Аутоімунний гепатит – Аутоімунне захворювання печінки: симптоми і лікування аутоімунного гепатиту – що це

Хронічним запаленням печінки є аутоімунний гепатит. Захворювання не має точної етіології.

Характеризується даний недуга порушеннями в аутоімунної та імунній системі, появами в крові ознак сироватки широкого спектру аутоантитіл.

В їх кількості в більшій мірі переважають гамма-глобуліни. Запалення протікає перипортально або ж супроводжується великим процесом.

Про патології

Аутоімунне захворювання печінки супроводжується поступовим руйнуванням клітин імунної системи.

Спочатку запалюється паренхіма, а після процес поширюється на сам життєво важливий орган, що і закінчується розвитком цирозу, коли клітини відмирають.

В результаті з’являється тканина з грубою поверхнею, не дає печінки виконувати основні функції.

Якщо зацікавитися вивченням даної патології і звернутися до видань медичної сфери, можна зустріти різні назви даної патології, але найчастіше хронічну форму аутоімунного гепатиту прийнято називати активною.

Що це таке знають, найчастіше, представниці слабкої статі. Виною тому той факт, що патологія зачіпає дівчат у віковій групі від 10 до 30 років.

Не виключено, хронічний аутоімунний гепатит виникає у жінок в клімактеричному періоді, а також у чоловіків.

Типи розвитку аутоімунного гепатиту

Розрізняють типи патології в організмі у відповідності з наявністю антитіл певного роду, вивчаючи сироватку крові.

Виділяють 3 різновиди аутоімунного хронічного гепатиту. Важливо правильно визначити патологію, адже це дозволить правильно вибрати курс лікування лікаря.

Ніколи не потрібно покладатися на самолікування, адже цей спосіб лише нашкодити людині, адже дорогоцінний час не варто втрачати.

Як себе проявляє патологія

Хронічний аутоімунний гепатит має різну клінічну картину. Кожен пацієнт відчуває різного характеру дискомфортні відчуття.

Приміром, у ¼ частини людей з усього кількість постраждалих від патології можуть зовсім не виявлятися симптоми, незважаючи на те, що хронічний аутоімунний гепатит набирає обертів і провокує ускладнення.

Як правило, проявляється ускладнення в гострій формі, може нагадувати розвиток вірусної форми недуги або ж дає про себе знати нетиповими ознаками для ураження органу печінки.

Якщо ж спостерігається хронічний аутоімунний гепатит, людина може відчувати себе слабо, не виключено зникнення апетиту.

Шкіра може пожовтіти, а також біологічні рідини візьмуть темний колір. У разі переважання позапечінкових проявів, лікарям складно зрозуміти, що це хронічний аутоімунний гепатит, тому виникають труднощі із встановленням діагнозу.

Можуть проявлятися різні системні захворювання, наприклад, червоний вовчак, ревматоїдний артрит.

Найчастіше недуга починається з гострої форми. Протікає захворювання дуже важко, супроводжуючись розвитком фульмінантного гепатиту характеру.

В даній ситуації буде знищена велика частина гепатоцитів. При цьому спостерігається ураження головного мозку токсинами, адже печінка не здатна їм протистояти.

Дані симптоми свідчать про те, що лікування захворювання буде важким, прогнози невтішні.

В цілому, ознаки патології полягають у:

  • втрати сил. Дуже складно вести колишній спосіб життя;
  • жовтизни шкірних покривів, слизових;
  • підвищення температури до 39 градусів;
  • появі вугрової висипки;
  • біль і дискомфорт в області живота. Як правило, дані відчуття проявляються з правого боку ближче до підребер’я;
  • порушення стану суглобів, болем і набряком;
  • активному рості волосся в області всього тіла.
Читайте також:  Симптоми хвороби печінки у чоловіків - Захворювання печінки і його лікування захворювання

Не виключено, що лімфовузли збільшаться.

Особливість симптоматики

Дуже часто захворювання сприяє розвитку синтезу надлишкової кількості гормонів надниркових залоз. В даних випадках людина стикається з симптомом кушингоид.

Це цілий комплекс ознак, пов’язаних із зменшенням м’язів в області кінцівок, швидким набором ваги, проявом яскраво-червоним рум’янцем в області щік, освітою стрий на тілі, пігментації шкіри ділянок тіла, які піддаються частого тертя. Звичайно ж, не завжди всі вони розвиваються одночасно.

Щоб запідозрити патологію і усвідомити, що потрібна консультація гастроентеролога, вистачить і кількох з них.

Причини розвитку патології

У разі аутоімунного гепатиту організм людини використовує всі імунні сили, щоб протистояти недузі здоровими клітинами і тканинами.

Точно неможливо сказати, чому відбувається цей процес в організмі. На сьогоднішній день медики все ще намагаються розібратися в даному питанні.

Незважаючи на цей факт, важливо відзначити, що збій системи організму може бути спровокований вірусними захворюваннями, які людина переніс в недавньому минулому. Сюди варто віднести: гепатити форм А,В,С, герпес, патологію Епштейна-Барра.

Серед медиків ходить думка, що у розвитку недуги велика роль відводиться присутності певного гена.

До 10 років у дітей аутоімунна форма захворювання не проявляється, що і характерно вищевказаної інформації.

Діагностичні методи

В більшості випадків даний діагноз ставиться за допомогою методу диференціації інших захворювань.

Лікар в першу чергу проводить дослідження на виявлення вірусних гепатитів. Діагностика аутоімунного гепатиту є складною і досить багатогранною.

Для початку фахівець проводить аналіз скарг і анамнезу хвороби. Під час розмови з пацієнтом лікар зможе зрозуміти, як і наскільки тривало його турбує захворювання.

При аналізі анамнезу життя фахівцю потрібно з’ясувати, чи є у людини хронічні захворювання, були випадки запалення в органах черевної порожнини, можливо, був зафіксований сепсис.

Важливо уточнити питання, чи є спадкові патології, не було контакту з шкідливими речовинами, а також чи є шкідливі звички.

Також потрібно дізнатися приймав хворий лікарські засоби, використовував він їх досі.

Не менш важливий фізикальний огляд. Під час цього гастроентеролог повинен досліджувати слизову оболонку та шкіру на предмет жовтого кольору.

Також важливо виміряти температуру, обмацати область печінки, можливо, вона збільшилася в розмірах, виникла болючість.

В ході даних заходів фахівець може почати підозрювати, що необхідно лікування аутоімунного гепатиту, а тому для затвердження цього призначає пацієнтові пройти й інші дослідження.

До них варто віднести лабораторну та інструментальну діагностику.

Лабораторна діагностика

Обов’язковими аналізами будуть:

  • ОАК;
  • Рівень гемоглобіну і лейкоцитів;
  • Аналіз крові;
  • Копрограма;
  • Аналіз калових мас на яйця глистів.

Щоб зрозуміти, чи є цироз чи ні, який міг спровокувати гепатит аутоімунної форми, потрібно провести діагностику, пов’язану з розрахунком RGA-індексу при врахуванні величини виявлених показників при біохімічному аналізі.

Читайте також:  Збільшена печінка: причини і лікування - Збільшення печінки і їх симптоми - Збільшена і збільшена печінка у дорослих: дієта

Ймовірність цирозу виключена, якщо показник менше 9.

Інструментальна діагностика

Стан органів шлунково-кишкового тракту оцінюється завдяки:

  • Езофагогастродуоденоскопії;
  • УЗД;
  • Комп’ютерної томографії;
  • біопсії печінки;
  • еластографія.

Лікувальна терапія

Лікування аутоімунного гепатиту не буде проведено, якщо недуга протікає без симптоматики, а також при наявності гістологічних ознак портального виду гепатиту, декомпенсованому цирозі з кровотечею з області вен стравоходу.

Також до даного випадку варто віднести свідчення АсАТ менше трьох норм, неактивый цироз і цитопению.

У подібній ситуації рекомендується приймати препарати патогенической терапії. Це глюкокортикостероїди, здатні зменшити активність розвитку патології.

Як правило, це преднізолон і метилпреднізолон. У добу показано 60 мг протягом перших 7 днів, потім кількість зменшується до 40 мг ще на 7 днів і останні 3-4 тижні потрібно приймати препарат за 30 мг.

В цілях профілактики його приймають по 20 мг. Поступово кількість має бути зменшено на 2,5 мг кожного тижня (дві) до дози в профілактичних цілях.

Подальший курс лікування преднізолоном буде мати підтримуючий характер. Він може бути розтягнутий від 6 місяців до 2-х років.

Деякі хворі повинні пити препарат до кінця життя. Як тільки курс досягає прийому підтримуючої дози, важливо пройти альтернирующую терапію преднізолоном, щоб виключити вірогідність пригнічення надниркових залоз.

Тобто препарат потрібно приймати у подвійній дозі, але через добу. Сучасний кортикостероїд будесонид має високу аффиность до кортикостероидным рецепторів, що робить його досить перспективним в цілях застосування.

У нього спостерігаються незначні місцеві побічні ефекти. Приміром, прийом заборонений у випадках остеопорозу, діабету, артеріальної гіпертензії, кушингодиного синдрому і під час постменопаузи.

У комплексі з преднізолоном починають пити делагіл. Курс складає від 2 до 6 місяців. У винятках прийом його триває до 1,5 – 2 років.

Схема лікування така: перший тиждень – 30 мг, другу – 20 мг, третю і четверту – 15 мг. Підтримуючою дозою є 10 мг.

Ще один ефективний препарат – азатіоприн. Приймати його треба по 50 мг після першого тижня лікування на постійній основі.

Є у препарату і протипоказання, пов’язані зі злоякісними утвореннями, непереносимістю азатіоприну, а також цитопенія.

Не можна пити препарат і жінкам в положенні. Схема проста і ефективна, але можна підвищити дозу до 150 мг на добу.

Не виключені й експериментальні схеми лікування аутоімунної форми гепатиту. Важливо зауважити, що на сьогоднішній день їх використання не виходить за рамки клінічних випробувань.

Про препаратах можна більше дізнатися у досвідчених і кваліфікованих лікарів.

Дуже багато пацієнти з поставленим перехресним синдромом АІГ/ПБЦ відзначають, що змогли дати належний ефект кортикостероїди.

Якщо діагноз не ясний, можна звернутися до експериментального призначенням преднізолону. Дозування є тією ж, що описано вище. Термін лікування – 3-6 місяців.

Також була відзначена ефективність комплексного застосування преднізолону і УДХК. Це поєднання дозволяє досягти етапу ремісії.

Після того, як спостерігається індукція, хворий повинен пройти терапевтичний курс преднізолону і УДХК. Терміни лікування точно сказати неможливо.

Читайте також:  Гепатит печінки - що це таке: симптоми і лікування, і його хвороба

Випадки переривання лікувальної терапії

Лікування на основі класичних методів повинне бути продовжено до настання етапу ремісії, а також зупинено, якщо будуть проявлятися побічні ефекти, спостерігатися явне клінічне погіршення стану організму.

Під ремісією варто розуміти відсутність симптоматики, повне усунення лабораторних аналізів, які вказують на наявність запалення в організмі. Гістологічна картина повинна при цьому бути покращеної.

Перед тим, як зупиняти лікування АІГ, потрібно пройти аналіз біопсії печінки. Обумовлено це тим, що у багатьох пацієнтів виявляють активні процеси, незважаючи на те, що всі інші аналізи задовольняють стан ремісії, а також немає скарг на погане самопочуття або ж відхилення від норми в стані здоров’я.

Найчастіше, гістологічне поліпшення наголошується на 3-6 місяці після того, як було досягти клінічне та біохімічне одужання.

Це і пояснює той факт, що лікування завжди набагато довше, ніж позначено спочатку. Тільки потім варто провести біопсії печінки.

Відсутність належного ефекту лікувального курсу говорить про те, що стан погіршується, а підтвердженням цього будуть показники аналізів і симптоматика.

Не виключені випадки прояв асциту, а також наявність енцефалопатії органу печінки. Немає ніяких гарантій, що вони не торкнутися людини, ретельно виконує всі приписи лікаря.

У цьому немає провини фахівця або ж хворого, адже все залежить від особливостей самого організму і його реакцій, які часом просто не має можливостей передбачити заздалегідь.

Саме з цієї причини важливо, щоб пацієнт постійно проходив обстеження, а при перших ознаках збою в роботі організму не тягнув з візитом в клініку, а навпаки – поспішав на прийом.

Розвиток різноманітних побічних ефектів, як і подібні зміни, відсутність поліпшення в стані пацієнта на тривалому терміні вказують на те, що потрібно використовувати інші способи лікування.

Після 3-х років тривалій терапії ризик побічних ефектів високий. Але і підвищується ймовірність того, що може настати ремісія.

Лікування може бути неефективним в належній мірі, а тому фахівці радять відмовитися від звичної терапії, віддавши перевагу альтернативним схемами.

Профілактичні заходи

Точно вказати профілактичні заходи, щоб запобігти розвиток гепатиту не можна, так як причини розвитку патології досі невідомі.

Звичайно ж, найкращим внеском до здоров’я буде ведення правильного способу життя, здорове харчування, постійні заняття спортом, вживання вітамінів і природних продуктів, допомагають виробити стійкий імунітет.

В якості останніх засобів рекомендується споживати прополіс і мед.

Прогнози фахівців

Прогноз захворювання буде залежати в першу чергу від активності запалення в організмі, яка визначається на основі біохімічних і гістологічних показників.

У цих цілях фахівці призначають ряд аналізів надійшла пацієнту, які в подальшому будуть описувати всю клінічну картину стану організму.

Що стосується відсотка виживання, то він визначається інтенсивністю розвитку процесу запалення в організмі.

У випадках легкого запалення більше 80 відсотків людей живе близько 15 років. Якщо ж не використовувати правильне лікування, а також спостерігається важкий перебіг запалення, то лише одиниці виживають більше 5-ти років.

Корисне відео

diagnoz.in.ua