Гарбузовий ціп’як у людини: будова, розвиток та життєвий цикл, лікування захворювання

Гарбузовий ціп’як, потрапляючи в організм людини, викликає хворобу під назвою дипилидиоз. Даний вид ціп’яка є представником стрічкових черв’яків в основному живе в організмі тварин. Інфікування людини відбувається при попаданні в організм яєць гельмінта.

Зараження людини гарбузовим цепнем виникає нечасто і тільки при тісному контакті з тваринами, однак, необхідно знати які є особливості зараження, симптоми при інфікуванні, види діагностики і лікування.

Тыквенный цепень у человека: строение, развитие и жизненный цикл, лечение заболевания

Механізм зараження

В організм людини гельмінт потрапляє різними способами, але основний шлях зараження гарбузовим цепнем — заковтування яєць ціп’яка. Особливо часто інфікування цим паразитом схильні діти, близько контактують з домашніми вихованцями, однак, дорослі також схильні до зараження при нехтування особистою гігієною при спілкуванні з тваринами.

Схема передачі гельмінта від переносника до людини виглядає так:

  • яйця паразита проковтує блоха, далі, в ній ціп’як зростає до стадії личинки;
  • блоха кусає тварина, що викликає свербіж;
  • тварина кусає себе і проковтує яйця або личинок паразита;
  • в тілі тварини гельмінт досягає кінцевої стадії розвитку і стає статевозрілою.

Після цього чоловік гладить собаку, на шерсті якої знаходяться личинки або яйця черв’яка. Якщо не ретельно вимити руки і торкатися ними продуктів харчування, то з імовірністю 80% можливе зараження.

Гарбузовий або тыквовидный ціп’як у людини селиться в кишечнику і через 2-3 тижні досягає статевозрілості.

Яйця черв’яка досягають 0,04 мм, личинки — не більше 3 см, а сам дорослий ціп’як виростає до 40-80 див. При цьому його голова схожа на шпильку, на якій розташовані гаки, щоб чіплятися за стінки кишечника. На тілі ж є велика кількість члеників у вигляді насіння гарбуза шириною до 30 мм, за що ціп’як отримав свою назву.

Інфікування даним видом паразита у людини провокує виникнення захворювання дипилидиоз, а також безліч супутніх неприємних симптомів.

Симптоми наявності у людини

У тварин помітних симптомів зараження візуально не спостерігається. Звичайно, з-за втрати частини важливих поживних речовин тварина буде відчувати себе ослабленим, виснаженим, але хворобливих відчуттів немає.

У людини ж симптоми, більш яскраво виражені:

  • підвищене виділення слини;
  • порушення складу крові;
  • порушення ШЛУНКОВО-кишкового тракту (здуття живота, печія, запор, нудота або блювання, больові відчуття в різних областях шлунка);
  • підвищення температури тіла до 37-37,5 градусів;
  • печіння анального отвору під час сну;
  • різка втрата ваги;
  • поява неприємного запаху з ротової порожнини;
  • блідість шкірних покривів;
  • швидка стомлюваність.
Читайте також:  Респіраторний хламідіоз: симптоми та ознаки у дитини, чоловіків і жінок, діагностика та наслідки, лікування хламідій в легенях

У дітей симптоми проявляються втратою апетиту і підвищенням збудливості, дратівливості. Також можливий свербіж анального отвору в момент виходу личинок. Але цей симптом характерний для різних видів паразитів.

Можливі ускладнення при ураженні гарбузовим цепнем:

  1. Панкреатит.
  2. Ентерит.
  3. Коліт.
  4. Гастродуоденіт.
  5. Холецистит.

Все патології при дипилидиозе носять хронічний характер, що не може не позначитися на роботі всіх життєво важливих системах організму.

В даний час немає проблем у лікуванні організму від гельмінтів, але правильна терапія залежить від точної та своєчасної діагностики.

Діагностичні процедури

Для того щоб виявити гарбузовий ціп’як проводять цілий ряд лабораторних досліджень.

Для діагностування захворювання застосовуються такі ефективні методи, як:

  1. Біохімічний аналіз крові. Даний аналіз здається на визначення таких показників: білірубін, АЛТ і АСТ, а також білок.
  2. Аналіз сечі на наявність запального процесу в організмі.
  3. Загальний аналіз крові на порівняння в крові показників еозинофілів, а також наявність анемії.
  4. Аналіз калу на вміст у ньому яєць або частин ціп’яка.
  5. Гастроскопія.

При підтвердженні факту зараження пацієнта ставлять діагноз — дипилидиоз. У цьому разі всім членам родини необхідно пройти обстеження на наявність або відсутність гарбузового ціп’яка.

Ефективні засоби для лікування

Призначити лікування, після визначення виду збудника та постановки точного діагнозу за результатами аналізів, може тільки лікар (паразитолог або лікар-інфекціоніст).

Лікування гарбузового ціп’яка проводиться лише медикаментозним методом.

Причому домашні вихованці, якщо вони є, також повинні пройти дегельмінтизацію. В середньому курс лікувальної терапії становить 7 днів, з повторним прийомом препарату через місяць. Але використання кожного медикаменту може трохи відрізнятися, виходячи з інструкції до його застосування.

Основна схема лікування спрямована на загибель черв’яка і усунення симптомів зараження:

  • препарати для зняття шлункових і кишкових спазмів;
  • ліки для зниження рівня шлункового соку;
  • вітаміни групи В, С, фолієва кислота;
  • сорбенти;
  • ферменти;
  • препарати для усунення алергічних реакцій;
  • пробіотики (наприклад, Біфідумбактерин, Біфіформ, Лінекс та ін);
  • якщо з’явилися проблеми з кров’ю (недокрів’я), то призначаються препарати з високим вмістом заліза.

При лікуванні гарбузового ціп’яка добре допомагають такі препарати, як:

  1. Фенасал, аналог Никлозамида.
  2. Більтріцід.
  3. Екстракт чоловічої папороті.

Призначення препарату завжди суто індивідуально, і в кожному конкретному випадку визначається лише фахівцем. Самолікування в даному випадку категорично протипоказано. А лікувальна терапія народними засобами не дає позитивного результату у боротьбі з даним видом паразита.

Лікування гарбузового ціп’яка призначається, враховуючи:

  • вік пацієнта;
  • ступінь зараження;
  • наявність супутніх захворювань та ускладнень;
  • час знаходження паразита в організмі;
  • вага пацієнта;
  • наявність алергії на медикаменти.
Читайте також:  Види паразитів в організмі людини, які небезпечні види паразитів можуть жити в організмі

Зважаючи будови хробака, дія будь-яких антигельмінтних препаратів зводиться до ослаблення його м’язової мускулатури.

Дієта при дипилидиозе необов’язкова, але лікарі рекомендують дотримуватися правильного харчування. Їжа повинна містити побільше фруктів і овочів, нежирних сортів м’яса (яловичина, телятина, курка). Всі продукти повинні бути, приготовані з максимально низьким рівнем жирності. Краще готувати в духовій шафі, на парі або варити. Також бажано відмовитися від прянощів, копченостей, гострої, жирної і солоної їжі. Шкідливі звички при лікуванні гельмінтозу рекомендується звести до мінімуму або зовсім відмовитися.

Заняття спортом має бути в міру і без занадто інтенсивних навантажень на черевний відділ. Прекрасно підійде ходьба, біг, плавання, танці.

Фенасал

Основною діючою речовиною в цьому ліках є никлозамид дозуванням 250 Мг. Основне завдання Фенасала спрямована на ослаблення м’язової мускулатури паразита, щоб він не зміг кріпитися до стінки кишечника. Тоді гарбузовий ціп’як просто перетравлюється шлунковим соком людини і виводиться з каловими масами. Причому знайти його сліди в калі нерідко стає неможливим з причини повного перетравлення тіла хробака.

Дозування препарату і схема прийому призначається строго лікуючим лікарем. Дітям, які не досягли 2 років Фенасал призначають лише у найважчих випадках. Прийом вагітним жінкам та в період лактації заборонений. З побічних дій виділяють:

  • нудота;
  • біль в області шлунку;
  • рецидив і прояви шкірних хвороб (висип, дерматит);
  • алергічна реакція на компонент ліки.

Після початку лікування ефект можна відчути вже на наступний день. У разі ж виникнення яких-небудь серйозних симптомів і поганого самопочуття варто проконсультуватися з фахівцем, і можливо замінити препарат на інший.

Більтріцід

Основним діючим компонентів Більтріціда є празиквантел дозуванням 600 Мг. Речовина знижує захист зовнішньої оболонки черв’яка і сприяє скороченню м’язової мускулатури. Таким чином, клітини не можуть всмоктувати глюкозу, зменшується рівень глікогену і вивільняється молочна кислота. В результаті чого паразит гине. Найвища концентрація препарату в крові настає через 1-2 години після прийому. Лікувальна терапія більш ефективна, якщо протягом 6 годин рівень празиквантелу не падає нижче 0,19 Мг/л.

Протипоказання до застосування:

  • цистицеркоз очей;
  • алергія на компоненти ліки;
  • перші місяці вагітності;
  • спільний прийом з Рифампіцином.

Акуратно, з підвищеною увагою і обережністю призначається дітям віком до чотирирічного віку, у період годування груддю, при анемії, печінкової недостатності. Також рекомендується утриматися від керування транспортними засобами.

До побічних ефектів відносяться:

  1. Сильні розлади ШКТ (нудота, відсутність апетиту, блювання, діарея з кров’ю, сильні болі в області шлунка).
  2. Аритмія.
  3. Алергія на компоненти ліки.
  4. Судоми, запаморочення і непритомність, головний біль.
  5. Ниючий біль у м’язах.
  6. Лихоманка.
  7. Втома і млявість.
Читайте також:  Як беруть зіскрібок у дітей на ентеробіоз, як правильно взяти аналіз у дитини, алгоритм дій

Всі ці симптоми можуть бути викликані дією ліків, загибеллю гельмінта, так і іншими додатковими захворюваннями.

Тыквенный цепень у человека: строение, развитие и жизненный цикл, лечение заболевания

Екстракт чоловічої папороті

Основними діючими компонентами кошти є фильмарон і филиксовая кислота. Препарат виготовляється з кореня рослини Чоловіча папороть і випускається в дозуванні 500 Мг. Протипоказаннями до застосування є вагітність, період лактації, алергія або висока чутливість до компонентів ліки.

Дозування препарату вказана в інструкції по застосуванню, яку необхідно суворо дотримуватися, так як є вікові обмеження. Препарат призначається пацієнтам не молодше 2 років.

До побічних ефектів відносяться:

  1. Блювання, відчуття нудоти, больові відчуття в животі.
  2. Діарея.
  3. Судоми і непритомність.
  4. Зменшення активності серця.
  5. Колапс.
  6. Порушення в тканинах печінки.
  7. Збої і патології нирок.

Даний препарат високоефективний проти всіх видів стьожкових червів, але підбіркою правильної дозування повинен займатися тільки лікар.

Профілактичні заходи

Профілактичні заходи базуються на дотриманні правил особистої гігієни. Після контакту з твариною, його місцем ігор або сну рекомендується мити руки з антибактеріальним милом. Ні в якому разі не можна сідати з брудними руками за стіл, їсти немиті фрукти або овочі. Що стосується домашніх улюбленців, то їм необхідно проводити планову дегельмінтизацію кожні 3 місяці. А також своєчасно виводити бліх, дезінфікувати приміщення, підстилку тварини. Обробляти спеціальними засобами не тільки від бліх, але і від інших паразитів (вошей, бактерії, кліщі).

Не варто забувати і про своєчасну вакцинацію тварини. Дані про них необхідно заносити в ветеринарний паспорт. Так буде легше відстежувати необхідність планової вакцини. Якщо був контакт з безпритульними тваринами, то руки варто мити більш ретельно. А краще і зовсім обмежити себе і дітей від контакту з такими тваринами. Так як бездомні тварини є переносниками великої кількості вірусів і паразитів.

Дітям краще максимально зменшити контакт з тваринами під час прийому їжі і сну. Так як встежити за гігієною дитини в цей час неможливо.

Запобігти зараження будь-яким видом гельмінта куди легше, ніж вивести його і боротися з наслідками його життєдіяльності. Багато людей живуть з стрічковим черв’яка в кишечнику не один рік і навіть не здогадуються про це, зважаючи на відсутність характерної симптоматики. А тим часом страждає в першу чергу його травна система, а з-за нестачі поживних речовин і весь організм. До того ж можна отримати незворотні наслідки такого спільного проживання.

diagnoz.in.ua