Сечовий міхур – порожнистий орган видільної системи, здійснює функцію своєрідного резервуара для сечі, утвореної нирками. Його нормальний стан забезпечує безперешкодне надходження сечі і її виділення в уретральний канал. При виникненні різних патологічних процесів функціонування органу порушується, що завдає хворим великий дискомфорт, змушує звернутися за медичною допомогою.
Перше, що призначається після огляду пацієнта та збору анамнезу – це УЗД сечового міхура, так як обстеження є досить інформативним і при цьому простим і відносно недорогі. Крім цього, процедура не несе ніякої шкідливої променевого навантаження, завдяки чому її можна проводити дітям, вагітним на будь-якому терміні і годуючим матерям.
В яких випадках буде рекомендовано УЗД сечового міхура?
Ультразвукове дослідження сечового міхура дозволяє вивчити особливості органу – його тканинної структури (розміри, обсяг, контури, товщину стінки), і відстежити функціональність в реальному часі. Процедура обов’язково буде призначена, якщо пацієнт звернувся до лікаря з приводу наявності:
- больових відчуттів в паховій області, нижньої частини живота, попереку;
- проблем із сечовипусканням – утруднене, хворобливе, нетримання, неповне;
- домішки крові в сечі (мікро – і макрогематурія).
Якщо пацієнт чоловічої статі пред’являє скарги на відчуття неповного випорожнення органу, йому буде рекомендовано пройти в комплексі УЗД передміхурової залози і сечового міхура. Такий симптом найчастіше пов’язаний з виникненням доброякісної пухлини простати – аденоми, яка, розростаючись, починає здавлювати уретральний канал, перешкоджаючи нормальному відтоку сечі.
Крім клінічних проявів патології, сечовидільної системи ультразвукове обстеження необхідно пройти:
- при існуючих хронічних захворюваннях сечостатевої системи, і, зокрема, сечового міхура;
- лабораторних аналізах, які свідчать про присутність патології сечовидільної системи;
- наявність доброякісних і злоякісних новоутворень сечового міхура для контролю ефективності терапії;
- травмах органів малого тазу – ударах, здавленні;
- симптоми ниркової коліки, каменях у сечовому міхурі;
- вивчення уродинаміки верхніх сечовивідних шляхів;
- виконання профілактичного обстеження.
Діагностика дозволяє визначити наявність супутніх проблем
УЗД є одним з ефективних методом вивчення інфравезікальной обструкції, що формується в результаті присутності каменів у уретральном каналі, що призводять до його стриктуре (звуження). У чоловіків така патологія часто пов’язана з захворюванням простати – доброякісною гіперплазією (розростанням залозистої тканини).
Простота і безболісність методу робить його унікальним для діагностичної практики, тому що показує УЗД органів сечовидільної системи майже всі відомі на сьогодні медицині патології, включаючи:
- пухлини як доброякісної, так злоякісного характеру;
- запальні та інфекційні процеси порожнини сечового міхура (цистит) і нирок;
- аномалії розвитку – вроджені (у дітей) або придбані (у дорослих);
- міхурово-сечовідний рефлюкс – занедбаність сечі з міхура в сечоводи;
- гіперактивність – підвищена діяльність органу;
- присутність сторонніх предметів і каменів;
- дивертикулез (випинання стінок з формуванням резервуара для сечі).
Методики проведення дослідження
Проводити обстеження ультразвуком можна трьома способами, але в більшості випадків, як правило, використовується найбільш зручний для пацієнта – трансабдомінальний, тобто через черевну стінку. Цей метод не передбачає введення датчика безпосередньо в організм пацієнта, завдаючи йому хоч незначне, але все ж дискомфорт. У разі неможливості проходження процедури подібною методикою, приміром, існують відкриті ранові поверхні внизу живота або інфекційні або паразитарні ураження шкірних покривів, застосовуються альтернативні способи.
До них відноситься трансректальне, що припускає дослідження через пряму кишку і для жінок трансвагінальний – введення датчика відбувається в піхву. Такими способами робиться УЗД і при 2-3 ступеня ожиріння, так як підшкірний і вісцеральний жир створює суттєві перешкоди діагностиці – ультразвук через нього практично не проходить. Чоловікам УЗД сечового міхура і передміхурової залози робиться трансректально, що дозволяє вивчити органи в безпосередній близькості.
Проведення трансректального УЗД чоловікові
Крім трьох описаних вище способів, існує ще один, набагато рідше застосовується на практиці – трансуретральный. Його проведення передбачає введення ультратонкого випромінювача в сечовипускальний канал і огляд зсередини сечового міхура. Метод використовується тільки при наявності протипоказань для стандартного УЗД, так як в процесі можна занести інфекцію в сечостатеві шляхи.
Особливості підготовки
Кожна методика має певні вимоги до підготовки організму, які не передбачають ніяких складних дій для пацієнта. Виконання вимог є обов’язковою умовою, так як в противному випадку діагностика не дає повної картини стану органу. Найважливішим аспектом в підготовці до дослідження сечового міхура є його достатнє наповнення сечею. В силу анатомічних особливостей органу, тільки при його розправлених стінках, можна визначити його форму, стан стінок, наявність новоутворень та інших патологічних процесів.
Для якісного діагностування в міхурі повинно бути не менше 150-200 мл сечі. Правильно підготуватися можна кількома способами, відмінними між собою, і від пацієнта потрібно вирішити, коли і скільки випити води йому буде зручно, щоб в призначений час сечовий міхур був достатньо наповнений. Слід знати, що повністю наповнений орган не вимагається тільки в разі проведення трансвагінального методу.
Для наповнення сечового міхура можна вибрати один з найбільш підходящих способів:
- Вживання 1-1,5 л рідини за 1-2 години до початку дослідження.
- Утримання від сечовипускання протягом 4-6 годин.
- Прийом сечогінних препаратів (пацієнтам з порушенням функції нирок і серцево-судинної системи протипоказане).
Якщо в процесі підготовки наповнення міхура досягла того стану, що позиви на сечовипускання стали нетерпимими, тоді дозволяється частково спорожнити орган і відразу ж ще випити води – 1-2 склянки. Сильні позиви проходять, і за 20-30 хвилин відсутню кількість сечі буде утворено нирками і транспортовано в сечовий міхур. Для зменшення газоутворення в кишечнику, що може спотворити результати дослідження, слід 1-2 дня перед УЗД виключити з раціону бобові, здобу, сирі овочі і фрукти, а також газовані напої. Можна їсти нежирні види м’яса і риби, супи на їх бульйонах, нежирний сир, варені яйця (не більше 1 в день), каші – вівсяну, рисову, гречану.
Проносні препарати для м’якого очищення кишечника
Безпосередньо в день проведення процедури можна прийняти лікарські препарати, що знижують метеоризм – Еспумізан, Мезим. При проведенні трансректального УЗД обов’язково попередньо робиться очисна клізма або кишечник спорожняється за допомогою проносних засобів – таблеток, рідких розчинів або свічок. Також проходить підготовка кишечника і до трансвагинальному УЗД. Трансуретральный метод передбачає утримання від їжі рідини і куріння за кілька годин до діагностики, так як процедура проводиться із застосуванням анестетиків. А подібні препарати можуть спровокувати нудоту і блювоту.
Процес проведення дослідження
Процедура, що виконується трансабдомінально, надзвичайно проста, тому як роблять УЗД сечового міхура, не проникаючи в організм, що не приносить додаткових незручностей як пацієнту, так і диагносту. Після того, як обстежуваний розташувався на кушетці, попередньо звільнивши низ живота від одягу, лікар наносить на випромінювач гель для кращого контакту з шкірою і ковзання і починає огляд.
При повільному пересуванні датчика по низу живота ультразвукові хвилі проникають в тканинні структури міхура й відбиваючись від них, фіксуються у вигляді зображення на екрані комп’ютера. В результаті створюється картина органу в реальному часі, що дозволяє оцінити всі його особливості та виявити наявність патологій. При підозрах на захворювання простати визначається залишкова кількість сечі. Для цього чоловікові пропонується помочитися, і процедура проводиться повторно, дозволяючи встановити, скільки сечі залишилося після випорожнення. Обстеження дітей ні в чому не відрізняється від проведення процедури дорослим.
Інтерпретація результатів
Розшифровка УЗД сечового міхура проводиться в більшості клінік відразу ж, і вже через 20-30 хвилин пацієнт має на руках достатньо інформації, щоб лікар зміг поставити вірний діагноз або спростувати свої підозри. Нормальні показники для сечового міхура наступні:
- Форма – залежить від кількості сечі органі на момент дослідження стану сусідніх структур. На поздовжніх знімках має яйцеподібну форму, на поперечних – округлу. У жінок форма може змінюватися при вагітності, а також від кількості пологів. Жіночий сечовий міхур, на відміну від чоловічого, трохи здавлений зверху і ширше з боків. У розшифровці результатів така особливість завжди враховується.
- Структура – в нормі відстежується эхонегативная. Як правило, чим старше обстежуваний, тим ехогенність підвищується. Це пов’язано з наявністю хронічних запальних процесів.
- Обсяг – для жінок нормальної середньої ємністю сечового міхура вважається показник 250-550 мл, тоді як для чоловіків – 350-750 мл.
- Стінки – поверхня сечового міхура повинна бути рівної товщини і складати 2-4 мм, в залежності від ступеня наповненості органу. Якщо ж в якому-небудь ділянці визначається витончення або потовщення стінки, то такий стан вважається патологічним і потребує подальшого дослідження.
- Залишкова сеча – обов’язково визначається при проведенні процедури. Так, 50 мл приймається як норма, а її перевищення вже розглядається як патологічне відхилення.
Зміна ехогенності на знімку сечового міхура, внаслідок утворення пухлини
В результаті інтерпретації швидко розпізнаються різні захворювання сечового міхура та прилеглих до нього органів сечовидільної системи. Не слід відкладати їх лікування в «довгий ящик». Так як будь-яке захворювання може перейти в хронічну форму або стати причиною погіршення загального стану пацієнта. А своєчасне призначення адекватної терапії – це висока ймовірність швидкого одужання і відсутності серйозних ускладнень.
Як робиться УЗД нирок у жінок?
Відео по темі:
