Антибіотики для лікування уреаплазми: список найкращих антибактеріальних препаратів при терапії уреаплазми

Уреаплазма – мікроорганізми, що відносяться до категорії умовно-патогенних, тобто мешкають в організмах як заражених, так і здорових людей. Дані патогени живуть зазвичай у тканинах слизових оболонок органів репродуктивної системи та передаються статевим шляхом, викликаючи захворювання під назвою уреаплазмоз, що вражає сечостатеві відділи організму. У ряді випадків наявність мікроорганізмів ніяк не проявляється, але, якщо розвивається хвороба, вона може заявити про себе у жінок запаленням матки, придатків, сечового міхура, передчасними пологами або викиднями, у чоловіків – уретритом і циститом, проблемами з передміхурової залозою. Після обстеження і виявлення конкретного прояви ураження лікарі зазвичай прописують антибіотики від уреаплазми.

Антибиотики для лечения уреаплазмы: список самых хороших антибактериальных препаратов при терапии уреаплазмы

Показання до застосування

Уреаплазми – представники умовно-патогенної мікрофлори, мікроорганізми, які лікарі виявляють у здорових тілах людей з тією ж частотою, що і у хворих уреаплазмозом. Характерними проявами активізувався зараження є інфекційні недуги сечовидільної і репродуктивної систем. Носіями патогенів найчастіше є представниці прекрасної статі, хоча захворювання розвивається в рівній мірі і у жінок, і у чоловіків. Основний шлях передачі мікроорганізмів – статевий, побутовий інфікування виключається. У групі ризику розвитку хвороби – люди з ослабленим імунітетом.

Уреаплазма піддається впливу антибактеріальних препаратів, які для конкретного пацієнта вибирає і прописує лікар.

Показаннями до призначення антибіотиків є перші клінічні прояви запально-інфекційних процесів у відділах сечостатевої системи. Найчастіше симптоми уреаплазмоза нагадують ознаки інших захворювань, що передаються статевим шляхом, а також запалення сечовивідних шляхів, і навіть якщо їх не лікувати, прояви досить швидко зникають:

  • чоловіки помічають незначні виділення з статевого члена, несильний біль, що супроводжує сечовипускання, іншу симптоматику запальних процесів у сечовому міхурі та уретрі;
  • жінки виявляють не занадто інтенсивні виділення без кольору і запаху, неприємні відчуття під час спорожнення сечового міхура, збільшення частоти сечовипускання, біль в животі при поширенні процесу на матку і яєчники;
  • в ході орально-генітального статевого контакту уреаплазми можуть вразити горло, що проявляється почервонінням мигдалин, набряком і нальотом на гортані, осередками місцевого запалення.

загрузка...

Всі перераховані симптоми є показаннями для звернення до лікаря і початку ефективної антибактеріальної терапії уреаплазмозу. Також лікування проти даних патогенних мікроорганізмів призначається жінкам, які планують вагітність, якщо у них виявлено зараження.

Протипоказання до прийому антибіотиків

Приймати антибіотики від уреаплазми (якщо вони прописані лікарем після ретельного обстеження пацієнта) може кожна людина. Перелік протипоказань до даних препаратів відносно невеликий:

  • індивідуальна непереносимість конкретного препарату;
  • вік молодше восьми років;
  • стан вагітності (по-різному для різних медикаментів) і лактації.

Всі ці стани враховуються фахівцем під час діагностичного обстеження, самолікування подібними засобами не допускається.

Читайте також:  Ознаки і симптоми зараження бичачим цепнем в організмі людини, діагностика

Види антибіотиків

В ході антибактеріального лікування уреаплазми піддаються этиотропному впливу, для чого вибираються препарати, здатні проникати крізь мембрани клітин. Вибір лікарських засобів робить фахівець, так як мікроорганізми виявляються стійкими до деяких видів антибіотиків, тому іноді доводиться змінювати схеми лікування і проводити додаткові бактеріологічні тести для виявлення уразливості патогенів до діючих речовин різних медикаментів.

Основні види антибактеріальних засобів, успішно допомагають позбутися від уреаплазми, класифіковані за трьома групами:

  • фторхінолони;
  • тетрацикліни;
  • макроліди.

Фторхінолони

Антибіотики з групи фторхінолонів дуже ефективні в дії на патогенну мікрофлору. Вони провокують загибель внутрішньоклітинних бактерій, до яких відноситься уреаплазма, хоча їхня концентрація в організмі досить швидко знижується. Протипоказанням до застосування препаратів є вагітність пацієнток. Фахівці постійно розробляють засоби-фторхінолони нових поколінь, користь від яких підвищується, а вірогідність розвитку побічних ефектів знижується.

Антибиотики для лечения уреаплазмы: список самых хороших антибактериальных препаратов при терапии уреаплазмы

Тетрацикліни

Медикаменти ряду тетрациклінів у сучасній медицині застосовуються все рідше, так як їх ефективність низька в порівнянні з ліками інших груп. Перевагою цих антибіотиків є їх невисока вартість, а також певна універсальність, що дозволяє проводити терапію засобом при прояві симптомів і до отримання конкретних результатів з виявленням «винуватця». Протипоказання – вік до 8 років, вагітність.

Макроліди

Препарати-макроліди – найбільш сильні і в той же час безпечні засоби для боротьби з уреаплазмою. Курс лікування такими медикаментами вважається «золотим стандартом» — діючі компоненти досить швидко накопичуються в організмі для досягнення оптимальної терапевтичної концентрації, яка підтримується протягом 72 годин. Такий ефект дозволяє досягти загибель патогенної мікрофлори однократним прийомом ліків, а завдяки цьому виключається тривалий негативний вплив на внутрішні органи.

Популярні препарати

З числа антибіотиків для лікування уреаплазми лікарі віддають перевагу трьом найдієвішим засобами:

  • Вильпрафену;
  • Макропену;
  • Доксицикліну.

Вильпрафен

Медикаментозне засіб Вильпрафен фахівці називають одним з найбільш безпечних та ефективних антибактеріальних препаратів. Діюча речовина джозамицин, на основі якого створено ліки, успішно справляється з мікробними і бактеріальними інфекціями, пригнічує ріст і розвиток викликають запальні процеси мікроорганізмів. Компонент проникає через клітинні мембрани, після чого концентрується у тканинах, уражених запаленням.

Схему лікування препаратом (дозування та тривалість курсу) Вильпрафен призначає лікуючий лікар. В доповнення зазвичай прописуються допоміжні засоби:

  • для чоловіків — промивання сечовипускального каналу розчином Гексикон, для жінок – введення супозиторіїв (свічок) для відновлення мікрофлори піхви та протигрибкової дії (для профілактики молочниці, що розвивається на тлі прийому антибіотика);
  • ліки, здатні допомагати функціонування печінки, на яку в ході лікування лягає додаткове навантаження;
  • кошти-пробіотики для відновлення мікрофлори ШКТ (її антибактеріальна терапія також може придушити);
  • вітаміни та імуномодулятори.

Показаннями до прийому Вильпрафена є випадки зараження уреаплазмою та іншими хвороботворними мікроорганізмами. Протипоказання – підвищена чутливість до компонентів препарату, вік молодше 8 років; з обережністю курс лікування призначається при печінковій і нирковій недостатності, при цукровому діабеті, недоношеним дітям та дітям вагою менше 10 кг

Читайте також:  Саноксал: опис препарату і інструкція із застосування, аналоги і побічні дії

Список побічних ефектів, якими може супроводжуватися прийом медикаменту Вильпрафен, досить широкий:

  • порушення апетиту, печія, нудота, діарея, дисбактеріоз, в самих запущених випадках – запалення слизових оболонок кишечника;
  • порушення функцій печінки та нирок;
  • збої здорового відтоку жовчі;
  • алергія (виражена кропив’янкою, набряком гортані);
  • проблеми зі слухом.

Лікування Вильпрафеном лікарі не поєднують з терапією антибіотиками-пеніцилінами, засобами ряду цефалоспоринів, антигістамінними препаратами. З непередбачуваністю кінцевого результату, призначення додаткових лікарських препаратів повинен проводити тільки лікар.

Макропен

Медикаментозне засіб Макропен з ряду макролідів є антибіотиком з активною діючою речовиною мидекамицин. Препарат приймається перорально, і буквально протягом 1-2 годин відбувається його всмоктування і концентрування у ШКТ. Найбільша кількість діючого компонента виявляється у вогнищах запалення уражених внутрішніх органів сечостатевої системи, завдяки чому не тільки пригнічує активність уреаплазми в організмі хворої людини, але й усуваються наслідки захворювання – інфекційні та запальні процеси.

Препарат Макропен необхідно приймати щодня перед їжею точних дозуваннях, які визначаються лікарем. Тривалість лікування становить 7-10 днів. Протипоказаннями до терапії є індивідуальна компонентна непереносимість та тяжка форма порушення роботи печінки. Стан вагітності не вважається фактором, при якому прийом медикаменту заборонений, проте, фахівцям у цьому випадку доводиться ретельно обраховувати дозування, а також зважувати ефективність для здоров’я жінки і ризики для її майбутньої дитини.

Неправильне застосування засобу Макропен може призводити до побічних ефектів, серед яких:

  • проблеми з апетитом;
  • нудота (до блювоти);
  • збої роботи печінки;
  • алергічні реакції з проявами на шкірі).

Макропен – ліки, дія якого засновано на творі інгібуючого ефекту, за якого в клітинах хвороботворних мікроорганізмів порушується синтез білків, що і призводить до їх загибелі. У мінімальних дозах препарат забезпечує бактеріостатичну дію, тобто тимчасово пригнічує здібності уреаплазми до розмноження, при тривалому лікуванні проявляють бактерицидні (знищують патогени) властивості.

Доксициклін

Препарат являє собою антибактеріальний медикамент тетрациклінового ряду з широким спектром дії. Відразу після прийому компоненти кошти засвоюються організмом пацієнта без залишку, що забезпечує гарний ефект у боротьбі з уреаплазмозом. Застосування ліків ніяк не прив’язане до прийомів їжі, єдина умова – його слід рясно запивати, щоб не спровокувати подразнення оболонок травного тракту. Тривалість курсу лікування, дозування і схему прийому (один раз на день пити ліки або двічі з рівними проміжками) призначає лікуючий лікар. Протягом терапії фахівець також контролює ефективність лікувального впливу – при відсутності результату пацієнтам може бути рекомендовано збільшення дози препарату або його доповнення іншими антибіотиками.

Протипоказання до лікування Доксицикліном наступні:

  • вік до 9-ти років;
  • вагітність на пізніх термінах;
  • період лактації;
  • проблеми з роботою печінки;
  • зниження обсягу лейкоцитів у крові;
  • алергічні реакції непереносимості компонентів.
Читайте також:  Симптоми та лікування хронічного токсоплазмозу у людини: ознаки прояви і перебіг, терапія препаратами і народні методи лікування

У рідкісних випадках (в основному при перевищенні дозування або супутніх захворюваннях, не виявлених діагностикою) у пацієнтів, які приймали Доксициклін, проявляється ряд побічних ефектів:

  • набряк гортані;
  • дерматит;
  • напади кашлю (загострення астми, якщо у хворого з уреаплазмозом є така проблема);
  • збої функціонування ШКТ.

Лікування даних препаратів при вагітності до 20 тижня не призводить до негативних наслідків для матері та дитини, отже, ранні строки для терапії перешкодою не є.

Складання схеми лікування

Вилікувати уреаплазмоз, якщо він охопив запальними процесами відділи сечостатевої системи, вдається тільки комплексною терапією. Для визначення оптимального лікування лікарі проводять низку діагностичних заходів і складають спеціальний курс, що включає препарати декількох груп. Важливо: вплив має здійснюватися на організми обох партнерів відразу, так як уреаплазма передається статевим шляхом, тому ризик зараження поки ще здорової людини вкрай великий.

Курс терапії триває до 14 днів, протягом яких в якості основного лікувального засобу пацієнт отримує антибактеріальні препарати, спрямовані на пригнічення активності патогенів та усунення викликаних ними запальних процесів. Допоміжні медикаменти, доповнюють прийом антибіотиків:

  • для чоловіків — уросептики (для введення в сечовий канал);
  • для жінок – вагінальні супозиторії (для відновлення мікрофлори піхви, протигрибкової та протизапальної дії);
  • імуномодулятори (для зміцнення захисних сил організму і прискорення відновлення здоров’я після уреаплазмозу).

Лікувальний курс проти уреаплазми включає також фізіотерапевтичні процедури, спрямовані на усунення застійних явищ в області малого тазу, придушення запальних процесів і стимулювання одужання після тривалої хвороби, особливо якщо вона супроводжувалася ускладненнями.

Курс лікування за рекомендацією лікаря доповнює спеціальна дієта, завдяки якій тривалий прийом антибіотиків не так сильно позначається на внутрішніх органах (особливо в печінці та нирках). Додатково пацієнти повинні виключити будь-які сексуальні контакти до тих пір, поки уреаплазмоз не буде переможений.

Побічна дія антибіотиків

Курс антибактеріальної терапії справляє значний лікувальний ефект на уреаплазму і викликані нею запалення сечостатевої системи, однак, деякі засоби можуть надати негативний вплив на внутрішні органи. Прийом антибіотиків може спровокувати такі побічні ефекти:

  • проблеми з кишечником і всім ШКТ в цілому, призводить як мінімум до розладів, діареї та нудоти, максимум – до «голодування» організму без достатньої кількості вітамінів і мінералів;
  • підвищене навантаження на печінку, що провокує порушення її функціонування;
  • ниркова недостатність, яка у поєднанні зі збоями роботи печінки призводить до інтоксикації організму продуктами метаболізму.

Щоб уникнути перерахованих проблем зі здоров’ям необхідно приймати всі лікарські засоби правильно, за рекомендацією і під контролем лікаря. Препарати не можна призначати собі самостійно, а вже прописані засоби слід приймати в певній дозі. Тільки в цьому випадку терапія пройде успішно і без негативних наслідків.

загрузка...
diagnoz.in.ua