Ліки від вагініту, найбільш ефективні препарати

Серед жіночих гінекологічних захворювань одну з лідируючих позицій займає вагініт, що утворюється на тлі запальних процесів, що протікають у слизовому піхвовому шарі. Причиною розвитку вагінітів може бути інфекційний збудник, алергени і гриби, гормональні порушення або хімічне подразнення. У будь-якому з цих випадків необхідні препарати, що усувають негативні наслідки. Але для грамотного застосування необхідно точне визначення виду патології та своєчасне розпізнавання симптомів.

Види і симптоматика захворювання

В залежності від того, який з факторів, що сприяв розвитку захворювання, визначаються різні види вагініту, кожному з яких притаманні конкретні ознаки, і потрібно призначення певних препаратів для подальшого лікування:

  • При неспецифічному вагініті запальний піхвовий процес формується із-за порушеного балансу мікрофлори. Природний стан являє собою переважання лакто – і біфідобактерій, тоді як умовно-патогенні мікроорганізми малоактивні. Однак під впливом певних факторів усталену рівновагу порушується, починається розмноження патогенних бактерій і виникає запалення. Зазвичай це відбувається на тлі збоїв функціональності ендокринної системи і ослабленому імунітеті.
  • Порушення піхвової мікрофлори не виключено і при лікуванні різних хвороб із застосуванням протимікробних препаратів локальної або системної дії. Бактеріальний вагініт може стати супутньою патологією, але частіше він формується з-за надлишку трихомонад або при розвитку кандидозу.
  • Під впливом Trichomonas vaginalis в організмі виникає трихомонадная патологія.
  • Про атрофічному вагініті говорять при нестачі естрогенів – недолік цих статевих гормонів зазвичай спостерігається у жінок в період менопаузи. Згідно зі статистикою приблизно через 10 років після того, як припиняються менструальні виділення патологія діагностується практично у 50% жінок, а через такий же проміжок частота збільшується приблизно до 74%.
  • Розмноження в організмі грибка Кандида викликає розвиток патології з відповідною назвою. Захворювання може формуватися на тлі використання контрацептивів, при прийомі стероїдних гормональних таблеток, тривалому лікуванні антибактеріальними препаратами або при їх прийомі великими дозами, при наявності цукрового діабету.

Що стосується симптомів, поява яких потребує застосування ліків від вагініту, вони включають свербіж і печіння, при неспецифічному вигляді захворювання спостерігається хворобливе сечовипускання і білуваті піхвові виділення, при кандидозних різновидах піхвовий шар гіперемована, на ньому може утворитися сирнистий наліт. Атрофічна форма може протікати безсимптомно або супроводжуватися патологічними виділеннями з домішкою крові, сухістю піхви, частим сечовипусканням. При гінекологічному огляді спостерігається витончення слизового шару і кровоточивість при дотику до нього.

Діагностика та основні правила терапії

Діагностичні методи при підозрі на різні види хвороби також можуть відрізнятися. Так, лікування атрофічної форми неможливо лише на підставі гінекологічного огляду. Для постановки точного діагнозу потрібно дослідження мазка, відібраного з піхви, значення має і його запах. На бактеріальний вагіноз вказує знижена кислотність у піхву, позитивний результат аминотеста, епітеліальні зрілі клітини з прикріпленими на їх поверхні мікробами.

Що стосується терапії захворювання, незалежно від його різновиду існує ряд загальних правил, що забезпечують дієвість лікувальних заходів:

  • Застосовуються препарати повинні перешкоджати розвитку хвороботворних мікроорганізмів.
  • Потрібно відновлення природної піхвової мікрофлори.
  • Профілактичні заходи повинні перешкоджати розвитку рецидивів хвороби.
  • Для підвищення ефективності лікування необхідно відмовитися від сексуальних контактів і проводити одночасну терапію для партнерів.
  • Оптимальна терапія повинна включати бактерицидні місцеві препарати – лікування мазями, супозиторіями, таблетками, тампонами, просоченими спеціальними розчинами. Можуть використовуватися засоби на основі нітроімідазолу, зрошення заражених шарів проводиться із застосуванням перекису водню і нітроімідазолів.
  • Лікувальні курси стають більш дієвими, протікаючи на тлі дієти з меню прибирають борошняні страви та десерти, відмовляються від жирного і солоного

Про що не можна забувати! Лікувати молочницю необхідно під контролем фахівця, застосовуючи комплекси різних препаратів – протизапальних, протимікробних і сприяють загальному зміцненню організму. Тривалість курсу при цьому спирається на стадію розвитку захворювання та його вид.

Багато форми молочниці лікуються за допомогою протимікробних препаратів широкого спектра дії. Антибіотики допомагають усунути патології хронічного перебігу, видалити відмерлі тканини піхвового шару. При цьому слід розуміти необхідність подальшого використання пробіотиків – протимікробні засоби здатні спровокувати розвиток дисбіозу не тільки кишечника, але і слизових шарів ротової порожнини.

Терапія різних типів хвороби

При проведенні терапії неспецифічного вагініту слід пам’ятати про необхідність комплексного підходу з використанням:

  • Протизапальних і етіотропних препаратів.
  • Усунення супутніх патологій.
  • Лікування обмінних, ендокринних, інших функціональних порушень.
  • При проведенні санації крім піхви доведеться обробляти вульву, оскільки вона досить часто втягується в запальний процес.

Якщо ж говорити про певні препарати, як найбільш дієвої терапії підійдуть вагінальні супозиторії Гексикон.

При лікуванні бактеріального вагініту у першу чергу усувають вплив патогенної мікрофлори, коригують порушену вагінальну флору, застосовуючи сукупність протимікробних і протизапальних, антигістамінних та анальгетичних свічок, таблеток і мазей, вітамінних комплексів і ферментів, біологічно активних сполук та еубіотиків. Найбільш дієві засоби для лікування вагініту включають препарат Метронідазол, який призначають пацієнтам у добовому кількості від 0,5 до 2 грам. Курсова доза становить від 2 до 7,5 грам. Однак не можна забувати про можливі побічні ефекти – ці таблетки від вагініту здатні спровокувати формування головного болю і порушити роботу травної системи.

Застосовують і інші препарати на базі Нітроімідазолу – Орнідазол, Тинідазол або Теонитрозол. Серед найбільш популярних комбінованих препаратів виділяється Гиналгин, в кожній вагінальній таблетці якого крім Метронідазолу міститься Хлорхинальдол. Тривалість лікування становить 10 діб, добова доза – одна таблетка. Використовувати засіб протипоказано при виношуванні дитини та грудному вигодовуванні.

При атрофічній формі захворювання гормональна терапія поділяється на системну і місцеву, схему лікування підбирає спеціаліст. Системна терапія показана в разі наявності сукупності клімактеричного синдрому і ознак урогенітальної атрофії, частіше використовується місцевий гормональне лікування, при якому основною формою препаратів є мазь, крем або супозиторії. Основна перевага таких форм – швидкий ефект і відсутність системного впливу. Найчастіше призначають фармацевтичні препарати на базі Естріолу.

При терапії молочниці, викликаної грибами Candida зазвичай застосовують полиеновые препарати або імідазоли, в числі яких знаходиться Клотримазол і Міконазол. Як правило, мазі або супозиторії досить використовувати на протязі від трьох діб до тижня для досягнення стабільного позитивного ефекту. У перелік полієнових протимікробних засобів входить Амфотерицин В, Леворин і Ністатин, Нізорал і Кетоконазол.

Успішним вважається застосування речовин на базі Хінолонів, при стійких кандидозних ураженнях використовують Флуконазол, який у багатьох випадках достатньо застосувати один раз, при цьому кращим є пероральна форма лікування, ніж терапія місцевими засобами. В цілях профілактики досить часто проводиться повторний курс, тривалість якого становить сім діб.

Важливо! Необхідно розуміти, що навіть найбільш дієвий при певній формі патології засіб може бути марним при іншій різновиду молочниці.

Інші препарати

При розвитку молочниці може бути задіяна терапія та іншими ліками, в першу чергу акцентують увагу на препаратах, що дозволяють скорегувати гормональний фон. Зазвичай такий підхід необхідний при діагностуванні нестачі естрогенів, можуть бути призначені Климонорм, Овестин або Гинодиан-депо. Можуть прописуватися засоби, що містять гестагени – Тіболон, Ледибон або Ливиал. Прийом цих препаратів дозволяє наростити естрогенну активність жіночого організму. Допускається використання препаратів природного походження, в список входять Климактоплан і Клімадінон.

Навіть при використанні найбільш ефективних препаратів, що усувають причини вагінозу і саму патологію, немає можливості з їх допомогою відновити природний баланс піхвової мікрофлори. При хронічній формі патології в схему лікування необхідно включати пробіотики, в числі яких Ацилакт, Біфідумбактерин, Біфіформ та інші засоби. Тривалість прийому препаратів може скласти як мінімум один місяць.

Вище згадувалося, що причиною формування патології може стати погіршення імунітету – подібне явище в деяких випадках може бути постійним або тривати дуже довгий час. В цьому випадку для стабілізації стану необхідно:

  • Виключити зайві нервові навантаження.
  • Зайнятися коригуванням емоційного фону.
  • Постаратися позбавитися від стресових станів.
  • Зменшити фізичну активність до помірних навантажень.
  • Організувати правильне харчування.

Крім прямування цим правилам необхідно застосування вітамінних комплексів і рослинних препаратів. Особливо затребуваними є Циклоферон і Лікопід.

На тлі традиційної терапії можуть бути задіяні і рецепти народної медицини. Незважаючи на те, що спосіб істотно зменшує ризик формування алергічних реакцій, дозвіл на лікування хвороби подібним чином повинен дати лікуючий фахівець. Найчастіше застосовують:

  • Спринцювання з використанням рівних часток ромашки лікарської, перстачу і подорожника. Після перемішування інгредієнтів більшу їх ложку заливають окропом, настоюють протягом півгодини, рідину фільтрують і використовують в ранкові години і перед відходом до сну. Замість зазначених рослин можна застосовувати дубову кору, черемху, ялівцеві плоди, листки волоського горіха.
  • Для приготування тампонів підготовлений марлевий шматок просочують соком алое, обліпиховою або оливковою олією в рівних частках. Потім тампон вводять у піхву перед відходом до сну, залишаючи його там на 8 годин.
  • Для зміцнення імунної системи в рівних кількостях розтирають м’якоть вишень і айви, лимон, яблука і часник. Готують суміш, змішують її з закипілої водою, настоюють близько 30 хвилин.

В якості профілактичних засобів ідеально підходить суворе дотримання чистоти, відмова від носіння тісних синтетичних суконь. Білизна повинна бути не просто натуральним, але і зручною – неправильно підібраний одяг здатна помітно погіршити кровообіг. Не завадить скорегувати меню, прибравши всі провокаційні продукти – соління, жирні страви, солодощі.

diagnoz.in.ua