Багато людей вважають анемію хворобою, але насправді це не самостійний діагноз. Анемія – це стан, за якого рівень гемоглобіну та/або еритроцитів у крові знижені. Цей стан знайомий, на жаль, багатьом, але деякі люди, коли відчувають симптоми анемії, навіть не підозрюють про її розвиток, а списують своє самопочуття на банальну втому, стрес. Як розпізнати залізодефіцитну анемію і що робити потім?
За даними ВООЗ, понад 25% людей всього світу мають різні види анемій. За цього стану у крові людини зменшується концентрація гемоглобіну і кількість еритроцитів – червоних кров’яних тілець, які переносять кисень по всьому тілу. Кисень живить клітини та дає енергію. Майже всі процеси в організмі потребують кисню, тому без здорових еритроцитів організм не отримує достатньо енергії для нормального функціонування всіх органів і систем.
Для чого звичайній людині залізо?
Не тільки “Залізна людина” з коміксів і фільму потребує заліза: звичайні люди теж. Залізо є незамінним мікроелементом, що входить до складу багатьох ферментів і тканин, які займаються транспортуванням кисню в організмі та забезпечують роботу дихального ланцюга мітохондрій, впливають на антиоксидантний захист.
Також за допомогою заліза регулюються процеси росту та старіння, виникнення нових клітин і відмирання старих, кровотворення, постачання кисню в органи й тканини – і ще багато інших.
Як зрозуміти, що бракує заліза в організмі?
Здавалося б, усе дуже просто: залізодефіцитну анемію можна діагностувати, маючи результат аналізу на рівень заліза в організмі. Але це не зовсім так.
Наш організм завжди “думає” про майбутнє і накопичує мікроелемент, тобто має певний запас. У разі зниження рівня заліза, організм одразу “звертається до свого залізо-резервного фонду”. Тож для встановлення правильного діагнозу лікарю мало буде результату аналізу на рівень заліза у крові. Тому лікарем зазвичай призначаються додаткові специфічні аналізи, наприклад загальна залізозв’язуюча здатність сироватки та феритин.
Феритин свідчить про “насичення” організму залізом. Організм бере залізо з резерва – тому, як було сказано вище, дефіцит цього мікроелемента не проявляється симптомами відразу. Проте кількість феритину у зразках крові падає ще за нормального рівня заліза, тому аналіз на феритин використовується для з’ясування ранньої стадії анемії.
Трансферин – білок плазми крові, який здійснює транспорт іонів заліза. Якщо в організмі є брак заліза, то рівень трансферину зростає, а якщо надлишок – падає. Рівень заліза в крові постійно змінюється, але загальна залізозв’язуюча здатність сироватки є відносно стабільною величиною.
Основні симптоми залізодефіцитної анемії:
- швидка стомлюваність і слабкість;
- зниження працездатності;
- погіршення пам’яті;
- порушення серцевого ритму;
- запаморочення;
- блідість слизової оболонки рота;
- іноді – зміна смаку;
- сухість шкіри;
- ламкість нігтів і волосся;
- порушення менструального циклу та ін.
Звертаємо увагу, що тільки лікар на основі анамнезу і результатів аналізів може точно поставити діагноз. Пам’ятайте, що крім залізодефіцитної анемії існує багато причин підвищених або знижених значень феритину та трансферину в крові.
Що робити при залізодефіцитній анемії?
Не існує універсального лікування анемії, яке б підійшло абсолютно всім, тому спершу лікар визначає причину. Це може бути:
- нераціональне харчування або нестача тваринного білка (особливої уваги потребують вегани);
- дефіцит вітамінів, заліза та інших мікроелементів, які беруть участь у кровотворенні;
- захворювання ШКТ та глистяні інвазії – за цих станів порушується всмоктування поживних речовин і вітамінів;
- крововтрати при хірургічних операціях і травмах;
- онкозахворювання та хіміотерапія;
- поліменорея, за якої інтервали між менструаціями менше, ніж 21 день;
- вагітність, коли потреба у залізі зростає, та ін.
Важливо! Будь-яка терапія залізодефіциту потребує вирішення одночасно двох питань: з’ясування проблеми нестачі мікроелемента і поповнення запасів заліза в організмі. Зазвичай це медикаментозне лікування препаратами, які призначає лікар.
Потрібно своєчасно звертати увагу на стан власного організму та симптоми, які він надсилає. Раннє виявлення відхилень і діагностика допомагають не проґавити час і запобігти прогресуванню захворювань. Бережіть себе!
