Ендоскопія шлунка: що таке ендоскопічне дослідження, показання, підготовка

Погіршення стану здоров’я найчастіше відбувається в той час, коли людина навіть не підозрює про наявність проблем. Особливо це стосується органів травної системи. Саме тому практикуючі гастроентерологи рекомендують всім своїм пацієнтам регулярно (особливо особам, що переступили 40-річний рубіж) проходити ендоскопію шлунка.

Сучасні медичні заклади обладнані необхідною апаратурою, за допомогою якої виконується лапароскопічна діагностика внутрішніх органів – її методи вважаються найбільш інформативними і часто використовуваними способами виявлення навіть незначних змін у шлунково-кишечом тракті (ШКТ).

У цій статті ми хочемо надати нашим читачам детальну інформацію про те, що таке ендоскопічне дослідження шлунка (або гастроскопія), навіщо воно потрібно, як до нього підготуватися, який порядок виконання діагностичної процедури і як розшифрувати її результати.

Суть обстеження шлунково-кишкового тракту

Термін «ендоскопія» в перекладі з грецької мови означає «огляд всередині». З допомогою гнучких надтонких трубок, оснащених освітлювальної та оптичною системою, можна досконало вивчити весь травний тракт. Міні-камера, яка розташовується на кінці приладу, дозволяє візуалізувати внутрішні органи на моніторі комп’ютера. Завдяки эндоскопам нового покоління, які не пошкоджують слизові покриви і практично не викликають у пацієнта хворобливих відчуттів, кваліфіковані фахівці можуть:

  • оцінити стан стравоходу, шлунка, дванадцятипалої кишки;
  • діагностувати ранні стадії патологічних процесів (коли характерні клінічні ознаки ще відсутні);
  • своєчасно провести раціональний курс лікувально-профілактичних заходів.

Ендоскопія шлунка дозволяє виявити внутрішню кровотечу, гастрит, виразкову хворобу, езофагіт, гастродуоденіт. Також процедура може проводитися як додаткове обстеження з метою уточнення діагнозу та встановлення етіологічної причини деяких онкологічних захворювань. Одним з новітніх досягнень лапароскопічної діагностики є капсульна ендоскопія шлунка – безпечна, безболісна і комфортна методика, яка використовується:

  • при шлунково-кишкових кровотечах нез’ясованої етіології;
  • тривалої діареї з втратою маси тіла;
  • абдомінальному больовому синдромі;
  • хвороби Крона;
  • неспецифічному виразковому коліті;
  • целіакії;
  • пухлиноподібних утвореннях тонкого кишечника.


Для здійснення дослідження пацієнт ковтає пластмасову капсулу, оснащену маленькою камерою – з її допомогою стан травних органів зсередини можна візуалізувати на спеціальному пристрої

Свідчення

Проведення гастроскопії дозволяє лікарю вивчити слизові покриви кожного відділу травного тракту і зафіксувати будь-які зміни ендотеліального шару. За допомогою даної діагностичної процедури можна виявити такі патологічні процеси, як:

  • портальна гіпертензія – підвищення кров’яного тиску у ворітній вені, що викликає порушення кровотоку в нижньої порожнистої і печінковій венах;
  • виразка шлунка і 12-палої кишки;
  • гастрит – запалення слизових покривів шлунка;
  • инфильтративное зміна рельєфу складок травного тракту;
  • поліп – доброякісне розростання залозистої структури шлунка;
  • злоякісне епітеліального новоутворення.
Читайте також:  Ендоскопія носоглотки дітям: як роблять, підготовка дитини до дослідження

Результати рентгеноскопії та УЗД не завжди відображають зміни органів травної системи, тоді як ендоскопічне дослідження практично у всіх випадках знаходить патологічний осередок. Саме тому проведення діагностики показано пацієнтам:

  • з хронічним гастритом;
  • ерозією слизової оболонки;
  • зміною венозного малюнка;
  • анемією неясної етіології;
  • наявністю клінічних ознак диспепсії (порушення функціональної діяльності органів травного тракту) – відсутність апетиту, нудоти (аж до блювоти), хворобливих відчуттів в животі, метеоризму, відчуття переповненості шлунка.

Діагностика травного тракту також показана при плановому хірургічному втручанні на внутрішніх органах. Будь-пухлиноподібне утворення, виявлене при гастроскопії шлунка, є приводом для ендоскопічної біопсії – забору зразка біологічного матеріалу для подальшого цитологічного і гістологічного дослідження.

Підготовка до діагностичної процедури

Перший етап планування ендоскопічного обстеження включає консультацію кваліфікованого фахівця, на якій пацієнту слід попередити лікаря про наявність хронічних патологій – це дуже важливий момент, при таких захворюваннях, як гостре порушення мозкового кровообігу або тяжка форма бронхіальної астми, дослідження заборонено, про застосовуваних лікарських препаратах, можливої алергічної реакції.

На підставі цих даних діагност призначить дату проведення обстеження і дасть рекомендації щодо виконання наступних підготовчих заходів. За три доби до безпосередньої маніпуляції пацієнт повинен повністю виключити вживання спиртних напоїв, обмежити куріння та фізичну активність, припинити приймати медикаменти, які пригнічують активність системи згортання крові і перешкоджають тромбоутворенню.

Найчастіше дослідження шлунка проводять у першій половині дня. Напередодні пацієнту необхідно повечеряти легкозасвоюваними продуктами і прийняти Еспумізан. Сніданок доведеться пропустити – допускається випити 100 мл негазованої мінеральної води. Для придушення почуття тривоги за 3 години до процедури можна прийняти денний транквілізатор – Седуксен або Діазепам.



Останній раз приймати їжу напередодні гастроскопії слід не менш ніж за 10 годин до початку дослідження

Протипоказання

Незважаючи на те що дана діагностична методика відрізняється універсальністю і простотою її виконання, вона також має свої протипоказання:

  • гострий запальний процес в органах верхніх дихальних шляхів;
  • артеріальна гіпертензія;
  • стеноз (звуження просвіту) і рубцеві стриктури стравоходу, викликані опіками, травмами або пухлинами;
  • гемофілія – генетична патологія, пов’язана з порушенням процесу згортання крові;
  • аневризма (патологічне розширення) серцевої аорти;
  • деформація хребетного стовпа;
  • бронхіальна астма в стадії загострення;
  • психічні розлади.
Читайте також:  УЗД: 7 областей діагностики та особливості впливу ультразвуку на організм

Такі обмеження не дозволяють провести гастроскопію, з метою дослідження стану травних органів використовують інші альтернативні методики – сонографія або комп’ютерне біорезонансне тестування.

Порядок виконання

Проведення гастроскопії займає не більше 10 хвилин. Кваліфікований фахівець виконує такі дії: розпилює в ротоглотку Лидокаиновый спрей – місцевий анестезуючий засіб, що сприяє зниженню чутливості слизових покривів, укладає пацієнта на бік і вставляє в ротову порожнину спеціальне пластикове пристосування – «загубник», необхідний для захисту ендоскопа, вводить у воронку гнучку трубку і просить пацієнта її проковтнути.

Під час проведення маніпуляції пацієнту слід дихати ротом, зберігати спокій і беззаперечно виконувати всі прохання медичного персоналу. При просуванні фиброгастроскопа по животу можуть виникнути неприємні відчуття, викликані спастичними скороченнями мускулатури, яка намагається «позбутися» від чужорідного тіла в глотці.

Дискомфорт, який пацієнт відчуває за час проведення гастроскопії залишається на однаковому рівні, тому потрібно потерпіти кілька хвилин – діагност досліджує слизові покриви і витягне прилад.

Можливі ускладнення після ендоскопії?

Дане дослідження вважається безпечним діагностичним методом. Після його проведення залишається відчуття оніміння кореня язика і гіркуватий присмак у ротовій порожнині. За винятком неприємних спогадів, зазвичай гастроскопія проходить безслідно.

У разі порушення пацієнтом приписів з дієтичного харчування може статися занедбаність вмісту шлунку вгору по стравоходу в нижні відділи дихального тракту – це загрожує розвитком легеневої тканини гострого інфекційно-токсичного запального процесу (аспіраційної пневмонії).

У рідких випадках зустрічаються серйозні ускладнення – пошкодження кровоносних судин або перфорація слизових покривів, тягнуть за собою внутрішня кровотеча.

Виникнення подібних наслідків сприяють:

  • низький рівень професіоналізму лікаря-ендоскопіста;
  • недостатня поінформованість пацієнта;
  • відсутність правильної підготовки до процедури;
  • особливості анатомічної будови травних органів.

Інтерпретація підсумкових даних

По закінченні діагностичної процедури пацієнту видається висновок дослідження, що містить інформацію лише для кваліфікованого фахівця. У його протоколі описані: стан анатомічних структур шлунка, зовнішній вигляд травного соку, просвіту шлунка і 12-палої кишки, характеристика рухової активності м’язів шлунка, наявність патологічних вогнищ – їх локалізація, кількість, форма, розмір.



Отримавши на руки висновок ендоскопії, пацієнту не варто шукати інформацію в інтернеті і робити поспішні висновки – необхідно відвідати лікаря-гастроентеролога, який поставить компетентний діагноз і вибрати раціональну тактику лікувальних заходів

У здорової людини слизові покриви шлунка мають рожево-червоний відтінок. Під час проведення дослідження вони добре відбивають світло, що проникає з апаратури. При нагнітанні повітря в шлунок, його складки швидко розправляються. У нормі в шлунку присутній помірна кількість слизового секрету, відсутні пухлиноподібні утворення, ерозії, виразки, кров і продукт діяльності клітин печінки – жовч.

Читайте також:  Холтерівське моніторування ЕКГ: що це таке, відгуки про добовому моніторингу за Холтером

Де зробити ендоскопію?

На сьогоднішній день дане дослідження вважається найбільш інформативним. Для його здійснення в поліклініці необхідно взяти у лікаря направлення на обстеження і дочекатися своєї черги. Якщо ж дані про стан травних органів потрібно отримати як можна швидше – цю діагностичну процедуру можна пройти в будь-якій приватній клініці. Її вартість буде залежати від цінової політики клініко-діагностичного центру, апаратури для проведення діагностики, виду анестезії й ступеня кваліфікації фахівця.

Відео по темі: