Валокордин багато хто сприймає як нешкідливі краплі «від нервів» або «від серця». Проте цей дешевий і доступний препарат здатен викликати серйозне отруєння, а в деяких випадках навіть призвести до летальних наслідків. У багатьох країнах світу він або заборонений, або відпускається суворо за рецептом. В Україні ж його досі можна придбати без жодних обмежень, що створює ілюзію безпеки. Розуміння того, як розпізнати передозування Валокордином і що робити в таких ситуаціях, може врятувати життя.
Чому Валокордин небезпечний
Головна причина ризику криється у складі препарату. Основною діючою речовиною є фенобарбітал – потужний психотропний компонент, який швидко викликає звикання. Саме через нього Валокордин та його аналог Корвалол заборонені в більшості європейських країн та США. У Сполучених Штатах препарат класифікується як такий, що містить сильнодійні психотропні речовини, і його продаж повністю заборонений.
Особливу небезпеку становить поєднання Валокордину з алкоголем. Спирт, що входить до складу крапель, разом із фенобарбіталом перетворюється на справжню отруту для організму. Така комбінація може спричинити важку інтоксикацію з непередбачуваними наслідками, аж до смерті.
Склад і фармакологічна дія
Валокордин – це комбінований засіб, дія якого зумовлена кількома компонентами. Фенобарбітал усуває спазми гладких м’язів і має виражену седативну дію, але при цьому пригнічує центральну нервову систему. Етилбромізовалеріанат діє як анальгетик, розріджує кров і розслаблює мускулатуру. М’ятна олія розширює судини, зменшує головний біль і почуття тривоги. Олія хмелю посилює заспокійливий ефект і допомагає боротися зі стресом.
У терапевтичних дозах препарат справді здатен знизити нервозність, зменшити больові відчуття, не пов’язані з серйозними серцевими патологіями, і навіть сприяти засинанню. Проте важливо пам’ятати: якщо біль у серці повторюється регулярно, це привід негайно звернутися до лікаря. Валокордин не лікує ішемію чи стенокардію, він лише тимчасово маскує симптоми.
Кому категорично не можна приймати препарат
Через вміст спирту та фенобарбіталу Валокордин має серйозні протипоказання. Його заборонено вживати:
- дітям і підліткам до 18 років;
- вагітним жінкам і матерям, які годують груддю;
- людям із хронічними захворюваннями печінки та нирок;
- при алкоголізмі;
- пацієнтам із травмами головного мозку;
- за наявності алергії на будь-який із компонентів.
Ігнорування цих обмежень може призвести до непередбачуваних реакцій організму та важкого отруєння.
Як правильно дозувати Валокордин
Стандартна терапевтична доза для дорослої людини становить 15–20 крапель, розчинених у склянці води, тричі на добу. Приймати ліки рекомендується за пів години до їди. У випадку тахікардії разова доза може бути збільшена до 40–50 крапель, але тільки за призначенням лікаря.
Важливо розуміти, що тривалість курсу визначає виключно фахівець. Безконтрольне вживання навіть у невеликих кількостях поступово призводить до накопичення фенобарбіталу в організмі та розвитку хронічного отруєння. Летальною вважається доза 100 мг на кілограм маси тіла.
Форми передозування: гостра та хронічна
Отруєння Валокордином може розвиватися за двома сценаріями. Гостре передозування виникає, коли людина одноразово приймає дозу, що значно перевищує терапевтичну. Хронічне – результат тривалого, часто неконтрольованого вживання препарату.
Причини гострого отруєння різноманітні. Найчастіше це спроба самостійно вгамувати сильний біль у серці збільшеною дозою. Нерідко страждають діти, які знаходять пляшечку з яскравою рідиною та пробують її на смак. Також до гострої інтоксикації призводить одночасний прийом Валокордину з алкоголем або використання препарату з простроченим терміном придатності.
Симптоми гострого отруєння
Ознаки гострого передозування залежать від ступеня тяжкості. На початковому етапі з’являються сильна втома та сонливість, з якої важко вивести людину. Сон стає неспокійним, паморочиться голова, порушується координація рухів.
При наростанні інтоксикації виникають більш загрозливі симптоми:
- дихання стає утрудненим, переривчастим;
- з’являється тахікардія або аритмія;
- різко падає артеріальний тиск;
- розвивається судинна недостатність аж до колапсу;
- можливі судоми та напади, схожі на епілептичні;
- у важких випадках настає кома.
Легкий ступінь
Характеризується загальною слабкістю, зниженням м’язового тонусу, вираженою сонливістю. Людині важко зосередитися, мова стає уповільненою, погляд – відсутнім. Якщо припинити прийом препарату, ці явища зазвичай минають самостійно.
Середній ступінь
Потерпілий занурюється в глибокий сон, який може тривати до 12 годин. Дихання стає поверхневим, пульс – слабким і рідким. Артеріальний тиск знижується до критичних позначок, спостерігається рясне слиновиділення. М’язовий тонус падає настільки, що людина практично знерухомлена.
Важкий ступінь
На цій стадії розвивається гостра серцева та ниркова недостатність. З’являється виражена аритмія, гіпотонія, шкіра набуває синюшного відтінку. Можливий набряк легень, про що свідчать хрипи в грудях. Без негайної медичної допомоги високий ризик смерті.
Ознаки хронічного передозування
Тривале вживання Валокордину призводить до накопичення в організмі етилбромізовалеріанату та фенобарбіталу. Поступово з’являються специфічні симптоми:
- сплутаність свідомості, загальмованість;
- вугровий висип на обличчі та шкірі;
- хронічний кон’юнктивіт і риніт;
- нестійка увага, швидка стомлюваність;
- пригнічений настрій, схильність до депресії;
- неадекватна поведінка.
Формується залежність, схожа на наркотичну. Без чергової дози людина відчуває тривогу, дратівливість, порушення сну. Поступово розвиваються неврологічні ускладнення: погіршення пам’яті, зниження реакцій, хитка хода. У літніх людей це часто призводить до падінь і серйозних травм.
Довгострокові наслідки для здоров’я
Хронічне отруєння Валокордином не минає безслідно. На тлі постійної інтоксикації можуть розвинутися:
- пневмонія;
- дисфункція нирок;
- стійкі неврологічні розлади – депресія, зниження когнітивних функцій, порушення координації;
- серцева недостатність.
Ці стани потребують тривалого лікування та не завжди повністю зворотні.
Перша допомога при отруєнні
Якщо ви підозрюєте гостре передозування Валокордином, діяти потрібно негайно. Найперше, що слід зробити – викликати швидку допомогу. До приїзду лікарів важливо надати потерпілому долікарську допомогу.
Якщо людина при свідомості, необхідно промити шлунок. Для цього дають випити склянку води кімнатної температури, а потім викликають блювотний рефлекс, натискаючи на корінь язика. Процедуру повторюють щонайменше тричі. Важливо встигнути зробити це протягом першої години після прийому препарату, поки він не всмоктався в кров.
Після промивання шлунка потрібно дати потерпілому сорбенти – активоване вугілля, Смекту або Фільтрум. Ці препарати зв’яжуть залишки токсинів у кишечнику та запобігатимуть їх подальшому всмоктуванню. Також рекомендується рясне пиття: вода, морси, неміцний чай з лимоном допоможуть швидше вивести отруту з організму.
Лікування в умовах стаціонару
У медичному закладі лікарі проводять більш інтенсивну детоксикацію. Шлунок промивають за допомогою зонда з використанням розчину марганцівки. Для очищення крові внутрішньовенно вводять сольові розчини. При важкому отруєнні може знадобитися гемодіаліз – апаратне очищення крові від токсинів.
Подальша терапія залежить від ступеня ураження органів і систем. Особливої уваги потребує хронічне передозування – тут необхідний комплексний підхід, спрямований на відновлення функцій нервової системи, нирок і серця.
Взаємодія з іншими ліками та алкоголем
Валокордин не можна поєднувати з іншими заспокійливими препаратами – це призводить до надмірного пригнічення центральної нервової системи. Також він знижує ефективність гормональних контрацептивів та деяких інших ліків. Але найнебезпечнішим є одночасний прийом з алкоголем. Навіть невелика доза спиртного в поєднанні з Валокордином здатна спричинити важке отруєння з непередбачуваними наслідками.
Запобіжні заходи
Щоб уникнути передозування, слід дотримуватися простих правил:
- Не перевищуйте рекомендовану дозу і не збільшуйте тривалість курсу без консультації лікаря.
- Зберігайте препарат у недоступному для дітей місці.
- Ніколи не вживайте Валокордин разом з алкоголем.
- Не використовуйте прострочений засіб.
- Пам’ятайте, що препарат не лікує серцеві хвороби, а лише тимчасово полегшує симптоми.
- При появі алергічних реакцій або побічних ефектів негайно припиніть прийом.
Аналог Валокордину – Валосердин
Близьким за складом і дією є препарат Валосердин. Він також містить фенобарбітал та етилбромізовалеріанат, тому має ті самі ризики. Виробляється в Німеччині, доступний в українських аптеках без рецепта. Через зовнішню схожість препарати легко сплутати, але їхнє одночасне вживання категорично заборонене. Валосердин, як і Валокордин, викликає звикання, тому його не можна пити постійно.
Чому важливо знати про ризики
Валокордин десятиліттями присутній у домашніх аптечках, і багато хто сприймає його як абсолютно безпечний засіб. Однак реальність така, що цей препарат здатен викликати важку залежність і смертельно небезпечне отруєння. Усвідомлення ризиків і знання алгоритму дій при передозуванні – це те, що може врятувати життя вам або вашим близьким. Не займайтеся самолікуванням, а при перших тривожних симптомах звертайтеся до фахівців.
