Лобковий педикульоз: симптоми і ознаки захворювання, ефективні засоби і препарати для лікування

Лобковый педикулез: симптомы и признаки заболевания, эффективные средства и препараты для леченияЛобковий педикульоз або фтириаз – це паразитарне захворювання, що викликається эктопаразитическими комахами – лобковими вошами. Інакше ще називаються площицами. Явище нерідке. Відноситься до типу венеричних захворювань. Вперше воно було описано в 1668 році.

Для підтримки життя паразитів необхідно харчуватися два рази на добу свіжою кров’ю. Опинившись поза доступу до крові, вони гинуть.

Місцем проживання вошей є зона геніталій: лобок, промежину, мошонка. Іноді зустрічаються у волоссі під пахвами. Така вибірковість пояснюється тим, що в цих зонах знаходяться апокринові залози, які залучають площиц своїм специфічним запахом. У рідкісних випадках можуть вражати зони вусів, вій або брів. Проведені вченими дослідження показали, що жити воші можуть тільки на тілі людини, поза вони гинуть протягом доби. Личинки зберігають свою життєздатність до 5-8 днів.

З допомогою лапок паразити здатні переміщатися уздовж волосся і по всій площі проживання. Величина самки близько півтора мм, самця — один мм. В процесі своєї життєдіяльності щомісяця самка відкладає 5-10 гнид, які розвиваються протягом 6-8 діб і потім вилуплюються. Вже на третьому тижні життя вони стають здатними до запліднення відкладають і перші яйця. Відкладені яйця-гниди самка щільно прикріплює до коріння лобкових волосся, тому вони не змиваються водою.

Купується педикульоз не тільки при статевому акті, але і через постіль, одяг, рушник. Можливе зараження під час користування громадським туалетом, в лазні, солярії або басейні. Єдиний виняток у цьому плані становлять тварини. Зараження від них неможливо, так як воші живуть тільки на людському тілі.

Клінічні прояви

Переплутати симптоми паразитарного захворювання досить складно. Симптоматика добре всім відома. Це свербіж, часом досить сильний, який викликається площицами, особливо ближче до ночі. Іноді проявляється алергічною висипкою в місцях укусів. Цілком ймовірно виявлення гнид на лобкових волоссі. Можна також при ретельному дослідженні виявити вошей на шкірі біля коренів волосся. Виглядає воша як маленька, нерухома сіро-коричнева крупинка. Однак при спробі схопити її, починає проявляти ознаки життя і чіпляється за волосся так, що відхопити її виходить з працею. Простіше відірвати волосся разом з нею.

При виявленні вищеописаних симптомів необхідно одразу ж звернутися до фахівця. Не варто займатися самолікуванням, користуючись порадами досвідчених чоловіків. Цілком можна сплутати педикульоз з алергією і застосувати неправильне лікування, яке ні до чого доброго не призведе. Використання різних гормональних мазей, антибіотиків, спиртових розчинів лобковим вшам ніякої шкоди не завдадуть.

Також не допоможе приведення генітальних зон в ідеально чисте стан за допомогою шампунів і мила. Думка, що вошивість — це доля непорядних людей, абсолютно позбавлене підстав. Єдине, що може виправдати зайве відвідування душа — це візит до дерматолога. Все-таки докторові буде комфортніше дослідити чисті геніталії пацієнта. Воші ж до цього питання абсолютно байдужі.

Читайте також:  Профілактика хламідіозу для чоловіків і жінок, як вберегти себе від зараження - профілактичні заходи

Лобковый педикулез: симптомы и признаки заболевания, эффективные средства и препараты для леченияВони впиваються в шкіру своїм хоботком і смокчуть кров з капілярів. Інтенсивність свербежу, що викликається укусом, залежить від індивідуальних особливостей і імунітету людини більше, ніж від механічного пошкодження шкіри. З моменту зараження до перших нападів свербежу інкубаційний період становить близько одного місяця.

Наслідками свербежу є расчеси і їх подальші прояви у вигляді подразнення шкіри, занесення інфекції. Найчастіше уражається зона лобка, але можуть постраждати стегна і частини тіла, покриті волоссям. Поразка вій і брів може призвести до розвитку хронічного блефарита.

До клінічних проявів захворювання можна віднести появу сантиметрових блакитних або синюшний плям від укусів вошей. Вони чітко виражаються на всьому тілі: животі, грудях, стегнах, на боках тулуба. Це результат мікроскопічних крововиливів від укусів і ферментів слини вошей.

Крім сверблячки і плям, симптомами педикульозу можуть бути:

  • алергічні висипання;
  • поява на білизні, шкірі личинок вошей.

Лобковий педикульоз не несе для здоров’я людини смертельної небезпеки, але в деяких випадках, він здатний викликати сильну алергію. Тому без допомоги кваліфікованого спеціаліста тут ніяк не обійтися.

Причини захворювання

Основна причина захворювання — статевий контакт з носієм захворювання. У цьому випадку воші просто механічно переходять від колишнього господаря на нове місце проживання. Хоча не виключається зараження через одяг, білизну або банний рушник.

Якщо причиною інфікування був статевий контакт, то воші, як правило, селяться в зоні лобка, ануса або промежини. При побутовому — на волосистій частині грудей, пахвах, бровах і віях. Якщо залишити без лікування хвороба, можливо поширення вошей по всьому тілу.

Перебування в одному ліжку також може стати причиною зараження. Велика скупченість людей (казарми, гуртожитки) сприяє поширенню педикульозу, у тому числі і лобкового. Воші можуть перебувати в брудній білизні в поїздах, готелях.

Діагностування

Діагностика педикульозу особливих труднощів не являє. Вошей і гнид можна без зусиль виявити при уважному візуальному огляді за допомогою лупи або збільшувального скла, що дозволить поставити відповідний діагноз. Дорослі особини добре видно після того, як нап’ються крові і набувають колір іржі.

Педикульоз легко діагностується за виявленими гнидам, які прикріплені до основи лобкових волосся. З ростом волосся гниди піднімаються над шкірою і по висоті їх розташування можна визначити час інвазії. Для того щоб не поплутати гнид з лупою або вузликами на волоссі, проводиться дослідження під мікроскопом.

Візуальний огляд пацієнта являє собою основний метод діагностування захворювання. Найважливішими інструментами діагностики є лупа, мікроскоп і уважні очі лікаря.

Деяку складність може представляти виявлення лобкового педикульозу при зараженні вій, так як інвазію можна сплутати з інфекційним, экзематозным або себорейним блефарити. Тільки уважний огляд під лупою або мікроскопом дозволить виявити паразита.

В цілому, діагностика та лікування даного захворювання не є складним. Проте лікарі рекомендують обстежитися і на інші інфекції, що передаються статевим шляхом, так як разом з педикульозом цілком можливо інфікуватися і іншими захворюваннями.

Читайте також:  Профілактика лейшманіозу: лікування, заходи попередження, як запобігти лейшманіоз

Основні принципи терапії

Основні методи лікування захворювання:

  1. Терапевтичне.
  2. Медикаментозне.

Після точного діагностування починається терапевтичне лікування захворювання.

Використовуються такі засоби, як:

  • спеціалізовані лікувальні антипедикулезные шампуні, мило;
  • спреї, мазі, креми.

Кожен препарат містить у своєму складі спеціальні компоненти і речовини для знищення вошей. Для повного знищення паразитів необхідно провести кілька обробок зазначеними засобами. Для гарантованого знищення лобкових вошей необхідно повне збривання волосся на уражених ділянках.

Під час лікування важливо дотримуватися інтимну гігієну, яку також можна вважати одним з методів терапії. Постільна і натільна білизна вимагає щоденної зміни та прасування праскою. Це необхідний захід для попередження можливого повторного інфікування. Брудні речі й білизну бажано кип’ятити.

Потрібно пам’ятати, що вдруге отримати паразитарне захворювання можна через контакт із зараженими предметами. Лікуватися доведеться заново не тільки заразившемуся, але і статевому партнеру, всім членам сім’ї.

При медикаментозному лікуванні використовуються спеціалізовані засоби у вигляді емульсій, розчинів, спреїв. Добре зарекомендували себе препарати проти паразитів є:

  • Медифокс – ефективний засіб від вошей. Безпечно для людей і тварин, але протипоказаний при вагітності та лактації. Упаковка в ампулах по 2 мл Застосовується у вигляді емульсії на уражені ділянки нижньої частини тіла один раз на день, на ніч. На четвертий день слід помитися і змінити білизну.
  • Веда-2 – шампунь від вошей. Наноситься на змочені волосся, збивається в піну і залишають на 10 хвилин. Потім змивається великою кількістю води і обполіскується водою з 5% столовим оцтом. Можливі алергічні реакції у вигляді висипу або набряклості.
  • Спрей-Пакс – найбільш ефективний засіб проти лобкових вошей (аерозоль у флаконі для зовнішнього застосування). Цей препарат протягом півгодини вбиває всіх паразитів, включаючи гнид. Розпорошується в зоні лобка, статевих органів, в області анального отвору. Після нанесення залишають на 30 хвилин, потім змивають водою з милом. Застосовується засіб один раз. Флаконом можуть скористатися дві людини. Після використання спрею треба змінити нижню і постільну білизну.
  • Ніттифор — крем для зовнішнього використання. Уникати потрапляння в очі і на слизові оболонки. Використовується у чистому вигляді. Наноситься на волосся до повного висихання, потім змивається водою. Бажано повторне застосування через тиждень. Побічних реакцій не викликає, за винятком рідкісних випадків індивідуальної непереносимості компонентів засобу.
  • Вітар – емульсія для боротьби з вошами. Препарат втирається ватним тампоном шкіру і волосся. Через 40 хвилин змивається водою. Процедура повторюється протягом чотирьох днів, один раз на ніч. Після четвертого застосування слід прийняти душ і змінити все білизна, натільна і постільна. Через 7 днів рекомендується повторити процедуру. Можливі алергічні реакції у вигляді висипу і набряклості.
  • Педилин – шампунь від лобкових вошей. Наноситься на змочені волосся і інтенсивно милиться. Через 10 хвилин змивається проточною водою. Потім потрібно ретельно змити 4,5% водним розчином столового оцту. Через тиждень провести повторну обробку.

Придбати ці препарати можна практично в будь-якій аптеці. Однак їх використання заборонено при вагітності та в період годування груддю. У подібних випадках застосовується 33% сірчана мазь. Запах сірки звичайно неприємний, але зате безпечний для здоров’я дитини. При виявленні вошей на віях або бровах рекомендується їх видалення з подальшою обробкою жовтою ртутною маззю.

Читайте також:  Протиглисні препарати широкого спектру дії для людини

Для дезінфекції білизни, крім кип’ятіння можна використовувати 3-8% сіру або 5-8% білу ртутну мазь, розчини сулеми з 3% оцтовою кислотою. Більшу перевагу слід віддавати ксилолу, ефективність якого доведена навіть при одноразовому застосуванні. Призначається у вигляді спиртового розчину, 50 мл ксилолу на 25 мл етилового спирту Альфа. Готовий розчин наноситься на уражені паразитами місця і залишають на 48 годин. Потім змивається водою. Однієї аплікації буває достатньо для досягнення хорошого результату. Можна для надійності повторити процедуру через сім днів.

Досить ефективним засобом при лікуванні захворювання є 33% сірчана мазь, настоянка чемериці або 15-20% водомыльная емульсія бензилбензоата.

Своєчасна діагностика лобкового педикульозу з подальшим лікуванням хворих та їх статевих партнерів – основна профілактична методика. Всі хворі захворюванням повинні пройти додаткове обстеження на наявність сифілісу, гонореї, хламідіозу та інших венеричних захворювань, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ).

Прогноз

Прогноз лікування педикульозу сьогодні може бути тільки обнадійливим, особливо при ранньому діагностуванні хвороби і своєчасному лікуванні.

Сучасні засоби і ліки для позбавлення від лобкових вошей здатні вирішити проблему за один день.

Профілактичні заходи

Головним профілактичним заходом від педикульозу прийнято вважати раннє діагностування хвороби з подальшим негайним лікуванням. Лікуватися повинен хворий і його статевий партнер. Це один із способів профілактики лобкового педикульозу.

Самою надійною профілактикою захворювання буде повна відмова від безладних статевих зв’язків, використання чужої одягу та постільної білизни, прийняття душу після сумнівних побутових контактів з дігтярним милом, згубним для паразитів.

Якщо за обставинами доводиться ночувати в готелі або в поїзді, то краще мати своє постільна білизна.

При перших симптомах зараження треба звернутися в шкірно-венерологічний диспансер до лікаря-дерматолога, який проведе належний огляд, визначить точний діагноз і тактику лікування.

Можливі ускладнення

Ускладнення лобкового педикульозу викликаються укусами і расчесом сверблячих зон, які є воротами для патогенних мікроорганізмів. Початися ускладнення може з простих гнійників на шкірі. Потім інфекція надходить у лімфатичні вузли і утворюється лімфаденіт.

При попаданні в підшкірно-жирову клітковину виникають карбункули, фурункули, абсцеси, екземи. Найгірший варіант розвитку ускладнення при ослабленому імунітеті – це надходження інфекції в кровоносну систему і, як наслідок, зараження крові. В цьому випадку потрібна термінова медична допомога.

Небезпека захворювання полягає також у тому, що через роздратування, викликаного укусами і розчухами, слабшають захисні функції шкіри і відкривається вільний доступ інших інфекцій, головним чином ЗПСШ.

Лікувати лобковий педикульоз можна також і в домашніх умовах. Тут вже застосовуються народні, перевірені часом рецепти і засоби: оцет, сірчана мазь, гас з милом, журавлинний сік. У будь-якому випадку, щоб уникнути небажаних наслідків і ускладнень, при виявленні захворювання необхідно звертатися до відповідного фахівця.

diagnoz.in.ua