Ендоскопія: що це таке, методи ендоскопічного дослідження, як проводиться, відео

Стрімкий розвиток медицини і, зокрема, відкриття нових діагностичних методик, надає можливість ретельно вивчати внутрішні органи, не порушуючи їх цілісності і не доставляючи пацієнтам больових відчуттів. Винахід та розробка ендоскопа (приладу для огляду внутрішніх органів) значно прискорило процес постановки діагнозу багатьом хворим.

Методика, що отримала назву ендоскопія, дозволяє не тільки дослідити, але і провести забір зразка тканини для вивчення, а також виконати симптоматичне лікування, спрямоване безпосередньо на патологічний ділянку. Таке дослідження стало порятунком для багатьох пацієнтів, тому як виявлення патологій на ранніх стадіях в рази підвищує вірогідність сприятливого прогнозу при проведенні терапії.

Короткий екскурс в історію створення методики

Здавна лікарі бажали знати, що відбувається всередині людського організму, не вдаючись до допомоги скальпелів, тобто, не доставляючи хворому ще більших страждань. При цьому першопрохідцем в області ендоскопії завжди буде людина, якій навіть не було дозволено випробувати сконструйований ним пристрій. Цим творцем був німецький лікар Філіп Боззини, назвав своє творіння Lichtleiter (перекладається з німецької як «провідник світла»).

Він планував за допомогою даного винаходу (використовуючи палаючу свічку) проводити огляд матки і прямої кишки. Але медичне співтовариство Вени піддало інструмент критики, а самого творця покарало за цікавість і незвичність методу. Про оригінальному приладі німецького лікаря згадали тільки через майже півстоліття, і тільки в 1853 році Антоні Жан Десормо – хірург з Франції удосконалив Lichtleiter з метою використання в урології.

Він замінив свічку спиртової лампою, і вперше справив огляд сечового міхура. За ці заслуги Десормо багато вважають «батьком ендоскопії». Звичайно, його прилад був далекий від досконалості, так як часто подібні огляди супроводжувалися опіками слизової. Одночасно з розвитком науки удосконалювалися і ендоскопи. Незабаром після відкриття електрики Максиміліан Нітце ще раз модифікував прилад, застосувавши лампу Едісона як джерело світла.

У 20 столітті ендоскопи складалися з системи короткофокусных лінз і мали певну гнучкість, в результаті чого з їх допомогою вдавалося оглядати близько 7/8 частини поверхні шлунка. Пізніше, завдяки волоконної оптики, інструменти придбали зміїну гнучкість, а до кінця 20 сторіччя стали випускатися електронні, які набрали разом з усім людством в епоху широких можливостей цифрових технологій.



Ендоскоп нового покоління

Види і особливості дослідження

Спочатку слід відзначити, що під терміном ендоскопія мається на увазі загальна назва методу діагностики, яке при перекладі з грецької дослівно означає «endon» і «skopeo» – дивлюся, тобто огляд внутрішніх органів. У медичній практиці ендоскопічні методи дослідження називаються в залежності від органів, які піддаються вивченню.

Читайте також:  Історія розвитку електрокардіографів: удосконалення апаратів для ЕКГ, сучасні пристрої

Приміром, ендоскопія шлунка іменується – гастроскопія, товстої кишки – колоноскопія, ендоскопія бронхів – бронхоскопія, черевної порожнини – лапароскопія, грудної порожнини – торакоскопия, сечового міхура – цистоскопія і т. д.

Діагностична ендоскопія може бути також і ко, тобто огляду піддаються відразу декілька органів. Одним з найбільш відомих таких методик є ЕФГДС (езофагогастродуоденоскопія) – одночасне дослідження стравоходу, шлунка і 12-палої кишки.

В залежності від специфіки органів, які потрібно вивчити, застосовуються різні види ендоскопів. Це можуть бути довгі гнучкі пластикові або металеві жорсткі трубки, оснащені на кінці об’єктивом. Перші використовуються для діагностики бронхів і ШКТ (шлунково-кишкового тракту), а другі частіше всього для грудної та черевної порожнини, але іноді і для інших органів.

Прилади для ендоскопії можуть мати два канали – один оптичний для проведення огляду (присутній в обов’язковому порядку), а другий – для маніпуляцій при використанні спеціальних інструментів. Завдяки останньої можливості лікарі виконують забір біоматеріалу на біопсію (лабораторне вивчення тканини), а також різні терапевтичні процедури (видалення поліпа, місцеву зупинку кровотечі та інші).

Підготовка до дослідження

Як правило, ендоскопічне дослідження не потребує складної та тривалої підготовки пацієнта. Найчастіше однією з рекомендацій є утримання від прийому їжі не менше 10-12 годин, бо як проводиться, наприклад, ЕФГДС або гастроскопія натщесерце. А ось людям, яким необхідно обстежити кишечник за допомогою колоноскопії, доведеться потрудитися.

Для них підготовка буде пов’язана з ретельним очищенням товстої кишки, яка полягає у спеціальній дієті та постановки клізм. Втім, останній вельми незручний для багатьох спосіб, можна замінити прийомом сучасних препаратів для очищення, передбачають пиття великої кількості рідини з розчиненим у ній засобом.

Їх принцип дії заснований на тому, що, потрапляючи в кишечник, рідина не засвоюється, а багаторазово виходить природним шляхом, у результаті чого промивні води стають практично світлими, і не містять в собі залишки калових мас. Підготуватися таким способом не складно, та й часу на це піде не більше 4-5 годин, зате кишечник пацієнта буде добре очищений та доступний для огляду.



Препарати для чищення кишечника перед ендоскопією
Довідка! Перед колоноскопією необхідно проконсультуватися з лікарем або медсестрою діагностичного кабінету з приводу підготовчих заходів, а також отримати пам’ятку-керівництво для майбутніх дій.

Колоноскопію часто вважають неприємним і болючим обстеженням. Більшою мірою це пов’язано з тим, що для розправлення стінок кишечника використовується прилад – инсуффлятор, який нагнітає в черевну порожнину вуглекислий газ (СО2). За бажанням пацієнта процедуру можна пройти під медикаментозним сном, у результаті чого не тільки не буде боляче, але і знизяться всі неприємні відчуття.

Читайте також:  Що краще – МРТ або КТ: яке обстеження безпечніше, показання до комп'ютерної томографії

Можливості діагностики

Дане дослідження істотно полегшує працю лікарів і спрощує порядок надання медичної допомоги, як діагностичною, так і терапевтичної. Процедура дає можливість вивчити просвіти внутрішніх органів, слизову поверхню, а також порожнини. З удосконаленням ендоскопії у багато разів легше діагностувати виразкову хворобу шлунка і 12-палої кишки, полипозные розростання, які часто зустрічаються в товстому кишечнику.

Раніше ці патології визначалися тільки при проведенні рентгенографії, тобто вже на останніх стадіях, тоді як ендоскопія дає можливість виявити проблеми на початку захворювання. Це дозволяє вибрати найбільш ефективний і комфортний шлях лікування, який до того ж буде ще і малотравматичним, тобто не доведеться вдаватися до полостным операціями.

Діагностична ендоскопія – варіант, який в точності ілюструє основний медичний принцип – «Bene diagnoscitur – bene curatur», що в перекладі з латинського означає «Добре діагностується – добре лікується». Ендоскопічні методи не закінчуються на діагностиці – з їх допомогою можна не тільки проводити забір зразка тканини на біопсію, але і виконувати видалення поліпів, що утворюються на слизових органах.

Для цього використовуються спеціальні щипчики, які заводяться в канал ендоскопа і просуваються, досягаючи патологічного ділянки. Крім цього, в арсеналі ендоскопістів присутні і інші інструменти, завдяки яким можна виконувати більш складні маніпуляції. Наприклад, за їх допомогою лікарі легко вилучають чужорідний предмет, роблять ін’єкції медпрепаратів, зупиняють кровотечу з окремого виразкового дефекту, не вдаючись до лапаротомії (розтину черевної стінки).

Ендоскопія дала можливість простіше проводити лікування гідроцефалії (виводити надлишок внутрішньочерепної рідини в природні порожнини організму) – вона замінила більш складне і некомфортне для пацієнта шунтування. На цьому тлі швидко розвинувся цілий напрям, що отримало назву эндохирургия. Суть даної галузі полягає у виконанні операцій із застосуванням ендоскопічного інструментарію.

Гнучка всепроникна техніка дозволяє здійснювати малоінвазивні втручання, що значно зменшує післяопераційний і реабілітаційний період. Таким способом проводиться лапароскопічне видалення жовчного міхура, і більшість операцій на органах жіночої статевої сфери.



Проведення лапароскопії передбачає використання ендоскопічного методу

Нове в світі діагностичної ендоскопії

Як мовиться, немає межі досконалості, що постійно відбувається в сфері діагностики. За останні десятиліття було впроваджено декілька оригінальних винаходів, які ще в кілька разів підвищили ефективність цього методу. До них відносяться наступні нововведення.

ЭндоУЗИ

ЭндоУЗИ, або ЭУЗИ, – це ендоскопічне ультразвукове дослідження, яке виконується під час введення ендоскопа, оснащеного випромінювачем ультразвуку, у внутрішні органи. Раніше неможливо було уявити, що УЗД робиться яким-небудь іншим шляхом крім як простим водінням по шкірі або слизових прилеглих до поверхні органів (прямої кишки, піхви).

Тепер техніка проведення ЭндоУЗИ дозволяє досліджувати органи, які розташовані недалеко від кишечника, шлунка, стравоходу і інших. В результаті фахівцям вдається вивчити печінка, жовчний міхур, їх протоки, підшлункову залозу, органи середостіння, лімфовузли і новоутворення в них. Крім цього, визначається ступінь варикозного розширення вен стравоходу, шлунка та печінки.

Довідка! При діагностуванні пухлин у ході ЭндоУЗИ оцінюється не тільки їх розмір і локалізація, але і глибина проростання в сусідні тканини, що важливо для вибору максимально ефективного терапевтичного підходу.

Хромоскопия

Хромоскопия – це методика, заснована на контрастному фарбуванні патологічних ділянок, завдяки биосовместимому реагенту. Найчастіше використовуються розчин метиленового синього, розчин Люголя та індигокармін. Розчин Люголя, містить в своєму складі йод, і під час дослідження забарвлює патологічні зміни стравоходу (наприклад, при хворобі Баррета).

Читайте також:  Ехокардіографія з допплерівським аналізом: особливості проведення, показання, види

Метиленовий синій барвник, має властивість накопичуватися в тканинах кишкової метаплазії шлунка і стравоходу. Індигокармін – речовина, не всасывающееся органами ШКТ. Збираючись між епітелієм, він надає кращу видимість рельєфу слизової, підкреслюючи навіть найдрібніші зміни структури.

Капсульна ендоскопія

Дослідження передбачає повну відсутність контакту пацієнта з приладом, і, отже, позбавлення від усіх неприємних відчуттів, пов’язаних з проникненням ендоскопа всередину. Обстежуваній досить проковтнути капсулу малого розміру з вбудованою спеціальною камерою, яка зафіксує всю інформацію щодо стану слизової поверхні ШКТ (шлунково-кишкового тракту) у міру свого просування.

По завершенні процесу камера вийде природним шляхом через пряму кишку, не заподіявши пацієнту ні найменшого дискомфорту. Це самий простий і прийнятний спосіб, єдиний його недолік – це досить висока вартість. Італійські вчені з Пізи винайшли «саморушний» ендоскоп, який проникає в організм за принципом пересування морських черв’яків – нереїд. На думку творців – це мінімізує дискомфорт пацієнта при введенні приладу.

Як вибрати клініку для обстеження?

Безумовно, одним з перших питань після отримання направлення на ендоскопію, буде, де зробити процедуру, щоб бути впевненим у її якості і кваліфікації діагноста. У великих містах знайти таку клініку нескладно – це може бути «Неомед», «Персона» та інші. Як правило, вони оснащені кращим обладнанням, що створені на базі провідних компаній, наприклад, Ендо-флекс (Німеччина) і т. д.

У приватних клініках можна провести ендоскопію і дорослим і дітям з записом відео. При необхідності під час ФГДС виконуються тести, що дозволяють визначити наявність Хелікобактер пілорі – мікроорганізму, який призводить до запального процесу в ШКТ і навіть розвитку раку.

У всіх діагностичних центрах є дитяча кімната, тому батьки можуть не переживати, що дитині буде нудно під час очікування процедури ендоскопії. Безліч цікавих розваг, ігор і яскравих іграшок відвернуть малюка від лікарняної обстановки і допоможуть розслабитися перед дослідженням.

Відео по темі: