Індукція овуляції — це створення овуляції за допомогою лікарських препаратів у разі, якщо вона відсутня чи недостатня. За статистикою 25–30% жіночої безплідності спричинено саме порушенням овуляції. Індукція овуляції використовується як самостійний метод лікування безпліддя, і як частина програми ЕКЗ.
Овуляція та її важливість для зачаття
У яєчниках є запас фолікулів, що є на початковому етапі розвитку, вони називаються примордіальними. Під дією гормонів наприкінці менструального циклу пул з 8–12 фолікулів починає розвиватися, поступово перетворюючись на преантральні, а потім на антральні. У новому менструальному циклі з антрального пулу виділяється один домінантний фолікул, що досягає великого розміру. Приблизно всередині менструального циклу він лопається, і з нього виходить яйцеклітина. Вона може бути запліднена сперматозоїдом. Якщо це відбувається, утворюється ембріон. Якщо ні, яйцеклітина приблизно через добу руйнується.
Таким чином, овуляція — це ключова умова зачаття. Без овуляції неможливе ні природне зачаття, ні штучне запліднення.
Нормальна овуляція та ановуляторні цикли
В ідеалі овуляція повторюється кожні 28 днів, тобто із регулярним інтервалом у кожному менструальному циклі. Але насправді так відбувається рідко, тому що менструальний цикл схильний до коливань. Найприйнятнішими вважаються інтервали від 21 до 35 днів.
Якщо овуляція відбувається рідше, ніж один раз на 35 днів або відбувається з непередбачуваним інтервалом, вона вважається нерегулярною. Нерегулярна та непередбачувана за інтервалом та тривалістю овуляція називається олігоовуляцією.
Коли овуляції немає взагалі, це називається ановуляцією. У цьому менструальний цикл може бути збережений. Такі цикли без овуляції називають ановуляторними. Іноді трапляються ановуляторні цикли укладаються у поняття норми, патологією є, якщо вони відбуваються часто чи постійно.
Коли необхідна індукція овуляції та її умова
Якщо під час діагностики виявляються ановуляторні цикли, виникає потреба в індукції овуляції. Щоб досягти успіху в лікуванні безпліддя, потрібна не лише сама овуляція, але і її передбачуваність — треба точно знати, коли вона настає, щоб створити максимально сприятливі умови для зачаття. Це може бути природне зачаття: активізація статевого життя під час овуляції, а також зачаття за допомогою допоміжних репродуктивних технік (ДРТ): внутрішньоматкової інсемінації (ВМІ) або ЕКЗ.
Умовою застосування індукції овуляції є наявність оваріального резерву — запасу фолікулів у яєчниках. Іноді причиною відсутності овуляції може бути відсутність чи виснаження фолікулярного резерву, у разі індукція овуляції марна.
Препарати для індукції овуляції
Використовують різні препарати, переважно гормональні, оскільки овуляцію регулюють гормони. Негормональні теж застосовуються, але вони так чи інакше пов’язані з гормональним тлом.
Основні групи препаратів для індукції овуляції:
- Цитрат кломіфену (Кломід). Він показаний жінкам із нормальним виробленням гормонів гіпофіза, але з порушенням їх щомісячних коливань.
- Інгібітори ароматази (Фемара, Летрозол). Показання ті ж, що й для цитрату кломіфену. Інгібітори ароматази ефективні при синдромі полікістозних яєчників (СПКЯ), який є однією з найчастіших причин ановуляції.
- Препарати, які підвищують чутливість до інсуліну (Метформін, Глюкофаж). Використовуються у пацієнток із цукровим діабетом або переддіабетним станом, часто пов’язаним із СПКЯ.
- Гонадотропіни. Вони безпосередньо регулюють менструальний цикл, дозрівання фолікулів та овуляцію: ФСГ (фолікостимулювальний гормон) та ЛГ (лютеїнізувальний гормон) та виробляються гіпофізом. Для індукції овуляції ФСГ та ЛГ вводять ін’єкційно.
Медичні центри «Мати та дитина»:
- Київ, вул. Макіївська, 8
- Київ, вул. Юрія Литвинського, 54/15
- Київ, просп. Володимира Івасюка, 8, корп. 4
- Житомир, вул. Велика Бердичівська, 43
- Львів, вул. Замарстинівська, 85а
- Київ, вул. Казимира Малевича, 83
Автор: Каверіна Вікторія Олексіївна – акушер-гінеколог, репродуктолог
