Варикоз венозних судин нижніх кінцівок – це не тільки косметичний дефект, але і серйозна патологія, яка може призвести до трофічних виразок, тромбозу та іншим вкрай небезпечних наслідків.
Практично у всіх випадках уражаються нижні кінцівки, рідше – руки, промежину, передня черевна стінка.
Причини виникнення патології
Тромбоз венозних судин нижніх кінцівок – це захворювання, при якому у венах формується згусток, що перешкоджає кровообігу. При ускладненому перебігу захворювання може виникнути емболія – стан, що характеризується відривом утворився тромбу і закупоркою серцевих або легеневих судин. Це призводить до смерті 50% випадків, тому потрібно знати, що являє собою тромбоз глибоких вен нижніх кінцівок.
Тромбоз глибоких вен – це захворювання, яке є полиетіологічним. Це означає, що його викликає не одна причина, а сукупність декількох факторів.
На розвиток патології може впливати не тільки зовнішні фактори, але і внутрішні. Тобто, порушення функцій організму, що призводять до розвитку захворювання з тією ж частотою, що і фактори навколишнього середовища.
З точки зору патогенезу виділяють три основних етіології розвитку хвороби. До них відносяться:
- Уповільнення кровообігу в басейні вен ніг, що обумовлено ураженням клапанів внаслідок варикозної хвороби. Також венозний застій може спостерігатися в післяопераційному періоді, коли людина довго знаходиться у стані гіподинамії під час реабілітації. Це побічний ефект постільного режиму. Ще можливий розвиток застою з-за механічної перешкоди кровотоку, наприклад при здавленні судини яким-небудь новоутворенням.
- Запалення стінки вени, спровоковане зовнішнім впливом, наприклад, після курсу внутрішньовенних ін’єкцій або травм. У венозній стінці також можуть розвиватися подібні процеси в результат е впливу патогенної флори – наприклад, під час сепсису часто спостерігаються явища запалення. Імунні і алергічні реакції також можуть призвести до подразнення інтими судини. Механічні пошкодження вен – наприклад, катетером, часто стають причиною тромбозу. Імплантованого кардіостимулятора, хоч вони і встановлюються в артеріальному руслі або безпосередньо в серце, є фактором ризику розвитку тромбів.
- Патологічна згортання крові, яку можуть обумовлювати вроджені стани, злоякісні процеси, особливо в системі крові, а також патології гепато-біліарної системи. У літньому віці це фізіологічне явище.
Особливість тромбозу є те, що при появі першого тромбу запускається сигнальна запальна реакція, яка провокує утворення інших згустків. Це сприяє уповільнення кровотоку, що прискорює процес тромбоутворення.
Тому це захворювання і вважається таким небезпечним. Його ускладненням також є запалення стінки вен, тромбофлебіт глибоких вен нижніх кінцівок, симптоми і лікування якого не сильно відрізняються від тромбозу.
Однак тромбофлебіт більш небезпечний, так як при цій патології емболія відбувається набагато частіше, адже від запалення венозної стінки від’єднатися згустку набагато простіше.
Основна симптоматика патології
Захворювання починається поступово і часто протікає в початковій стадії безсимптомно. Воно на тлі варикозного розширення вен може не проявлятися в принципі, а втома і важкість у ногах часто списується на втому.
У будь-якому випадку при появі яких-небудь скарг на відчуття дискомфорту у нижніх кінцівках, треба звертатися до лікаря.
Частіше цим захворюванням страждають жінки, вони більше дбають про своє здоров’я, ніж чоловіки, тому випадків запущених процесів у представниць слабкої статі менше.
Тромб на нозі має такі симптоми, які повинні викликати настороженість у пацієнта і змусити його піти до лікаря:
- набряклість, особливо ближче до вечора, яка може супроводжуватися відчуттям жару або розпирання. Це викликано тим, що кров застоюється в ногах, з-за чого плазма виходить із судин у міжклітинний простір. Відчуття дискомфорту при даному стані обумовлено здавленням нервових пучків шкіри.
- больові відчуття протягом венозної судини. Ця ознака вважається патогномонічним при тромбировании глибоких вен. Згусток викликає рефлекторне розширення судини, при якому порушується іннервація – нерви від поруч розташованих тканин посилають сигнали в мозок, які розцінюються організмом як больові.
- підвищення температури в місці ураження. Це пов’язано з наявністю запального процесу у відні. При подразненні інтими виникає вивільнення вільних радикалів і факторів запалення в кровоносне русло, що призводить до місцевого підвищення температури. У важких випадках і при масивному тромбозі виникають явища загальної інтоксикації може розвинутися лихоманка з субфебрилітетом, слабкість, нудота або блювання.
- зміни кольору шкірних покривів, що пов’язано зі зміною кровообігу, а саме венозним застоєм. Колір шкіри стає синюшним або багровим, епідерміс може стати на дотик тонким і шелушащимся. Це відбувається з-за того, що дерма не отримує по капілярах досить артеріальної крові, яка насичена киснем. Якщо ситуацію не змінити, може розвинутися таке явище, як варикозний дерматит – це поразка шкірних покривів з їх дегенерацією, аж до виникнення трофічних виразок.
- деформація поверхневих вен, їх вибухання над поверхнею шкіри. Це специфічна симптоматика, яка говорить про те, що в судинах знаходяться тромби, з-за яких відень деформується.
Крім цього гострі болі в м’язах гомілки при ходьбі спостерігаються у 80% людей з даною патологією. Це розвивається з-за того, що м’язи знаходяться в стані гіпоксії з-за недостатнього надходження крові.
Діагностика патології в умовах клініки
Провести початкову діагностику можна самостійно вдома. Процедура включає в себе виявлення первинних симптомів захворювання.
При наявності хоча б двох з перерахованих вище ознак потрібно звертатися до лікаря за допомогою. Чим раніше розпочато лікування, тим більше шансів на одужання без негативних наслідків.
У клініці лікар буде використовувати інструментальні та лабораторні методи діагностики, які допоможуть поставити вірний діагноз. В обов’язковому порядку потрібно здати загальні аналізи крові та сечі, щоб оцінити функції організму і стадію компенсації захворювання. До того ж, аналіз крові на глюкозу і холестерин може виявити супутні патології, які можуть потребувати корекції.
Діагностичні процедури, які потрібні для верифікації патології:
- Ультразвукове сканування вен, яке підрозділяється на дуплексне, триплексне і допплерівське з кольоровим режимом. Це допоможе визначити органічні порушення в посудині, ступінь пошкодження венозної стінки, а також місце прикріплення тромбу. З допомогою колірного режиму лікар визначає ступінь сповільненості кровотоку і патологічні течії крові.
- Комп’ютерна томографія – це рентгенівське дослідження з високим дозволом, здатний відображати тромб в кровоносній руслі. Вважається золотим стандартом діагностики тромбоемболії легеневої артерії з-за своєї високої точності сканування. Цей метод розпізнає навіть дрібні тромби, що значно полегшує лікування.
- Магнітно-резонансна ангіографія не так часто застосовується в діагностиці тромбозу з-за своєї вартості. Її часто використовують при наявності ускладнень і при сумнівному результаті інших методів діагностики.
Існує специфічний лабораторний аналіз на тромбоз судин. Він полягає у виявленні в крові спеціального Д-димеру. При позитивному результаті тесту ймовірність наявності тромбу дуже висока. Чутливість цього способу діагностики становить близько 98%. Найчастіше цей метод проводять перед інструментальними методами, щоб уникнути зайвих витрат, так як при негативному результаті тесту ймовірність тромбозу прагне до нуля.
Перед проведенням інструментальних досліджень, лікар може провести функціональні проби на ймовірність наявності тромбозу, однак їх ефективність в порівнянні з УЗД, КТ і МРТ значно нижче.
Їх використовують лікарі-терапевти перед тим, як направити пацієнта з тромбозом до більш вузького спеціаліста.
Сучасні методи проведення терапії
Основу лікування складають комплексні методи терапії, які складаються з призначення ліків і оперативних втручань.
Консервативне лікування тромбозу артерій нижніх кінцівок складається з призначення різних препаратів, які спрямовані на запобігання тромбування. Для цього використовуються антикоагулянти, зокрема Гепарин та його аналоги. Його лікувальна дія базується на інгібуванні впливу тромбіну на формені елементи крові, зокрема тромбоцити і еритроцити. Лікування Гепарином повинно проводитися тільки в стаціонарі, так як цей препарат викликає патологічну кровоточивість. Є у нього препарати-аналоги, які впливають на більш тривалий і їх можна приймати в домашніх умовах – це Фраксипарин і Клексан.
При запаленні стінки вен широко призначають протизапальні медикаментозні засоби у вигляді гелів, наприклад Диклофенак або Ліотон. Вони знімають дискомфорт і відчуття тяжкості з нижніх кінцівок.
Спільно з препаратами, пацієнтам призначається також носіння компресійної білизни. Це допомагає м’язам сприяти просуванню крові, що служить профілактикою ускладнень і подальшого тромбозу.
Замість компресійного білизни можна використовувати еластичне бинтування, але цей метод підходить тим, хто володіє навиком накладання пов’язок.
Крім медикаментозної терапії в сучасній медицині використовується хірургічний метод лікування.
Існують такі операції:
- Тромбэктомия. Цей метод полягає у видаленні тромбу через розріз на шкірі. Такий спосіб підходить для лікування свіжих тромбів, які утворилися не більш ніж тиждень тому. Іноді при такій операції доводиться видаляти відень – якщо тромб неможливо прибрати або від’єднати від посудини віз пошкодження останнього.
- Операція Троянова полягає у творі надрізу в паховій області, через який проводиться маніпуляція. Це може бути ендоскопічний метод лікування, при якому надріз становить не більше 1 сантиметра. Прогноз після неї більш сприятливий.
- Установка фільтрів проводиться при неможливості видалити всі тромби. Це так звані пастки, які зловлять відірвавшись згусток до того, як він спровокує емболію.
Краще всього проводити профілактику, а не лікувати хворобу. Тому варто дотримуватися здорового образу, не вживати алкоголь і нікотин, дотримуватися дієти і пити багато води – так ризик тромбозу значно знизиться.
Інформація про тромбозі глибоких вен викладена у відео в цій статті.
