Часто захворювання, що виникли в носоглоткової області, при відсутності своєчасного лікування сприяють появі низки ускладнень. Наприклад, запущений гайморит загрожує пацієнтам отит, ангіною, ураженням серцевого Міокарда та хронічної закладеністю носа.
З метою виявлення фізіологічних проблем такого плану фахівці медичних установ активно застосовують рентгенографію і риноскопию. Але особливе місце серед аналогічних методів діагностики займає ендоскопія носоглотки. Основні аспекти даної процедури докладно розглядаються в даній статті.
Показання до обстеження
Діагностика порожнин носа і деякої частини горла здійснюється, якщо у людини є характерні для респіраторних захворювань симптоми:
- незрозумілі кровотечі з носа;
- мігрень;
- хронічний хропіння;
- пульсуючий і здавлює головний біль;
- затяжний нежить;
- викривлення носової перегородки;
- травматизація слизової оболонки або лицьових кісток;
- утруднене дихання;
- порушення нюхових функцій;
- значне погіршення слуху без видимих причин;
- регулярні виділення з носової порожнини;
- дзвін у вухах;
- наявність сторонніх предметів у дихальні шляхи;
- підозра на пухлинний процес;
- нарости на мигдалинах.
Ендоскопія нерідко входить в підготовчий етап ринопластики
Якщо у маленької дитини не спостерігається відповідного рівня мовленнєвого розвитку, швидше за все фахівець призначить ендоскопічне дослідження носоглотки з метою уникнення проблем з ЛОР-органами. Тривале застосування медичних препаратів, призначених для розширення носових судин, стає причиною їх ослаблення, руйнування. Подібний випадок також є показанням до проведення процедури.
Проведення процедури
Обстеження проводиться за допомогою ендоскопа – медичного інструменту, який зовні нагадує невеликий ручний пульт, з’єднаний з довгою тоненькою трубкою дорівнює 2-4 мм На її кінці встановлена камера і мікроліхтарик. Вони допомагають лікареві детально розглянути слизові оболонки через окуляр. Зображення передається на монітор для кращої візуалізації анатомічних структур.
Процедура починається з локального знеболювання анестетиком, який матиме ефект приблизно через 8-12 хвилин після нанесення. Пацієнту слід зайняти зручне положення на кушетці. Для цього потрібно злегка відхилити голову до спинки крісла і спробувати розслабитися.
Потім фахівець акуратно вводить продезинфіковану найбільш вузьку частину ендоскопа в ніс через ніздрі по черзі, досліджуючи стан носоглотки і слухових труб. На даний етап, як правило, йде не більше 5-8 хвилин.
Якщо при огляді буде виявлено істотні відхилення від норми, тоді фахівець може здійснити і паралельну медичну маніпуляцію, наприклад, біопсію. Особливості проведення ендоскопії носоглотки дитині описані в цій статті.
Протипоказання
Оскільки така діагностика, як ендоскопія, вважається абсолютно безпечною, безболісної та неінвазивної, то перелік протипоказань зводиться тільки до 4-х пунктів:
- алергія на знеболюючі препарати Новокаїн і Лідокаїн (іноді сеанс проводять без анестетиків, якщо носові ходи досить широкі);
- гемофілія або інші захворювання, що характеризуються низькою згортанням крові;
- важкі неврологічні відхилення, які викликають неконтрольовані рухи тіла;
- слаборозвинена судинна мережа носа.
Як правильно підготуватися
Ендоскопія носа не передбачає спеціальної підготовки. Єдине, над чим варто попрацювати, – це страх. Позбутися від нього можна методом перегляду відгуків, статей та відеороликів, присвячених проведенню процедури. Небажано позбавлятися від ознак набряклості вдома перед виходом в діагностичний центр. Якщо має місце бути закладеність носа, тоді лікар самостійно застосує особливу судинозвужувальний засіб у вигляді спрею.
Що можна виявити за допомогою ендоскопа
Завдяки удосконаленню останніх моделей ларингоэндоскопов, з’явилася можливість діагностувати численні недуги, особливо запалення:
- слизових оболонок – риніт;
- лобної пазухи – фронтит;
- придаткових носових пазух – синусит;
- клиноподібної пазухи – сфенодеит;
- піднебінних мигдалин – тонзиліт;
- гратчастого лабіринту (осередків гратчастої кістки носа) – етмоїдит;
- лімфоїдних тканин глотки – фарингіт;
- гайморових пазух – гайморит;
- глоткової мигдалини – аденоїдит.
Спеціаліст при використанні ендоскопа може також виявити поліноз – алергічну реакцію на пилкові частки рослинного походження
Вартість
Ціна на діагностичну процедуру глотки і носових пазух безпосередньо залежить від того, де роблять діагностику. Медичні центри та клініки різних суб’єктів Росії беруть за цю послугу близько 800-2400 рублів. Якщо потрібно провести видеоэндоскопию, що передбачає передачу диска з результатами на руки пацієнтові, тоді доведеться заплатити трохи більше – 2600-3500 рублів за сеанс.
Відгуки
Ендоскопію носа призначають дуже часто, тому на даний момент кожен охочий має змогу ознайомитися з коментарями пацієнтів в реальному житті або в соціальних мережах. Іноді це особливо необхідно для усунення нез’ясовного страху перед безболісним дослідженням.
Коли моїй дитині виповнилося 3 роки, я стала помічати, що дочка перестала чути мультики і почала перепитувати слова, тоді знайома порадила зробити ендоскопію після безрезультатних походів по лікарнях. При процедурі акуратно заморозили носик, ввели відеокамеру з ліхтариком на кінці довгої, як спиця, палички в одну, а потім в другу ніздрю. Стан слизової відбивалося на моніторі. Доктор виявив аденоїди 3 ступеня- справжню причину перекриття слухових ходів, нежиті і нескінченних застуд.
Протягом тривалого часу я так і не вилікувалася від вазомоторного риніту, унаслідок чого довелося в черговий раз йти до Лора. Після консультації лікар призначив провести ендоскопічне дослідження носа. Безпосередньо перед діагностикою в ніс заклали тампони з ультракаїн і адреналіном (потрібно було зняти запалення з пазух і знеболити), потім вставили довгу металеву трубку по черзі в ніздрі, виявився шип-наріст з лівого боку. Сама процедура тривала десь 2 хвилини, був отриманий інформативний результат, тому якщо вам призначають ендоскопію, я не раджу відмовлятися, скільки б вона не коштувала. Інформація про своєму здоров’я все-таки дорожче.
Мені робили ендоскопію перед операцією – потрібно оглянути голосові зв’язки. Побризкали трохи анестезією, щоб зменшити чутливість, в результаті було зовсім не боляче. Основна проблема в таких процедурах криється, на мою думку, в переляку щодо того, як трубочка влізе в ніс, але на ділі абсолютно нічого страшного немає.
Відео по темі: