ВПЛ 18 типу у жінок — одна з патологій, яка представляє реальну небезпеку. Деякі типи вірусу можуть не проявлятися протягом довгих років, а їх візуальні ознаки є доброякісні новоутворення. Інші ж різновиди мають більш негативні характеристики і найчастіше призводять до ускладнень.
Особливості різновиди вірусу
Вірус папіломи людини — інфекційна хвороба, що викликає розвиток множинних патологій в організмі. При захворюванні на тілі людини з’являються папіломи, кондиломи або бородавки. За даними медиків, від ВПЛ страждають майже 70% населення планети. Багато людей і не підозрюють про те, що інфіковані, так як захворювання абсолютно ніяк не проявляється до певного моменту.
Науці відомо більше 100 типів вірусу папіломи людини. Один від одного їх відрізняє будова клітин і розвивається під дією їх симптоматика. Властиві ВПЛ новоутворення розрізняються по виду і характеристик, і можуть вражати різні органи — від пальців рук до статевої сфери.
В більшості випадків прояви ВПЛ носять доброякісний характер і серйозної загрози для життя не становлять. Нарости успішно прибираються у косметолога або за допомогою регулярних обробок місцевими препаратами. Але деякі штами вірусу мають ризик переходу в злоякісну пухлину і призводять до онкологічних захворювань. Одним з них є і ВПЛ 18 виду у жінок.
Якщо імунна система перебуває у порядку і правильно функціонує, природні захисні сили організму можуть стримувати вірус протягом довгих років. У такому випадку вірус папіломи 18 типу так і не проявиться, незважаючи на позитивний результат аналізів. Але при сприятливих умовах для патогенних організмів хвороба входить в активну стадію.
Способи зараження
Джерелом вірусу папіломи 18 типу завжди є заражена людина. Інфікування відбувається під час контакту з візуальними проявами хвороби — кондиломами або папилломами. Інфекція найчастіше виявляється на статевих органах, тому найпоширеніший спосіб передачі вірусу — статеві контакти.
Найбільшу небезпеку представляє незахищений статевий акт. Але медики стверджують, що передача хвороби може статися навіть незважаючи на використання презерватива. Крім того, ВПЛ 18 типу у чоловіків може не мати візуальних проявів, незважаючи на те, що носій є заразним. Крім статевих контактів є і інші способи передачі інфекції:
- побутові предмети, якими користувався хворий;
- контакт з ураженими слизовими або шкірою;
- при проходженні малюка через родові шляхи.
Згідно зі статистикою, ВПЛ відрізняється високою здатністью заражати: при контакті з хворою людиною передача вірусу відбувається практично в 50-60% випадків.
Проживання з інфікованим родичем безпечно для багатьох людей, зараження відбувається у виняткових випадках. Папіломавірус 18 типу відноситься до передаються статевим шляхом урогенітальний захворювань. До факторів ризику належать раннє початок статевого життя, незахищені сексуальні контакти і часта зміна партнерів.
Ознаки інфекції
Зараження відбувається непомітно. Коли вірус потрапляє в тканини, він вкорінюється в ядрах клітин. Якщо імунна система працює в повну силу, вірус папіломи людини типу 18 відразу впадає в своєрідну сплячку. У латентному стані він буде перебувати до формування сприятливих для себе умовах. При них почнеться фаза активного розмноження.
Якщо вірус вступив у стадію розмноження, виникають перші симптоми хвороби — висипання в області статевих органів. Біля анального отвору або на статевих губах зазвичай з’являються гострокінцеві кондиломи — невеликі нарости тілесного кольору. Поодинокі утворення зустрічаються рідко, найчастіше вони об’єднуються в групи.
Але статевих губах також утворюється бовеноидный папулез — папіломи, що нагадують по виду жовтуваті або коричневі тверді плоскі бляшки. Провокаторами стають різні ДНК ВПЛ — 16, 18, 31 і 33 типу. Лікарі впевнені, що гострокінцеві кондиломи менш небезпечні, ніж плоскі новоутворення. Саме останні частіше перетворюються на злоякісні ракові пухлини.
З статевих органів кондиломи можуть перейти на уретру, сечовий міхур або шийку матки, що представляє особливу онкогенне небезпека.
Вірус впливає на всі системи організму, викликаючи також:
- часті запальні процеси;
- швидку втомлюваність;
- зниження загального та місцевого імунітетів;
- загострення хронічних хвороб;
- дискомфорт в області статевих органів;
- кров при сексуальних контактах.
Нерідко вірус папіломи викликаний 18 видом не викликає у хворого тривог навіть у тому випадку, якщо перебуває в активній стадії. У цьому випадку помітить його тільки лікар-гінеколог під час профілактичного візиту.
Діагностика
Навіть якщо відчутні проблеми зі здоров’ям відсутні, рекомендується відвідувати гінеколога мінімум раз на півроку. Часто під час таких профілактичних оглядах і виявляються серйозні патології. Це дозволяє вчасно розпочати лікування та скоротити ймовірність появи негативних наслідків.
Крім стандартного гінекологічного огляду з використанням дзеркала можуть знадобитися:
- мазок із цервікального каналу;
- кольпоскопія;
- ПЛР-діагностика на виявлення ДНК ВПЛ;
- Digene-тест на онкогенні типи.
Якщо під час аналізів виявляється онкогенний тип вірусу, додатково рекомендуються цитологія мазка шийки матки і біопсія ділянки уражених тканин.
Медикаментозна терапія
Повністю позбавитися від вірусу папіломи людини неможливо: якщо він потрапив в організм одного разу, то збережеться там назавжди. Головне завдання лікування — знизити активність вірусу, відновити імунну систему і прибрати новоутворення. Використовуються для цього методи системної та місцевої терапії.
Лікування ВПЛ включає в себе використання противірусних та протизапальних лікарських препаратів, имунномодуляторов і коштів місцевого впливу.
Віферон
Противірусний імуномодулюючий препарат, який випускається у вигляді ректальних свічок, мазі та гелю. Активний компонент знижує активність вірусу і зупиняє їх реплікацію. Підходить для лікування дорослих і дітей. Допускається використання Виферон в період вагітності.
Дозування визначається індивідуально, залежно від клінічної картини захворювання. Зазвичай рекомендується застосовувати препарат до двох разів в добу, тривалість курсу — 5 днів. Після результативність лікування лікар оцінює і визначає хід подальшої терапії.
Протипоказання практично відсутні, але краще утриматися від використання засобу протягом першого триместру вагітності. Серед побічних ефектів і можливість розвитку алергічної реакції. Після відмови від використання Виферон симптоми проходять самостійно.
Панавир
Гель для місцевого і зовнішнього застосування, діючою речовиною якого є екстракт паростків картоплі. Пригнічує активність вірусу, відновлюючи захисні функції організму. При лікуванні папиломавируса є частиною комплексної терапії.
Обробка проблемних ділянок проводиться за особливою схемою. Протягом першого тижня потрібно три процедури з проміжком в 48 годин. У другу тиждень інтервал збільшується до 72 годин, достатньо двох обробок. Можливі алергічні реакції при індивідуальній непереносимості рослинних компонентів.
Иммуномакс
Препарат для підвищення імунітету. В якості діючої речовини використовується пептидоглікан кислий, допоміжний компонент — хлорид натрію. Випускається у формі порошку, використовуваного для приготування розчину для внутрішньом’язового введення. Допомагає організму захищатися від вірусних і бактеріальних інфекцій.
Вміст одного флакона Иммуномакса розчиняється в 1 мл води для ін’єкцій. Дорослим призначають по одному уколу на 1, 2, 3, 8, 9 і 10 дні хвороби. Якщо аногенітальні бородавки виникають повторно, дозування може бути збільшена. Препарат не рекомендується використовувати для лікування дітей до 12 років, вагітних і годуючих жінок.
Медичне видалення новоутворень
Якщо місцеві засоби не принесли потрібного результату і позбутися кондилом і папілом не вийшло, фахівці радять більш радикальні методи видалення. Оптимальний спосіб підбирає лікар, процедури проводяться під наглядом.
Електрокоагуляція
Під час електрокоагуляції новоутворення руйнуються під впливом постійного або змінного електричного струму. Застосовується для цього спеціальний прилад, на кінці якого знаходиться невелика петелька. З її допомогою забирається виступаючий край, після випалюється підстава кондиломи. Завершує процедуру запаювання капілярів.
Вся обробка займає близько десяти хвилин. Загоєння триває 1-2 тижні. Скоринка, яка залишається на місці видаленої кондиломи, потребує регулярної обробки антисептиками. Ймовірність рубцювання вкрай низька, але забороняється електрокоагуляція при цукровому діабеті або підозрі на онкологію.
Лазер
Видалення кондилом проводиться лазерним скальпелем практично так само, як і звичайним. Головна перевага — можливість контролювати глибину проникнення променя, не впливають при цьому на здорові тканини. Відразу після видалення наросту тканини припікаються — це знижує ймовірність подальшого рубцювання.
Площа розрізу дуже маленька. За рахунок розміру ранки період відновлення скорочується до декількох днів. Додатково рекомендуються противірусні ліки. Лазер практично не має протипоказань, але відрізняється високою вартістю.
Кріотерапія
Основа методу — вплив на новоутворення за допомогою рідкого азоту. Обробка проводиться за допомогою спеціального приладу — кріозонд — або ручним способом, коли спеціаліст завдає необхідну кількість азоту аплікатором. Холод руйнує структуру кондиломи.
Через деякий час після процедури в ураженій ділянці з’являється пухирець, всередині якого знаходиться біляста рідина. Розсмоктується він самостійно, проколювати шкіру заборонено. Повне загоєння займає близько двох тижнів.
З-за неможливості проконтролювати глибину обробки існує невеликий ризик опіку оточуючих тканин, а також неможливо виключити ризик рубцювання. Відмовитися від методу необхідно при запальних процесах в області поразки і активному герпесі.
Хірургія
Доступний, але болючий і травматичний метод, необхідний для ліквідації великих папілом або недоброякісних наростів. Процедура проводиться під анестезією, загальної або місцевої — це залежить від місця розташування новоутворення. Висікається воно скальпелем, після ранка обробляється і прижигается.
Після операції хворому рекомендується спостерігатися у лікаря і обробляти залишки пошкодження, щоб скоротити ймовірність утворення рубців. Якщо виникне кровотеча, потрібно повторне припікання.
Профілактика
Найбільш ефективний метод профілактики ВПЛ — своєчасне вакцинацію. Щепитися необхідно до того, як вірус потрапить в організм, бажано — до початку статевого життя, в 9-13 років. Використовуються два типи препаратів — Церварікс і Гардасил.
Хлопчики зазвичай є носіями ВПЛ 18 типу, але хворіють їм рідко. Тому щеплення їм ставлять рідко.
Якщо проводилося лікування ВПЛ, лікарі також можуть порадити щеплення з використанням Церварикса. Повністю «прибрати» вірус він не зможе, але посприяє контролю активності патогенних мікроорганізмів. Попередньо необхідно пройти повний курс терапії.
Щоб мінімізувати ймовірність прояви вірусу, необхідно стежити за станом свого здоров’я і дотримувати деякі правила безпеки». Так, краще утримуватися від безладних статевих зв’язків, особливо без використання бар’єрної контрацепції.
Не можна ігнорування загострення будь-яких захворювань, навіть якщо не відносяться до сечостатевій сфері. Простий карієс ризикує перерости в гнійне запалення, яке значно знизить імунітет і дасть вірусу можливість перейти в гостру стадію.
Хоча б раз в шість місяців потрібно відвідувати лікаря-гінеколога. При ризику онкологічних захворювань доведеться регулярно проводити кольпоскопію і робити скринінг шийки матки. З віком ризик злоякісних пухлин збільшується, тому кількість візитів до лікаря доведеться подвоїти.
