Хронічний хламідіоз: ознаки і симптоми у чоловіків і жінок, діагностика і наслідки ураження, схема лікування препаратами і народними засобами

Хронічний хламідіоз – захворювання, що протікає з моменту інфікування патогенними мікроорганізмами протягом 2 місяців і більше. «Хроніка» передбачає, що хвороба продовжує прогресувати незважаючи на лікування, навіть якщо у хворого не з’являються симптоми, характерні для процесу зараження. Форма розвивається, якщо хламідіоз протягом достатньо довгого часу не піддавався лікувального впливу або ж, якщо терапія, спрямована на придушення активності паразитів, була неефективною. Хронічне захворювання – занедбаний вид хвороби, здатний заподіяти людині багато шкоди.

Клінічні прояви

Хронічне протягом інфікування людського організму хламідіями відрізняється від захворювання в гострій формі тим, що протікає безсимптомно і тим самим встигає завдати величезної шкоди внутрішнім органам.

Відсутність яких-небудь характерних проявів або виникнення симптомів, схожих з ознаками інших хвороб, призводить до того, що хворі не звертаються за своєчасною допомогою до лікаря. Життєдіяльність і розмноження хламідій довго залишаються непоміченими, що стає причиною важкого інфікування та порушення працездатності внутрішніх органів.

Перебіг хронічної форми хламідіозу відбувається найчастіше на тлі відсутності клінічної картини або появи несуттєвих тривожних симптомів, які хворі нерідко приймають за ознаки інших патологій. Хронічний безсимптомний хламідіоз у жінок і чоловіків небезпечний ще й тому, що хворий, не підозрюючи про інфікування протягом тривалого часу, поширює інфекцію.

Виявити «хроніку» зараження хламідіями вдається звичайно в періоди загострень, коли хвороботворні агенти на тлі зниження імунітету активізуються. В цей час інфіковані чоловіки і жінки можуть помітити наступним симптоми:

  • виділення з сечовипускального каналу (у чоловіків) і піхви (у жінок) – все більш рясні, що відрізняються неприємним запахом і жовтуватим відтінком;
  • болі в попереку, внизу живота, в паху;
  • кров’янисті включення в сечі, еякуляті, виділеннях з піхви;
  • печіння, свербіж, дискомфорт, ускладнюють процеси сечовипускання і статеву активність;
  • запальні процеси, що охоплюють різні внутрішні органи – передміхурову залозу і сечовипускальний канал у чоловіків, шийку матки, уретру, залози та слизові оболонки піхви у жінок.

Поза стадії загострення (у формі ремісії) хронічний хламідіоз проявляє себе загальним зниженням імунітету, що призводить до частого зараження хворого вірусними захворюваннями. Також у хворих можливі такі симптоми:

Хронический хламидиоз: признаки и симптомы у мужчин и женщин, диагностика и последствия поражения, схема лечения препаратами и народными средствами

  • погіршення самопочуття;
  • млявість;
  • слабкість;
  • втрата апетиту;
  • підвищена стомлюваність.

Якщо подібні ознаки виникають самі по собі, без будь-яких інших значущих проблем зі здоров’ям, то це повинно стати приводом для звернення до лікаря і проходження діагностичного обстеження.

Причини формування хронічної форми

Форма запущеного хламідіозу плавно перетікає в хронічну стадію захворювання тому, що, заразили організм паразити, пристосувалися до умов свого існування в тілі людини. Як тільки хламідії, не переможені антибіотиками, перестали піддаватися лікувального впливу, запускається механізм їх подальшого розвитку.

Читайте також:  Уреаплазмоз при вагітності: симптоми і лікування, вплив уреаплазми під час вагітності, наслідки і ускладнення для малюка

Лікарі виділяють наступні причини, по яким патогенні мікроорганізми починають розмножуватися і переводять захворювання у форму «хроніки»:

  • відсутність терапії з-за безсимптомного перебігу хламідіозу;
  • ігнорування необхідності лікування навіть при прояві помітних симптомів хвороби;
  • спроби самолікування або отримання некваліфікованої допомоги;
  • запізнілий початок лікувального впливу;
  • порушення схеми впливу або самостійна скасування пацієнтом курсу терапії.

Хламідії – мікроорганізми, що відрізняються підвищеною чутливістю до імунної відповіді людського організму. Якщо захисні бар’єри тіла хворого сильні, паразити не мають можливості розповсюджуватися, проте, із-за перерахованих факторів вони все ж здатні перейти в латентну форму – зачаїтися в очікуванні підходящої можливості.

Хронический хламидиоз: признаки и симптомы у мужчин и женщин, диагностика и последствия поражения, схема лечения препаратами и народными средствами

Якщо імунітет знижується, хламідії потрапляють у сприятливі умови, де активізуються і починають розмножуватися часто не виявляючи ніяких ознак початку інфекційного процесу. Прискорити процес «пробудження» хламідійних паразитів можуть інші патогенні мікроорганізми, що провокують венеричні хвороби, а ослаблення роботи імунної системи у хворого може відбуватися на тлі таких факторів, як:

  • тривале порушення здорового режиму харчування (незбалансована дієта);
  • нестача вітамінів;
  • анемія;
  • надмірна або занадто мала фізична активність;
  • порушення сну, що приводить до дратівливості неврозів;
  • схильність до шкідливих звичок – куріння, вживання наркотиків та алкоголю;
  • деякі захворювання – патології кровоносної системи (лейкоз), пошкодження печінки, проблеми з роботою ШЛУНКОВО-кишкового тракту, печінкова і ниркова недостатність, ВІЛ-інфекція та інші імунодефіцити, онкологія, хвороби тривалого перебігу;
  • зараження організму кишковими паразитами;
  • тривала терапія антибіотиками і тривала агресивна хіміотерапія;
  • перенесення важких травм і оперативних втручань.

Навіть одного з перерахованих умов достатньо, щоб імунітет похитнувся і хламідії отримали можливість відновити атаку на ще не піддалися зараженню внутрішні органи.

Хронический хламидиоз: признаки и симптомы у мужчин и женщин, диагностика и последствия поражения, схема лечения препаратами и народными средствами

Діагностика захворювання

Діагностика хронічної форми хламідіозу, навіть якщо хворий раніше пройшов курс лікування і аналізи не підтвердили у нього наявність хламідій, повинна бути регулярним заходом. Єдина можливість виявити занедбане і затаївся захворювання – раз у кілька місяців проходити обстеження і здавати аналізи.

Для проведення найбільш ефективних лабораторних тестів на хламідіоз у пацієнтів збирається біологічний матеріал – зразки сечі, крові, слизу з піхви і сечівника, іноді – зішкріб з шийки матки і кон’юнктиви ока, а також насіннєва рідина і секрет передміхурової залози. Отримані частки використовуються для наступних досліджень:

  • культуральний метод (посів) при якому заражені клітини проращиваются в спеціальних середовищах, а потім розглядаються під мікроскопом;
  • аналіз РИФ – фарбування зразків особливим розчином з реагентами, які змушують клітини хламідій світитися в темряві;
  • тест ІФА – дослідження крові, в ході якого виявляються типові антитіла, які свідчать про реакції між доданим до зразком реагентом і що містяться в ньому хламідіями;
  • ПЛР – аналіз, який дозволяє визначити в зразку, отриманому від пацієнта, додавання паразитарної ДНК.
Читайте також:  Африканський трипаносомоз: життєвий цикл збудника хвороби трипаносомы, симптоми і лікування захворювання, профілактика

Тести ПЛР, ІФА і культуральний посів можуть достовірно підтвердити затаївся захворювання на хламідіоз. Останній метод дає не тільки потрібний результат з досить високою точністю, але і дозволяє фахівцям визначити чутливість виявлених мікроорганізмів до впливу тих або інших антибактеріальних засобів, що значно допомагає у призначенні хворому оптимального лікування хронічного хламідіозу.

Методи лікування

Вилікувати хламідіоз можна, знищивши активні мікроорганізми, піднявши захисні бар’єри організму і придушивши запальні процеси, тільки якщо хворий вчасно звернувся до лікаря та пройшов повний курс лікувального впливу. Але повністю позбавитися від хламідій назавжди не завжди вдається – паразити дуже підступні, здатні зачаїтися в організмі і вичікувати нової можливості проявитися. Тим не менш довго зволікати з лікуванням не можна. Якщо є підозра на патологічні процеси, варто негайно починати терапію зараження.

Медикаментозний курс

Хламідіоз необхідно лікувати комплексно, із застосуванням складної схеми, при якій курс медикаментозного впливу становить 7-10 днів і кожна з них призначається після перерви в тиждень. Терапія зараження хламідіями може включати прийом хворим таких ліків:

  • таблетки Ровамицин (антибіотик-макролід);
  • таблетки і суспензія Вильпрафен (антибактеріальний препарат з групи макролідів, засіб широкого спектру дії);
  • таблетки Тетрациклін (антибіотиків з однойменного ряду засобів);
  • Кліндаміцин (препарат з групи лінкозамідів, що випускається в різних формах).

Конкретний препарат для окремого хворого, зараженого хламідіями, вибирають лікарі, які проводили дослідження на предмет виявлення індивідуальної переносимості ліків. Деякі засоби після перерви призначаються повторно, деякі – тільки одноразово, так як негативно впливають на імунітет, а паразити до них швидко виробляють стійкість.

Після курсу антибіотиків хворим з хронічним хламідіозом лікарі прописують інші ліки:

  • протигрибкові – Ністатин, Флюкостат;
  • кошти-бактеріофаги (препарати, у складі яких містяться ослаблені віруси, здатні вибірково знищувати бактеріальні клітини) — Интести-Бактеріофаг, Колифаг;
  • ферментні препарати — Мезим;
  • медикаменти-пробіотики – Ацилакт, Біфідумбактерин;
  • гепатопротектори;
  • антиоксиданти;
  • вітамінно-мінеральні комплекси, полівітаміни;
  • кошти для відновлення роботи імунної системи.

Для прискорення боротьби з хламідіями лікарі рекомендують пацієнтам препарати місцевої терапії – клізми, вагінальні і ректальні свічки, тампони, ванночки. Окремий напрямок лікування хламідіозу – фізіопроцедури:

  • іонофорез;
  • магнітотерапія;
  • ультразвукова терапія;
  • електрофорез.

Не менш важлива частина боротьби з хронічним хламідіозом – обмеження, які необхідно дотримуватись для того, щоб захворювання легше піддавалося лікуванню:

  • відмова від статевої активності;
  • виняток підвищених фізичних навантажень;
  • дієта з вилученням з раціону харчування пряної і гострої їжі;
  • позбавлення від шкідливих звичок, особливо від вживання алкоголю.
Читайте також:  Ніж лікувати глисти у дитини, як вивести глистів у дитини і проглистовать дитини

Алгоритм лікування хронічної форми хламідіозу елементарний – антибактеріальне поразку хламідій, протизапальну дію на уражені діяльністю паразитів внутрішні органи, зміцнення імунітету і терапія, що дозволяє мінімізувати наслідки тривалої антибіотикотерапії для печінки, нирок, мікрофлори статевих органів і ШЛУНКОВО-кишкового тракту.

Народна допомога

Народна медицина не може вилікувати хронічну форму хламідіозу в повній мірі, проте, приготовані за її рецептами ліки допоможуть прискорити одужання і нейтралізувати наслідки зараження хвороботворних мікроорганізмів. Основне завдання нетрадиційно-медичних засобів – стимулювати рясне сечовиділення, так як з сечею виводяться і ліками уражені хламідії, а також частки відмерлих клітин постраждалих внутрішніх органів і метаболіти лікарських засобів. Можна застосовувати хворим при захворюванні наступні зілля:

  • діуретичний настій із плодів ялівцю з травою хвоща польового: взяти по 2 ч. л. інгредієнтів, змішати, залити 350 мл окропу, дати настоятися і процідити, потім пити по 1 ст. л. 3-4 рази на добу;
  • сечогінні збір – по 1 ч. л. плодів ялівцю, квітів волошки, дрібно нарізаних коренів дягелю лікарського – все змішати, залити 350 мл гарячої води, настояти 1 годину, процідити, пити по 1 ст. л. перед кожним прийомом їжі;
  • настій з листя берези і хвоща польового – взяти по 1 ч. л. того й іншого, залити 700 мл окропу, настояти 30 хвилин, потім пити по ½ склянки тричі на день.

Народне лікування хламідій має призначатися і контролюватися лікарем, так як самолікування небезпечно розвитком ще більш запущеної форми хламідіозу з серйозними наслідками для внутрішніх органів і систем.

Профілактика і небезпека ускладнень

Так як хронічний хламідіоз є запущеною формою захворювання, дуже важливо вживати заходи профілактики, щоб не спровокувати розвиток зараження. Основна рекомендація – контрольована сексуальна активність з мінімальною кількістю партнерів, використання презервативів та обов’язкове проходження регулярних медичних обстежень. Хворим, які вже зіткнулися з зараженням хламідіями, слід берегти імунітет, своєчасно лікувати всі захворювання, а також зміцнювати здоров’я загартовуванням, прийомом вітамінів і оптимальної фізичною активністю. Недотримання профілактичних рекомендацій призводить до небезпеки ускладнень, серед яких захворювання репродуктивної системи:

  • у чоловіків – пошкодження передміхурової залози, насінних бульбашок і яєчок, що призводить до імпотенції та обтураційній формі безпліддя;
  • у жінок – інфікування маткових труб, утворення спайок, з-за чого настає безпліддя або, якщо зараження відбулося під час вагітності, нанесення необоротних пошкоджень плода, невиношування, викидень.

Ще одним небезпечним наслідком хронічної (запущеної форми хламідіозу для хворих є поширення хламідій по всьому організму з зараженням і нанесенням тяжких патологій внутрішніх органів.

diagnoz.in.ua