідження. |
| Деформуючий остеоартроз | З’являється в літньому віці і має млявий перебіг. Прогресує повільно, але в підсумку призводить до деформації колінного суглоба. На пізніх стадіях може ускладнюватися синовітом. |
| Відрив, розрив, кістозне переродження меніска | Найчастіше супроводжуються неприємним хрускотом, надмірною рухливістю або знерухомленням коліна. Часто призводять до розвитку синовіту. |
| Кіста Бейкера | Являє собою доброякісне утворення, розташоване в підколінної області. Кіста Бейкера не викликає болю і труднощів при ходьбі. В більшості випадків вона не має клінічних симптомів. Кіста Бейкера не піддається консервативної терапії, а вимагає хірургічного видалення. |
| Тендиніт | Запалення сухожиль ніколи не супроводжується флюктуацией. Болі посилюються при певних рухах. Їх локалізація залежить від того, яке саме пошкоджено сухожилля. |
| Вивих | Проявляється зовнішньої деформацією колінного суглоба і вимушеним положенням кінцівки. Для підтвердження діагнозу досить рентгенологічного дослідження. |
Принципи боротьби з недугою
Хворих з гострим синовітом госпіталізують у стаціонар. При гнійному запаленні їх кладуть у хірургічне відділення, при асептичному – до травматологічного. Лікування синовіту колінного суглоба у домашніх умовах дозволяється лише при хронічній стадії хвороби.
У період загострення хворий нозі потрібен повний спокій, а пацієнта – постільний режим. Для іммобілізацію (знерухомлення) кінцівки застосовують тугу пов’язку, шину або гіпсову лонгету. Разом з цим пацієнту призначають лікарські препарати і фізіопроцедури. При необхідності внутрішньосуглобову рідину видаляють за допомогою пункції.
Хронічний синовіт зазвичай лікують консервативно. Лікарі підбирають хворим лікарські препарати і рекомендують їм займатися лікувальною фізкультурою. Спеціальні вправи допомагають відновити функції суглоба і збільшити обсяг рухів у ньому. До хірургічного лікування вдаються у важких, запущених випадках.
Консервативне лікування
Обійтися без пункції можна при асептичному сини, не супроводжується скупченням в суглобовій порожнині гною, крові або великої кількості серозного випоту. Консервативне лікування передбачає використання лікарських препаратів, фізіотерапевтичних процедур і методів народної медицини.
Пацієнти повинні ретельно виконувати приписи лікаря. Своєчасність і адекватність проведеної терапії багато в чому визначає результат захворювання. У людей, які пізно звернулися в лікарню, нерідко розвивається хронічний синовіт колінного суглоба, лікування якого набагато складніше. Тому хронізації хвороби краще не допускати.
Таблиця 4. Фармпрепарати, які використовують для лікування синовіту колінного суглоба.
| Група препаратів | Представники | Дія |
|---|---|---|
| Антибіотики | Ципрофлоксацин, Амоксиклав, Ванкоміцин, Ципрофарм | Знищують патогенних бактерій, що викликали розвиток запального процесу. Призначаються при гнійному сини. |
| НПЗЗ | Диклофенак, Індометацин, Вольтарен | Успішно борються із запаленням, набряком і болючими відчуттями. Використовуються при всіх видах і формах синовіту. |
| Кортикостероїди | Преднізолон, Дексаметазон | Надають сильну протизапальну дію. Особливо ефективні в боротьбі з реактивним синовітом у дитини. |
| Хондропротектори | Артра, Дону, Терафлекс | Захищають суглобові хрящі від руйнування. Потрібні при супутніх артрозах і артритах. |
Коли і навіщо потрібно оперативне втручання?
Лікувальна пункція або оперативне втручання частіше потрібна пацієнтам з гострим синовітом. При інфекційному запаленні з’являється необхідність негайно витягти гній із синовіальної порожнини. У разі важких травм нерідко доводиться видаляти кров, фрагменти пошкоджених тканин і частини синовіальної оболонки, зшивати зв’язки або меніски.
Пункцію суглоба виконують під місцевою анестезією. Видаливши накопичився випіт, лікар промиває синовіальну порожнину розчинами антисептиків і антибіотиків. В кінці процедури він вводить туди ліки (антибактеріальні, протизапальні засоби). Для повного одужання людині може знадобитися кілька подібних процедур.
Артроскопічну операцію виконують при:
- важкому запальному процесі;
- пошкодження менісків;
- розривах і надривах зв’язок;
- нестабільності суглоба;
- ускладнення остеоартрозу;
- неефективності попереднього лікування.
Артроскопія – це операція малотравматична. Вона дозволяє уникнути пошкодження м’яких тканин ноги. Після хірургічного втручання в області коліна залишається кілька невеликих розрізів. В післяопераційному періоді їх використовують для промивання синовіальної порожнини. Незабаром після операції отвори заживають, а функції суглоба відновлюються.
Фізіотерапія та лікувальна фізкультура
Методи фізіотерапії активно застосовуються при різних видах і формах синовіту. Фізіотерапевтичні процедури надають знеболюючу і заспокійливу дію. Вони покращують мікроциркуляцію і кровообіг в уражених тканинах, тим самим прискорюючи одужання.
Методики, які допомагають впоратися з недугою:
- лікарський електрофорез;
- магнітотерапія;
- УВЧ;
- лікувальні грязі;
- гальванічні струми;
- терапія синусоїдально-модульовані струмами (СМТ).
Вправи показані в відновному періоді гострого синовіту і при хронічному перебігу недуги. Лікувальна фізкультура допомагає повернути коліну нормальну рухливість. При наявності артриту або артрозу вона дає можливість уповільнити деструкції (руйнування) хрящів.
Лікування народними засобами
Всі можливості народної медицини потрібно використовувати як доповнення до основної терапії. Замінювати ними лікувальну пункцію або прийом лікарських препаратів небажано і навіть небезпечно. Людям, у яких виник гострий синовіт колінного суглоба, лікування народними засобами краще відкласти. В першу чергу їм необхідно звернутися в поліклініку до хірурга або ортопеда-травматолога.
Лікування синовіту колінного суглоба у домашніх умовах проводять за допомогою:
- Мазі або настоянки з живокосту.
- Лаврового листа.
- Компресів з гасу.
- Сольового розчину.
- Листя капусти і подорожника.
- Часниковою мазі.
Народні засоби можуть полегшити перебіг хронічного синовіту, але вони малоефективні при гострому гнійному процесі. У цьому випадку пацієнту потрібне негайне виконання пункції. Ніякі відвари і компреси не в силах замінити цю процедуру. Самолікування може лише погіршити стан хворих і призвести до тяжких наслідків.
Прогноз і можливі ускладнення
Гострий синовіт добре піддається терапії і при своєчасному зверненні до лікаря повністю виліковується. З хронічною формою хвороби боротися набагато складніше. Запущений синовіт з часом призводить до порушення функцій суглоба. Якщо у хворого є остеоартроз або інші супутні захворювання, прогноз стає ще гірше.
Можливі ускладнення гострого синовіту:
- флегмона;
- гнійний артрит;
- періартрит;
- панартрит.
При відсутності медичної допомоги інфекція може поширюватися далеко за межі коліна. В гіршому випадку вона може призвести до зараження крові – сепсису. Цей стан вкрай небезпечно, оскільки часто призводить до летального результату.
Ускладнення хронічного синовіту:
- погіршення рухливості коліна;
- труднощі при ходьбі;
- пошкодження внутрішньосуглобових структур.
Уникнути неприємних наслідків недуги можна за допомогою правильного лікування. Тому при появі перших же тривожних симптомів треба негайно йти в лікарню. Це допоможе попередити появу ускладнень і зберегти здоров’я.
