Генітальний герпес у дітей

Генітальний герпес у дітей, як і у дорослих, викликається вірусом герпесу 2 типу. В неактивному стані збудник живе в нервових клітинах людини і ніяк себе не проявляє. При певних умовах він починає розмножуватися і опускається на поверхню геніталій, де з’являється характерний висип. У хлопчиків уражаються статевий член і мошонка, у дівчаток — статеві губи і піхву. У цей період підвищується ризик інфікування для оточення. Якщо у дитини знижений імунітет, вірус поширюється по всьому організму і захворювання набуває генералізоване протягом.

Шляхи зараження

Розрізняють кілька способів зараження герпесом:

  • внутрішньоутробне інфікування – виникає у випадку, коли в організмі майбутньої матері присутня велика кількість вірусних частинок. В результаті у плода можуть розвинутися вади розвитку. Даний шлях інфікування загрожує передчасними пологами або перериванням вагітності;
  • висхідне інфікування – через статеві шляхи матері – плаценту і навколоплідні води до дитини;
  • антенатальное зараження – в процесі проходження дитини по інфікованим родових шляхах матері. Зараження відбувається навіть при хронічному або уповільненому процесі;
  • контактування з вогнищем – найпоширеніший спосіб передачі інфекції у дітей перших трьох років життя. У такому віці діти дуже сприйнятливі до вірусу;
  • побутовий шлях – можливий через постільну білизну, предмети особистої гігієни зараженого;
  • статевий шлях – характерний для дітей підліткового віку.

Симптоми і ознаки захворювання у дітей

Симптоми генітального герпесу в дітей, що заразилися у момент пологів або в післяпологовому періоді, з’являються протягом першого місяця. При підозрі на захворювання дитину необхідно терміново показати спеціалісту. Ознаки, що свідчать про генітальному герпесі у дітей молодшого віку:

  • висипання у вигляді пухирців на слизовій оболонці статевих органів;
  • нестерпний свербіж, відчуття печіння і болючість в місці висипань. Дитина стає вередливою і неспокійним;
  • слідом за висипом підвищується температура тіла.

Крім геніталій, герпетична висипка може поширитися в області носогубного трикутника, пахвових западин, пахових складок.

Симптоми герпетичної інфекції у новонароджених

Зараження новонароджених відбувається внутрішньоутробно. Більш важкий перебіг генітального герпесу відзначається у дітей, чиї матері не отримували терапію під час вагітності, а також у малюків, що заразилися в першому триместрі.

Читайте також:  Герпес 5 типу у дітей: симптоми, лікування, можливі ускладнення

Розрізняють три форми генітального герпесу у новонароджених:

  1. Локалізована форма. Характеризується одиничними висипаннями на шкірі і слизових. Симптоми з’являються в перші два тижні життя. Шкіра може бути набряклою, з почервоніннями. Поява висипу на слизовій оболонці очей і рогівці вважається несприятливою ознакою, оскільки формується виразковий дефект, який може призвести до сліпоти.
  2. Генералізована форма. Поряд з місцевими симптомами погіршується загальний стан: з’являються ознаки інтоксикації, порушується нормальна робота всіх органів і систем. При такій формі дитині показана невідкладна допомога, тому що високий ризик летального результату.
  3. Поразка ЦНС. Симптоми з’являються в перші два тижні після народження і різко прогресують. Підвищується температура тіла до 39 градусів. Стрімко наростає мозкова симптоматика: хворий займає вимушене положення (з закинутою назад головою), з’являється нестримне блювання і судоми. Потім втрачається свідомість і настає коматозний стан.

При сприятливому перебігу перераховані симптоми регресують. Реабілітація хворого займає близько півроку. Поступово побічні явища згасають. Летальний результат наступає в 50% випадків.

Ознаки генітального герпесу у підлітків

Підлітки заражаються герпесом зазвичай статевим шляхом. Для них характерні наступні симптоми герпетичної інфекції:

  • біль у нижній частині живота;
  • хворобливе сечовипускання;
  • висока температура тіла;
  • нездужання, слабкість, головний біль;
  • збільшення периферичних лімфовузлів.

Діагностика

Враховуючи клінічні прояви захворювання і характер висипань, фахівець направляє на ряд досліджень, з допомогою яких виставляє діагноз генітального герпесу.

Основні методи лабораторної діагностики герпесу включають:

  • вірусологічний метод. Суть його полягає у приміщенні вмісту пухирців на курячий ембріон. Поява своєрідних віспин на загиблому ембріоні говорить про наявність захворювання. Метод високочутливий, але досить витратний і тривалий за часом. Тому його застосовують лише при безсимптомному або хронічному перебігу захворювання;
  • ПЛР — метод полімеразної ланцюгової реакції, що дозволяє визначити наявність вірусу в біологічному матеріалі та його тип. ПЛР-діагностика має невисоку собівартість, високу чутливість і короткий термін отримання результату (близько 5 годин);
  • ІФА — імуноферментний аналіз, що виявляє наявність або відсутність антитіл (імуноглобулінів) до герпесу в організмі. Виявлений в аналізі імуноглобулін М свідчать про зараження. Імуноглобулін G виробляється організмом після першого загострення герпетичної інфекції. Метод дозволяє визначити тип вірусу і титр наростання антитіл для оцінки стану імунітету хворого.
Читайте також:  Імуномодулятори при герпесі у дорослих

Додаткові аналізи для встановлення діагнозу:

  • загальний і біохімічний аналіз крові. Зсув формули вліво, підвищена ШОЕ, збільшення кількості лейкоцитів, наявність С-реактивного білка, фібриногену свідчать про інфекційний процес в організмі;
  • бактеріологічний посів мазків зі слизових оболонок необхідний для диференціальної діагностики з іншими захворюваннями;
  • КТ, УЗД, МРТ призначаються при підозрі на ураження вірусом внутрішніх органів.

Лікувальна тактика при герпесі у дітей

При появі будь-яких підозрілих симптомів необхідно звернутися до лікаря. Він призначить необхідні препарати і певну дозу відповідно до тяжкості захворювання.

Лікування включає в себе, в першу чергу, противірусну, знеболюючу терапію та препарати, що підвищують імунітет.

Основні етапи загальної терапії:

  1. Противірусні ліки – пригнічує життєдіяльність вірусів, перешкоджаючи його поширенню, але повністю не елімінує його з організму.
  2. Знеболюючі і антигістамінні препарати – усуває свербіж і печіння.
  3. Достатній режим пиття.
  4. Висококалорійна дієта – включає в себе горіхи, фрукти, овочі, м’ясо, зелень, молочні продукти.
  5. Вітамінотерапія необхідна для зміцнення імунітету.
  6. Жарознижуючі – використовуються при підвищенні температури.

Місцеве лікування полягає в обробці ураженої слизової розчинами антисептиків та противірусними мазями. При утворенні кірочок показані препарати з протеолітичних ефектом.

Завдяки проведенню даного лікувального комплексу можна позбутися від симптомів захворювання та знизити ризик загострення.

“alt=”Генітальний герпес у дітей”>

Способи профілактики

Повністю вилікуватися від герпесу неможливо, він завжди знаходиться в організмі у сплячому стані. Щоб не допустити рецидиву герпетичної інфекції, необхідно постійно проводити профілактику захворювання. Батьки повинні забезпечити дитину засобами особистої гігієни (рушник, зубна щітка, мило), стежити за чистотою своїх рук, не дозволяти розчісувати подряпини і ранки. Також необхідно дотримуватися повноцінне харчування, проводити вітаміно-профілактику у весняний та осінній період. Позитивний вплив на імунітет надають загартовування, плавання, тренування.

При наявності хворого герпесом в оточенні дитини необхідно виключити з ним контакт.

Профілактика інфікування новонароджених полягає у виявленні захворювання у вагітних і своєчасне їх лікування. Якщо зараження генітальним герпесом сталося у вагітної за 6 тижнів до передбачуваної дати пологів, то виконується кесарів розтин. Природне розродження можливо при інфікуванні з першого по другий триместр. Незалежно від терміну гестації обов’язково проводиться лікування.

Читайте також:  Можна луснути герпес на губі?

Щоб не допустити інфікування дитини при проходженні по родових шляхах, з профілактичною метою йому призначається Ацикловір.

diagnoz.in.ua