Запалення простати: причини, симптоми, лікування і наслідки

Запалення простати – захворювання, при якому відбуваються запальні процеси в передміхуровій залозі. Патологія реєструється у чоловіків 20-55 років, найбільш часто — у віці старше 30 років. Простатит є найпоширенішою урологічної хворобою у світі. Він не тільки супроводжується неприємною симптоматикою, але і може стати причиною розвитку важких, важко піддаються терапії ускладнень.

Причини розвитку і фактори ризику

Простатит підрозділяється на інфекційний і неінфекційний. В деяких випадках ця хвороба буває викликана застоєм крові в малому тазі, але найчастіше причиною запалення простати є проникнення збудників інфекційних захворювань. Головним джерелом ураження передміхурової залози є: уреаплазма, мікоплазма, хламідія, гонокок, кишкова паличка.

Патогенні збудники проникають в тканини передміхурової залози висхідним шляхом (через уретру при незахищеному статевому акті), низхідним (з інших органів сечостатевої системи: нирок, сечового міхура) або лімфогенним шляхом (по лімфатичній системі з інших органів). Існують фактори ризику, які суттєво збільшують ймовірність розвитку патології.

Фактори ризику:

• переохолодження;
• низька або надмірна фізична активність;
• запори;
• довгий статева стриманість або занадто активне статеве життя;
• часта зміна статевих партнерів;
• незахищені статеві акти;
• хронічні захворювання статевих шляхів;
• зайва вага;
• травми статевих органів, які потягли за собою порушення кровообігу;
• ендокринні порушення;
• гіповітаміноз;
• запальні ураження прямої кишки;
• зниження імунітету;
• спадковість;
• часті стреси;
• урологічна патологія в анамнезі.

При тривалому утриманні секрет передміхурової залози стає густішим, згодом у ньому накопичуються солі, що створює підвищену небезпеку травмування, ушкоджується слизова оболонці простати, розвивається запалення. Чоловіки, зайняті на певних видах діяльності, в умовах постійної вібрації (наприклад, водії), мають підвищений ризик розвитку хвороб передміхурової залози. Часті стреси та фізичне перевантаження, малоактивний спосіб життя знижують імунні сили і опірність організму, підвищується небезпека розвитку патології, в тому числі простатиту. Наявність одного або декількох факторів не гарантує розвиток хвороби, проте значно підвищує ризик.

Симптоми

Запалення простати відбувається у двох формах: гострої і хронічної. Гостра форма підрозділяється на катаральний, фолікулярний і паренхіматозний простатит. Хронічне запалення передміхурової залози не має яскравих проявів, інтенсивність та вираженість симптомів знижені, періоди загострення і ремісії чергуються. Симптоми запалення простати залежать від того, в якій формі проходить захворювання. Гострий простатит проявляється наступними ознаками:

• печіння під час сечовипускання;
• часті, іноді помилкові позиви до сечовипускання;
• затримка, підтікання сечі;
• відчуття неповного випорожнення сечового міхура;
• виділення гною з уретри;
• підвищення температури тіла;
• озноб;
• емоційна нестабільність;
• порушення сну;
• головний біль;
• тахікардія.

Діагностика

Діагностика гострої форми запалення простати зазвичай грунтується на характерних скаргах та огляді пацієнта, також проводиться загальний аналіз сечі і крові. В разі необхідності хворого направляють на інструментальні методи діагностики (МРТЮ, КТ, УЗД).

Підготовка до здачі аналізів на простатит

Процедура проходження аналізів на запалення простати вимагає підготовки. Без дотримання якої результат не може вважатися достовірними. Пацієнт повинен:

• утриматися від статевого життя протягом 5 днів перед діагностикою;
• не відвідувати лазню і сауну;
• не приймати антибіотики;
• за 8 годин до здачі аналізу відмовитися від соку, кави, алкоголю;
• відмовитися від їжі містить барвники, в тому числі природні (овочі і фрукти яскравих кольорів);
• перед здачею аналізу провести гігієнічні процедури без використання миючих засобів;
• аналіз збирати в чисту ємність.

Ректальний огляд

Ректальний огляд є обов’язковим компонентом обстеження під час диспансерного огляду чоловіків старше 40 років. Під час огляду лікар одягає стерильні рукавички, завдає вазелін на палець правої руки. Лівою рукою розсовує сідниці пацієнта і акуратно вводить палець в анальний отвір. Діагностувати простатит дозволяє масаж – погладжування частки передміхурової залози від боків до центру. Під час цієї процедури при необхідності може бути отриманий секрет простати – він видавлюється в уретру. Масаж закінчується ковзанням по междоллевой борозні.

Для отримання секрету оптимальним буде колінно-ліктьова поза або лежачи на правому боці. При необхідності визначення розмірів простати може застосовуватися дослідження двома руками, пацієнт у цей час знаходиться в положенні на спині. Лівою рукою лікар тисне на живіт вище лонного зчленування у напрямку до передміхурової залозі. Введений в задній прохід палець визначає товщину, ширину, форму, структуру і розташування органу.

Лабораторні дослідження

Ректальне обстеження є інформативним, але в ряді випадків необхідне проведення додаткових аналізів:

• аналіз крові показує підвищення рівня лейкоцитів, швидкості осідання еритроцитів, це свідчить про наявність запалення;
• зішкріб з уретри при підозрі на ІПСШ;
• аналіз сім’яної рідини визначать присутність лейкоцитів, еритроцитів загиблих сперматозоїдів;
• бактеріальні посів секрету простати для визначення збудника захворювання та його чутливості до антибактеріальних засобів;
• аналіз сечі на тяжких стадіях простатиту проводиться за допомогою катетера і дозволяє виявити гній;
• аналіз секрету простати відображає характер і стадію запалення, проводиться при хронічній формі хвороби.

Інструментальні методи діагностики

В якості додаткових методів обстеження застосовуються:

• ультразвукове дослідження сечового міхура;
• комп’ютерна і магнітно-резонансна томографія;
• трансректальна сонографія і трасректальное УЗД.

Ці методи дослідження дозволяють візуалізувати ураження тканин передміхурової залози.

Лікування

Для лікування запалення простати використовується безліч різноманітних способів. Традиційна терапія включає використання медикаментозних препаратів, масаж і фізіотерапевтичні процедури. Ці методи є найбільш дієвими і безпечними. Лікування простатиту спрямоване на боротьбу зі збудником захворювання зниження запалення, поліпшення кровопостачання залози, нормалізацію трофіки.

Антибіотики

Якщо запалення простати викликано розмноженням бактерій, пацієнту призначаються антибактеріальні засоби. Найчастіше перевага віддається препаратам широкого спектру дії, які здатні знищувати кілька видів мікроорганізмів. Курс терапії становить 10-14 днів, дозування і схема прийому визначаються індивідуально.

Використовуються антибіотики наступних груп:

• фторхінолони (Ципрофлоксацин);
• тетрацикліни (Доксициклін);
• пеніциліни (Оксацилін);
• цефалоспорини (Цефтріаксон);
• макроліди (Азитроміцин).

Ципрофлоксацин – антибіотик широкого спектра дії, добре підходить для лікування хронічної форми хвороби. Випускається у вигляді таблеток. Перевага даного препарату – він впливає не тільки на активні патогени, але і на «сплячі» мікроорганізми, тому часто є препаратом вибору при безсимптомному простатиті, а також дозволяє уникнути рецидивування хвороби.

Ципрофлоксацин для лікування запалення простати слід приймати перед їжею, запиваючи великою кількістю води. Препарат всмоктується протягом всього шлунково-кишкового тракту і накопичується в сечостатевій системі. При призначенні дозування враховується тип інфекції, тяжкість стану і стадія хвороби, індивідуальні особливості і стан імунітету. При запаленні простати з вираженими симптомами може бути призначений прийом препарату по 500 мг 2 рази на добу, якщо ж спостерігається клінічна картина млява, антибіотик приймається по 250 мг 2 рази на добу. Тривалість курсу становить не більше 10 днів.

Левофлоксацин – ще один антибіотик з групи ципрофлоксационов, який часто застосовується при лікуванні простатиту. Він може використовуватися як у вигляді таблеток, так і внутрішньовенно при тяжкому перебігу хвороби. Незалежно від способу застосування, курс лікування становить 28 днів. При важкій формі запалення передміхурової залози в перші 7-10 днів проводиться внутрішньовенна терапія, при цьому разова доза залишає до 500 мл на добу. Далі продовжується лікування таблетками по 1 штуці в день.

Доксициклін має бактеріостатичну дію на більшість мікроорганізмів бактеріальної природи. При правильному прийомі вже з перших днів використання засобу пацієнт відчуває полегшення симптоматики:

• зниження температури;
• зменшення запалення;
• нормалізація сечовипускання;
• відновлення статевої функції;
• поліпшення загального стану.

Крім того, Доксициклін відзначають переваги порівняно з іншими тетрациклінами: прояв активності у дозі, що в 10 разів нижче звичайної у інших антибіотиків, немає вираженого ушкодження нормальної мікрофлори шлунково-кишкового тракту, діє на внутрішньоклітинні мікроорганізми. Засіб випускається в капсулах по 100 мг. Точну дозу підбирає лікар, однак найбільш часто призначається 1 капсула 2 рази на добу протягом 7 днів. Доксициклін слід приймати після їжі, запиваючи великою кількістю води.

Оксацилін – напівсинтетичний антибіотик з групи пеніцилінів, випускається у формі таблеток і порошку. Добова доза становить 2-4 грами, що відповідає 4-8 таблеток на добу. Слід приймати по 1-2 штуки через кожні 4-6 годин.

Цефтріаксон – високоактивний антибіотик широкого спектру дії. Препарат вводиться внутрішньом’язово або внутрішньовенно, завдяки цьому швидко настає позитивний ефект. Крім того, після попадання в організм, Цефтриаксон виявляє бактерицидну дію ще протягом доби.

Для разового введення призначається 500 мг, 1 г або 2 г препарату. Вміст ампули розводять лідокаїном або новакаином. У разі тяжкого перебігу патології при призначенні дози до 2 г препарат вводиться двічі на добу, по 1 г. Якщо ж рекомендована доза становить 500 мг – 1 г, можливе використання його одноразово. Курс терапії не повинен перерватися, навіть якщо настало повне одужання, так як виведення хвороботворних мікроорганізмів відбувається протягом 1-2 тижнів.

Азитроміцин дозволяє лікувати як гострий, так і хронічний простатит в короткі терміни. Його відрізняють швидке всмоктування в кров, тривалий період дії, він не дозволяється під дією шлункового соку, не має виражених побічних реакцій, підвищує захисні сили організму. Азитроміцин приймається за годину до їжі або через 2 години після неї. Перші 2 дні препарат призначається по 1000 мг у суки, наступні дні – по 500 мг.

Альфа-адреноблокатори

Ця група препаратів розслабляє спазм гладкої мускулатури уретри та сечового міхура, що сприяє поліпшенню відтоку сечі. Дія альфа-адреноблокаторів спрямоване не на усунення причини простатиту, а на полегшення придушення симптоматики.

Найбільш часто використовуваними препаратами є:

• Тамсулозин;
• Силодозин.

Нестероїдні протизапальні засоби

НПЗЗ пригнічують активність запальних процесів, усуває больові відчуття і знижують температуру тіла. Найчастіше при простатиті використовуються ректальні супозиторії Диклофенак. Вони застосовуються 1 раз на день по 1 штуці.

Препарат вводиться в задній прохід, перед цим рекомендується випорожнити кишечник природним шляхом або використовувати клізму. Після використання препарату пацієнт повинен протягом 30 хвилин знаходитись у положенні лежачи на спині. Полегшення симптоматики настає вже через годину.

Імуномодулятори

Будь-яке запальне захворювання протікає на тлі зниження імунних сил. Для досягнення найкращого ефекту терапії важливо приймати імуномодулятори. При простатиті часто використовуються:

• Віферон;
• Левамізол;
• Іммунал.

Якщо простатит протікає у важкій формі, подібні препарати призначаються як складова частина комплексної терапії, якщо ж імунні сили в хорошому стані, пацієнту достатньо просто скорегувати раціон. Включаючи корисні продукти харчування, людина допомагає організму боротися з інфекцією.

Фізіотерапія і масаж

Багато фахівців вважають, що без масажу неможливо лікування простатиту. Незважаючи на те, що достовірних даних про ефективність цього методу терапії немає, багато пацієнтів відзначають полегшення симптоматики. Під час масажу відбувається виділення секрету передміхурової залози, підвищується опірність інфекціям, швидше відновлюються пошкоджені тканини і поліпшується кровообіг.

МІКРОХВИЛЬОВА терапія передбачає використання электроволн надвисокої частоти. Під їх впливом зростає локальна температура в зоні впливу. При досягненні 39-40 градусів розширюються судини, поліпшується кровообіг, знижується спазм гладкої мускулатури. В результаті усуваються застійні процеси в передміхуровій залозі і знижуються больові відчуття.

Профілактика

Простатит – захворювання, яке легше запобігти, ніж лікувати, тому кожному чоловікові важливо знати, які заходи вжити для профілактики. Для того щоб уникнути розвитку запалення передміхурової залози, слід:

• забезпечити помірне фізичне навантаження;
• вести регулярне статеве життя (не менше 2 разів на тиждень);
• виключити штучне продовження статевого акту і його переривання;
• виключити безладні статеві зв’язки;
• рекомендується виключити оральний і анальний види статевого акту, так як вони сприяють інфікуванню;
• приймати контрастний душ пахової області;
• виключити переохолодження;
• уникати стресових ситуацій;
• регулярно проходити обстеження.

Простатит – захворювання, яке вкрай рідко виліковується самостійно. Навіть повне зникнення симптоматики не свідчить про видужання. Високий ризик переходу хвороби в хронічну форму. Крім болів і порушення сечовипускання, у чоловіків розвивається імпотенція, є ризик безпліддя. Періодично загострюючись, простатит прогресує і уражається весь більший обсяг тканини передміхурової залози. В результаті можуть розвинутися серйозні ускладнення, такі як аденома простати або рак. Профілактика не вимагає багато часу і витрат, але дозволяє істотно знизити ризик хвороби. Якщо все ж ознаки запалення простати з’явилися, не варто затягувати з візитом до лікаря.