Часте сечовипускання вночі у жінок – причини, діагностика та лікування

Часте нічне сечовипускання у жінок носить назву ніктурії, в цьому стані виділення сечі стає більш активним саме в зазначений період, досягаючи за своїм обсягом 2/3 від добової кількості рідини. Однак навіть якщо спостерігаються почастішання сечовипускання вночі, це ще не говорить про патологічних процесах, оскільки при постановці діагнозу повинні враховуватися численні фактори. До них відносяться спадковість, вікова група пацієнтки, кількість вживаної рідини, температура навколишнього середовища, загальний стан здоров’я.

Ніктурія приносить з собою дискомфорт і є свідченням того, що в організмі порушена функціональність певних органів. Розглянемо, коли виною частого сечовипускання вночі у жінок стають цілком виправдані фізіологічні зміни, і в яких випадках потрібна лікарська допомога для усунення проблеми.

Фізіологічні причини почастішання виділення

Протягом кожних 24 годин людські нирки виробляють приблизно від двох до двох з половиною літрів урини. При нормальному стані здоров’я діурез у нічний період складає одну третину від усієї кількості виведеної рідини. Але при появі деяких факторів функціональність сечовидільної системи здатна порушитися, чому часто і змінюється обсяг нічного діурезу. У підсумку він здатний скласти 2/3 від усієї кількості сечі за 24 години. Причини, що провокують подібні зміни, бувають як природними, так і патологічними.

Лікарі стикаються з частих нічних сечовипусканням у жінок в наступних випадках:

• У період виношування дитини. В останньому триместрі значно посилюється тиск матки на розташовані поруч органи, включаючи міхур. Підсумком стає зниження його обсягу і, відповідно, кількості урини, вмещающейся в нього.
• Перед початком менструації. Часті нічні сечовипускання пояснюються змінами гормонального фону. Рівновага відновлюється після того, як місячні закінчуються.
• Настання клімаксу. У жінок літнього віку спостерігаються не тільки часті позиви, мова може йти про нетриманні. Причини подібних явищ – не тільки гормональні зміни, але і погіршується еластичність всіх тканин міхура, включаючи м’язові, що погіршує його функціональність. Орган не здатний утримувати колишні обсяги рідин, звідси і появу ніктурії у літніх жінок.
• Прийом певних лікарських препаратів. У деяких ліків присутній діуретичний ефект, особливо це стосується проведення терапії артеріальної гіпертензії. Краще уникати використання таких коштів ввечері, перенісши його на ранок або день.

Крім того, причинами частого сечовипускання у жінок стають гарячі напої, які вживаються на ніч. Неприємність може викликати вечірній поїдання кавуна, інших фруктів, діуретичним ефектом володіють компоти, морси. Існує ряд продуктів, які також впливають як діуретики. Це можуть бути солоні страви, фрукти і овочі з баштану, причому не тільки кавуни, але і дині, огірки, гарбузи та кабачки. Також викликати підвищене сечовиділення можуть абрикоси, вишні та журавлина, ананаси, селера і спаржа, морква, бурак, петрушка. Частішають мочеиспускательные позиви і при включенні в меню гречки і вівсянки, молочної сироватки, мінеральних вод і зеленого чаю, шипшинового відвару.

Патологічні причини формування ніктурії

Коли ж слід виявити занепокоєння у відповідь на зміну виділення сечі? Один з основних ознак, що вказують на наявність патології сечостатевої системи – наявність хворобливих відчуттів при виділенні урини. Як правило, фізіологічні причини сприяють утворенню розглянутого захворювання, що протікає у жінок без болю.

Ось кілька патологічних факторів, під впливом яких може розвинутися прискорене сечовипускання в нічний час:

• Наявність інфекції в сечовипускальному каналі, міхурі і сечоводах, чому і починається подразнення слизових шарів, що провокує появу позивів до виділення рідини.
• Наявність ниркової недостатності в хроніці.
• Присутність нецукрового або цукрового діабету.
• Патології серця і судин.

Розглянемо захворювання, яким можуть викликати часті позиви до сечовипускання:

• Цистит. Захворювання характеризується запаленням слизового шару міхура, в результаті якого виділення сечі частішає, і особливо в нічний час доби. Захворювання супроводжують не тільки часті сечовипускання, також виникають різі, відчуття тяжкості в міхурі, дискомфортні відчуття в нижній ділянці живота. В основному розвиток циститу відбувається на тлі переохолодження та слабкості імунної системи.
• Пієлонефрит. Він являє собою запальні процеси, що протікають в ниркових баліях на тлі регулярних переохолоджень. Пієлонефрит може бути ускладненням циститу у випадках зараження висхідним способом, коли інфекція пересувається по організму знизу-вгору. В гострій формі патології зміною сечовиділення супроводжують різкі болі в поперековій ділянці, підвищення температури. При утворенні хроніки з’являються дискомфортні відчуття тягнучого характеру, сечовипускання в нічний час через короткі інтервали. В урині може спостерігатися гній або кров.
• Уретрит. Такий діагноз ставлять у випадку запальних процесів в уретральном каналі, що протікають в супроводі печіння, свербежу, болючих відчуттів і слизових виділень.
• Сечокам’яна патологія. Часте сечовипускання у жінок вночі
  
  вказує на наявність конкрементів в міхурі, оскільки вони дратують стінки органу і чинять тиск на нього, що і викликає проблему. До характерних ознак патології відноситься раптове переривання струменя при неповному виведенні з урини органу. Також в будь-який момент може з’явитися сильний біль.
• Міома матки. Нічні позиви до сечовипускання викликає зростання доброякісного новоутворення. І хоча патологія здатна довгий час себе не виявляти, у міру збільшення пухлини зростає тиск на сусідні органи, включаючи міхур.
• Опущення матки. Такий діагноз ставлять, коли дно органу та його шийка зміщуються нижче певного рівня із-за слабкості зв’язок і м’язових тканин, підтримують матку. Разом з тим відбувається і зміщення сечового міхура. Часті позиви до сечовипускання у жінок зазвичай виникають, коли матка сильно опущена.

Розглянуті вище захворювання впливають на сечостатеву систему, проте є і інші патологічні процеси, на тлі яких буде розвиватися нічна ніктурія.

Інші патологічні процеси

• Часто частішання сечовиділення ночами пов’язано з патологіями, що зачіпають ендокринну систему. Порушені обмінні процеси нерідко протікають в супроводі цукрової хвороби. Основна особливість захворювання — зростання в крові рівня глюкози. Однією з ознак патології є нічна поліурія – так називають посилене виведення з організму сечі.
• При гіперактивному міхурі також може розвиватися ніктурія. Позиви до виведенню з організму рідини досить сильні, контролювати їх практично неможливо. Бажання відвідати туалет виникає все частіше з’являється і нетримання урини. Гіперактивність органу виникає на тлі неправильного скорочення його м’язів. У нормі подача сигналу в мозок відбувається при накопиченні близько 500 мл сечі. Однак при розвитку синдрому в роботі сечового міхура спостерігаються збої: виникають позиви навіть у разі невеликого обсягу накопиченої сечі – до 100 або 200 мл досі немає точної відповіді, чому розвивається гіперактивність органу. Іноді природа синдрому носить нейрогенний характер, однак у деяких випадках визначитися з впливаючим фактором не вдається.
• Фактори, що спричиняють частішання сечовиділення, включають і хвороби, що передаються при сексуальному контакті. Нічна ніктурія в цьому випадку пояснюється щільним зв’язком органів сечовидільної і репродуктивної системи. Відповідно інфекція, що розвивається в уретральном каналі або сечовому міхурі, здатна перейти в область статевих органів, і навпаки.
• Часте рясне сечовипускання з відчуттям болю може бути викликано роздратуванням слизистої піхвового шару, чому сприяють не тільки патології, але і неправильне застосування гігієнічних тампонів. Нічну ніктурія може спровокувати сексуальний контакт, який також сприяє подразнення тканин піхви. Однак подібний стан відноситься проходить, так що неприємні явища проходять на наступну добу.

Діагностика стан і можливості його усунення

Причини та лікуванні прискореного сечовидільного процесу тісно пов’язані. При цьому наявність ніктурії повинно бути підтверджено рядом досліджень. Пацієнтці крім загального аналізу урини потрібно здати кров для проведення біохімічного аналізу та її дослідження на цукор, провести ниркову пробу за Зимницьким. Також може знадобитися ультразвукове дослідження або рентген нирок, якщо є підозри на розвиток сечокам’яної патології.

Найбільш інформативним способом вважається аналіз за Зимницьким. Його суть полягає в зборі сечі протягом доби з інтервалом у три години. Після того, як зібрана остання порція, підраховуються обсяги як нічної, так і денного діурезу. При переважанні першого виникає питання щодо доцільності подальшого обстеження на предмет визначення причин, що викликали патологічний стан.

Якщо мова йде про частому сечовипусканні ночами необхідно виключити вплив природних причин, після чого можна приступати до виявлення у жінок патологічних станів.

При прискореному сечовипусканні не існує універсальної терапії, оскільки провокуючі фактори різні. Однак існують загальноприйняті лікувальні принципи, серед яких:

• Використання протимікробних препаратів. Вони застосовуються у разі запалень, що зачіпають сечостатеву систему і спровокованих дією патогенних мікроорганізмів. Наприклад, при циститі лікар може призначити прийом Фурамага, Гентаміцину, Норфлоксацину та інших коштів. При пієлонефриті можуть застосовуватися Амоксиклав або Цефтріаксон.
• Застосування уро-антисептиків. Їх можна застосовувати як при пієлонефриті, так і в разі розвитку циститу, уретриту. У групу входять Фуразолідон, Уролесан, Канефрон і Фурадонін.
• Призначення пробіотиків і пребіотиків обґрунтовано зміною мікрофлори статевої та сечовидільної системи під впливом хвороб, що супроводжуються частим виділенням урини. Відмінну ефективність демонструють Лактовіт, Біфіформ, Йогурт і інші препарати цих груп.
• Задіяння спазмолітиків показано при сечокам’яній патології, враховуючи подразнюючу дію конкрементів на сечовивідні шляхи та провокування спазмів, що виявляється хворобливістю і частими позивами. Призначають Но-Шпу, Дротаверин або Спазмолгон.
• При цукровій хворобі проводять інсулінотерапію.

У деяких випадках консервативна терапія не може принести належного результату, тому проводять оперативне лікування. Найчастіше його призначають при пухлинних процесах в матці або сечовому міхурі, сечокам’яної хвороби та інших патологіях. Народні засоби в якості додаткового лікування також здатні принести певне полегшення стану.