Ахиллобурсит або бурсит ахіллового сухожилля – все про хвороби

Якщо вслухатися в це слово, то ясно можна почути, що воно складається з двох частин – буквально, «ахіллів бурсит». Відомо, що бурситом називається запалення (будь діагноз, пов’язаний з ним, носить в медицині закінчення «-іт») допоміжного апарату суглоба, або його сумок.

Суглобові сумки, або бурси, є тільки у великих суглобів, які забезпечують локомоторну функцію. Дрібні суглоби їх не мають. Причин кілька – невеликий обсяг рухів, незначна навантаження, або «рідкісне використання». Наприклад, не мають бурса реберно – хребцеві суглоби, хоча дихає людина регулярно. А що ж таке ахиллобурсит?

Ахиллобурсит – що це?

Так називають запалення бурси, але тільки не суглоба, а ахіллового сухожилля. Воно прикріплює потужні м’язи гомілки, що відрізняються особливим пристроєм, до п’яткової кістки. Дійсно, ніякого суглоба поруч немає – адже як мінімум повинні бути суглобові поверхні. Навіщо потрібна сумка? Дуже просто: внаслідок навантаження. Для того, щоб полегшити рух сухожилля при постійно мінливій при бігу і ходьбі формі литкових м’язів, і потрібні бурси сухожилля. Їх запалення і призводить до того, що у людини розвивається ахілловий бурсит.

Відомо, що будь-яке запалення протікає по одним законам, і механізм його розвитку один і той ж, незважаючи на різноманітність причин. Але якщо знати причини, то можна запобігти розвитку цієї хвороби.

Причини

Чому виникає ахиллобурсит? Існує безліч причин: зовнішні і внутрішні. До внутрішніх відносяться порушення метаболізму, накопичення в сироватці крові надлишкової концентрації різних речовин, наявність системних запальних захворювань, наприклад:

  1. Подагра – накопичення солей сечової кислоти.
  2. Ревматоїдний артрит, анкілозуючий спондилоартрит, інші ревматичні захворювання, що протікають з вираженим запальним компонентом.
  3. Бактеріальні та вірусні інфекції. Найчастіше – неспецифічні стрептококові та стафілококові процеси, із специфічних — гонококовий, туберкульозний бурсит.

Це призводить до розвитку вторинного ахиллобурсита.

А ось первинний процес в сумках, найчастіше виникає за наявності зовнішніх факторів:

  1. Значні фізичні навантаження (частіше спортивні). Ті, хто займається стрибками у висоту, розвивають «стрибучість». Це якість можливо тільки при розвинених литках. Спортсмени – культуристи, «для гармонії» встають навшпиньки з обтяженням (і ще з опусканням п’ятки, для цього стопа ставиться на край бруска, а п’ята звисає вниз), часто стають жертвами ахиллобурсита;
  2. Носіння неправильно підібраного, вузькою і тісною взуття, високі підбори, «шпильки».
  3. Ожиріння і надлишкова маса тіла. Велику вагу впливає спочатку на конфігурацію зводу стопи – розвивається плоскостопість. Потім, коли «пружинний» функція стопи втрачена, починається неправильний рух в гомілковостопному суглобі, яке «розбовтуються» і подовжує ахіллове сухожилля. Виникає підвищене навантаження на сумки, і розвивається запалення.

Різновиди захворювання

Ахиллобурсит може мати гострий або хронічний перебіг, бути одностороннім або двостороннім (рідше). Процес може бути як асептичним та інфекційним. Частіше розвивається асептичне запалення, яке можна порівняти з мозолем. Буває, що при ранах і травмах також розвивається ахиллобурсит, який не обмежується виділенням серозної, стерильної рідини, а протікає з нагноєнням.

У деяких випадках виникає сухий, або «спайковий процес. Після запалення виникає випадання фібрину в порожнину сумки, який склеює її листки. У результаті формується рубець.

Якими характеризується симптомами захворювання?

Симптоми

Всі нижчеперелічені симптоми можуть бути виражені в різному ступені, а деякі можуть бути відсутніми. Все-таки процес протікає без близькості суглобових поверхонь, і іноді іменується «задній бурсит». Тому багато ознаки класичного артриту застосовувати до ахиллобурситу повною мірою не можна. Основними симптомами є:

  • почервоніння тильної сторони гомілки;

Воно може поширюватися і вище, особливо, при гнійному ураженні. Це є грізною ознакою висхідної інфекції, і вимагає термінового оперативного втручання.

Зазвичай почервоніння обмежується нижнім відділом сухожилля, розташованим вище п’яткової кістки.

  • набряк чи припухлість.

Один з провідних ознак ахиллобурсита, навіть у тому випадку, якщо він протікає і без всякої болі. Набряк свідчить про появу значної кількості випоту в сумці серозного або гнійного. Накопичився між листками сумки ексудат формує набряк. У тому випадку, якщо запалення носить мікробний характер і прогресує, набрякають і м’які тканини. Людина не може взутися, або це пов’язано з сильним болем позаду п’ятки;

  • локальне підвищення температури;

Якщо нагнутися і прикласти обидві долоні до кісточок і п’ятах, то на стороні заднього бурситу буде більш висока температура, якщо немає двостороннього процесу. Почуття спека може бути непомітним, якщо його не перевірити спеціально при легких і обмежених формах.

При гнійному запаленні, формуванні гнійних затекло в області гомілки, виникає загальне підвищення температури, при якій можливий підйом до 40 °C, і навіть вище, з ознобом і проливним потом. Така клініка характерна для септичного ураження.

  • Виражена болючість.

Є утруднення при ходьбі (у легких випадках), або неможливо наступити на ногу. Якщо гнійний процес, то біль виникає й у спокої. Якщо при ахиллобурсите виникає велике нагноєння, то біль виникає й у нічний час. Вона стає пульсуючим, «грызущей»

Увага! Перша безсонна ніч, проведена з приводу болю при ахиллобурсите – привід до термінової консультації хірурга!
  • Порушення руху в суглобі.

Симптом тісно пов’язаний з набряком та болем. При набряку просто ускладнено рух, а біль робить його неможливим.

Діагностика

Щоб поставити діагноз, потрібно не тільки розпитати пацієнта про навантаження, захворювання і фактори ризику, але і оглянути його. Потрібні додаткові методи дослідження, наприклад, рентгенологічне. Рентген не покаже м’які тканини (вони для випромінювання прозорі), але видно кальцинати, звапніння, порушення конфігурації п’яткової кістки.

Однією з частих причин виникнення ахиллобурситов є хвороба Хаглунда. Так називається розрісся край п’яткової кістки, постійно дратівливий нижній відділ ахіллового сухожилля. В таких випадках і потрібне проведення рентгена.

До інших методів дослідження відносять УЗД м’яких тканин гомілки, аналізи крові, посів пунктату сумки на виділення чистої культури і подальше цитологічне дослідження.

В даний час широке поширення одержали такі візуалізаційні методи, як КТ і магнітно-резонансна терапія(МРТ). Але їх застосування для діагностики сумнівне, оскільки вони не дають відповіді на питання про природу захворювання, та все одно потрібно пункція. Тому не варто застосовувати до дорогого дослідження. Воно в даному випадку неінформативно і надлишково. А от у випадку травм, відривів зв’язок, МРТ необхідно, щоб бачити, наскільки розійшлися краю порваного сухожилля.

Лікування

Як лікувати ахиллобурсит? Більшість помилок пов’язано з тим, що пацієнт сподівається на ліки чи на лікування народними засобами, і при цьому не береже ногу і не дає їй спокій. Створення спокою, виняток руху і напруги сухожилля допомагає зняти роздратування. Адже продукція запального випоту – ексудату – проводиться під час руху, і зменшується в спокої. Тому початком лікування є іммобілізація, гомілки і стопи, і створення повного спокою. Для цього застосовується лонгета.

Носити лонгету слід не менше тижня, це дозволить зменшити основні симптоми. Лонгету можна знімати перед сном, оскільки вночі навантаження на сухожилля не виникає. Не варто лякатися, що після носіння лонгет обсяг гомілки скоротився. Це тимчасове явище, як тільки нога буде навантажуватися, відновиться м’язовий об’єм і сила.

Після іммобілізації приступають до патогенетичних і симптоматичному лікуванню – призначають препарати, що сприяють зменшенню запалення і болю. Це внутрішньом’язові ін’єкції нестероїдними протизапальними засобами (НПЗЗ) в перші 2-3 дні, з переходом на пероральні (таблетовані форми. Найбільш часто використовуються такі препарати, як:

  • мелоксикам («Моваліс»);
  • лорноксикам («Ксефокам»);
  • німесулід («Німесил»).

[pt_view id=»b084aedhzy»]

Якщо у пацієнта виразковий анамнез, ерозивний гастрит – необхідно приймати НПЗЗ «під прикриттям» омепразолу в дозі 20 мг 1-2 рази в день. Деякі вважають, що такі препарати, як диклофенак, є «старими» і діють слабо. Це невірно. Диклофенак має дуже сильною дією і його не можна застосовувати часто і багато. Сучасні НПЗЗ часто мають меншу дію, зате більш цілеспрямоване і безпечне для організму в цілому.

При хронічному, рецидивуючому процесі лікування бурситу ахіллового сухожилля включає ін’єкції пролонгованих кортикостероїдних гормонів в порожнину сумки, наприклад, «Дипроспана» або «Кеналога». Поєднання спокою з потужною протизапальною активністю препарату дозволить швидко впоратися з хронічним запаленням, наприклад, у спортсменів.

Місцево застосовується димексид, розведений водою для компресів, потрібно використовувати гелі, креми і мазі, що містять НПЗЗ, кошти з бджолиним і зміїним отрутою.

В стадії одужання застосовуються народні засоби: сухе тепло на гомілку, хвойні ванни.

Корисні фізіотерапевтичні процедури, на стадії загострення стихає застосовують УВЧ і магнітотерапію, фонофорез з вітамінами, лідазу і гідрокортизоном для прискорення протизапальної та розсмоктувальної ефекту.

Оперативне лікування

При мікробному запаленні і наявності гною в пунктаті не має сенсу довго лікувати консервативно. Проводяться регулярні пункції сумки, видаляють гнійний вміст, промивають порожнину розчинами антибіотиків. Якщо триває нагноєння, то потрібна операція– розтин «даху» сумки, ревізія, обробка антибіотиками і постановка дренажів. У разі важкого деструктивного процесу можлива бурсэктомия – видалення сумки. Тільки так можна впоратися із захворюванням, якщо ахиллобурсит придбав флегмонозное (розлите) або гангренозної (некротизирующее) протягом.

[pt_view id=»f2549aau1v»]

Профілактика

Після зняття гострого запалення ахиллобурсит може повернутися, та придбати хронічний перебіг. Щоб цього не сталося, проводять профілактику виникнення неправильних навантажень на стопу та гомілку. Виконуйте наступні рекомендації:

  • прагнете схуднути, привести масу тіла у відповідність зростання (індекс не більше 25);
  • носіть вільний, зручне взуття на низькій підошві, уникайте каблуків, і взуття зі штучної шкіри;
  • лікуйте плоскостопість, зміцнюйте звід стопи;
  • слід зайнятися хронічними захворюваннями, які можуть бути причиною, наприклад, підвищеним рівнем кальцію в крові, ендокринними захворюваннями (діабет).

[pt_view id=”aab0854mp0″]

Ахиллобурсит належить до числа захворювань, які легше попередити, ніж лікувати. При розвитку одностороннього процесу людина починає кульгати, і на іншу ногу виникає посилена навантаження. Це призводить до двостороннього запалення, що надовго виводить людину з ладу. При найменших ознаках болю і дискомфорту в ділянці гомілки і стопи давайте їй відпочинок, а якщо це не допомагає – звертайтеся до лікаря – хірурга або травматолога.

diagnoz.in.ua