Порожнинна операція з видалення жовчного міхура

При утворенні конкрементів в порожнині жовчного міхура або його жовчовивідних шляхів, відбуваються порушення з боку шлунково-кишкового тракту.

Жовчнокам’яна хвороба на перших етапах здатна протікати безсимптомно або не викликати особливих дискомфортних відчуттів.

Поява перших ознак патології, що характеризуються у вигляді больового синдрому в області правого підребер’я, свідчить про утворення каменів.

У цьому випадку медикаментозна терапія буде безсила. Після проведення детального обстеження черевної порожнини проводиться порожнинна операція з видалення жовчного міхура.

Свідчення

Існує кілька способів проведення операції за висіченню жовчного міхура. Найбільшу популярність займає лапароскопія.

Вона проводиться шляхом прокалываний черевної порожнини в декількох місцях. Через чотири отвори вводяться спеціальні пристосування, завдяки яким виробляється хірургія.

Методика дуже широко застосовується, має масу позитивних сторін, однією із яких є мала травматичність і швидке відновлення.

Її проводять при гострому холециститі, поліпозі, холестерозе міхура. Однак, не завжди даний метод можна використовувати.

В деяких випадках він протипоказаний, тому на зміну цій процедурі приходить порожнинна операція з видалення жовчного міхура. Коли вона потрібна:

  • При утворенні великих розмірів конкрементів в порожнині органа.
  • При патологічному процесі, коли орган піддається інфікування.
  • утворення гангрени органу.
  • При непрохідності кишечника.

Визначати методику проведення операції повинен виключно лікар, після детального обстеження організму пацієнта.

Діагностика

Перед початком будь-якої операції обов’язково консультуються з лікарем, він уважно вивчає клінічну картину пацієнта, направляє його на діагностику і здачу необхідних лабораторних аналізів.

За результатами обстеження вирішується питання про вибір операційного хірургічного втручання.

Які методи застосовуються:

  • УЗД (ультразвукове дослідження) черевної порожнини. Завдяки даному діагностичного дослідження лікар може досліджувати не тільки сам жовчний міхур, але і його протоки, сусідні органи травної системи. До них відносять печінку, селезінку, підшлункову залозу. За допомогою УЗД встановлюється кількість, розмір і область локалізації конкрементів.
  • МРТ (магнітно-резонансна томографія). Даний спосіб дослідження уточнює і підтверджує діагноз. З його допомогою виявляють конкременти, рубцювання, запальні процеси, інші патологічні зміни. Досліджують не тільки жовчний міхур, але і його протоки.
  • КТ (комп’ютерна томографія). Цей діагностичний метод дослідження проводиться в якості додаткового методу виявлення патологічних процесів. З його допомогою виявляють і уточнюють неясну картину захворювання, детально вивчаючи стан околопузырных тканин, процес утворення спайкових з’єднань, детально вивчають стан сусідніх органів.
  • ЕКГ, рентген легенів, інші методики. Обов’язково вивчають стан серцево-судинної та легеневої систем.
  • Здають лабораторні аналізи крові, сечі, калу. Обов’язково перевіряють пацієнта на різні інфекції.

Після проведення всіх необхідних заходів для обстеження організму, призначається оперативне хірургічне втручання, з пацієнтом розмовляють хірург і анестезіолог.

Читайте також:  Алкоголь після видалення жовчного міхура: жовчний міхур і пиво

Хворому розповідають деталі проведення операції, якою буде наркоз і інші важливі деталі. Пацієнт може задати будь-яке його запитання.

Підготовчі заходи

У тому випадку, якщо проводиться порожнинна операція з видалення жовчного міхура, необхідно ретельно підготуватися до цього процесу.

Для цього хворий обов’язково повинен очистити кишкову порожнину. Виконати дану функцію можна двома способами:

  • Ставлять клізму. В порожнину прямої кишки вводиться спеціальний розчин у теплому стані завдяки груші для клизмирования. Дану процедуру проводять обережно і повільно. Через деякий час весь вміст кишечника разом з розчином вивільняється назовні. Процедура проводиться за день до операції (перед сном) і після ранкового пробудження в день хірургії.
  • Приймають лікарські препарати. Якщо у пацієнта спостерігаються істотні протипоказання до проведення клизмирования, йому можуть призначатися спеціальні лікарські засоби, що виконують слабительную функцію.

Щоб уникнути проявів алергічних реакцій, пацієнту необхідно повідомити лікареві перед операцією, які лікарські препарати він приймав напередодні.

Це дозволить запобігти ризики неприємних наслідків, одним з яких може стати алергія на наркоз.

Проведення хірургії

Традиційна порожнинна операція являє собою необхідність проведення розрізу черевної порожнини.

В якості робочого інструменту використовується хірургічний скальпель, додатково потрібні допоміжні інструменти у вигляді затискачів.

Перевагою даної хірургії є можливість візуального огляду нутрощів при проведенні операції.

Але даний спосіб втручання залишає за собою помітний шрам на поверхні живота, що є істотним мінусом процедури.

Поетапне виконання хірургії:

  • Хворого укладають на операційний стіл, вводять йому загальний наркоз.
  • Поверхня черевної порожнини ретельно обробляється антисептичним засобом, після чого відбувається надріз за допомогою хірургічного скальпеля. Розріз роблять від пупкової області до грудної клітки.
  • Орган жовчного міхура вивільняється від жирових, спаєчних і сполучних тканин. Потім його перетягують спеціальною ниткою.
  • Судинні з’єднання і жовчовивідні шляхи перекриваються за допомогою спеціальних хірургічних кліпс.
  • Витягується жовчний міхур, попередньо відокремлений від печінки.
  • За допомогою спеціальної лазерної та ультразвукової апаратури запобігають і зупиняють кровотечу з судинних тканин печінки.
  • З допомогою хірургічних ниток здійснюється зшивання розрізу на черевній порожнині.

Час проведення оперативного втручання може зайняти до 90 хвилин. Перші кілька діб хворому призначаються антибактеріальні і знеболюючі лікарські засоби.

У цей список входять ферменти, які допоможуть налагодити функції шлунково-кишкового тракту.

В цей час пацієнту дозволяється пити негазовану воду очищену і солодкий чай. Через тиждень, при відсутності патологічних змін, знімають шви.

Можливі ускладнення

Після проведення хірургії, виписка пацієнта здійснюється не раніше 10 діб. Відбудовний період може тривати до 2 місяців до повного одужання.

Йому не можна піднімати тяжкості більше 4 кг, займатися важкою фізичною працею. Обов’язково дотримуються правильного харчування й спеціально розробленим дієтичного харчування.

Читайте також:  Дієта при відсутності жовчного міхура: цікаве меню

Даний вид хірургічного втручання може закінчитися серйозними ускладненнями. Якими вони бувають:

  • В ході операції може пошкодитися загальний жовчний проток.
  • Існує ризик розвитку сепсису.
  • Печінка може закінчуватися жовчю.
  • Судинні тканини печінки можуть пошкодитися.
  • З жовчних проток може бути витікання жовчі.
  • З області розрізу черевної порожнини може відкритися кровотеча.

Незважаючи на можливі наслідки та ускладнення даної методики оперативного хірургічного втручання, традиційний спосіб видалення, здійснюваний через широкий розріз в області правого підребер’я, не можна називати пережитком минулого.

У більшості випадків рекомендується проводити лапароскопію, але бувають випадки, коли даний метод втручання закінчується відкритою холецистэктомией.

Цьому можуть сприяти різноманітні непередбачені труднощі в ході процедури.

Так само не варто забувати, що відкритий спосіб вміють проводити всі хірурги, а для проведення лапароскопії потрібно знайти доброго і досвідченого фахівця.

Додатково знадобиться наявність у клініці спеціального обладнання, чого не скажеш про традиційному методі хірургії.

Період реабілітації

При полостном висічення жовчного міхура період відновлення становить від 1 до 2 місяців.

Під час проведення оперативного втручання проводиться розріз на животі, після чого його зашивають. Шов на черевній порожнині гоїться через кілька тижнів або місяців.

При здійсненні великого розрізу підвищується ризик утворення спаєчних процесів або свищів.

Якщо втручання проводилося жінці, у неї можуть виникнути проблеми із вагітністю, а точніше – з її наступом.

Для відновлення людини після операції потрібна тривала реабілітація. Вона полягає у відновленні роботи травної системи.

У перший день дозволяється тільки пити рідини: негазовану очищену воду, слабкий чай.

Одним з поширених ознак після хірургії є больовий синдром. Область його локалізації поширюється на шов, плечовий пояс, які посилюються при дихальної функції.

Дана симптоматика триває протягом перших кількох діб і не несе в собі яскраво виражений характер прояву.

Якщо больові відчуття посилюються і стають нестерпними, обов’язково повідомляють про це лікарю.

Причинами неприємних ознак можуть стати внутрішні кровотечі, небезпечні наслідки або ускладнення після операції.

Наслідки

Після висічення органу відбувається пряме надходження жовчі з печінки в дванадцятипалу кишку по желчевыводящему протоку.

Завдяки даній функції, канал розширюється. Він може частково виконувати функцію міхура, але не здатний повноцінно замінити орган.

Сама жовч набуває більш рідку консистенцію, а її кількість, що надходить у кишечник, не настільки дозовано, як до видалення.

Дане явище здатне надавати прямий вплив на перистальтику кишкової порожнини. Жовчний виконував роль бактерицидної органу, тому після його видалення, можливі прояви дисбактеріозу.

Всі ці ознаки можуть викликати неприємну симптоматику. У чому вона виражається:

  • Можуть з’являтися больові відчуття різної інтенсивності та вираженості, що віддають у спину, і локалізуються в області правого підребер’я.
  • Поява важкості у правій області черевної порожнини під ребрами.
  • Поява шкірних висипань, подразнення, свербежу.
  • Може проявлятися нудота, блювотні позиви.
  • В порожнині рота може відчуватися гіркуватий присмак.
  • Запори можуть змінюватися діареєю.
  • Метеоризм, здуття живота, підвищене газоутворення.
  • Прояви періодичних печінкових кольок.
  • Очні склери разом з шкірними покривами стають жовтими.
Читайте також:  Звідки беруться камені в жовчному міхурі - тільки факти

З-за перебоїв у вступі жовчі в кишкову порожнину порушується склад мікрофлори. Це загрожує дисбактеріозу та початку запального процесу.

При наявності супутніх захворювань органів шлунково-кишкового тракту, характер больових відчуттів і інших неприємних симптомів здатний посилюватися.

Слід якомога раніше звернутися за допомогою до лікаря і провести повноцінне лікування. Особливу увагу приділяють правильному харчуванню та зміни способу життя.

Больовий синдром може проявлятися в результаті каменеутворення в жовчних протоках. При істинних утворення конкрементів передбачають повторне їх скупчення після хірургії.

Помилкове утворення каменів являє собою невиявлені конкременти при проведенні хірургом операції. Вони залишаються в жовчовивідних каналах.

Ще одним ускладненням є запалення жовчовивідних шляхах після видалення жовчного.

Причиною може бути порушення відтоку і застійні явища в протоках, провідні з печінки в порожнину дванадцятипалої кишки. Крім больового синдрому може відмічатись підвищення температури тіла.

Лікування

Для нормалізації роботи травної системи після видалення жовчного міхура потрібно комплексна терапія. Вона включає в себе медикаментозне лікування, дієти і фізіотерапію.

Медикаментозна терапія

Підбором медикаментів повинен займатися тільки лікар.

В індивідуальному порядку оцінюється стан пацієнта, призначається курс ферментів для забезпечення нормалізації рівня транспортування жовчі та панкреатичного соку в порожнину кишечника.

Це сприяє усуненню болю. Дані речовини містяться в таких препаратах:

  • Спазмолитиках.
  • Антихолинергистах.
  • Миотропах.
  • Гепатопротекторах.
  • Препарати, що містять у своєму складі ферменти.
  • Нестероїдних протизапальних ліків.
  • Антибактеріальних препаратах.
  • Антацидах.
  • Пеногасителях.

Будь-який з перерахованих лікарських засобів призначається в індивідуальному порядку за призначенням лікаря. Він же визначає курс лікування та дозування.

Дієта

Обов’язково коригую раціон харчування. Слід дотримуватися важливих рекомендацій:

  • Перші місяці всю їжу піддають полегшеним методом теплової обробки – готування на пару, варінню, тушкуванню, легкому запіканню.
  • Виключають всі шкідливі продукти і страви: гостре, жирне, зайво солоне, смажене, соління, маринади, приправи, спеції.
  • Їжа після приготування подрібнюється в блендері до стану пюре або подається в рідкому вигляді.
  • Через 6 місяців вводять свіжі фрукти і овочі. Дозволяється їсти пісні види м’яса і риби.
  • Через рік повертаються до звичного раціону, виключаючи всі жирні страви.
  • Відмовляються від всіх шкідливих звичок.
  • Харчуються дрібно, забезпечують питний режим.

Після проведення традиційного оперативного втручання потрібно повністю переглянути і скоригувати не тільки харчування, але і образ життя пацієнта.

Важливо частіше бувати на свіжому повітрі, займатися спортом, щоденно виконувати ранкову гімнастику.

Рекомендовані вправи може розробити лікуючий лікар в індивідуальному порядку.

Корисне відео

diagnoz.in.ua