Близько 50 % населення планети хоча б раз у житті зустрічаються з ангіною. Такої думки дотримується відомий доктор Комаровський. Серед уражень горла окреме місце займає герпетична ангіна. Її інтенсивне поширення серед дітей за останні десять років зробило це питання важливим для педіатрів та батьків. Розглянемо ключові відмінності й особливості перебігу герпангіни у дітей.
У чому відмінність герпетичної ангіни
Герпетична ангіна — інфекція горла, що спричинена певними ентеровірусами. Зазвичай причиною виступають віруси Коксакі типів А і В або ЕСНО-віруси. Джерелом зараження можуть бути хворі люди та інфіковані харчові продукти. При цьому носій захворювання не завжди має класичні ознаки ангіни — хвороба може протікати у шкірній, кишковій або безсимптомній формі.
Як і інші вірусні хвороби, герпангіна відрізняється від бактеріальних інфекцій симптоматикою та підходами до лікування:
- іноді симптоми нехарактерні для тонзиліту;
- переважно хворіють діти;
- може ускладнюватися вірусними ураженнями оболонок головного мозку;
- не реагує на стандартні антибактеріальні препарати.
У дітей герпетична ангіна відзначається високою контагіозністю, що пояснює її широку розповсюдженість. Іноді захворюваність проявляється у вигляді епідемічних спалахів. Найчастіше хворіють діти віком від 3 до 10 років.
Доктор Євген Комаровський доступно і професійно пояснює про вірусну ангіну у дітей. Ми час від часу звертатимемося до його порад щодо розпізнавання та лікування ангіни у дитини.
Перебіг герпангіни може бути середньої тяжкості або важким через яскраво виражений інтоксикаційний синдром з високою температурою та місцевим запаленням мигдалин і глотки. Для вірусної ангіни у дітей діють особливі принципи надання медичної допомоги. Комаровський висвітлює питання профілактики й лікування в своїх публікаціях і виступах.
Герпетична ангіна ознаки і симптоми
Клінічні прояви герпангіни зазвичай характерні і не становлять великої діагностичної складності. Типові ознаки:
- Яскравий інтоксикаційний синдром (головний біль, лихаманка, втрата апетиту, млявість).
- Підсилюється при ковтанні біль у горлі.
- На поверхні м’якого піднебіння з’являються болісні висипання — пухирці або виразки (афти) білого–сірого відтінку з червоною облямівкою, розміром 1–5 мм.
- На шкірі кінців іноді спостерігаються поодинокі дрібні бульбашкові висипи.
- Збільшення й запалення підщелепних, привушних та шийних лімфовузлів.
- Можливі болі в животі, нудота та блювота.
Розвитку герпангіни передує контакт з хворим на ентеровірусну інфекцію — факт зараження зазвичай має місце. Інкубаційний період становить від 7 до 14 днів. Гостра фаза з підвищеною температурою триває приблизно 4–5 днів. Після загоєння виразок на слизовій ротоглотки залишаються рубці, що розсмоктуються протягом тижня. У імуносупресованих пацієнтів перебіг може бути хвилеподібним: епізоди лихоманки та повторних висипань виникають кожні 2–3 дні.
Комаровський постійно наголошує батькам на пильному спостереженні за дитиною з герпетичною ангіною. Така обережність пояснюється високим ризиком ускладнень при інфікуванні вірусом Коксакі та загрозою приєднання вторинної інфекції.
Повернутися за медичною допомогою слід негайно при появі тривожних симптомів у пацієнта:
- висипи на горлі супроводжуються інтенсивним болем або нагноєнням;
- дитина відмовляється пити, не відкриває рот;
- різкий сильний м’язовий біль у потилиці або в спині;
- інтенсивний головний біль.
У немовлят вірусна ангіна може протікати особливо важко. У них захворювання ускладнюється неврологічними проявами (загальмованість, судоми) та ознаками зневоднення (плач без сліз, відсутність сечовипускання понад 8 годин, сухість слизових губ і ротової порожнини, западіння джерельця).
Доктор Комаровський про хвороби
Доктор Комаровський цікаво й доступно пояснює про ентеровіруси та ангіну — ці матеріали можна знайти в його блогах, відео та друкованих джерелах. Він відзначає, що ентеровіруси є другою за поширеністю причиною гострих респіраторних інфекцій. У клінічній картині герпетичної ангіни Комаровський виділяє кілька синдромів:
- синдром, схожий на грип;
- шкірний синдром — бульбашки й виразки на слизовій глотки;
- іноді спостерігається поєднання із синдромом «рука-нога-рот».
Скарги можуть бути дуже різними, оскільки ці збудники розмножуються майже в усіх тканинах і органах людини. Іноді ж є лише безпричинне підвищення температури тіла без інших симптомів. В такому випадку Комаровський радить обов’язково перевірити дитину на ентеровіруси.
Євген Олегович звертає увагу на нетиповий шлях передачі: така ангіна передається фекально-оральним механізмом, тобто через забруднені руки. Водночас кишкові форми трапляються відносно рідко. Це одна з головних відмінностей Коксакі від інших збудників ГРВІ. Високу поширеність цих вірусів Комаровський пояснює їхньою витривалістю в різних умовах, зокрема й в кислому середовищі шлункового соку.
Роз’яснюючи класичну ангіну у дітей, Комаровський починає з анатомічних особливостей. Дійсно, не кожне «червоне горло» є ангіною. Терміном «тонзиліт» позначають інфекційне ураження піднебінних мигдалників. Вони складаються з лімфоїдної тканини й активно беруть участь у боротьбі з антигенами. Цей орган належить до периферичної імунної системи, а лімфоглоткове кільце є першим бар’єром для інфекцій, що потрапляють через носоглотку та ротову порожнину.
Якщо збудники неконтрольовано розмножуються в тканинах мигдаликів або на слизовій ротоглотки, це може спричинити часті ангіни й привести до хронічного тонзиліту. У такому випадку для загострення не потрібне нове інфікування — досить провокуючого фактора, наприклад застуди чи фізичного або емоційного стресу.
Збудників ангіни багато, але найчастіше — стрептококи та стафілококи. Ці патогени призводять до утворення гнійних вогнищ у лакунах мигдаликів, а їхні токсини викликають виражену інтоксикацію з лихоманкою. Від виду збудника залежить вибір лікування ангіни у дітей.
Як розпізнати симптоми ангіни по Комаровському:
- раптовий початок;
- загальне погане самопочуття (озноб, підвищення температури, зниження апетиту);
- запалення піднебінних мигдалин — набряклі, збільшені, іноді з гнійним нальотом чи вогнищами;
- периферичний лімфаденіт шийних і підщелепних вузлів.
У дітей із гнійною ангіною часто домінує тяжкий загальний стан, тоді як скарги на біль у горлі можуть бути відсутні. Хвoрого слід показати лікарю при перших ознаках захворювання, навіть при типовій застуді. Це важливо для своєчасного встановлення форми тонзиліту й коректного лікування.
За словами Комаровського, тонзиліт не слід лікувати народними рецептами. До того ж будь-яке запалення ротоглотки потребує виключення дифтерії, що робиться лише в лікувальному закладі. Самолікування без кваліфікації загрожує ускладненнями.
Недостатньо лікуваний бактеріальний тонзиліт може спричинити міокардит, ревматичні ураження клапанів серця та гломерулонефрит. Герпангіна ж здатна ускладнюватися вірусним енцефалітом, менінгітом або кардитом. Саме тому після одужання пацієнта беруть на тимчасовий диспансерний нагляд і періодично контролюють аналізи сечі та ЕКГ.
Поради щодо лікування ангіни від доктора Комаровського
Рекомендації Комаровського з лікування тонзиліту базуються на принципах доказової медицини. Він виокремлює дві головні особливості терапії бактеріальної ангіни:
- Ефективність досягається швидко лише при правильному підборі антибактеріального препарату.
- За відсутності або неправильної схеми протимікробної терапії ангіна може спричинити ревматичні ускладнення й інші ураження нирок, судин та серця.
Комаровський також наголошує на важливості режимних заходів. При тонзиліті він радить постільний режим, щадну дієту та рясне пиття. Харчування має бути пюреподібним, щоби мінімізувати подразнення горла, та виключати гострі й солоні страви.
Щодо антибіотиків, то при ангіні проти стафілокока й стрептокока ефективні напівсинтетичні пеніциліни (Амоксил, Амоксиклав, Флемоксин) та макроліди (Еритроміцин, Азитроміцин). Схему призначають залежно від віку і ваги пацієнта. Курс лікування при тонзиліті має тривати щонайменше 7 днів.
Місцеве лікування також рекомендовано. Горло обробляють і полощуть розчином Хлорофіліпту або відварами лікувальних трав (шавлія, ромашка, квіти календули). Для полоскання підходить простий домашній розчин солі чи соди: у 0,5 л теплої кип’яченої води розчиняють одну чайну ложку солі або дві чайні ложки соди. Можна також використовувати пастилки для розсмоктування або аерозолі для зрошення горла.
Ці методи не впливають на сам механізм хвороби і не запобігають ускладненням, але вони спрямовані на зменшення болю і набряку глотки та мигдалин. Із симптоматичних засобів застосовують жарознижувальні та нестероїдні протизапальні препарати.
Комаровський радить тримати дитину в ліжку протягом усього періоду лихоманки. Антибіотики ні в якому разі не слід переривати після поліпшення — їх потрібно приймати щонайменше 7 днів. Він застерігає, що короткий курс може сприяти розвитку постінфекційних ускладнень.
Герпетична ангіна у дітей лікується за іншою схемою: загальні заходи схожі з попередніми, але специфічного противірусного препарату проти ентеровірусів не існує. Євген Олегович неодноразово підкреслював відсутність доказової бази для застосування антивірусних засобів, тому при герпетичній ангіні він не радить їх призначати.
Допомога має бути симптоматичною: знижувати температуру та усувати місцевий дискомфорт. У педіатрії для жарознижувального використовують Парацетамол або препарати на основі ібупрофену (Нурофен, Буфен). Бульбашки й виразки на небі обробляють антисептиками і полосканнями. Знеболювальний ефект дають гелі з лідокаїном — вони швидко діють, але застосовуються не більше 3 разів на добу. При доведеному нашаруванні бактеріальної флори до лікування додають антибіотики широкого спектра.
Профілактика
Специфічних профілактичних заходів проти бактеріальної чи вірусної ангіни немає. Оскільки хвороба дуже заразна, застосовують загальні заходи для запобігання епідеміям.
Профілактичні заходи будинку:
- члени родини, де є хворий на герпангіну, мають строго дотримуватися правил особистої гігієни та обробляти руки антисептиком;
- хворий повинен мати окремий посуд і особисті речі;
- вологе прибирання та провітрювання приміщення мінімум один раз на день.
У закладі, де зафіксовано випадок герпетичної ангіни, вводять жорсткий протиепідемічний режим:
- на строк до двох тижнів рекомендують домашнє перебування хворій дитині;
- працівники шкіл та дошкільних закладів, які перехворіли на ентеровірусну інфекцію, відсторонюються від роботи на 14 днів;
- діти з закритих колективів (дитячі будинки, інтернати, дитячі табори) госпіталізуються та лікуються в інфекційному стаціонарі.
З огляду на поради педіатрів, у тому числі Комаровського, важливе загальне зміцнення імунітету. Здоровий спосіб життя з помірними фізичними навантаженнями, збалансованим харчуванням, загартовуванням та частими прогулянками сприяє формуванню міцного імунітету. Якщо ж мигдалики стають джерелом хронічної інфекції й розвиваються стрептококові ускладнення, виправдане застосування радикальних заходів — у таких випадках ЛОР-лікарі рекомендують видалення мигдалин.
