Запалення придатків матки: причини, ознаки і лікування

Запалення придатків матки у молодих дівчат і зрілих дам супроводжується прогресуванням інфекційно-запальної патології в порожнині яєчників і труб маточного органу. І, незважаючи на те, що багато хто звик вважати, що провокуючим фактором розвитку запалення матки і придатків може стати сильне переохолодження організму, насправді це не так. Викликати дане захворювання можуть не тільки гінекологічні проблеми, але і урологічні патології. Запальний процес в порожнині придатків може мати односторонній характер течії, що зустрічається досить рідко, так і двосторонній – найбільш поширена форма патології. Матковий орган має тісний анатомічної і фізіологічної зв’язком з придатками, що пояснює розвиток одночасного запального процесу в маткових трубах, яке іменується сальпингитом і в яєчниках (оофорит). На медичному сленгу запалення придатків у жінок називається сальпінгоофоритом або аднекситом.

У матеріалах цієї статті докладніше розглянемо, чому можуть запалитися жіночі репродуктивні органи, які причини можуть надати провокує вплив для інтенсивного розвитку запалення в придатках матки у жінок, якими симптомами все це супроводжується і основні принципи терапії, які повинна знати кожна представниця прекрасної статі.

Причини та класифікація патології

Розвитку запалення в порожнині придатків матки у жінок передує проникнення патогенної і умовно-патогенної мікрофлори в систему репродуктивних органів. Існує дві основні різновиду даної патології:

• Аднексит специфічного типу, який починає розвиватися під впливом туберкульозних паличок, дифтерійних бактерій або гонококів.
• Аднексит неспецифічного характеру, розвиток якого провокують стрептококи або стафілококи, вірусні мікроорганізми або кишкові палички, умовно-патогенні гриби дрожжеподобного типу та інші різновиди патогенної мікрофлори.

Процес інфікування жіночих органів зазвичай протікає по одному з наступних напрямків:

• По висхідному шляху, тобто патогенні мікроорганізми можуть потрапити в придатки через матковий орган прямо з порожнини піхви.
• По напрямку вниз.
• Через кров, за допомогою системи кровотоку або лімфотоку.

Провокуючих факторів, які можуть призвести до розвитку запального процесу, існує величезна кількість, але найбільш поширеними вважаються:

• відсутність дотримання правил інтимної гігієни;
• часта зміна статевого партнера;
• негативний вплив стресових ситуацій;
• ускладнені пологи;
• перенесені патології інфекційного характеру у вигляді цукрового діабету, які призвели до різкого зниження імунної системи захисту організму;
• часті аборти, вискоблювання і зміна ВМС (внутрішньоматкових спіралей);
• розвиток статевої інфекції, особливо гонореї, розвиток якої провокують гонококи з вкрай агресивним патологічним характером;
• інтенсивне протягом ендометриту, який характеризується, як інфекційно-запальна патологія маточного органу;
• переохолодження організму.

Варто зазначити, що у жінок, які володіють хорошим рівнем імунної системи захисту організму, така патологія, як сальпінгоофорит ніколи не виникне. Адже всі жінки кожен день у процесах активної життєдіяльності контактують з величезною кількістю патогенних мікроорганізмів, але запалення придатків діагностується лише в одиниць, що володіють ослабленим імунітетом.

Істотний вплив на розвиток запального процесу в порожнині придатків надає патологічне зміна піхвової мікрофлори, що супроводжується зменшенням концентрації корисних лактобактерій і збільшенням кислотності. Під впливом відбуваються порушень, то невелика кількість умовно-патогенних мікроорганізмів, що є в мікрофлорі піхви у кожної жінки, починає переходити в патогенну форму і інтенсивно розмножуватися, що веде до початку запального процесу спочатку у піхву, потім в матці і придатках.

За місцем локалізації розвитку вогнища запалення можна з точністю визначити тип інфекційного мікроорганізму, який спровокував початок патології. При проникненні в жіночий організм гонококів, туберкульозної палички або хламідій, починається розвиток двостороннього сальпінгоофориту. Якщо ж у дівчини або жінки діагностується запалення правого придатка, то це свідчить про проникнення ентерококів, стафило — небудь стрептококів, або ж кишкової палички.

Симптоматичні ознаки хвороби

Прояв клінічних симптомів запалення матки і яєчників залежить від наступних факторів:

• Різновид збудника інфекції, так як найбільш яскраво виражені ознаки запалення придатків проявляються при розвитку специфічною інфекцією, викликаної, наприклад, гонококами. Якщо ж патологія почала розвиватися на тлі проникнення хламідій, то захворювання носить прихований характер розвитку з уповільненим проявом симптоматичних ознак.
• Форма патології. Виникнення гострого запалення матки і яєчників супроводжується розвитком більш яскраво-вираженої клінічної картини, а якщо ж патологія переходить у хронічну форму, то захворювання може прогресувати в організмі жінки протягом багатьох років, без прояву особливо гострої симптоматики.
• Супутні хвороби, при наявності яких відбувається посилення інфекційно-запальної патології в придатках, так як розвиток інших різновидів патологій маточного органу в ряді випадків протікає з порушенням гормонального балансу і зниженням імунної системи захисту організму.

Симптоми запалення придатків матки поділяються на дві великі групи – це місцеві і загальні клінічні ознаки. До числа місцевої симптоматики відносяться наступні ознаки:

• Порушення циклічності менструацій, більш того, менструації стають нерегулярними, занадто великими і з утворенням гострого болю в області нижньої частини живота.
• Піхвові виділення, які можуть носити гнійний, слизовий або серозний характер прояву і супроводжуватися такими ознаками, як свербіж і печіння в області зовнішніх статевих органів, що може привести до розвитку вторинного вульвіту.
• Больовий синдром, який може мати різний характер прояву (ниючий або гострий). Локалізація болю зазвичай припадає на нижню частину живота, але вона може проявлятися і в області клубової кишки з наступною іррадіацією в зону стегна або крижів. Якщо у жінки починає розвиватися хронічна патологія, то больовий синдром стає її постійним попутником, який має властивість посилюватися при настанні місячних, під час статевої близькості з партнером і при здійсненні важкої фізичної праці.

Загальні симптоматичні ознаки інфекційно-запальної патології проявляються:

• Зміною температурних показників, тобто у пацієнтки присутнє постійне відчуття ознобу, болю в м’язах, головний біль, а показання температури при запаленні придатків можуть досягати 38,8-39,5 градусів.
• Найчастіше аднексити супроводжуються інтенсивною одноразовою блювотою, а нудота може бути постійною.
• Патологічні зміни функціонування органів системи травного тракту, що часто супроводжується здуттям передньої стінки живота, порушення стільця і появою больового синдрому.
• Різко знижується рівень працездатності у жінки.
• З’являються хворобливі відчуття при статевому контакті з партнером, і знижується рівень лібідо.
• Можуть проявлятися патологічні зміни з боку органів сечовидільної системи, що проявляється болісним актом сечовипускання. Позиви до випорожнення сечового міхура бувають дуже рідко, сам процес відбувається болісно і виділяється мінімальна кількість урини, що може призвести до розвитку пієлонефриту або циститу.

Змінюються і лабораторні показники крові, а саме кількість лейкоцитів і ШОЕ в значній мірі збільшується, що сприяє зміні хімічної формули крові. А при проведенні ультразвукового дослідження, при проведенні якого легко діагностуються порушення структурних особливостей придатків, зміна їх нормального розташування і формування спайок.

Симптоматичні ознаки гострого запалення

Зазвичай перші клінічні ознаки розвитку гострого запального процесу починають проявляти себе вже на 2-3 добу, після проникнення інфекційного мікроорганізму в порожнину репродуктивних органів жінки. Однак, при переохолодженні організму, симптоматика гострого запалення починає проявлятися вже через кілька годин.

Першою ознакою стають хворобливі відчуття в нижній частині живота з іррадіацією в пахову зону. При розвитку запалення лівого придатка, болючість більшою мірою проявляється саме з лівої сторони, але можуть запалюватися і з правої сторони, відповідно і болі будуть більшою мірою локалізовані праворуч. Болючість практично завжди дуже сильна, а область її локалізації може і не обмежуватися ураженої зоною. Трапляється і таке, що больовий синдром охоплює всю нижню частину живота, поперековий відділ спини і область крижів.

Також спостерігається різке підвищення температурних показників, які свідчать не тільки про прогресуванні гострого запального процесу, але і про високу рівні агресії розвивається інфекції.

В деяких випадках симптоми гострого запалення придатків матки можна сплутати з розвитком запальних процесів в порожнині кишечника, нирковими коліками і перитонітом, особливо при наявності ознак інтоксикації організму.

Клініка хронічного перебігу хвороби

Якщо жінка починає самостійно лікувати маткову патологію, довільно підбираючи препарати від запалення придатків, або не закінчує призначений лікарем курс, то гостра форма захворювання може придбати зворотний шлях розвитку.

Через 2-3 тижні від початку лікування ознаки гострого запалення починають зменшуватися і, нарешті, зовсім зникають, що в більшості випадків сприймається жінками, як одужання. Але інфекційно-запальна патологія в цей період переходити в підгостру форму, а через 2-5 місяців при відсутності необхідної терапії трансформується в хронічну форму, що супроводжується незначними симптоматичними ознаками.

При цьому загальне самопочуття жінки залишається задовільним і температурні показники не перевищують меж норми до моменту періоду загострення.

Відзначається поява слабко вираженої болючості в нижній частині живота тягнучого характеру, які проявляються на постійній основі. Посилення больового синдрому відзначається при здійсненні фізичної роботи, при вступі в близькість з статевим партнером і при місячних.

Нерідко у таких пацієнток спостерігається рясне відходження піхвових виділень, колір яких повністю залежить від різновиду патогенної мікрофлори в порожнині цервікального каналу та піхви.

Небезпека патології

Головною небезпекою, що загрожує запалення придатків кожній представниці прекрасної статі, вважається розвиток безпліддя.

Провісниками безпліддя є непрохідність маткових труб, а також спайковий процес у порожнині придатків, що і починає з’являтися при відсутності необхідного лікування сальпінгоофориту або при його неправильному проведенні.

Важливо пам’ятати, що наслідки після перенесеного запалення придатків у жінок можуть стати однією з причин позаматкової вагітності, вірогідність чого підвищується в кілька разів, так як в просвіт маткових трубах після хвороби стає вже і в деяких випадках можуть утворюватися спайки.

Гострий аднексит може призвести до такого ускладнення, як гнійне запалення придатків, для лікування якого проводиться операційне втручання і лише в самому крайньому випадку для запобігання абсцесу, призначається сальпінгектомія. Тому затягувати з лікуванням сальпінгоофориту не варто. А для того, щоб запобігти плачевні наслідки ускладнень при запаленні придатків, необхідно своєчасно при появі перших симптоматичних ознак звернутися до гінеколога, який визначивши діагноз, призначить найбільш ефективну схему лікування.

Отже, розглянемо докладніше, ніж лікувати запалення придатків матки, та які лікарські препарати можуть знадобитися для ліквідації запального процесу і відновлення функціональності репродуктивної системи органів в жіночому організмі.

Принципи терапії сальпінгоофорита

Своєчасне лікування запалення придатків матки допоможе попередити розвиток серйозних ускладнень. Якщо у жінки діагностується різке загострення хронічного сальпінгоофориту або гостре запалення придатків, то призначається лікування в умовах стаціонару, де призначається постільний режим і спеціальна дієта, що виключає вживання солі, вуглеводної їжі та продуктів з перцем.

Якщо у жінки відзначаються нестерпні болі, то їй може назначиться міхур з льодом, який необхідно прикладати на низ живота, що сприятиме зняттю болю і запального процесу.

Антибіотикотерапія

При розвитку сальпінгоофориту усувати місцеві симптоми і лікування проводити по усуненню самої інфекції в порожнині запалених придатків матки необхідно комплексно, і перше, що повинно бути призначено – це препарати антибіотичної спектру дії.

Антибіотикотерапія призначається відразу після отримання всіх результатів лабораторних аналізів і встановлення збудника інфекції. Серед антибіотичних препаратів можуть призначатися такі медикаменти широкого спектру дії:

• Амоксиклав;
• Оксацилін;
• Цефтриаксон;
• Цефазолін;
• Метронідазол;
• Еритроміцин;
• Дифлюкан.

Прийом антибіотичних препаратів необхідно здійснювати безперервно відповідно до розробленої лікарем схеми лікування. Якщо ж курс не буде закінчено або припинено, то інфекційна мікрофлора не буде усунена, а лише загнана в латентний стан, що може привести до повторного рецидиву патології з більшою інтенсивністю ураження.

Проведення антибіотикотерапії має комбінуватися з прийомом препаратів анальгетичної спектру дії (Кеторол, Диклофенак, Ібупрофен, Но-шпа і т. д.), а також з противірусними медикаментами і антигистаминами. Для підвищення імунної системи захисту організму рекомендується застосовувати імуномодулятори.

Щоб запобігти розвиток дисбактеріозу, ймовірність утворення якого підвищується в рази при проведенні антибіотикотерапії, необхідно приймати препарати антимікотичного дії у вигляді Дифлюкана, Ністатину або Кетоконазолу.

Для прискорення регенераційних процесів в області уражених тканинних структур діяльністю інфекційних мікроорганізмів можна приймати біогенний препарат Гумизоль, екстракт листя Алое або Плазмол. Також призначається прийом вітамінів: А, В1, С, Е.

Проведення місцевої терапії полягає у використанні антисептичних препаратів у вигляді Димексиду або Хлоргексидину і вагінальних свічок з протизапальною спектром дії.

Важливо пам’ятати, що застосування вагінальних свічок є лише додатковою процедурою до основної схеми лікування і, використовуючи лише їх, неможливо усунути основне джерело патології. Тому, при появі зазначених вище симптоматичних ознак розвитку сальпінгоофориту, не варто затягувати і вчасно звернутися до гінеколога, який підбере найбільш ефективну схему лікування і медикаментозні препарати.