Цитомегаловірус у дітей до року: симптоми і лікування

Цитомегаловірусна інфекція – це захворювання, викликане ДНК-вмісних вірусом Cytomegalovirus hominis, що належать до сімейства герпесних вірусів шостого типу. При зараженні людини збудник ЦМВІ розповсюджується по всім органам і системам організму, однак, найбільшу його концентрацію виявляють у слині. У людській популяції ця інфекція вкрай поширена. Тому цитомегаловірус у дітей – проблема, що викликає інтерес у багатьох фахівців.

Особливості цитомегаловірусу та його небезпека

У тілі здорової людини цитомегаловірус може довго існувати, ніяк не заявляючи про себе. Носій інфекції часто навіть не підозрює про це. Латентний вірус в прихованій формі тривалий час присутні в організмі і виявляється тільки при ослабленні імунітету.

Тим не менш саме ЦМВ провокує серйозні ускладнення.

В першу чергу від його присутності в організмі страждають:

  • Головний мозок. Інфекція провокує запальні процеси (наприклад, енцефаліт).
  • Бронхо-легенева система. Зростає ризик запальних захворювань вірусного характеру.
  • Шлунково-кишкова система. Вірус провокує розвиток запальних та вірусних захворювань системи ШКТ.

У процесі життєдіяльності цитомегаловірусу уражається весь організм людини і найгірший сценарій латентної форми – утворення злоякісних пухлин. Для людей, які страждають від імунодефіцитних станів, присутність в клітинах цієї інфекції може стати смертельно небезпечним.

Заразитися ЦМВ можуть як дорослі, так і діти. Цитомегаловірусна інфекція при вагітності вражає плід ще в материнській утробі. На ранніх термінах подібний процес часто призводить до викидня, а внаслідок інфікування на пізніх термінах страждає якість внутрішньоутробного розвитку плода. Крім ураження внутрішніх органів для даного синдрому характерно ураження головного мозку, поява геморагічної висипки на шкірі, розвиток гемолітичної анемії, тромбоцитопенії, жовтяниці. У таких дітей розвивається цитомегалія.

Причини та шляхи зараження

Цитомегаловірус міститься в крові, слині, спермі, жіночої мастилі, грудному молоці, а також у сечі. Якщо для дорослих основний шлях зараження – статеві контакти, поцілунки, переливання крові та інші фактори, то дитина набуває інфекцію через шляхи, пов’язані з матір’ю.

Розвиток інфекції прямо залежить від механізму її потрапляння в дитячий організм. Розрізняють три найбільш ймовірні варіанти інфікування грудних дітей:

  • зараження відбувається внутрішньоутробно від хворої матері, організм якої вже виробляє антитіла до вірусу;
  • інфекція подселяется під час пологів;
  • зараження плода відбувається первинно внутрішньоутробно, тобто при зараженні цитомегаловірусом організму матері під час вагітності.
Читайте також:  Герпес симплекс 1 і 2 типу

Останній варіант – найбільш несприятливий. Саме в цьому випадку у розвитку дитини спостерігаються ознаки відхилень. Третина ослаблених новонароджених дітей гине у віці до року.

При інших варіантах зараження клінічні прояви виражені не яскраво, захворювання протікає латентно. Однак наслідки внутрішньоутробного зараження можуть проявитися пізніше у вигляді частих захворювань і порушень в органах і системах.

Старші діти заражаються вірусом герпесу 6 типу повітряно-крапельним (кашель і чхання) або побутовим шляхом. Найчастіше так відбувається у віці від двох років, коли дитина починає відвідувати дитячий садок. У разі придбаного цитомегаловірусу захворювання носить саму нешкідливу форму перебігу і легко усувається за допомогою певної терапії.

Види інфекції у дітей

Герпесні інфекції – це збірний термін, застосовуваний для захворювань, викликаних різними типами вірусів герпесу. На сьогоднішній день виділяють 8 різновидів, які вражають будь-який орган людини.

Однак у новонароджених частіше зустрічається:

  • Герпес 1 типу – найвідоміший серед всіх різновидів інфекції. Проявляється у вигляді болячок на губах та у роті.
  • 2 тип герпесной інфекції – генітальне захворювання. Дитина заражається від хворої матері, проходячи по родових шляхах. У цьому випадку після народження малюк, найімовірніше, буде страждати від стоматитів і ангін.
  • Герпес 3 типу – вірус вітряної віспи. При вторинному зараженні захворювання протікає у вигляді оперізуючого лишаю.
  • Шостий вид герпесу – викликає появу на шкірних покривах рожево-бузкових плямисто-папульозних висипань.

Інфекції 4, 5, 6-го видів частіше викликають інфекційний мононуклеоз. Цитомегаловірус – герпесная інфекція 6-го типу. У здорових дітей ЦМВІ найчастіше протікає без симптомів або має незначні прояви, схожі з клінікою мононуклеозу. У дітей з порушеннями імунітету можливі серйозні відхилення в розвитку і здоров’я.

При первинному інфікуванні вірусами герпесу 6 і 7 типів у новонароджених часто виникає висип. Точну діагностику захворювання може провести тільки вузькопрофільний фахівець.

Симптоми захворювання

При нормальному імунітеті організм дитини здатний самостійно справлятися з набутою інфекцією. При порушеннях імунного захисту у дитини спостерігаються часті мононуклеозоподобные симптоми, схожі з звичайними ознаками ГРВІ. Вони проявляються:

  • головними і м’язовими болями;
  • загальним нездужанням;
  • проявами риніту;
  • підвищеною температурою;
  • астеничностью.

Іноді спостерігається збільшення лімфатичних вузлів і посилення слиновиділення. В порожнині рота часто присутня білястий наліт.

Читайте також:  Генітальний герпес при вагітності: лікування і профілактика

Вроджена ЦМВ у новонародженого обумовлюють збільшені в розмірах печінка і селезінка, присутність судом, жовтяничність шкірних покривів і очних склер.

Розвиток цитомегаловірусу у немовляти при внутрішньоутробному інфікуванні найчастіше проявляються не відразу. Вони можуть ніяк не проявлятися взагалі, якщо у дитини нормальний імунітет і організм успішно справляється з присутніми бактеріями. Однак при сприятливих факторах і ослабленому імунітеті малюка форми перебігу захворювання супроводжуються:

  • зниженням слуху і зору;
  • неврологічними відхиленнями;
  • відставаннями у фізичному розвитку;
  • дитячої розеолой.

Особливості інфекції у дітей до року

Клінічна картина перебігу ЦМВ частіше проявляється у недоношених дітей або дітей з малою вагою. Захворювання зумовлює зниження функціональної активності імунної системи. Дитина часто і тривало хворіє. Пік гострого перебігу симптокомплекса триває від 2 тижнів до двох місяців. В цьому випадку доцільно перевірити наявність у дитини прихованої інфекції.

У дітей перших днів життя цитомегаловірус в першу чергу має негативний вплив на печінку. Інфікування проявляється у вигляді жовтяничного кольору шкірних покривів і очних склер. Жовтяниця у немовлят в нормі проходить протягом перших 30 днів, проте у заражених дітей фарбування шкірних покривів може триматися до півроку. При цьому дитина погано їсть і практично не додає у вазі.

При цитомегалії найчастіше знижений показник тромбоцитів у крові, тому на шкірних покривах немовляти можуть спостерігатися невеликі синці і осередки геморагічної висипки. Згустки крові можуть бути присутніми в калі і блювотних масах.

Оскільки інфекція провокує запалення мозкової тканини, у малюка можуть спостерігатися судоми і невралгічні відхилення. У будь-якому випадку для точної діагностики потрібна допомога вузькопрофільного спеціаліста.

Методи діагностики

Виявити присутність інфекції цитомегаловірусу може тільки лабораторний аналіз крові на наявність антитіл до ЦМВІ. Метод ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція) дозволяє визначити в біологічному матеріалі генетичні елементи і молекули ДНК збудника, які неможливо виявити іншими способами.

Сутність проведення тесту на виявлення igg антитіл цитомегаловірусу зводиться до багаторазового збільшення числа копій характерного для вірусу ділянки ДНК. Аналіз за допомогою полімеразної ланцюгової реакції дозволяє діагностувати захворювання в гострому періоді або виявити його носійство.

Якщо в результаті досліджень виявлено цитомегаловірус класу IgG (імуноглобулін g) позитивний, то найімовірніше зараження відбулося від матері-носительки, в організмі якої присутні антитіла до вірусу. У цьому випадку неприємні прояви зникнуть у міру зростання малюка і зміцнення його імунітету.

Читайте також:  Як замаскувати герпес на губі макіяжем в домашніх умовах

Захворювання вимагає негайного лікування, якщо в процесі діагностики виявлено позитивні антитіла класу lgM. Це означає, дитячий організм посилено бореться з нещодавно внедрившемся вірусом – очевидна гостра форма інфікування.

“alt=”Цитомегаловірус у дітей до року: симптоми і лікування”>

Якщо в процесі досліджень отримані негативні показники антитіл IgG та lgM, то причину ослабленого фізичного стану слід шукати в іншому.

Підходи до лікування різних форм хвороби

Повністю позбавитися від цитомегаловірусу у дитини або дорослого неможливо. Основним завданням лікаря є зняття симптомів захворювання. Лікувальні заходи визначаються віком дитини, формою захворювання і ступенем тяжкості патологічного процесу.

При латентному перебігу спеціального лікування не потрібно. У цьому випадку особлива увага приділяється заходам, спрямованим на зміцнення загального імунітету дитини:

  • збалансований раціон харчування;
  • щоденні прогулянки на свіжому повітрі;
  • проведення загартовуючих процедур;
  • забезпечення психологічного комфорту малюка.

Вживання вітамінних комплексів і препаратів, спрямованих на підтримання мікрофлори кишечника, забезпечать оптимальний рівень травлення і підтримки імунітету дитини.

Обов’язкове лікування цитомегаловірусу потрібно при гострому перебігу захворювання. При проявах мононуклеозу необхідно симптоматичне лікування.

При лікуванні гострої форми внутрішньоутробного інфікування, а також при загостреному перебігу цитомегаловірусу, хворих дітей госпіталізують і проводять комплексне медикаментозне лікування у вигляді призначення:

  • противірусних препаратів (Циклоферон, Ганцикловір, Фоскарнет);
  • антицитомегаловирсного Імуноглобуліну;
  • інтерферонів (Віферон).

Така терапія не вилікує від вродженої або придбаної інфекції, проте вчасно попередить ускладнення. Медикаментозне вплив посприяє переходу захворювання в латентний режим.

“alt=”Цитомегаловірус у дітей до року: симптоми і лікування”>

Профілактичні заходи

Оптимальна профілактика захворювання – заходи, спрямовані на зміцнення імунітету та фізичного стану. Це стосується не лише малечу, але й дорослих людей.

Майбутня мама, у якої не виявлені антитіла класу IgG під час вагітності, відноситься до групи ризику. Саме в цей період їй вкрай не бажано захворіти цитомегаловірусом. Основні профілактичні заходи в цьому випадку – дотримання елементарних норм особистої гігієни особливо після перебування у громадських місцях або при користуванні грошовими купюрами, які тримали в руках різні люди.

diagnoz.in.ua