Ексудативний діатез: клініка, діагностика, лікування

Діатез — патологічна особливість організму, обумовлена генетичною схильністю до розвитку алергічних реакцій на різні подразники, які організм сприймає як чужорідні.

Існує кілька різновидів діатезу, але найбільш широко поширений ексудативний діатез. Виникнення цієї патології спостерігається з раннього віку у вигляді алергічного дерматиту і зниженої опірності організму інфекційним захворюванням.

Механізм виникнення

Основна роль у патогенезі зводиться до порушення обміну речовин, ослаблення роботи імунної і вегетативної нервової системи. Дана проблема виникає із-за нестандартного відповіді організму на звичайні для нього подразники.

Перші прояви діатезу спостерігаються у дітей раннього віку. Найбільш виразно проступають ознаки в перші 2-3 місяці життя, а період загострення настає у другому півріччі.

У дітей з діатезом спостерігається підвищення об’єму рідини в тканинах і шкірному покриві. Ексудативно-катаральний діатез є не хворобою, а скоріше, схильністю до неї. Негативна реакція організму на деякі речовини, продукти харчування та вплив навколишнього середовища може з’являтися в період внутрішньоутробного розвитку, під час пологів або після народження.

Так як у грудних дітей ще не повністю стабілізована робота шлунково-кишкового тракту, існує ймовірність проникнення у кров (через стінку кишечника) чужорідних речовин. На це вторгнення організм відповідає потужним викидом гістаміну, згодом викликає алергічну реакцію.

Фактори, що провокують захворювання

Основною причиною появи діатезу у дітей є спадковість. У сім’ях, де у батьків існує підвищена чутливість до дії подразників (що викликають алергічну реакцію), у потомства виникає така ж проблема. Додатковими передумовами появи алергії є:

  • фізіологічні відхилення у жінки під час вагітності та пологів (токсикоз, кисневе голодування плоду, підвищений артеріальний тиск, набряки);
  • вживання алергенних продуктів, лікарських препаратів в період виношування і годування дитини;
  • психофізіологічні порушення;
  • хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту;
  • штучне вигодовування;
  • ослаблення імунітету;
  • перевищення маси тіла;
  • шкірні захворювання;
  • порушення мікрофлори кишечника (дисбактеріоз);
  • неправильне харчування;
  • надмірне потовиділення;
  • негативні реакції на вакцинацію і медикаменти;
  • небажаний вплив на незміцнілий організм зовнішніх подразників (кліматичних умов, екологічної обстановки та інших).

Зведення до мінімуму впливу провокуючих факторів знижує надалі ризик розвитку діатезу.

Клінічні симптоми

Ексудативно-катаральний діатез — прояв, що характеризується ураженням шкірного покриву, виникненням почервонінь і попрілостей у природних складках немовлят. При ЕКД спостерігаються такі ознаки:

  • виникнення нестерпного свербежу;
  • почервоніння шкіри щік з подальшим лущенням;
  • порушення водно-сольового балансу;
  • збільшення лімфатичних вузлів;
  • тривалий перебіг вірусних інфекцій;
  • ураження слизових оболонок;
  • поява мокнучих ран, екзем.

Одним з основних проявів діатезу є гнейс — виділення сальних залоз і лусочок шкіри, утворюють кірочки. Локалізація гнейсу зосереджена на волосистої частини голови в області джерельця, в зоні лоба і брів.

Більшість молодих мам прагне самостійно впоратися з цією проблемою і видалити неестетичний наліт з допомогою вичісування. Така поведінка неприпустимо, бо може призвести до травмування ніжної шкіри малюка.

Також при ураженні діатезом шкіра на щоках придбає рожеве забарвлення, починає лущитися, в деяких випадках виникають пухирці, заповнені рідким вмістом. Ці утворення сверблять, викликаючи неприємні відчуття. Діти розчісують шкіру, з-за цього утворюються мокнучі ранки і ерозії, які можуть призвести до інфекційним зараженням.

Методи діагностування

Діагностичні заходи дозволяють виявити фактори, що спровокували виникнення діатезу, і призначити адекватне лікування. Діагностика включає:

  1. Проведення візуального огляду шкірного покриву і слизових оболонок дитини.
  2. Оцінювання загального фізіологічного стану.
  3. З’ясування можливих причин патології з допомогою опитування батьків.
  4. Лабораторні дослідження аналізів крові і сечі.
  5. Проведення провокаційних шкірних проб (при тяжкому перебігу хвороби) на різні алергени.

Принципи лікування ексудативно-катарального діатезу

Лікування включає комплексний підхід і проводиться строго під спостереженням лікаря. Існуючі методи лікування:

  1. Використання дієти
  2. Застосування народних засобів
  3. Лікарський вплив

Будь-який спосіб боротьби повинен бути спрямований на виключення впливу алергену на дитячий організм.

Дієтотерапія

Для зниження ризику виникнення діатезу рекомендується максимально тривале годування малюків грудним молоком. Підгодовувати дітей краще починати у віці 7-8 місяців.

Якщо алергічні прояви з’явилися у новонародженого, що перебуває на природному вигодовуванні, годуючій мамі рекомендується переглянути своє харчування. Виключити вживання можливих харчових алергенів (шоколаду, меду, коров’ячого молока, яєць, полуниці, суниці, цитрусових і інших продуктів).

При штучному вигодовуванні батькам слід уважно підходити до вибору молочних сумішей, віддавати перевагу кисломолочної продукції (для поліпшення роботи кишечника).

Рекомендується прибрати з раціону дитини продукти, що сприяють виникненню негативних реакцій (манну кашу, червоні ягоди, цитрусові, яєчні білки, рибу та ін) Починати прикорм рекомендується з овочевих пюре. Варені яєчні жовтки слід давати не раніше чотиримісячного віку.

Кожен новий вид їжі необхідно вводити в раціон поступово, невеликими порціями, уважно спостерігаючи за станом організму.

Народні засоби

Особливості перебігу діатезу припускають різні варіанти лікування. В деяких випадках допомагає застосування народних засобів:

  1. Для зниження шкірного свербежу застосовуються лікувальні ванни з відваром череди, дубової кори, ромашки.
  2. Для зняття гнейсу проблемні місця змазують стерильною олією і після закінчення декількох годин протираються настоями лікарських трав.
  3. При висипаннях, шкірному свербінні використовується суміш кропиви і шавлії: 2 ст. л. трав заливають окропом 0,5 л, після остигання застосовують для компресів, примочок.

Для приготування відвару череди потрібно 1 ст. л. сушеної трави, яка заливається 200 г окропу і настоюється на водяній бані 20 хвилин. Після проціджують і розбавляють кип’яченою водою до отримання початкового об’єму.

Медикаментозне лікування

При важкому стані застосовується медикаментозне лікування, що включає:

  1. Очищення організму за допомогою сорбентів (Ентеросгелю, Смекти, Полисорба).
  2. Застосування антигістамінних препаратів (Зиртека, Супрастину, Кларитина, Лоратодина) допомагає усунути набряклість, знизити шкірний свербіж. Іноді стає необхідним застосування ін’єкцій Гістаглобуліну. Перед початком лікування проводиться шкірна проба з введенням невеликої кількості даного засобу. Найбільш ефективне його застосування при екземі і дерматиті.
  3. Використання противозудных мазей (Скін-капа, Феністилу, Вундехила).
  4. Застосування вітамінів для нормалізації обмінних процесів у тканинах і підвищення захисних сил організму.
  5. Призначення антибіотиків при інфекційних ураженнях (за призначенням лікаря).

Профілактика

При схильності до алергічних захворювань виконання деяких рекомендацій дозволить знизити ймовірність виникнення недуги:

  • виключення контакту з алергенами;
  • дотримання режиму харчування;
  • регулярне перебування на свіжому повітрі;
  • виключення з вживання алергенних продуктів харчування в період вагітності та під час грудного вигодовування;
  • використання одягу з натуральних матеріалів;
  • часте провітрювання і проведення вологого прибирання житлового приміщення;
  • щоденні гігієнічні процедури з догляду за дитиною;
  • загартовуючі заходи.
“alt=”Ексудативний діатез: клініка, діагностика, лікування”>

Слід пам’ятати, що ексудативний діатез — тимчасове функціональне розлад організму, яке проходить з віком.

diagnoz.in.ua