МКБ 10 – це абревіатура для всесвітньої класифікації захворювань, десятого варіанту, яка класифікує діагнози, їх кодування, широкий спектр ознак, симптомів, аномальних результатів, скарг, соціальних обставин і зовнішніх й інших причин шкоди та/або хвороби. МКБ 10 використовується на міжнародному рівні для статистичних цілей, пов’язаних з причинно-наслідкового залежністю хвороб і летальних випадків, системами відшкодування витрат і підтримкою прийняття рішень у медицині. В лікарняному листі не напишуть назва діагнозу, наприклад, отит. Код МКХ 10 буде зазначено в ньому.
Кожна характеристика діагнозу внесена в категорію, їй присвоюється код довжиною до шести символів (у форматі Х 00.00 – латинська буква і цифри). Кожна категорія являє собою групу подібних захворювань.
Код МКХ 10 – що таке
МКБ 10 являє собою 21 розділ (категорію). Кожен з цих розділів включає в себе підрозділи. У них вказані коди захворювань і станів. Як це застосовується на практиці, розглянемо на прикладі діагнозу «Отит».
Отже, отит МКБ 10. У VIII розділі МКБ 10 (Н60 – Н95) містяться діагнози захворювань вуха та соскоподібного відростка. Але «отит» — дуже загально. Цей стан може бути гнійним або негнійним. Розрізняють гострий або хронічний вигляд. Має місце розрив (перфорація) барабанної перетинки або до цього не дійшло. У документі закодовані характеристики недуги.
Для всіх цих ознак є певний код. У випадку з отитом враховується навіть латеральність – асиметричність. За цією ознакою МКБ 10 дає чотири варіанти. Стосовно до зовнішнього отиту, «вуха плавця», це виглядає так:
- Н 60.331 – вухо плавця, правосторонній;
- Н 60.332 – вухо плавця, лівосторонній;
- Н 60.333 – вухо плавця, двобічне;
- Н 60.339 – вухо плавця, неуточненное.
Однак не має значення, якщо отит виявлений у дитини. Тут це не має значення. У дітей, у дорослих код за МКХ 10 один і той же. Кілька прикладів класифікації розглянемо нижче.
Середній отит Н65 – Н66
Запалення середнього вуха називається «середній отит». Воно зачіпає простір між барабанною перетинкою (мирингой) і внутрішнім вухом. Головні патогени – Streptococcus pneumoniae (пневмококи). Отже, антибіотикотерапія – основний спосіб лікування. Визначальними факторами тут є віруси, а саме, респіраторно-синцитіальні. Захворювання, дійсно популярне для дитячого і підліткового віку, але не є виключною умовою. Цікаво, що поширеність середнього отиту збільшується взимку порівняно з почастішанням випадків зовнішнього отиту (нарив фурункульозом зовнішнього слухового проходу) влітку.
Класифікація враховує всі види середнього отиту, різні по етіології, станів, походженням, клінічного перебігу, морфологічного варіанту (будовою), проблемам функціонування, наслідків і фундаментальних методів впливу на недугу.
Гострий середній отит, в основному, протікає легко. Хворий скаржиться на помірний біль у вусі, підвищується температура тіла, інтоксикація організму відсутня. Однак у деяких випадках клініка виражена, стан хворого погіршується вже в перші години з моменту появи перших симптомів.
Хвороби зовнішнього вуха Н60 – Н62
Запалення виявляють найчастіше серед недуг зовнішнього вуха. Так гострий зовнішній отит – гостра бактерійна інфекція, зазвичай викликається Pseudomonas aeruginosa. Зовнішній вушний канал набрякає, вушної раковини дуже боляче доторкнутися. Лікування – місцевий, полягає в тому, щоб очистити від виділень вушний канал, помістити гніт, просочений вушними краплями. Гніт виготовити з тканини, що дозволить ліків проникати в опухлий канал. На жаль, більшість пероральних антибіотиків неефективні. Пероральні фторхінолони можуть бути ефективними, але вони не схвалені у дітей.
Код Н60 за МКБ 10 (зовнішній отит) складається з таких класифікаторів хронічний гнійний середній отит:
- види хвороботворних процесів – абсцес, карбункул, фурункул, целюліт, холестеатома, кератоз;
- ознаки – дифузний, геморагічний, злоякісний, неінфекційний;
- органи поразки – вушна раковина, зовнішній слуховий прохід.
- Абсцес зовнішнього вуха – локалізоване гноеточивое запалення вушної раковини або зовнішнього слухового проходу, при якому тканини втрачають життєздатність.
- Целюліт (cellulitis) – гостре розлите гноящееся запалення підшкірної жирової клітковини, яка не має чітких меж.
- Кератоз зовнішнього слухового каналу – ураження шкіри, що характеризується закупоркою отслоившимися частинками шкірного покриву.
- Дифузний – поширюється по всьому слухового проходу.
- Геморагічний – супроводжується кровотечами.
Глава «Інші хвороби зовнішнього вуха (H61)». Тут згадуються інфекційні та неінфекційні захворювання вушної раковини, уточнені і немає. Серед них:
- Деформація вушної раковини, отримана в результаті перенесеної інфекції (Н61.1).
- Сірчана пробка – скупчення вушної сірки в кісткової частини слухового каналу (61.2).
- Перихондрит – запалення перихондрия (охрястя).
- Вузликовий хондродерматит – запалення хряща.
- Стеноз – звуження зовнішнього слухового каналу.
- Экзостоз – кістковий наріст на стінках зовнішнього слухового проходу.
В розділі «Ураження зовнішнього вуха при хворобах, класифікованих в інших рубриках (H62*)» перераховані наступні види інфекцій і діагнози:
- бактеріальна (бешиха);
- вірусна (оперізувальний лишай);
- грибкова (кандидоз, аспергільоз);
- паразитарна.
Кілька слів про ускладнення. Зовнішній отит потенційно виліковний. Якщо недуга розпізнається і лікується вчасно, активно, рівень смертності ледве досягає 15%. Якщо ж, діагноз і терапія затримуються, смертність може становити 75%. Параліч лицьового нерва – поганий прогностичний фактор, його присутність вказує на необхідність більш тривалого курсу антибіотиків. Ймовірність того, що функція лицьового нерва ніколи повністю не відновиться, на жаль, дуже висока.
Негнійний середній отит Н65
Так називається хвороботворний процес, що зачіпає євстахієву трубу і барабанну порожнину. Симптомами негнійний середній отит дуже нагадує першу стадію гострого гнійного отиту (див. нижче). Згідно МКХ 10, для цього стану застосовуються такі назви, як гострий середній серозний отит, ексудативний отит, «клейка вухо».
Негнійний середній отит – це скупчення рідкого негнойного вмісту барабанної площині. Головна причина виникнення – порушення природних вентиляції і осушення (дренажу), головних функцій євстахієвої труби. Це трапляється при захворюваннях носа, глотки, при грипі, застуді, алергії.
МКБ 10 класифікує цей діагноз за різними ознаками:
- за стадіями станів – гострий, підгострий, хронічний;
- по природі випотів (виділень) – серозний, слизовий, геморагічний, транссудативный, ексудативний;
- по розташуванню хвороботворного процесу – туботимпанальный.
Майже третина всіх епізодів негнойного середнього отиту проходить приховано (латентно). У цьому випадку яскраво виражено деяке притуплення всіх відчуттів – незначне підвищення температури тіла, слабовираженная приглухуватість, різкі больові відчуття. Саме тому важливий аналіз крові, який здатний виявити підвищення рівня лейкоцитів та збільшення ШОЕ.
Гнійний та неуточнений отит Н66
Ця глава МКБ 10 містить клінічну інформацію про запальному процесі середнього вуха з гнійним виділенням. Типове протягом цієї недуги складається з трьох стадій.
Для початку виникає вогнище, що утворюється інфільтрація і ексудат, спостерігається гіперемія барабанної перетинки, зниження слуху (туговухість), підвищення температури. Погіршується апетит, загальне самопочуття. В крові – виражений лейкоцитоз, збільшення ШОЕ.
На другій стадії збільшується кількість ексудату в барабанній порожнині, підвищується його тиск на мирингу, відбувається її прорив (перфорація) (Н72). У підсумку больовий ефект слабшає, температурний режим стабільний, самопочуття поліпшується. На третій стадії запалення затихає, повертається функціонал середнього вуха до нормального стану.
В цьому розділі МКБ 10 перераховуються наступні терміни:
- мірингіт;
- мезотимпаніт;
- епітимпаніт.
Мірингіт – ураження барабанної перетинки. Мезотимпаніт – ураження слизової оболонки середнього відділу барабанної порожнини. Епітимпаніт – запалення не тільки слизової оболонки, але і кістки. Термін «неуточнений» відноситься до латеральности.
Перфорація барабанної перетинки Н72
Окрема стаття МКБ 10 присвячена порушенню цілісності миринги. Сюди включені стійка, посттравматична і послевоспалительная перфорації. Виключений травматичний розрив миринги. Коди цього розділу класифікують перфорацію по місцю розташування:
- центральна;
- область аттика;
- крайова.
Крім цього, згадуються численні перфорації і непоточнені. Розрив барабанної перетинки супроводжується раптової сильної болем, запамороченням, кровотечею з вух. З часом біль вщухає. Можуть з’явитися слизові, гнійні або кров’янисті виділення.
Висновок
При неускладнених формах отиту, його своєчасному лікуванні прогноз досить сприятливий. Залишається додати, що чергова, одинадцята редакція міжнародної класифікації хвороб запланована на травень 2018 року.
Що таке отит за МКБ 10 — у відео є відповіді на ці питання.
