Кожен з нас хоч раз у житті стикався з ангіною. Вона з’являлася несподівано, супроводжуючись гарячкою, болем у горлі, втратою сил і візитом дільничного лікаря, який оглядав слизову і виписував антибіотик. Далі препарат виконував свою функцію, ангіна відступала, та у багатьох залишалось питання: хіба це єдиний шлях лікування? Існує альтернатива антибіотикам — бактеріофаги при ангіні: вони так само ефективні, але мають менше побічних ефектів.
Що таке бактеріофаги і в чому їх відмінність від антибіотиків
У більшості випадків (приблизно в 9 з 10) ангіну викликають бактерії. У людському організмі мешкає щонайменше 600 видів бактерій — корисних і умовно-патогенних. Якщо переважають корисні, людина залишається здоровою; зрушення балансу в бік умовно-патогенних провокує нездужання та хвороби. Контроль над цією рівновагою здійснює імунітет, стримуючи розмноження шкідливих мікроорганізмів.
Коли імунний захист слабшає, зовнішні фактори (прохолодне повітря, холодні напої, переохолодження, протяги) сприяють нетиповому розмноженню патогенних бактерій.
Гланди першими приймають на себе атаку, збільшуючись через приплив лімфи і перешкоджаючи поширенню інфекції. Однак несвоєчасне лікування або запущеність процесу призводять до того, що мигдалини перетворюються на осередок інфекції. Так виникає ангіна, яку провокують стафілококи і стрептококи — вони постійно присутні в ротоглотці, нешкідливі при нормальному імунному балансі й патогенні при надмірному розмноженні.
При встановленні бактеріальної природи тонзиліту отоларингологи зазвичай призначають антибіотики. Вони ефективно усувають збудника, але мають негативні наслідки для організму:
- штами бактерій можуть набувати резистентність до призначеного препарату;
- можливі побічні реакції на компоненти ліків (дисбактеріоз, алергічні висипи, порушення травлення і випорожнень);
- терапія вимагає прийому антибіотиків протягом мінімум зазначеного часу (щонайменше 7 днів) і у прописаних дозах, що створює значне навантаження на організм;
- націлені на патогенну флору, антибіотики одночасно знищують і корисні мікроорганізми;
Лікування ангіни антибіотиками є виправданим і дієвим: досвідчений ЛОР дотримується принципу «не нашкодь», зважуючи ризики й очікуваний ефект. Водночас існує альтернатива — препарати на основі бактеріофагів, що не поступаються в ефективності, але позбавлені частини вищезгаданих недоліків. Йдеться про бактеріофаги при тонзиліті.
Бактеріофаги (з грец. — «пожирачі бактерій») — це вірусні паразити, які живуть всередині бактерій. Як живі організми, бактерії теж піддаються вірусним впливам. Бактеріофаг не знищує бактеріальну популяцію повністю, а виступає механізмом контролю її чисельності на певній ділянці. Принцип дії (фаголізис) можна описати так:
- потрапивши на уражену слизову горла, де присутні стафілококи або стрептококи, бактеріофаг прищеплюється до клітини бактерії, проникає крізь її оболонку і вводить свою нуклеїнову кислоту (інфікує клітину);
- починається інтенсивне розмноження компонентів фага всередині патогенів, що призводить до розриву оболонки, загибелі бактерії та поширення вірусу по колоніях стафілокока на епітелії глотки;
- вивільнені віруси знаходять нові бактеріальні клітини і впливають на них аналогічно, швидко формуючи хвилю антибактеріальної активності; весь цикл займає близько півгодини;
Відзначено, що бактеріофаги для лікування горла атакують переважно патогенну флору, минаючи корисні бактерії. Їх дія не знищує збудника повністю, а повертає його чисельність до норми, не завдаючи шкоди організму людини.
Після завершення своєї роботи (тобто після нормалізації чисельності патогенних колоній) фаги усуваються макрофагами — лімфоцитами, які видаляють в організмі чужорідні, змінені або ушкоджені клітини.
Отже, порівняно з антибіотиками бактеріофаги:
- спираються на природні механізми регуляції чисельності патогенів;
- м’яко впливають на організм;
- виводяться природними шляхами;
- цільово діють на збудника, не зачіпаючи корисну мікрофлору;
- ефективні щодо штамів, нечутливих до антибіотиків;
- не викликають дисбактеріозу шляхом регулювання колоній бактерій;
- не формують звикання;
- не пригнічують імунні функції організму;
- незамінні при лікуванні хронічних форм, що вимагають тривалого прийому антибактеріальних засобів.
Наведенні характеристики роблять препарати на основі бактеріофагів привабливими для терапії захворювань горла.
При всіх перевагах є і недоліки:
- через високу вибірковість ефективність залежить від точності визначення штаму збудника (наприклад, ангіна у трьох пацієнтів може бути спричинена різними штамами стрептокока, а препарат розрахований на один); цей недолік особливо стосується монокомпонентних засобів;
- деякі штами мають непроникні клітинні мембрани, що ускладнює проникнення фагів і знижує їхню ефективність.
Які різновиди бактеріофагів застосовуються в лікуванні ангіни
Як і антибіотики, бактеріофаги націлені на певні види бактерій, тому перед вибором препарату при ангіні ЛОР проводить бактеріологічний посів із глотки для виявлення збудника. Після цього визначають чутливість бактерій до конкретного фага — і за позитивним результатом призначають відповідну лікарську форму.
Виробництво бактеріофагів передбачає випуск монопрепаратів і комбінованих засобів. Монопрепарати містять один активний фаг, спрямований проти конкретного збудника (наприклад стафілокока чи стрептокока) і відрізняються вузьким спектром дії. Комбіновані засоби об’єднують декілька фагів, здатних впливати на різні патогени одночасно. У заводській упаковці фаги перебувають у «сплячому» стані і активуються при контакті з епітелієм.
Нині серед затребуваних засобів при ангіні є:
- «Бактеріофаг стафілококовий» (Стафилофаг);
- «Пиобактериофаг» (Секстафаг);
- «Бактеріофаг стрептококовий»;
- «Фагодент»;
- «Отофаг»
Далі коротко опишемо кожен із зазначених препаратів.
Бактеріофаг стафілококовий
Стафілококовий бактеріофаг при ангіні часто застосовують як альтернативу антибіотику, особливо коли пацієнт має непереносимість пеніцилінів або коли збудник резистентний до пеницилінових препаратів. Випускається у вигляді розчину, що містить фаголіти (продукти розчинення бактеріальної оболонки) стафілокока. На виробництві розливається в ампули по 20 або 100 мл, рідина прозора злегка жовтувата. При тонзиліті розчин використовують для полоскань горла або як краплі для носа. Засіб рекомендований і для малюків через безпечний профіль і відсутність значних побічних ефектів.
Пиобактериофаг
Пиобактериофаг при ангіні призначений для нормалізації чисельності стафілококів, стрептококів, синьогнійної палички та ентерококів. Випускається у вигляді прозорої рідини без осаду. При лікуванні тонзиліту рекомендується полоскати ротоглотку 10–20 мл препарату за одну процедуру, не менше 3 полоскань на добу. Тривалість курсу — від 7 до 10 днів.
Бактеріофаг стрептококовий
При виявленні стрептококової етіології тонзиліту отоларинголог призначає стрептококовий бактеріофаг. Лікування включає прийом ліків внутрішньо до їди в дозах, встановлених залежно від віку пацієнта. Курс зазвичай триває 7–10 днів за умови прийому препарату тричі на добу. Для промивань і санації рото- та носоглотки використовують по 10 мл розчину 2–3 рази на добу; допускається застосування тампонів, змочених у розчині, для поліпшення носового дихання.
Фагодент
Фагодент — бактеріальний гель, що містить 56 фагів, спрямованих проти 19 видів патогенів. Не має вікових обмежень. При ангіні гелем обробляють слизові ротоглотки. Застосовується в гострих випадках тонзиліту та для профілактики бактеріальних інфекцій порожнини рота.
Отофаг
Отофаг показав ефективність проти 12 видів бактеріальних збудників, що локалізуються в ЛОР-органах і викликають гнійно-запальні процеси. Призначають у разі симптомів ангіни, ларингіту, фарингіту, аденоїдиту, синуситу та простудних станів із болем у горлі. Засіб зменшує виділення ексудату, покращує носове дихання та знижує набряк слизових. Випускається у формі гелю, рекомендована частота застосування — кожні 3–4 години при перших ознаках захворювання. Як і інші бактеріофаги, гель безпечний при випадковому проковтуванні.
Способи застосування та дози препарату бактеріофаг стафілококовий
При тонзиліті, спричиненому стафілококом, рекомендовані такі методи використання бактеріофага:
- зрошення слизових ротоглотки;
- точкова обробка мигдалин;
- закапування в носові ходи для поліпшення дихання.
Обсяг і кратність прийому залежать від віку хворого та ступеня ураження ЛОР-органів. Дозування підбирає отоларинголог індивідуально; орієнтовні середні показники такі:
| Вік пацієнта | Оральна доза, мл | Назальна доза, мл |
| до 6 місяців | 5 мл | 2,5 мл |
| 6-12 місяців | 10 мл | 5 мл |
| 1-3 року | 15 мл | 5 мл |
| 3-8 років | 15-20 мл | 10 мл |
| від 8 років і дорослі | 20-30 мл | 10 мл |
Показані дози приймають 1–3 рази на добу залежно від протоколу, складеного ЛОР-лікарем. При точковому нанесенні обробку мигдалин виконують двічі на добу перед їжею. Обов’язкова умова для максимальної дії — утриматися від їжі та напоїв протягом 20 хвилин після процедури. Для поліпшення носового дихання можна закапувати препарат у ходи або вставляти турундочки, змочені розчином, на 1–1,5 години в кожен прохід.
Тривалість курсу стафілококового бактеріофага — від 7 до 20 днів. При хронічному тонзиліті можливе профілактичне застосування курсами по 15–20 днів з перервами 1–2 місяці.
Зверніть увагу на правила роботи з препаратом:
- перед відкриттям флакона обробіть руки, щоб уникнути потрапляння сторонніх бактерій, які можуть викликати помутніння розчину й знизити його ефективність;
- протріть спиртом кришку перед її зніманнм;
- оберігайте внутрішню частину пробки від контакту з навколишніми предметами;
- після відбору необхідного об’єму стерильним шприцом флакон негайно закривають;
- зберігайте засіб тільки в холодильнику; перед застосуванням підігрівайте лише разову дозу, а не весь флакон;
Дотримання цих правил дозволяє зберегти дієвість препарату на максимально допустимий срок.
Зважаючи на сильне піноутворення під час полоскань, разову дозу краще розділити на 2–3 частини. Проковтування розчину під час процедури не завдає шкоди.
При вагітності та лактації
За своєю дією бактеріофаги близькі до природних біологічних процесів організму, тому під час вагітності та грудного вигодовування вони, як правило, не шкодять матері або плоду. Порівняно з антибіотиками отоларингологи частіше схиляються до призначення бактеріофагів при ангіні в таких станах. Дозування підбирається ЛОРом індивідуально з урахуванням анамнезу, алергій та терміну вагітності.
Оскільки фаг діє вибірково на певний патоген і не впливає на інші клітини організму, при нагляді лікаря й дотриманні доз його застосування є безпечним для матері і дитини.
Взаємодія з іншими препаратами
Перевага бактеріофагів у тому, що отоларингологи не виявили негативних взаємодій з іншими ліками, які застосовуються при ангіні. Навпаки, поєднане застосування з іншими засобами, включно з антибіотиками, може підвищити ефективність лікування і скоротити інкубаційний період. Одночасний прийом інших ліків не змінює властивостей бактеріофагів.
Протипоказання і можливі побічні ефекти
Клінічна практика застосування бактеріофагів при тонзиліті не виявила значних протипоказань або частих побічних ефектів. Як живі форми, фаги виконують роль нормалізації колоній умовно-патогенної флори, використовуючи природні механізми та не завдаючи істотної шкоди пацієнту.
Поодинокі побічні реакції можуть бути пов’язані з індивідуальною непереносимістю компонентів живильного середовища ліків. Виробники прагнуть мінімізувати такі добавки або використовують їх у мінімальних кількостях.
На відміну від антибіотиків, бактеріофаги не мають суворих обмежень щодо одночасного вживання алкоголю.
З урахуванням вищезазначеного виникає питання: чи варто повністю замінювати антибіотики бактеріофагами при ангіні? Отоларингологи відповідають однозначно: ні — ці засоби доповнюють один одного, оскільки вибір терапії залежить від індивідуального перебігу хвороби. У важких випадках тонзиліту з ускладненнями або при вторинній інфекції швидкодіючі антибіотики можуть бути необхідні. Натомість при хронічній формі, непереносимості пеніциліну або стійкій резистентності патогенів до антибіотика рекомендують фаготерапію.
