Піелоектазія нирок – Піелоектазія правої і лівої нирки

Зустрічаються самі різні проблеми, пов’язані з нирками. Це важливий парний орган, який займається важливими завданнями в організмі.

Життя без нирок неможлива, тому люди повинні, як можна обережніше ставиться до них і звертатися за допомогою до фахівців при будь-яких сумнівних ознаках. Поширене захворювання – піелоектазія нирок.

Загальна інформація

Пиелоэктазией позначають патологічний стан органу, при якому розширюється балія. Ниркова балія – це сукупність 2 часточок одного органу.

Вона необхідна для скупчення сечі. Звідки вже по сечоводах потрапляє в міхур для природного виходу.

Потрібно відзначити, що патологія не є самостійним захворюванням, а найчастіше виникає на тлі потрапляння всередину інфекцій, а також в результаті вроджених аномалій.

При пиелоэктазии порушується відтік урини за рахунок подібної деформації балії. Виявити проблему можуть як у дорослої людини, так і у дитини.

За статистикою, виявили, що найчастіше піелоектазія нирок зустрічається у чоловічого населення через фізіологічного будови сечостатевої системи.

Причини

Піелоектазія зустрічається і у дорослого населення, так і дітей. У зв’язку з цим, розрізняють причини на вроджені і набуті.

Потрібно відзначити, що піелоектазія лівої нирки виникає частіше. На дитину фактори впливають ще в момент внутрішньоутробного формування.

До таких причин відносять:

  1. Порушення процесу сечовипускання у зв’язку з неврологічними проблемами.
  2. Звуження сечовипускального каналу, просвіту, клапанів.
  3. Защемлення уретри.
  4. Звуження крайньої плоті. Це не дозволяє хлопчикові повністю оголити голівку пеніса.
  5. Аномальна будова нирок.
  6. Неправильне функціонування кровоносної системи.
  7. Аномальна будова уретри.
  8. Порушення в процесі розвитку і формування стінок органів сечовипускального каналу.

До набутих причин відносять:

  1. Збільшення скупчення сечі в мисці за рахунок хвороб ендокринної системи.
  2. Патології сечовидільної системи інфекційного характеру, які отруюють організм.
  3. Збій гормонів.
  4. Травми органів, розташованих в малому тазу.
  5. Запальний процес в нирках і інших органах мочевиделітельной системи.
  6. Патології, які викликають зменшення уретри.
  7. Нефроптоз.
  8. Ракові новоутворення сечостатевої системи.
  9. Солеобразование і камені в органах.

Класифікація хвороби

З причин можна зрозуміти, що всього існує 2 основних види. Це вроджена піелоектазія і набута.

Першу форму діти отримують ще в материнській утробі. Друга форма властива дорослим людям, у яких поява хвороби виникло на тлі інших проблем в організмі.

Це інфекція, і запальні процеси, і травмування. Все це безпосередньо позначається на здоров’я сечовивідної системи.

Такі фактори не дають сечі нормально рухатися по оттокам, на балію чиниться тиск і її стінки починають розширюватися.

Якщо розмежування робити за місцем локалізації, то виділяю 3 форми пиелоэктазии:

  • Піелоектазія правої нирки.
  • Піелоектазія лівої нирки.
  • Змішана.

За ступенем перебігу і розвитку розподіляють на:

  1. Помірну. Не вимагає лікування.
  2. Середню. Терапія не потрібна, але рекомендується періодично відвідувати уролога і уважно стежити за змінами.
  3. Важку. При такому розвитку необхідно термінове медичне втручання. Найчастіше фахівці змушені проводити операцію.

Якщо вчасно не вжити заходів, то застій сечі викличе загальне порушення роботи всієї системи, сприяючи розвитку інших проблем. Найчастіше на тлі важкого розвитку пиелоэктазии відзначається гідронефроз нирок.

Найбільш небезпечною також вважається збільшення балії відразу в обох сторонах середньої тяжкості.

Подібний стан викликає симптоми, які доставляють дискомфорт людині. Негативний вплив виявляється не тільки на всю сечовидільну систему, але і весь організм в цілому.

У чому полягає небезпека

Найчастіше хвороба ускладнюється гідронефрозом та пієлонефритом.

Гідронефроз – це атрофування паренхіми нирок. Ниркова тканина відмирає в результаті неправильного відтоку сечі, тим самим порушуючи роботу всієї системи.

Коли пацієнту діагностують помірну стадію хвороби, його повинен спостерігати в подальшому уролог, який буде призначати періодично обстеження для виявлення патологічних проявів. При будь-яких змінах на початковому етапі легше усувати будь-які захворювання.

Якщо ускладненням є камені, то в результаті може статися закупорка. Таке ускладнення безсумнівно загрожує життю.

Коли каменеутворення загрожує повним припиненням сечовиділенням, лікарі застосовують оперативне втручання.

Будь-яке лікування має бути комплексним. Крім самої хвороби, воно ще має впливати і на отримані ускладнення.

При каменях в нирках, це не тільки прийом медикаментів, але і правильне харчування, яке запобігає ризик наступних утворень.

Симптоми

Піелоектазія лівої нирки і правою характеризується своєю бессимптомностью. Це помітно знижує можливість швидкого виявлення.

При виникненні перших симптомів варто якомога раніше звернутися за допомогою до фахівця.

З’являються ознаки найчастіше в момент утворення ускладнень. Так само клінічна картина більш явна, коли піелоектазія двостороння.

Симптоми:

  1. Ознаки анемії.
  2. Ниркові кольки при СКХ.
  3. Нудота.
  4. Блювота.
  5. Часте сечовипускання.
  6. Сильні напади болю. Місцем локалізації є область паху попереку, ніг і геніталій.
  7. Підвищений артеріальний тиск.
  8. Кров’яні виділення в сечі.

Внутрішні зміни:

  • Функціонування нирок знижується. Зниження працездатності – поступовий процес.
  • Порушується відтік сечі, а також знижується її обсяг. Так як нирки, це чудові внутрішні фільтри, які виводять різні шкідливі речовини і токсини, то при таких порушеннях, всі компоненти залишаються всередині і продовжують свою негативну дію.
  • При довгому перебігу пиелоэктазии ниркова тканина починає руйнуватися. В результаті сполучна тканина починає переважати над нормальною.
  • Так як порушується відтік урини, скупчуються омертвілі клітини, знижується імунітет, в організмі розвивається запальний процес.

У дорослих людей при розвитку пиелоэктазии з’являються:

  1. Порушення функцій клапанів уретри.
  2. Ектопія уретри. Характеризується неправильним будову каналів, по яких рухається сеча. У цьому випадку, у чоловіків вихід знаходиться в уретрі, а у жінок-у піхві.
  3. Мочеточниково-пухирчастий рефлюкс. При цьому захворюванні відбувається виділення сечі назад у нирку. Це трапляється, якщо відтоку перешкоджають різні проблеми.
  4. Уретроцеле. При такій патології уретра здавлюється і звужується.
  5. Мегауретер. Характеризується збільшенням тиску сечового міхура. Як наслідок, це захворювання виникає в результаті розвитку уретроцеле.

Діагностичні заходи

Щоб точно встановити діагноз, спеціаліст обов’язково призначить лабораторні та апаратні методи обстеження.

На першому прийомі лікар повинен докладно вивчити анамнез пацієнта. Це дозволить з’ясувати причини і вжити всі необхідні заходи для лікування, профілактики.

При огляді досвідчений фахівець виявляє проблему за допомогою пальпації. Найчастіше яскраво виражена припухлість і набряклість формується при вираженій пиелоэктазии або гідронефрозі.

Особливо точно визначити розтягнення сечового міхура і збільшення нирки можливо, коли пацієнт худорлявий. У людей з підвищеною масою тіла таке визначення ускладнюється.

Самим ефективним і популярним способом діагностики хвороби залишається і по сьогоднішній день – УЗД.

З допомогою апарату виявляють працездатність ЧМС та сечоводів, а також будь-які анатомічні зміни.

Під час проведення УЗД фахівець може спостерігати наскільки сильно наповнений сечовий міхур, а також і те, що заважає урині проходити по оттокам.

З допомогою ультразвуку виявляють не тільки стан органів, але і причини, що з’явилася патології.

У додатку застосовують і інші апаратні методи діагностики, які дозволять визначити тяжкість впливу на організм і отримані ускладнення. Це:

  1. Ендоскопічні способи. Визначають аномалії, об’ємні процеси, стан ЧМС і утворення каменів, спайок.
  2. Хромоцистоскопія і ангіографія. Дозволяють спостерігати процес кровотоку, наявність стриктур і ознак обструкції.
  3. Ретроградна уретеропиелография.
  4. Эксреторная урографія.

Також знадобиться ряд лабораторних досліджень:

  • Біохімічний аналіз крові. З допомогою нього виявляють наявність сечовини, креатиніну та рівень електролітів.
  • Загальний аналіз сечі. При пиелэктазии в урині міститься висока концентрація гематуриия, лейкоцитів і піурія.

Після всіх пройдених діагностичних заходів призначають адекватне лікування. Багато чого буде залежати від тяжкості розвитку, наявності ускладнень, а також причини.

На початковому етапі може знадобитися лікування, але при цьому, людина повинен регулярно відвідувати лікаря і проходити обстеження.

Терапія

На вибір лікування будуть впливати результати всіх аналізів та пройдених процедур. Крім цього, лікар загалом керується:

  1. Віком.
  2. Загальним станом.
  3. Ступенем вираженості симптомів.
  4. Пораженностью ЧМС.

Найважливіше, що належить фахівця, це привести в норму відтік урини.

Застосовуються оперативні і консервативні способи. Який саме підходить, може визначити тільки лікар.

Якщо проблема ускладнена розвитком пієлонефриту та іншими захворюваннями на фоні запального процесу і попадання інфекцій, то обов’язково фахівці призначають препарати групи антибіотиків.

Вони допоможуть знищити хвороботворні мікроби, знизити показники інтоксикації і відновити захисну функцію організму.

Крім антибіотиків призначають вітамінно-мінеральний комплекс та імуностимулятори. Не зайвим буде і застосування пробіотиків.

Приймаючи антибіотики, людина мусить подбати про мікрофлорі кишечника. Якщо не приймати пробіотики, то вона швидко почне руйнуватись, що в підсумку загрожує розвитком дисбактеріозу.

При підвищеному тиску в сечовому міхурі приймають миотропные спазмолітики. Вони впливають саме на м’язи органів сечовидільної системи. При їх розслабленні відтік сечі буде проходити легше.

Помітно складним може виявитися каменеутворення. Їх лікування включає їх дроблення. На початкових етапах можна обійтися лише препаратами.

Для дроблення каменів і їх виведення найчастіше застосовують Фитолизин або Канефрон.

Коли піелоектазія правої нирки або лівої виявлена у маленьких дітей, то лікувальну терапію рекомендують не вживати.

Такий же висновок роблять і при початковій стадії розвитку патології у дорослого населення.

Якщо консервативні методи не дали потрібних результатів, вдаються до допомоги оперативного способу. Види операцій:

  1. Нефропексия. Зазвичай застосовується при опущенні органу. В ході операції нирку встановлюють на необхідне місце, де їй і треба перебуває.
  2. Коли є конкременти, проводять їх видалення.
  3. Для більш безпечного і ефективного лікування застосовуються ендоскопічні заходи.
  4. Пункційна нефростомія. Застосовується при гідронефрозі. З допомогою такого втручання, фахівці прибирають накопичився обсяг урини і знімають серйозні симптоматичні проблеми.
  5. Відкрита операція. Проводиться в самому крайньому випадку, коли інші методи безсилі або їх неможливо застосувати.
  6. Нефректомія. Самий послений можливий варіант. Він передбачає видалення ураженого органу.

Все лікування повинно здійснюватися фахівцем. Чим важчий перебіг захворювання, тим серйозніше здійснюється підхід.

Щоб вчасно виявляти проблеми, необхідно періодично спостерігатися у уролога.

Будь-які відхилення від нормального стану, повинні розцінюватися як привід походу до лікаря.

Корисне відео

diagnoz.in.ua