Дірофіляріоз у людини – це паразитарна хвороба, викликана попаданням в організм личинок гельмінтів із загону Dirofilaria. Підсумковими носіями цих форм життя вважаються тварини, а в організмі людини ці паразити продовжують свій ріст тільки до віку в 5 місяців, по закінченні яких, ще впродовж 2-3 років залишаються в активному стані, викликаючи виникнення вузликів під шкірою, в легенях, очах та на інших ділянках.
Види захворювання
Звертаючи увагу на місце локалізації гельмінтів в організмі, виділяють два основних типи дирофіляріозу: легеневий і позалегеневий.
Легеневий дірофіляріоз розвивається із-за впливу гельмінтів Dirofilaria immitis, мають ще одну назву – серцеві черв’яки. В основному вони проживають в організмі собак, зрідка у кішок.
Позалегеневий дірофіляріоз, в свою чергу, поділяється ще на кілька типів:
- Підшкірний – найбільш часто зустрічається вид дирофіляріозу, основними збудниками визнаються паразити Dirofilaria tenuis.
- Очний – виникає в результаті впливу того ж гельмінта, як і при підшкірній формі захворювання.
- Серцево-судинний – практично не виникає форма захворювання, що викликається дією Dirofilaria immitis, виділяється тим, що личинки черв’яків розташовуються не в легенях, а в серці і локалізуються поруч з ним судинах.
- Вісцеральний – викликається впливом Dirofilaria immitis, зрідка зустрічається в таких внутрішніх органах, як матка і печінку.
Симптоматика
З урахуванням того, що симптоматика, характерна для дирофіляріозу, нагадує численна кількість аналогічних хвороб, діагностика патології викликає певні труднощі. А звертаючи увагу на імунітет, тривалість періоду інкубації може дорівнювати терміну від 30 днів до 2-3 років. В зоні укусу кровосмоктаючого розвивається запалення і формується ущільнення, досягає 4 см і характеризується наявністю хворобливих відчуттів і відчуттям свербежу. Ущільнення має форму вузла, що містить всередині паразитів і гній. В результаті цього, докторами нерідко ставлять помилкові діагнози.
Підшкірна різновид дирофіляріозу характеризується транспортуванням сайту, через 24 години гельмінт здатний подолати шлях до 30 сантиметрів. Всі пересування паразита відчуваються людиною. При відсутності в цей час терапії, усередині вузла спостерігається формування абсцесу, який провокує виникнення в ураженій ділянці неприємних відчуттів дергающего характеру, шкірні покриви піддаються почервоніння. Якщо розчесати вузол, вийде глист. Коли вузол потрапляє інфекція, відбувається його нагноєння, що визнається причиною абсцесу.
В більшості випадків, розвивається очна різновид дирофіляріозу, яка виділяється присутністю відчуття стороннього предмета в очах, набряком і почервонінням століття, при моргання виникає біль, течуть сльози, з’являється відчуття печіння. У цій ситуації ознаки захворювання нагадують набряк Квінке. Пацієнт відчуває пересування хробака в районі очі, під шкірою повік формується гранульома, а крізь кон’юнктиву помітний гельмінт. При травмуванні очного яблука, виникають такі патології, як екзофтальм і диплопія, вони викликають проблеми із зором.
Паралельно з зазначеної симптоматикою, присутні і додаткові ознаки дирофіляріозу:
- сильна дратівливість;
- безсоння;
- безперервні головні болі.
На тлі дирофіляріозу можуть виникнути відшарування сітківки ока, глаукома, кришталик мутніє.
Легенева різновид дирофіляріозу може довгий час ніяк себе не проявляти, але потім в легеневих тканинах розвивається гранульома, викликає кашель з краплями крові і болю в зоні грудей. Досить часто патологія виявляється випадковим чином в ході планової рентгенографії.
Серцева форма дирофіляріозу відзначається наявністю хворобливих відчуттів за грудиною, підвищеною слабкістю, є порушення ритму серця, спостерігаються неполадки в роботі органів. Досить часто розвивається задишка.
Хронічна форма дирофіляріозу, характеризується наявністю таких симптомів:
- Кашель.
- Слабкість.
- Порушення ритму серця.
- Зниження апетиту.
- Схуднення.
Причини
Дірофіляріоз виникає внаслідок зараження хробаками з роду Dirofilaria. Проникнення гельмінта відбувається в результаті укусу кровосмоктаючого комахи.
У групу ризику зараховані такі особи:
- господарі вихованців;
- туристи;
- люди, робоча діяльність яких пов’язана з садівництвом, лісовим та рибним господарством;
- люди, що проживають біля водних об’єктів.
Варто відзначити, що враховуючи статистику, близько 35% бродячих собак вважаються переносниками цього різновиду гельмінтів.
Діагностичні процедури
Визначити присутність в організмі збудників цієї патології на первинних стадіях досить важко, оскільки патологія розвивається без характерних ознак. У більшості випадків дірофіляріоз виявляють під час щорічного обстеження або вже після його переходу на пізню стадію, яка має яскраву клінічну картину. Після виникнення ознак захворювання, лікар знайомиться з загальною картиною перебігу захворювання у пацієнта, аналізує ймовірність потрапляння пацієнта у зону скупчення переносників цього різновиду гельмінтів, час появи дирофіляріозу, наявність в оселі домашніх улюбленців.
Після цього пропонується здача цілої групи лабораторних досліджень:
- Аналіз крові і урини.
- Вивчення паразита з допомогою мікроскопа після його вилучення з гранульоми.
- Дослідження схильного до видалення вузла.
- ПЛР та ІФА.
Нерідко пацієнтів відправляють на проходження УЗД, КТ і МРТ. Ці маніпуляції дають можливість виявити паразита всередині гранульоми ще до роботи хірурга. У разі присутності легеневої форми дирофіляріозу, зрідка виконується торакотомія. У ряді випадків застосовують діагностичний метод Кнотта, що дозволяє виявити личинки гельмінтів в крові.
Методи терапії
В ході лікування дирофіляріозу у людини встановлюється ряд цілей:
- вилучення гельмінтів;
- зменшення ознак інтоксикації;
- терапія негативних наслідків.
У більшості випадків, лікарі проводять операцію для видалення з тіла паразита. Але перед хірургічним втручанням рекомендують прийом певних медикаментозних препаратів. Найбільш популярними лікарськими засобами для знищення гельмінта вважаються наступні:
- Івермектин.
- Діетілкарбамазін.
- Тетрациклін.
- Дитразин.
Після операції, лікарі рекомендують прийом таких коштів:
- нестероїдні лікарські засоби з протизапальним ефектом – рятують від запалень і хворобливих відчуттів;
- антигістамінні препарати знижують реакцію організму на токсини, створювані паразитами;
- седативні медикаментозні засоби;
- протимікробні препарати – перешкоджають проникненню в рану інфекції.
При легеневій різновиди патології виконується торакоскопия – це процедура, в ході якої виконується резекція області легенів, підданої впливу паразитів.
Лікувати дірофіляріоз можна і з застосуванням народних засобів:
- Полин. Необхідно висушити суцвіття рослини і, подрібнивши їх в порошок, змішати з медом. Засіб вживається тричі на добу за дві години до прийому їжі, лікуватися слід протягом 2 днів. Дорослим потрібно 5 грамів порошку, дітям – до 4 грамів. Не рекомендується приймати ліки довготривало, тому що існує ймовірність розвитку негативних реакцій: нудота, блювотні рефлекси, судоми, зниження серцевого ритму.
- Пижмо. Маленька ложка квіток пижма заливається склянкою окропу і настоюється протягом години, після чого виконується фільтрація кошти. Ліки приймається по одній столовій ложці, 3 рази в день. Напій не рекомендовано приймати жінкам в період вагітності. Оскільки пижмо входить в число отруйних рослин, то надмірне вживання напою, може стати причиною отруєння.
- Імбир. Корінь характеризується наявністю властивостей, які допомагають ефективно боротися з глистами і бактеріями. Подрібнений імбир радять вживати спільно з овочевими салатами або іншими стравами. Крім того, імбир можна додавати в чай.
Профілактичні заходи
Профілактика виникнення дирофіляріозу включає в себе виконання таких дій:
- знищення комах, використання захисних засобів індивідуального характеру;
- виявлення патології у домашніх улюбленців і подальше її лікування;
- обстеження у лікаря після поїздки в країни з високою частотою захворюваності дирофіляріозу;
- вилов безпритульних тварин.
Держава в обов’язковому порядку фінансує заходи, спрямовані на боротьбу з кровопивцями, які проживають біля водойм. Домашнім улюбленцям іноді радять давати протиглисні засоби Івермектин, Левамізол. У разі виявлення у домашньої собаки або кішки змін на шкірі у вигляді висипання, ран, втрати волосся або пігментації, потрібно відразу відправитися з ними до ветеринара. Відвідуючи водойми або лісу, в обов’язковому порядку слід захищати тіло від укусів комарів, для цього потрібно використовувати захисні засоби і максимально закритий одяг. Для вихованців, які проживають в домашніх умовах, можна купити нашийник, дія якого спрямована на відлякування всіляких комах. При дотриманні всіх профілактичних правилами, ризик виникнення проявів дирофіляріозу досить знижується. Якщо ж хвороба була виявлена, то детальне увагу слід звернути на вибір клініки для терапії, оскільки з кваліфікацією лікаря повністю пов’язана швидкість лікування. Слід виділити, що якщо пацієнт не виконає здачу всіх представлених вище аналізів, лікар не може поставити діагноз і прописати будь-які лікарські препарати. Лікування можливо тільки після підтвердження можливого діагнозу. При цьому без оперативного втручання не обійтися, інакше гельмінта не вилучити.
Дірофіляріоз спочатку нагадує симптоми отруєння, що і ускладнює його своєчасне діагностування. Але навіть якщо людина повністю впевнений, що це банальне отруєння, все одно варто відвідати лікарню.