Парацетамол — один із найпоширеніших лікарських засобів у світі, який використовують для зниження температури та полегшення болю. В аптечці майже кожної родини можна знайти цей препарат, адже він вважається безпечним і ефективним. Однак нехтування дозуванням або безконтрольне вживання може призвести до серйозного отруєння з небезпечними наслідками. У цій статті ми розглянемо, як діє парацетамол, які симптоми передозування, як надати допомогу та які можливі ускладнення.
Що таке парацетамол і як він працює
Парацетамол (у західних країнах відомий як ацетамінофен) належить до групи нестероїдних протизапальних засобів, хоча його протизапальна дія виражена слабко. Основні його властивості — знеболювальна та жарознижувальна. Речовина блокує ферменти циклооксигенази, які беруть участь у синтезі простагландинів — медіаторів, що підвищують чутливість больових рецепторів. Завдяки цьому больові відчуття зменшуються. Крім того, парацетамол впливає на центр терморегуляції в гіпоталамусі, сприяючи зниженню температури тіла.
Після прийому препарат швидко всмоктується в кишечнику, потрапляє в кров і починає діяти через 10–60 хвилин. Жарознижувальний ефект зберігається до 6 годин. Метаболізується парацетамол у печінці, а виводиться переважно нирками.
Коли застосовують парацетамол
Препарат призначають для симптоматичного лікування лихоманки при інфекційних та вірусних захворюваннях, а також для усунення больового синдрому різного походження. Серед показань:
- головний біль, включаючи мігрень;
- зубний біль;
- м’язовий біль (міалгія);
- суглобовий біль (артралгія);
- невралгія;
- болючі менструації (альгодисменорея);
- біль після травм та опіків.
Парацетамол випускають у різних формах: таблетки, капсули, сиропи, супозиторії, розчини для ін’єкцій. Він також входить до складу багатьох комбінованих протизастудних засобів (Фервекс, Колдрекс, Простудокс та інші). Важливо пам’ятати, що одночасний прийом таких препаратів може призвести до перевищення безпечної дози.
Протипоказання та обмеження
Хоча в терапевтичних дозах парацетамол малотоксичний, існують стани, за яких його застосування небезпечне. Абсолютні протипоказання включають:
- підвищену чутливість до парацетамолу або інших нестероїдних засобів;
- тяжкі порушення функції печінки та нирок;
- вроджену гіпербілірубінемію (синдром Жильбера);
- алкоголізм або регулярне вживання алкоголю.
З обережністю препарат призначають при вірусному гепатиті, доброякісних гіпербілірубінеміях, дефіциті глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. У період вагітності та годування груддю парацетамол застосовують лише за призначенням лікаря, оскільки він проникає через плацентарний бар’єр і в грудне молоко.
Рекомендовані дози для дорослих і дітей
Безпека парацетамолу безпосередньо залежить від дотримання дозування. Перевищення навіть незначне, але регулярне, може спричинити хронічне отруєння.
Дозування для дорослих
Дорослим і підліткам з масою тіла понад 60 кг разова доза становить 500 мг. Максимальна разова доза — 1000 мг. Добова доза не повинна перевищувати 4000 мг (4 г). Інтервал між прийомами — не менше 4 годин. Тривалість застосування без консультації лікаря — до 3 днів для зниження температури і до 5 днів для знеболення.
Дозування для дітей
Дитяча доза розраховується за масою тіла: разова — 10–15 мг/кг, добова — не більше 60 мг/кг. Орієнтовні дози за віком:
| Вік дитини | Разова доза | Максимальна добова доза |
|---|---|---|
| 0–3 місяці | 10 мг/кг | 40 мг/кг |
| 3–12 місяців | 60–120 мг | 480 мг |
| 1–5 років | 120–250 мг | 1000 мг |
| 6–12 років | 250–500 мг | 2000 мг |
Для дітей краще використовувати спеціальні дитячі форми — сиропи або супозиторії, які дозволяють точно відміряти дозу. Не можна давати парацетамол натщесерце, а також перевищувати курс лікування без лікарського контролю.
Причини передозування
Інтоксикація парацетамолом найчастіше виникає через самолікування або недотримання інструкції. Основні причини:
- одноразовий прийом надто високої дози (понад 150 мг/кг);
- тривалий прийом дещо підвищених доз;
- одночасне вживання кількох препаратів, що містять парацетамол;
- прийом на тлі алкогольного сп’яніння або хронічного алкоголізму;
- випадкове проковтування великої кількості таблеток дітьми.
Смертельна доза для дорослого становить приблизно 150 мг/кг, що еквівалентно 20–40 таблеткам по 500 мг залежно від маси тіла та супутніх факторів. У поєднанні з алкоголем летальний ризик значно зростає. Смерть настає внаслідок гострої печінкової недостатності на 3–5 добу після отруєння.
Симптоми передозування парацетамолом
Клінічна картина отруєння розвивається поетапно. Виділяють чотири стадії гострої інтоксикації.
Перша стадія (гостра)
Розвивається через 2–24 години після прийому надлишкової дози. Симптоми неспецифічні та нагадують звичайне харчове отруєння:
- нудота, блювання;
- загальна слабкість, сонливість;
- блідість шкіри;
- підвищене потовиділення;
- біль у животі, особливо у правому підребер’ї;
- відсутність апетиту.
Друга стадія (прихована)
На 24–48 годину симптоми можуть тимчасово зменшитися, створюючи хибне враження одужання. Однак у цей період активно розвивається ураження печінки. Лабораторно відзначається підвищення печінкових ферментів (АЛТ, АСТ), може з’явитися біль у правому боці, зменшення кількості сечі.
Третя стадія (печінкова)
На 3–5 добу розвивається розгорнута картина токсичного гепатиту. Стан різко погіршується, з’являються:
- жовтяниця (пожовтіння шкіри, склер, слизових);
- сильний біль у правому підребер’ї;
- повна відсутність апетиту, нудота, блювання;
- кровотечі (носові, ясенні, шлунково-кишкові);
- порушення свідомості — від сплутаності до коми;
- судоми, галюцинації, дезорієнтація;
- олігурія або анурія (зменшення або припинення сечовиділення).
Лабораторні показники демонструють значне підвищення білірубіну, подовження протромбінового часу, що свідчить про порушення згортання крові. Ця стадія є критичною: без належного лікування високий ризик летального результату.
Четверта стадія (вирішальна)
Якщо доза не була смертельною, медична допомога надана вчасно, починається поступове відновлення функції печінки. У разі незворотного ураження органу може знадобитися трансплантація, інакше настає смерть.
Хронічне передозування парацетамолом
Тривалий прийом дещо підвищених доз (понад 4 г на добу для дорослих) призводить до хронічної інтоксикації. Її симптоми менш виражені, але також небезпечні:
- періодична нудота, блювання;
- постійна слабкість, апатія;
- дискомфорт або ниючий біль у правому підребер’ї;
- блідість шкіри;
- легка жовтяничність склер;
- схильність до утворення синців, дрібні крововиливи;
- зниження рівня глюкози в крові;
- підвищена пітливість.
Хронічне отруєння часто залишається непоміченим, доки не розвинуться серйозні ураження печінки або нирок.
Перша допомога при отруєнні парацетамолом
При підозрі на гостре передозування важливо діяти швидко. Ось покроковий алгоритм:
- Промити шлунок. Дати випити 1–1,5 л теплої води або блідо-рожевого розчину марганцівки, потім викликати блювання. Процедура ефективна, якщо з моменту прийому минуло не більше 2 годин.
- Прийняти сорбент. Активоване вугілля (1 г на кг маси тіла) або інший ентеросорбент допоможе зв’язати залишки препарату в шлунку.
- Очистити кишечник. Сольове проносне (сульфат магнію) прискорить виведення токсину.
- Негайно викликати швидку допомогу, особливо якщо постраждала дитина, вагітна жінка, літня людина, або з’явилися тривожні симптоми: нестримне блювання, кровотечі, порушення свідомості, судоми, відсутність сечі.
Клінічне лікування передозування
У стаціонарі проводять комплексну терапію, спрямовану на детоксикацію, захист печінки та корекцію ускладнень. Основні методи:
- інфузійна терапія (крапельниці з розчином Рінгера, натрію хлориду) для прискорення виведення токсинів;
- введення специфічного антидоту — ацетилцистеїну, який найбільш ефективний у перші 8 годин після отруєння;
- гепатопротектори (Карсил, Есенціале) для підтримки функції печінки;
- вітаміни-антиоксиданти (С, Е);
- гемостатичні засоби (етамзилат, дицинон) при кровотечах;
- у тяжких випадках — гемодіаліз або плазмаферез.
При своєчасному зверненні прогноз сприятливий, але при розвитку печінкової недостатності може знадобитися трансплантація органу.
Наслідки передозування парацетамолом
Токсичне ураження може призвести до серйозних і незворотних змін в організмі:
- гостра печінкова недостатність;
- гостра ниркова недостатність;
- асцит (скупчення рідини в черевній порожнині);
- коагулопатія (порушення згортання крові);
- енцефалопатія (ураження головного мозку);
- летальний результат.
Навіть після успішного лікування пацієнтам рекомендується тривалий час дотримуватися дієти, уникати алкоголю та гепатотоксичних препаратів.
Профілактика отруєнь
Уникнути передозування допоможуть прості правила:
- Завжди дотримуйтесь рекомендованих доз і інтервалів між прийомами.
- Не перевищуйте максимальну добову дозу (4 г для дорослих).
- Не комбінуйте кілька препаратів, що містять парацетамол.
- Уникайте алкоголю під час лікування.
- Зберігайте ліки в недоступному для дітей місці.
- При хронічних захворюваннях печінки або нирок консультуйтеся з лікарем перед прийомом.
Пам’ятайте: парацетамол — ефективний і безпечний засіб лише за умови грамотного застосування. Будь-яке самолікування потребує обережності, а при появі сумнівів краще звернутися до фахівця.
