Оперізувальний лишай у дітей: прояви, лікування, можливі ускладнення та наслідки

Оперізувальний лишай у дітей представляє собою окрему форму інфекційного процесу, викликаного вірусом вітряної віспи (вітрянка). Хвороба характеризується інтоксикацією організму людини і появою характерного висипу по ходу чутливих волокон нервів.

Вперше хвороба оперізувальний лишай або герпес у дітей була описана угорським лікарем педіатром в 1888 році. Також він зареєстрував випадки захворювання на вітрянку у дітей в сім’ях, де були особи з проявами оперізувального лишаю. Цим він підкреслив, що збудником даних захворювань є один і той же мікроорганізм.

Етіологія

Збудником оперізувального герпесу у дітей та дорослих є фільтрівний вірус Варіцелла-Зостер (Varicella–Zoster virus). Збудник характеризується декількома особливостями, які впливають на перебіг захворювання, до них відносяться:

  • Внутрішньоклітинний паразитування – збудник поза клітин самостійно розмножуватися не здатний, тому не накопичується у навколишньому середовищі, а виділяється лише від хворої людини або вірусоносія.
  • Варіцелла-Зостер також є збудником вітряної віспи (вітрянка), яка відноситься до дитячих інфекцій.
  • Здатність тривалий час знаходитись в геномі клітин в неактивному стані, що обумовлює особливості перебігу інфекційного процесу.
  • Мікроорганізм переважно зберігається та розмножується в клітинах нервової системи та шкіри.
  • Активізація збудника всередині клітин нервової системи і розвиток інфекційного процесу провокується ослабленням функціональної активності імунної системи.
  • Варіцелла-Зостер переважно зберігається всередині клітин нервової системи, він довічно залишається в нейроцитах гангліїв (нервові вузли) спинного мозку.

Знання особливостей будови і біології збудника інфекційної хвороби дає можливість проводити ефективне лікування та профілактику захворювання.

Механізм розвитку

Особливості життєдіяльності і властивостей вірусу Варіцелла-Зостер визначають механізм розвитку (патогенез) оперізувального лишаю у дітей і симптоми захворювання. Первинне інфікування дитини даними мікроорганізмом зазвичай призводить до маніфестації інфекційної хвороби, яка називається вітряна віспа або вітрянка. Зараження відбувається повітряно-крапельним шляхом від хворої людини або вірусоносія.

Зазвичай вітряна віспа характеризується спалахами захворюваності в організованих дитячих колективах. По мірі формування противірусної імунної відповіді відбувається пригнічення активності збудника, він проникає всередину клітин гангліїв спинного мозку, вбудовується в їх геном і тривалий час зберігається там у неактивному стані. При певних умовах відбувається активізація вірусу, його внутрішньоклітинне розмноження і поширення в клітини шкіри. Переміщення збудника в шкіру відбувається по чутливим волокнам нейроцитов (клітини нервової системи).

Читайте також:  Контагіозний молюск у дітей

Подальше внутрішньоклітинне розмноження відбувається в епітеліоцитах (клітини шкіри і слизових оболонок) в області іннервації волокнами чутливого нерва, по якому відбулося переміщення вірусу. Так як кожен ганглій спинного мозку відповідає за чутливу іннервацію певних ділянок тіла дитини, то вірус вражає тільки відповідні ділянки шкіри у вигляді «пояска» (звідси назва оперізувальний лишай). Підвищення активності імунітету з формуванням достатньої противірусного захисту призводить до пригнічення активності вірусу, кількість вірусних частинок поступово знижується.

Частина збудника залишається в неактивному стані у нейроцитах. Тому хвороба може розвиватися кілька разів протягом життя людини. Основним фактором, який сприяє активізації вірусу, є зниження активності загального або місцевого імунітету. Воно має місце при впливі на організм людини таких факторів:

  • Локальне переохолодження, що часто буває «на протягах».
  • Загальне переохолодження організму.
  • Недостатнє надходження вітамінів і білків в організм при нераціональному або недостатньому харчуванні.
  • Розумове чи емоційне виснаження.
  • Недостатній сон.
  • Хронічні інфекційні процеси будь-якої локалізації в організмі.
  • Надмірні емоції і тривалі стреси.

Дані провокуючі фактори можуть призводити не тільки до ослаблення імунітету і активізації збудника вірусу оперізувального лишаю у дитини, а також до загострення (рецидив) інших соматичних або інфекційних хвороб.

Прояви захворювання

Оперізуючий герпес у дітей має досить характерні клінічні симптоми, які включають кілька основних особливостей:

  • Гостре початок інфекційного процесу з інтоксикацією організму, підвищенням температури тіла, загальною слабістю, вираженим зниженням апетиту, ломотою в тілі.
  • Поява поколювання, печіння в ділянці чутливих волокон гілок нерва, за яким відбувається поширення мікроорганізму.
  • Найбільш часто уражаються гілки трійчастого нерва, при цьому бульбашки утворюються на обличчі в області щік з одного боку, а також волокна міжреберних нервів з формуванням везикул по ходу реберної дуги. В переважній більшості випадків сам інфекційний процес і клінічні прояви бувають односторонніми.
  • Ущільнення і почервоніння (гіперемія) шкіри в області уражених нервів.
  • Формування характерних висипань на шкірі, які мають вигляд невеликих бульбашок (везикули), заповнених прозорою рідиною. Дані симптоми є патогномоничными для даної інфекційної хвороби. Бульбашки зазвичай розташовуються на шкірі групою і локалізуються в області іннервації шкіри чутливими волокнами нерва, по якому відбулося поширення збудника. Вони формуються зазвичай до кінця першого дня, або на наступний день від початку розвитку захворювання. Їх поява супроводжується вираженим печінням, больовими відчуттями, свербежем шкіри.
  • Через 2-3 дні вміст пухирців стає мутним, а через 7 днів вони лопаються, залишаючи після себе кірочки, які через невеликий період часу самостійно відпадають.
  • На місці бульбашок протягом досить тривалого періоду часу зберігається гіперпігментація у вигляді коричневих цяток.
Читайте також:  Дієта при кандидозі - які продукти можна вживати?

Дані симптоми характерні для класичного перебігу оперізувального лишаю у дітей. Виділяються більш тяжкі клінічні форми захворювання, які включають:

  • Геморагічна форма – сформовані везикули через невеликий проміжок часу заповнюються кров’янистою рідиною.
  • Бульозна форма – пухирці мають великі розміри, вони зливаються з утворенням великих бульбашок, які називаються булли.
  • Гангренозна форма – важкий клінічний перебіг захворювання, при якому на місці бульбашок, що лопнули формується чорний струп з утворенням виразок.
  • Генералізована форма – клінічний перебіг захворювання відрізняється тим, що уражається декілька нервів, тому бульбашки формуються не на одному, а одразу на кількох, іноді віддалених один від одного, ділянках тіла.

Дані клінічні форми захворювання у дітей зазвичай мають більш важкий перебіг. Вони часто ускладнюються приєднанням вторинної бактеріальної інфекції, тому вимагають особливих підходів до лікування. Окремо виділяється абортивну форма перебігу інфекційного процесу, при якій такі ознаки, як бульбашки не утворюються, а розвиток захворювання зупиняється на етапі почервоніння шкіри і формування невеликих вузликів на ній. Відносно рідко невралгія (біль по ходу ураженого нерва) ще зберігається досить тривалий період часу (іноді до декількох тижнів) після зникнення бульбашок.

Діагностика

Постановка діагнозу при оперізувальному лишаї у дітей в більшості випадків не викликає ускладнень. Для дослідження загального стану організму застосовуються рутинні лабораторні дослідження, до яких відноситься клінічний аналіз крові, сечі. Необхідність у специфічній діагностиці з виявленням та ідентифікацією вірусу Варіцелла-Зостер буває вкрай рідкісною. Зазвичай таке дослідження призначається для проведення диференційної діагностики із захворюваннями, що мають подібні клінічні прояви. Специфічна діагностика в цих випадках включає проведення вірусологічного дослідження з лабораторним виділенням збудника в культурі клітин з його подальшою ідентифікацією на підставі різних критеріїв. Дослідження може проводити тільки спеціалізована вірусологічна лабораторія. У більшості випадків лікар призначає лікування на підставі клінічного діагнозу, встановленого без додаткового специфічного лабораторного дослідження.

Віруси збудники герпесу та оперізувального лишаю мають багато схожих властивостей. Зокрема вони мають здатність до тривалого знаходження в геномі клітин організму. При ослабленні захисних властивостей відбувається їх активізація з розвитком відповідного інфекційного процесу і захворювання.

Лікування

Оперізувальний лишай відноситься до інфекцій, протягом яких складно контролювати. Це пов’язано з тим, що незважаючи на досить широкий перелік противірусних протигерпетичних препаратів, безпосереднє пригнічуючий вплив на віруси надавати важко. На сьогоднішній день для етіотропної терапії (лікування, спрямоване на знищення збудника інфекційного процесу) використовується невеликий перелік противірусних препаратів, до яких відносяться:

Читайте також:  Папіломи на шиї: причини, варіанти лікування та профілактика

  • Інтерферон – препарат, що отримується з природного інтерлейкіну (біологічно активна сполука, що виробляється лейкоцитами) і володіє противірусною активністю.
  • Ацикловір (Герпевір) – противірусні засоби, яка має здатність пригнічувати реплікацію (внутрішньоклітинне розмноження) вірусів герпесу та оперізувального лишаю.
  • Рослинні препарати з противірусною активністю (Хелепин, Флакозид), що володіють широким спектром активності відносно різних типів і видів вірусів.

Противірусні препарати володіють великою ефективністю при початку їх застосування в перші дні з моменту появи ознак хвороби. У випадку розвитку інтоксикації призначається рясне пиття (рекомендується вживання рослинних чаїв з липи, морсів, компотів з сухофруктів), жарознижуючі препарати для дітей краще підійде ібупрофен або парацетамол). При необхідності можуть застосовуватися препарати, імуномодулятори рослинного походження (елеутерокок, настоянка женьшені) і вітаміни.

Сформувалися бульбашки не можна проколювати, так як це може призвести до бактеріального інфікування. Після пошкодження покришки пухирця до формування скоринки допускається обробка розчином антисептика (фурацилін, фукарцин, брильянтовий зелений). У разі приєднання вторинної бактеріальної інфекції призначаються антибактеріальні препарати широкого спектру дії (напівсинтетичні пеніциліни, цефалоспорини). Основним показанням для їх застосування є важкий перебіг бактеріальної інфекції з інтоксикацією і утворенням гнійних нальотів. Лікування в середньому триває від 5 до 10 днів, що залежить від клінічної форми та ступеня тяжкості перебігу інфекційного процесу.

Прогноз при середньотяжкому перебігу оперізувального лишаю є сприятливим.

Якщо вчасно почати лікувати захворювання, то воно може перейти в абортивну клінічну форму. Профілактика інфекційного процесу в першу чергу спрямована на запобігання активізації вірусу Варицела-Зостер в клітинах нервової системи. Для цього батькам дитини важливо стежити за його харчуванням, достатнім відпочинком, виключити локальний або загальний вплив холоду на організм, а також обмежити надмірні фізичні і розумові навантаження.